Управління змісту освіти

Науково-методичний центр середньої освіти

ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ

НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист Міністерства освіти і науки України

№1/11-2511 від 20.06.2003 р.)

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

Відповідальні за випуск:

Н. С. Прокопенко, головний спеціаліст Управління змісту освіти Міністерства освіти і науки України;

Н. П. Щекань, методист вищої категорії Науково-методичного центру середньої освіти Міністерства освіти і науки України

У збірнику вміщено програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів різного профілю, для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв з поглибленим вивченням математики, програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Кожна програма складається з пояснювальної записки, тематичного планування, змісту навчального матеріалу та результатів навчальної діяльності учнів. До окремих програм додається список навчальної, науково-популярної та методичної літератури.

© Міністерство освіти і науки України, 2003

Навчальні програми

для профільного навчання

ПРОГРАМИ

для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5–11-і класи (авт. В.Г. Бевз, А.Г. Мерзляк, 3.І. Слєпкань)

…………………………………………………………


Пояснювальна записка

a

Н

безпечення належного рівня математичної підготовки набуває особливої актуальності. Це обумовлено насамперед тим, що сьогодні все більше спеціальностей по-требують високого рівня застосування математики, а відтак роз-ширюється коло школярів, для яких математика стає професійно значущим предметом.

Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін (фізики, хімії, інформатики, біології, географії, еко-номіки, креслення). Тому без належної математичної підготовки є неможливим повноцінна освіта сучасної людини та забезпечен-ня її неперервності.

Вирішальне значення для системи шкільної освіти має фор-муючий вплив предмета математики на особистість школярів. Йдеться насамперед про розвиток логічного мислення, просто-рових уявлень і уяви, алгоритмічної та інформаційної культури, уваги, пам'яті, позитивних властивостей особистості й рис харак-теру, емоційно-вольової сфери.

Ознайомлення учнів з математикою як особливим методом світопізнання, уявлення про математичне моделювання сприя-ють розвитку їхнього наукового світогляду.

Мета навчання математики в загальноосвітній школі випли-ває із загальної мети шкільної освіти — різнобічний розвиток особистості, створення умов для інтелектуального, морального і фізичного розвитку та саморозвитку учнів. Досягнення зазначе-ної мети має бути забезпечене виконанням ряду завдань:

 забезпечити свідоме і міцне оволодіння учнями системою математичних знань, навичок і умінь, необхідних у повсякденно-му житті й майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішно-го оволодіння іншими навчальними предметами і забезпечення неперервності освіти;

 створити умови для інтелектуального розвитку учнів;

 забезпечити моральне, трудове, економічне, екологічне, ес­тетичне, патріотичне виховання, формування позитивних влас­тивостей особистості й рис характеру.

Особливостями рекомендованої програми на відміну від по­передніх є відбір основного, базового змісту навчального матеріа­лу, чітке формулювання мети вивчення кожної теми і основних вимог до математичної підготовки учнів. Крім того, хоч тради­ційна послідовність вивчення тем в основному збережена, проте були ж внесені деякі зміни щодо номенклатури традиційних і від­носно нових тем та послідовності їхнього вивчення.

Зокрема, вивчення геометрії в основній школі завершується 8-годинною темою «Початкові відомості стереометрії», в якій формулюються без доведення основні факти щодо властивостей фігур у просторі, обчислення геометричних величин (кутів у про­сторі, площ поверхонь і об'ємів геометричних тіл). Це зумовлено необхідністю підсилення розвитку просторових уявлень, приве­дення в систему відомостей про властивості просторових фігур, які вивчались в 1—6-х класах і в курсі планіметрії, а також потре­бами тих учнів, які після закінчення основної школи навча­тимуться в професійно-технічних закладах освіти і технікумах.

Перенесення з 9-го до 10-го класу тригонометричного мате-ріалу, що стосується тригонометричних тотожностей, призвело до перевантаження програми курсу алгебри і початків аналізу. З метою його усунення не слід вимагати від усіх учнів доведення властивостей тригонометричних і обернених до них функцій, за­хоплюватися розв'язуванням складних тригонометричних, ірра­ціональних, показникових, логарифмічних рівнянь, нерівностей та їх систем.

В змісті програмного матеріалу питання, які стосуються під­вищеного рівня навчання тих, хто цікавиться математикою і має можливості для випереджаючого навчання, взято в квадратні дужки. Цей матеріал може вивчатися і за рахунок годин варіати- вної частини навчального плану.

Актуальною проблемою сьогодення є пропедевтика елементів комбінаторики, теорії ймовірностей і статистики при вивченні курсу математики в 1—9-х класах. Це має здійснюватись насам­перед через включення відповідного матеріалу до системи вправ.

Невідкладним завданням шкільної математики є підсилення прикладної спрямованості вивчення як теоретичного матеріалу, так і особливо системи задач. Це сприятиме як підсиленню моти­вації навчання, так і практичній підготовці учнів.

Слід мати на увазі, що провідною сучасною стратегією мате­матичної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів є рівнева і профільна диференціація навчання. Вона повинна за­безпечуватися насамперед не лише програмою, а й підручника-

ми, дидактичними матеріалами і відповідною діяльністю вчителя. Основою для диференціації має стати державний освітній стан­дарт.

Рекомендована програма розрахована на масову загальноос­вітню школу. Паралельно створюється пакет різнорівневих про­грам, у першу чергу, для профільних класів.

Для забезпечення ефективного засвоєння учнями програми з математики важливу роль відіграють як традиційні, так і нові за­соби навчання. Нові можливості для інтенсифікації та оптиміза­ції навчально-виховного процесу, активізації пізнавальної діяль­ності, розвитку творчого мислення надають нові інформаційні технології навчання (НІТН) як системний метод навчання на ба­зі ПЕОМ. У них персональний комп'ютер може виконувати фун­кції контролюючих машин, навчальних тренажерів, моделюючих стендів, інформаційно-довідникових систем, ігрових навчальних середовищ, електронних конструкторів, експертних систем то­що. Сьогодні розроблено значну кількість програмних засобів, що дозволяють за допомогою комп'ютера розв'язувати досить широке коло математичних задач різних рівнів складності. Най­більш придатними для підтримки вивчення курсу математики в загальноосвітніх навчальних закладах є програми GRAN1, GRAN-2D, GRAN-3D, DERIVE, EUREKA. Комп'ютерна під­тримка вивчення математики дає наочні уявлення про поняття, що вивчаються, які в свою чергу значно сприяють розвитку образ­ного мислення, оскільки всі рутинні обчислювальні операції та побудови виконує комп'ютер, залишаючи учневі час на дослід­ницьку діяльність. Як допоміжні засоби обчислень, коли обчис­лення не є прямим продуктом навчання, можуть застосовуватись мікрокалькулятори.

Засоби діагностики і контролю успішності учнів на різних ета­пах навчання повинні виконувати не лише стимулюючу роль, а й сприяти своєчасній корекції методичної системи роботи вчителя.