План

2. Органи нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю та їх компетенція.

Поняття та види нагляду й контролю. Кількість порушень трудових прав громадян України з кожним роком збільшується:

• 
  почастішали випадки незаконного звільнення з роботи працівників;
  
• 
  трудові правовідносини з працівниками не оформлюються у встановленому законодавством порядку;
  
• 
  працівникам несвоєчасно виплачується заробітна плата.
  

Нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю мають забезпечувати законність у трудових правовідносинах, запобігання порушенням чинного законодавства про працю, виявлення та усунення порушень трудових прав працівників.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю — це діяльність незалежних, спеціально уповноважених органів та інспекцій, покликаних захищати трудові права працівників і усувати порушення трудового законодавства.

Нагляд — це правова форма здійснення захисної функції щодо дотримання законності у трудових правовідносинах, відповідності дій роботодавця приписам трудового законодавства.

Контроль — це організаційно-управлінська діяльність, здійснювана центральними органами державної виконавчої влади в установах і організаціях, які перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, а також профспілками та трудовими колективами.

Нагляд за дотриманням трудового законодавства означає перевірку законності рішень і правильного застосування законів про працю. Нагляд є особливою правозастосовчої діяльністю. Контроль як перевірка дій роботодавця здійснюється з позиції відповідності цих дій трудовому законодавству та їх доцільності. Сутність контролю за дотриманням законодавства про працю полягає у перевірці того, як роботодавець здійснює покладені завдання та реалізує свої функції.

Відмінність між органами нагляду й контролю полягає в компетенції цих органів, їхніх функціях, методах і формах виявлення порушень і способах реагування на них.

Нагляду й контролю за дотриманням законодавства про працю присвячена глава XVIII КЗпП України, а також спеціальні нормативно-правові акти, які визначають компетенцію відповідних органів.

Основні види нагляду та контролю. У ст. 259 КЗпП та статтях За­кону України "Про охорону праці" визначено систему органів нагляду й контролю. Це державний нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю й охорону праці, а також громадський контроль. Нагляд і контроль здійснюється у сфері встановлення умов праці та сфері застосування встановлених умов праці. У сучасних умовах при розвитку колективно-договірного та індивідуального регулювання трудових відносин значення нагляду та контролю значно підвищується, оскільки умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно із законодавством України про працю, є недійсними.

Спеціально уповноважені органи та інспекції застосовують різні види нагляду й контролю за дотриманням чинного законодавства про працю.

Попереджувальний нагляд і контроль здійснюється при встановленні локальних умов праці. Він має запобігати порушенням законодавства про працю, не допускати прийняття локальних норм, що суперечать чинному законодавству про працю, запобігати порушенням правил охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва.

Попередній нагляд і контроль сприяє попередженню порушень трудового законодавства і здійснюється переважно при застосуванні умов праці, що здійснюються роботодавцем спільно, чи за погодженням, чи з урахуванням думки виборного профспілкового органу або іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу. У процесі попереднього нагляду та контролю перевіряється законність і доцільність рішення роботодавця.

Поточний нагляд і контроль спрямований на попередження порушення трудового законодавства, виявлення допущених порушень і прийняття необхідних заходів щодо їх усунення.

Подальший нагляд і контроль здійснюється при вирішенні трудових спорів, виявленні вже допущених порушень трудового законодавства. Цей нагляд і контроль має на меті не тільки виявити допущені порушення трудового законодавства, а й поновити права працівників. Потрібно наголосити, що нині існує багато прихованих порушень чинного трудового законодавства працівників.

Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюють спеціально уповноважені на те органи та інспекції, які у своїй діяльності не залежать від власника або уповноваженого ним органу.

Основна роль у забезпеченні нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю належить Міністерству праці та соціальної політики. Воно, зокрема, здійснює комплексне управління охороною праці та державний нагляд за дотриманням вимог безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; забезпечує розвиток соціально-трудових відносин, захист прав працюючих громадян через встановлення відповідних стандартів охорони й умов праці та нагляду за їх дотриманням роботодавцями.

Державний контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності здійснює безпосередньо Державна інспекція праці Міністерства праці та соціальної політики (далі — державна інспекція).

• 
  трудовий договір і ведення трудових книжок;
  
• 
  робочий час і час відпочинку;
  
• 
  оплату праці, гарантії і компенсації;
  
• 
  укладення та виконання галузевих і регіональних угод, колективних договорів;
  

• 
  трудові відносини у разі банкрутства та приватизації підприємств;
  
• 
  відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків;
  
• 
  праця жінок, молоді, інвалідів та інших категорій громадян, які потребують соціального захисту;
  
• 
  трудова дисципліна і матеріальна відповідальність працівників:
  
• 
  виплата працівникам допомоги з державного соціального страхування.
  

• 
  контролює дотримання законодавства про працю на підприємствах, вимагає усунення виявлених порушень;
  
• 
  вносить на розгляд власника (керівника) підприємства або уповноваженого ним органу, органів державної виконавчої влади пропозиції, спрямовані на усунення й попередження порушень законодавства про працю, а в необхідних випадках доводить їх до відома органів прокуратури;
  
• 
  у випадках, передбачених законодавством, складає протоколи про адміністративні правопорушення вимог законодавства про працю, а також розглядає справи про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення згідно із законодавством;
  
• 
  сприяє організації правового навчання власників (керівників) підприємств або уповноважених ними органів та проведенню роз'яснювальної роботи щодо законодавства про працю;
  
• 
  веде прийом громадян, розглядає листи, заяви, скарги громадян, підприємств з питань дотримання законодавства про працю. При цьому посадові особи державної інспекції не виступають посередниками чи арбітрами під час розгляду індивідуальних трудових спорів, зберігають конфіденційність джерела інформації (скарги) про порушення законодавства про працю;
  
• 
  має право залучати до перевірок підприємств громадських інспекторів праці. Положення про громадських інспекторів праці затверджує Міністерство праці та соціальної політики.
  

• 
  безперешкодно відвідувати підприємства з метою контролю за дотриманням законодавства про працю;
  
• 
  знайомитися з документами й одержувати від міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади й
  

• 
  у разі виявлення порушень законодавства про працю давати власнику (керівникові) підприємства або уповноваженому ним органу приписи щодо їх усунення. Приписи посадових осіб інспекції підлягають обов'язковому виконанню з повідомленням про вжиті заходи у місячний термін;
  
• 
  порушувати перед власниками (керівниками) підприємств або уповноваженими ними органами питання про накладення стягнення на посадових осіб, винних у порушенні законодавства про працю та зайнятість населення;
  
• 
  на відшкодування витрат на проїзд у міському та приміському пасажирському транспорті у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків.
  

Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Права посадових осіб інспекції зайнятості збігаються з правами посадових осіб інспекції праці.

Контроль за якістю проведення атестації, правильністю застосування списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації, покладається на органи Державної експертизи умов праці.

Відповідно до Положення про Фонд України соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 1991 р. № 92, "Про створення Фонду України соціального захисту інвалідів" на Фонд покладено обов'язок контролю за дотриманням встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів. Відділення Фонду соціального захисту інвалідів відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (п. 13) здійснюють контроль за створенням на підприємствах робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Центральні органи державної виконавчої влади здійснюють контроль за дотриманням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні. У п. 2 Загального положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади України визначено, що в межах своїх повноважень міністерство організовує виконання актів законодавства, здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Наприклад, Міністерство транспорту України здійснює в межах своїх повноважень контроль за станом профілактики і попередженням правопорушень, дотриманням законодавства України підприємствами галузі та виконанням міжнародних договорів. Основними завданнями Держатомрегулювання України є здійснення в межах своєї компетенції державного регулювання безпеки використання ядерної енергії, дотримання вимог ядерної та радіаційної безпеки; здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів з використання ядерної енергії, вимог ядерної та радіаційної безпеки; координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, що відповідно до законодавства здійснюють державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Парламентський контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Уповноважений здійснює свою діяльність на підставі відомостей про порушення прав і свобод людини та громадянина, які отримує завдяки:

• 
  зверненням громадян України, іноземців, осіб без громадянства або їх представників;
  
• 
  зверненням народних депутатів України;
  
• 
  власній ініціативі.
  

Органи судової влади. Суди вирішують питання щодо законності правозастосовчого акта роботодавця (наказів про звільнення з роботи, переведення на іншу роботу, при вирішенні індивідуальних спорів працівників щодо зняття дисциплінарного стягнення).

Треба врахувати, що в законах України з окремих інститутів Особливої частини трудового права містяться норми щодо контролю за дотриманням законодавства про працю. Так, контроль за дотриманням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: Міністерство праці України та його органи; фінансові органи; органи Державної податкової інспекції; професійні спілки та інші органи (організації), що представляють інтереси найманих працівників.

Не допускається приховування від зазначених органів будь-якої інформації з питань оплати праці'.

Нагляд за дотриманням законодавства про відпустки здійснюють спеціально уповноважені на те державні органи й інспекції, які діють незалежно від власника або уповноваженого ним органу.

Контроль за дотриманням законодавства про відпустки здійснюють у межах своєї компетенції центральні та місцеві органи державної виконавчої влади, профспілкові органи.

Громадський контроль за дотриманням законодавства про працю здійснюють професійні спілки та їхні об'єднання.

Державний нагляд за охороною праці. У ст. 260 КЗпП дається перелік органів, які здійснюють державний нагляд за охороною праці, а їхня компетенція визначається іншими нормативно-правовими ак­тами.

Відповідно до ст. 45 Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992 р., органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і рад народних депутатів і діють відповідно до положень, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Службові особи органів державного нагляду за охороною праці (державні інспектори) мають право: безперешкодно у будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про охорону праці, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію із зазначених питань; надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам, керівникам структурних підрозділів Ради Міністрів Республіки Крим, місцевих рад народних депутатів, міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади обов'язкові для виконання розпорядження (приписи) про усунення порушень і недоліків у сфері охорони праці; зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо охорони праці, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці; надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, в необхідних випадках передавати матеріали органам прокуратури для притягнення посадовців до кримінальної відповідальності.

Відповідно до Указу Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади" від 15 грудня 1999 р. Комітет України по нагляду за охороною праці ліквідовано, а його функції покладено на Міністерство праці та соціальної політики України.

Мінпраці України здійснює комплексне управління охороною праці та державного нагляду за дотриманням вимог щодо безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Міністерство праці та соціальної політики України виконує такі функції:

• здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізовує державну політику в цій галузі, за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та профспілок розробляє національну програму поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання;

• забезпечує проведення державної експертизи умов праці, визначає порядок та здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативним актам про охорону праці.

Повноваження щодо державного нагляду за ядерною та радіаційною безпекою визначені ст. 25 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р.

Для вдосконалення державного регулювання у сфері ядерної та радіаційної безпеки, а також у зв'язку з прийняттям Україною зобов'язань щодо виконання вимог Конвенції про ядерну безпеку та Об'єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами Указом Президента України "Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки" від 5 грудня 2000 р. утворено Державний комітет ядерного регулювання України. Він є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом на базі Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою і Департаменту ядерного регулювання Міністерства екології та природних ресурсів України. На цей Комітет покладені функції здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, виконання інших функцій національного регулюючого органу з ядерної та радіаційної безпеки, визначених Конвенцією про ядерну безпеку та Об'єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та безпеку поводження з радіоактивними відходами.

Повноваження Міністерства внутрішніх справ України щодо здійснення державного пожежного нагляду визначено у ст. 4 Закону України "Про пожежну безпеку" від 17 грудня 1993 р. та Положенні про Державну пожежну охорону.

Основні завдання Держпожнагляду України:

• встановлення та контроль за забезпеченням єдності вимог державних стандартів, норм і правил у галузі пожежної безпеки;

• 
  здійснення контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації будівель, споруд та інших об'єктів незалежно від форм власності і видів діяльності, розроблення та виготовлення пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів;
  
• 
  виявлення й контроль за усуненням причин і умов, що сприяють виникненню та поширенню пожежі, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, заважають своєчасній ліквідації пожеж та врятуванню людей;
  

Посадові особи Держпожнагляду мають право:

• 
  у будь-який час проводити у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію;
  
• 
  залучати за погодженням з міністерствами, іншими органами державної виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями їхніх спеціалістів для участі в проведенні зазначених обстежень і перевірок, а також незалежної експертизи;
  
• 
  застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ і організацій у разі порушення ними встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду тощо.
  

Серед основних напрямів діяльності державної санітарно-епідеміологічної служби — здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд — це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, що контролюють дотримання юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та щодо застосування заходів правового характеру до порушників.

Основні завдання діяльності санітарно - епідеміологічної служби:

• 
  нагляд за організацією та проведенням органами державної виконавчої влади, місцевого й регіонального самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами санітарних і протиепідемічних заходів;
  
• 
  нагляд за реалізацією державної політики з питань профілактики захворювань населення, участь у розробці та контроль за виконанням програм, що стосуються запобігання шкідливому впливу факторів навколишнього середовища на здоров'я населення;
  
• 
  нагляд за дотриманням санітарного законодавства;
  
• 
  проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи, гігієнічної регламентації небезпечних факторів і видача дозволу на їх використання.
  

Результати перевірки оформлюються актом, форма й порядок складання якого визначаються головним державним санітарним лікарем України.

Повноваження місцевих державних адміністрацій та рад народних депутатів у сфері охорони праці визначено у ст. 263 КЗпП та ст. 41 Закону України "Про охорону праці". До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать здійснення контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці на підприємствах, в установах й організаціях, а також за якістю проведення атестації робочих місць, за умовами праці й надання працівникам відповідно до законодавства пільг і компенсацій за роботу в шкідливих умовах.
Додаток 2.

Примірні завдання для практичних робіт.

Задача 1.

30 жовтня 2001 року Авраменко Г.А., агроном КСП "Прогрес", подав на адресу дирекції заяву такого змісту: "Прошу звільнити мене з роботи за власним бажанням".

Наказом дирекції КСП від 31 жовтня 2001 року він був звільнений з роботи відповідно до поданої заяви. 6 листопада 2001 року Авраменко Г.А. подав позов у суд про поновлення його на роботі у зв'язку з тим, що він "передумав розраховуватися".

Рішенням від 4 грудня 2001 року суд задовольнив його позов.

Який порядок звільнення з роботи за ініціативою працівника?

Які правові наслідки поновлення на роботі незаконно звільненого працівника?

Написати позов у суд та наказ про поновлення на роботі.

Задача 2.

Комірник колективного сільськогосподарського підприємства Нечаєв В.М. допустив розтрату товарно-матеріальних та грошових цінностей у дрібних розмірах, що й було виявлено при інвентаризації.

У пояснювальній записці про причини виникнення нестачі Нечаєв В.М. зазначив, що він за два дні до інвентаризації "взяв з виручки ці гроші, щоб розрахуватися з боргами, потім забув їх внести".

На підставі цієї записки адміністрація звільнила його з посади комірника за мотивами втрати довір'я згідно з пунктом 2 статті 41 Кодексу законів про працю України.

Чи правильно поступила адміністрація господарства?

Що таке мотив втрати довір'я і кого адміністрація (власник) має право звільнити за даним мотивом?

Неповнолітній Ягельський М.Г був прийнятий на роботу у будівельну бригаду КСП "Промінь" різноробочим першого розряду. У день прийняття на роботу йому виповнилося 17 років.

За рік роботи у складі бригади він відпрацював 150 годин надурочних робіт, які не були оплачені.

Які порушення трудового законодавства були допущені?

Яка тривалість робочого часу для неповнолітніх передбачена трудовим законодавством?

Який порядок і розміри оплати "надурочних робіт передбачені законом?

Робітник СТОЗ Сорокін О.С. за неявку на роботу з 8 грудня 2002 року наказом дирекції від 10 грудня 2002 року був звільнений з роботи за прогул згідно з пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України. Звільнення було попередньо узгоджене з профспілковим комітетом. 29 грудня 2002 року Сорокін О.С. прибув на роботу, подавши адміністрації лікарняний лист на період з 8 по 28 грудня 2002 року включно.

Які діяння працівника вважаються прогулом?

Які дії повинна здійснити адміністрація, звільняючи працівника з роботи за прогул?

Що зобов'язана зробити дирекція після повернення Сорокіна О.С. на роботу?

Задача 5.

Водій господарства Климов С.П після закінчення робочого дня не поставив автомашину у гараж, а використав її в особистих цілях для поїздки до своїх друзів у інший населений пункт. Під час поїздки він ненароком врізався автомашиною у скелю, в результаті чого автомашину було відправлено на ремонт.

Господарству було завдано матеріальних збитків на суму 826 гривень. Климов С.П. в аварії не постраждав. '

У якому розмірі працівники несуть матеріальну відповідальність за збитки, завдані підприємству не при виконанні своїх трудових обов'язків?

Як вирішити справу за суттю?

Задача 6.

Робітник СТОЗ " Зоря" Єпіфанов М.С. звернувся до дирекції із скаргою на дії бухгалтерії, яка не оплатила йому в подвійному розмірі роботу у вихідний день. Дирекція відхилила скаргу Єпіфанова М.С. Після цього він звернувся за вирішенням цього спору в суд.

Які органи розглядають трудові спори?

Куди необхідно звернутися робітнику Єпіфанову М.С. за вирішенням справи?

Яке рішення прийме суд по справі?

Задача 7.

На хлібозавод звернулися із заявами про прийняття на роботу бувший член КСП, підліток 16 років, який закінчив 9 класів середньої школи; офіцер, звільнений у запас із Збройних Сил; молодий спеціаліст, направлений на роботу по закінченні вузу на посаду інженера. Всі вони раніше не працювали робітниками або службовцями.

Які документи повинні подати вищеназвані особи при оформленні на роботу?

Протягом якого строку повинна бути оформлена трудова книжка на осіб, які вперше прийняті на роботу? Де вона повинна зберігатися і які дані в неї вносяться?

Громадянин Сидоренко А.Г, закінчив сільськогосподарський технікум. Після одержання диплома агронома він вирішив влаштуватися на роботу в районне управління сільського господарства.

Коли всі документи були оформлені та підписаний наказ про його призначення, виявилось, що його взяли з випробувальним терміном. Раніше про це мови не було і Сидоренко А.Г. відмовився розписатися у наказі при ознайомленні з його змістом.

Через тиждень його запросили у відділ кадрів і запропонували звільнитися за власним бажанням, у противному разі, він буде звільнений як такий, що не пройшов випробувальний строк. Чи правильно діяла адміністрація?

Для яких категорій працівників не встановлюється строк випробування при прийнятті на роботу?

Задача 9.

У відділ кадрів харчокомбінату звернувся громадянин Андрійчук В.О. (17 років) із заявою про прийняття на роботу комірником. Дирекція, запропонувала йому пред'явити паспорт і свідоцтво про освіту, після чого видала наказ про зарахування Андрійчука В.О. на роботу з шестимісячним строком випробування. Трудова книжка на нього була оформлена по закінченню строку випробування.

Які порушення допустила дирекція?

Задача 10.

Провідний економіст сільськогосподарського підприємства "Світанок" Василенко В.І., перебуваючи у черговій відпустці, був звільнений з роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства. Він звернувся в суд з позовом, у якому вимагав поновити його на посаді провідного економіста (із збереженням розміру заробітної плати) на іншому підприємстві галузі у зв'язку з тим, що він не був попереджений про ліквідацію підприємства за два місяці, як того вимагає закон. Але суд відмовив Василенку В.І. у розгляді позову.

Дати правову оцінку відмови суду у розгляді позову Василенка В. І.

Задача 11

Тракторист КСП "Таврія" Леоненко був призваний на дійсну військову службу. При розрахунку з Леоненком виявилось, що він використав свою щорічну відпустку авансом і за ним є борг за користування гуртожитком. Загальна сума боргу 130 гривень була утримана з його вихідної допомоги. Леоненко звернувся у комісію по трудових спорах про повернення йому утриманих грошей.

Чи правомірна заява Леоненка?

Яке рішення повинна винести КТС?

У рішенні правління колективного сільськогосподарського підприємства було записано: "При повторному і злісному порушенні трудової дисципліни позбавляти членів господарства, за рішенням правління, присадибних ділянок незалежно від пори року".

Чи допускає діюче законодавство зменшення або вилучення присадибних ділянок за порушення трудової дисципліни?

Задача 13.

На механіка Дмитрука, члена профкому, директор підприємства наклав дисциплінарне стягнення. Дмитрук, вважаючи дії директора незаконними, звернувся у комісію по трудових спорах із заявою про зняття стягнення. При цьому він вказав, що питання про накладення дисциплінарного стягнення на нього, як на члена профкому, попередньо не обговорювалось на засіданні комітету. Чи задовольнять вимогу Дмитрука?

Тваринник (пастух) КСП "Авангард" Макаренко, знаходячись на роботі, розпустив закріплений за ним гурт молодняку кількістю 150 голів. В результаті сталась потрава посівів, збитки від якої досягли 120 гривень.

Якою галуззю права регламентується вказана ситуація?

Яка сума буде стягнута з тваринника Макаренка за шкоду, вчинену радгоспу?

Задача 15.

Тракторист КСП "Україна" Нестеренко двічі залучався до роботи у вихідні дні. Наказом дирекції радгоспу йому надавалися два дні відгулу 29 і 30 серпня 2002 року. Але Нестеренко відмовився від відгулів і звернувся в КТС із заявою про оплату йому роботи у вихідні дні у подвійному розмірі.

Який порядок компенсації за роботу у вихідні дні?

Яке рішення повинна винести КТС?

Тракторист КСП "Поділля" Федоренко, закінчивши оранку ділянки поля, поїхав на тракторі додому на обід. Переїжджаючи через міст, він по неуважності звалився з трактором у річку. При цьому сам Федоренко не постраждав. Але ремонт трактора коштував радгоспу 853 гривні.

Дирекція радгоспу пред'явила в суд позов про стягнення 853 гривні з Федоренка.

Адвокат потерпілого просив суд знизити позовні вимоги до нього, оскільки Федоренко не є матеріально відповідальною особою.

Чи правильні доводи адвоката?

Яке рішення повинен прийняти суд у цій справі?

Перевіркою прокуратури встановлено, що у колективному сільськогосподарському підприємстві імені Мічуріна прийняття у члени господарства людей, які прибули з іншої місцевості, проводилося тільки після проходження ними річного строку випробування і лише за рекомендацією бригадних зборів.

Чи відповідає такий порядок законодавству?

Задача 18.

Громадянин Сидорчук М.І. (17 років) після закінчення середньої школи 1 серпня 2001 року був прийнятий на роботу вантажника в колективне сільськогосподарське підприємство.

Коли Сидорчуку М.І. може бути надана чергова щорічна оплачувана відпустка?

Який порядок надання відпусток працівникам, передбачений трудовим законодавством?

Написати заяву і наказ про надання відпустки.

Задача 19.

Ветеринарний фельдшер Крушельницький з'явився на роботі в нетверезому стані. Директор КСП зробив йому зауваження, але Крушельницький заявив, що він тверезий. Тоді директор запропонував йому піти до лікарні з метою визначення стану, але Крушельницький відмовився. Після цього директор виніс наказ про звільнення його з роботи.

Крушельницький оскаржив цей наказ і суд поновив його на роботі.

Чи вірно поступив суд?

Який порядок звільнення працівника за з'явлення на роботі в нетверезому стані?

Задача 20.

Агрохімік КСП "Перемога" Зайчук В.М. систематично не виконував без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором і Правилами внутрішнього трудового розпорядку, за що і був звільнений з роботи.

Суд поновив його на роботі, тому що керівництво радгоспу і профком порушили законодавство про працю, зокрема, профком не дав згоди на його звільнення, оскільки раніше Зайчик В.М. ні разу не був притягнений до дисциплінарної відповідальності.

Який порядок звільнення працівника з роботи згідно з пунктом 3 статті 40 Кодексу законів про працю?

Задача 21.

Громадянин Філоненко M.О. закінчивши сільськогосподарський технікум за спеціальністю "Агрономія" і, не маючи направлення як молодий спеціаліст, прибув до контори колективного сільськогосподарського підприємства "Елегія" для працевлаштування. Оскільки на підприємстві в цей час не було вакантної посади агронома, Філоненку М.О. було запропоновано посаду бригадира рільничої бригади, на що той погодився.

Від імені Філоненка М.О. написати заяву з проханням прийняти на роботу, а також наказ керівництва підприємства про прийняття його на роботу.

Задача 22.

Ветеринарний фельдшер КСП "Новий горизонт" Ковбас Л.Н. систематично не виконував свої трудові обов'язки, що спричинило загрозу розповсюдження епізоотії. Директор радгоспу викликав до себе Ковбаса Л.Н. і запропонував йому перейти на роботу робітника радгоспу, бо в противному разі матеріали про його злочинну бездіяльність на посаді ветеринарного фельдшера будуть передані в слідчі органи. Зляканий Ковбас погодився на таку пропозицію.

Чи містять дії директора елементи складу злочину? Від імені Ковбаса Л,Н. написати заяву про його згоду на переведення на іншу роботу та наказ дирекції про переведення.

Задача 23.

Зоотехнік Гудемчук П.Т. був відсутній на роботі 28 березня 1999 року. Наступного дня, з'явившись на роботу із запізненням, він відмовився від дачі письмового пояснення про причини відсутності на роботі. Тоді дирекція радгоспу склала акт про його відмову і, одержавши згоду профкому, звільнила його з роботи за прогул.

За вищезазначеною умовою написати акт про відмову працівника дати письмове пояснення причини відсутності на роботі та наказ про звільнення за прогул.

Задача 24.

Адміністрація колективного сільськогосподарського підприємства затримувала розрахунок і видачу трудової книжки комірниці Поповій Г.С. після закінчення двотижневого терміну від дня подачі нею заяви про звільнення з роботи за власним бажанням. Таку затримку адміністрація мотивувала тим, що Попова Г.С. не розрахувалася із заборгованістю підприємству на суму 96 гривень.

Чи правомірні дії адміністрації?

За умовою написати заяву Попової Г.С. і наказ адміністрації про звільнення з роботи за ініціативою працівника.

Завідуючого господарством радгоспу звільнено за розкрадання державного майна у господарстві. Суд поновив його на роботі.

Чи вірно поступив суд?

Який порядок звільнення відповідно до пункту 8 статті 40 Кодексу законів про працю України?

Економіст КСП "Десна" Петрова О.І. звільнена відповідно до пункту 2 статті 40 Кодексу законів про працю України як невідповідність займаній посаді у зв'язку із станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи. Підстава - висновок дільничного лікаря.

Чи законні дії дирекції?

Який порядок звільнення за цією підставою?

При укладенні трудового договору з бухгалтером Фельдманом Ш.А. директор підприємства запропонував написати заяву про те, що він не буде претендувати на одержання квартири протягом 5 років.

Яка Ваша думка щодо цієї пропозиції директора?

Задача 28.

Агрохіміка Віялова В.З. призвали на строкову військову службу. Через місяць він повернувся на своє місце роботи у зв'язку із звільненням із служби за станом здоров'я. Оскільки посада вже була зайнята громадянином Луначарським О.Б., Віялову В.З. було відмовлено у поновленні на роботі. Він звернувся з позовом у суд.

Чи підлягає цей позов задоволенню?

Задача 29.

Директор сільськогосподарського технікуму відмовив у прийнятті на роботу громадянці Неоновій О.Г. на посаду викладача у зв'язку з тим, що викладачем в цьому технікумі працює її чоловік.

Чи правомірні дії директора?

Задача 30.

Директор сільськогосподарського технікуму відмовився укласти трудовий договір і прийняти на посаду викладача Ісламова через те, що він проповідує буддизм, не належить до політичних партій і рухів, не має постійного місця проживання і відбув кримінальне покарання за зґвалтування.

Чи правомірно поступив директор?

Задача 31.

Громадянка Шевченко Л.Г. подала заяву з проханням прийняти її на роботу лаборантом насіннєвої лабораторії на неповний робочий тиждень у зв'язку з необхідністю догляду за дитиною. У прийнятті на роботу їй було відмовлено в зв'язку з тим, що вона вагітна і має на утриманні дворічну дитину.

Чи правомірна така дія керівництва?

Задача 32.

Бригадир будівельної бригади КСП зламав ногу під час перебування на будівництві ферми і довго перебував на стаціонарному лікуванні в ортопедичному відділенні лікарні. Через 4 місяці після цього трудового каліцтва адміністрація звільнила його з роботи відповідно до пункту 5 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Чи правомірне рішення адміністрації?
Додаток 3

Перелік питань що виносяться на підсумковий залік.

1. Поняття праці та види трудових відносин у суспільній організації праці.

2.Предмет трудового права. Трудові відносини як центральні серед суспільних відносин, врегульованих трудовим правом.

3. Метод трудового права, його особливості.

4. Система трудового права, її структура. Система трудового законодавства.

5. Система науки трудового права.

6. Роль функції трудового права і тенденції його розвитку.

7. Поняття джерел трудового права, їх класифікація і види.

8. Кодекс законів про працю України: загальна характеристика.

9. Система законів, котрі регулюють соціально-трудові відносини.

10. Поняття і значення основних принципів трудового права.

11. Визначення і система основних принципів трудового права.

12. Зміст і конкретизація основних принципів трудового права.

13. Принципи, що визначають встановлення умов праці.

14. Принципи, що визначають застосування умов праці працівників.

15. Принципи, що визначають охорону трудових прав працівників.

16. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їхньої діяльності.

17. Поняття профспілок, їх завдання і функції. Нормативно-правове регулювання їх діяльності.

18. Захисна функція профспілок в умовах переходу до ринкових відносин.

19. Загальна характеристика правового статусу профспілок у сфері праці. Класифікація прав профспілок.

20. Гарантії прав профспілок і виборних профспілкових працівників.

21. Відповідальність профспілок.

22. Співвідношення прав профспілок і органів трудового колективу підприємства, установи, організації.

23. Загальна характеристика законодавства про колективні договори, принципи їх розробки та укладення.

24. Поняття колективного договору. Сторони колективного договору і порядок укладення.

25. Зміст і структура колективного договору.

26. Колективні переговори. Порядок вирішення розбіжностей, що виникають під час ведення колективних переговорів.

27. Реалізація колективного договору і контроль за його дією. Відповідальність за порушення колективного договору.

28. Законодавство про зайнятість населення. Поняття, форми зайнятості та державні гарантії (загальні і додаткові) зайнятості населення в умовах переходу до ринкових відносин.

29. Право громадян на працевлаштування. Поняття, форми і організація працевлаштування.

30. Державна служба зайнятості, її права і обов'язки.

31. Право громадян, які зареєструвались у службі зайнятості, на профпідготовку і перекваліфікацію.

32. Поняття безробітного, його правовий статус.

33. Загальні компенсації при втраті роботи. Загальні умови виплати допомоги в разі безробіття.

34. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці.

35. Поняття і значення трудового договору. Відмінність трудового договору від інших цивільно-правових договорів, пов'язаних з працею (підряду, доручення, авторського тощо).

36. Сторони трудового договору.

37. Зміст і форма трудового договору.

38. Порядок укладення трудового договору.

39. Види трудових договорів. Контракт як особлива форма трудового договору.

40. Види трудових договорів. Трудовий договір з організованого набору.

41. Види трудових договорів. Трудовий договір державного службовця.

42. Види трудових договорів. Трудовий договір працівника, що приймається за конкурсом.

43. Види трудових договорів. Трудовий договір про суміщення професій (посад).

44. Види трудових договорів. Трудовий договір про роботу за сумісництвом.

45. Переведення на іншу роботу: поняття, класифікація переведень.

46. Переміщення на інше робоче місце і його відмінність від переведення.

47. Зміна істотних умов праці.

48. Порядок переведення на іншу роботу.

49. Атестація працівників: поняття, значення її проведення, коло працівників, що проходять атестацію, правові наслідки атестації.

50. Загальна характеристика підстав припинення трудового договору, їх класифікація.

51. Поняття, випадки відсторонення від роботи. Правове регулювання відсторонення від роботи. Відмінність між відстороненням від роботи та припиненням трудового договору.

52. Загальні підстави припинення трудового договору (ст. 36 КЗпП)

53. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника (ст.ст. 38, 39 КЗпП України).

54. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (ст.ст.40,41 КЗпП України).

55. Розірвання трудового договору на вимогу органів, що не е його стороною.

56. Додаткові підстави припинення трудового договору.

57. Гарантії від необгрунтованих звільнень. Додаткові гарантії під час вільнення для деяких категорій працівників.

58. Порядок звільнення і проведення розрахунку. Вихідна допомога.

59. Правові наслідки незаконного переведення і звільнення працівників.

60. Поняття робочого часу і значення його правового регулювання.

61. Правові нормативи робочого часу.

62. Види робочого часу.

63.Режим та облік робочого часу і порядок його встановлення.Ненормованийробочий день. Гнучкий робочий час. Вахтовий метод роботи.

64. Надурочні роботи і порядок залучення до них.

65. Поняття і види часу відпочинку.

66. Право працівника на відпустку і гарантії його реалізації. Види відпусток.

67. Щорічна основна відпустка і порядок її надання.

68. Щорічна додаткова відпустка, її види і порядок надання.

69. Додаткові відпустки у зв'язку з навчанням.

70. Творчі відпустки. Соціальні відпустки.

71. Відпустки без збереження заробітної плати і порядок їх надання.

72. Поняття і структура заробітної плати, її відмінність від винагород,

гарантійних і компенсаційних витрат.

73. Сфери регулювання заробітної плати.

74. Організація оплати праці на підприємстві (тарифна система, форми і системи оплати праці, нормування пращ, преміювання).

75.Тарифна система і її елементи: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

76. Система заробітної плати та її види.

77. Нормування праці. Норма виробітку,норми часу, норми обслуговування, нормовані виробничі завдання, нормативи чисельності, відрядні розцінки. Порядок їх встановлення.

78. Премія і винагорода за підсумками роботи за рік. Надбавки і доплати.

79. Оплата праці при відхиленнях від установлених нормальних умов праці (оплата роботи в надурочний час, у вихідні і святкові дні, у нічний час, при суміщенні професій (посад), при невиконанні норм виробітку та в інших випадках).

80. Порядок оплати середнього заробітку.

81. Індексація заробітної плати.

82. Порядок виплати заробітної плати. Обмеження утримань із заробітної праці.

83. Компенсація заробітної плати у зв'язку з затріщкою її виплати.

84. Поняття і види гарантійних виплат і доплат.

85. Поняття і види компенсаційних виплат.

86. Поняття, значення та правове регулювання дисципліни праці за сучасних умов, роль трудових колективів у її зміцненні.

87. Методи забезпечення дисципліни пращ.

88. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку. Обов'язки працівників і власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.

89. Поняття, підстави, види заохочень і порядок ї застосування.

90. Поняття і види дисциплінарної відповідальності працівників. Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників. Порядок застосування дисциплінарних стягнень.

91. Методи забезпечення дисципліни праці.

92. Правове регулювання внутрішнього трудового розпорядку. Обов'язки працівників і власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу чи фізичної особи.

93. Поняття, підстави і види дисциплінарної відповідальності працівників. Підстава і умови дисциплінарної відповідальності працівників. Порядок застосування дисциплінарних стягнень.

94. Додаткові заходи впливу на порушників трудової дисципліни та їх застосування.

95. Поняття, значення, функції матеріальної відповідальності сторін трудового договору.

96. Підстава та умови матеріальної відповідальності працівників.

97. Види матеріальної відповідальності працівників.

98. Визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню працівником. Можливість зменшення розміру шкоди, яка підлягає відповідальності.

99. Порядок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові.

100. Підстава, умови і види матеріальної відповідальності підприємства, установи, організації за шкоду, заподіяну працівникові.

101. Матеріальна відповідальність підприємства за порушення права працівника на працю.

102.Матеріальна відповідальність підприємства за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків.

103. Інші випадки матеріальної відповідальності підприємства.

104. Поняття і зміст охорони праці з трудового права, її правове регулювання.

105. Принципи правової охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці.

106. Організація охорони праці на підприємстві.

107. Організаційно-правові форми забезпечення охорони праці: фінансування охорони праці, медичні огляди працівників, інструктаж і навчання працівників з техніки безпеки і виробничої санітарії, їх забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту.

108. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних і шкідливих роботах.

109. Охорона праці жінок, молоді та осіб із зниженою працездатністю.

110. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, пов'язаних з виробництвом.

111. Органи нагляду і контролю за охороною праці, їх повноваження.

112. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

113. Поняття трудових спорів, їх види і причини виникнення.

114. Система органів розгляду трудових спорів. Принципи розгляду трудових спорів.

115. Підвідомчість трудових спорів та її види.

116. Організація і компетенція КТС. Порядок і строки розгляду трудових спорів у КТС.

117. Поняття і види колективних трудових спорів.

118. Порядок вирішення колективних трудових спорів.