Тема: Анкілози скронево-нижньощелепного суглобу: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика.
Актуальність теми: Актуальність теми зумовлена необхідністю певних знань та навичок при діагностиці та дистрофічно-запальних захворювань скронево-нижньощелепного суглобу.
Знати:

• 
  Визначення та класифікацію анкілозів СНЩС.
  
• 
  Діагностику анкілозів СНЩС.
  
• 
  Клінічну картину анкілозів СНЩС.
  
• 
  Диф. діагностику анкілозів СНЩС.
  
• 
  Методи лікування анкілозів СНЩС..
  

Вміти:

- Диф. діагностувати анкілози СНЩС, застосовуючи

основні та додаткові методи обстеження.

- Застосувати набуті знання на прийомі хворих.

Завдання для позааудиторної підготовки до заняття:

За рекомендованою літературою і матеріалами лекцій опрацювати тему.

Повторіть: анатомію СНЩС, патанатомію анкілозів СНЩС, топ. анатомію СНЩС.
Перевірте свої знання по темі за допомогою питань для самоконтролю:
1) Етіологія і патогенез анкілозів СНЩС.

2) Клінічна картина анкілозів СНЩС.

3) Методи діагностики анкілозів СНЩС.

4. 
   Додаткові методи діагностики анкілозів СНЩС.
   
5. 
   Диф. діагностика анкілозів СНЩС.
   
6. 
   Методи хірургічного лікування анкілозів СНЩС.
   

Практичні рекомендації.
Клінічна картина. Основними симптоматичними ознаками анкілозу є стійке

часткове чи повне обмеження відкривання рота і повна сутність

горизонтальних рухів в ураженому суглобі. Спостерігається відкривання

рота в межах 0,5 - 0,7 см за рахунок еластичності кісток, фіброзної

тканини, кісткових швів.

При однобічному кістковому анкілозі підборіддя і кінчик носа зміщені в

хвору сторону, вушна раковина на стороні ураження розташована нижче, ніж

на здоровій. Уражена сторона вкорочена і виглядає більш випуклою, а здорова, зміщаючись в хвору сторону, западає і сплющується.

При двобічному анкілозі, що розвинувся в дитячому віці, н/щелепа

недорозвинута з обох сторін, підборіддя зміщене дозаду /пташине

обличчя/, рухи в суглобі різко обмежені, що перешкоджає огляду і

лікуванню органів порожнини рота, зіву. Нерідко спостерігаються розлади

мови, дихання і психіки, зниження харчування.

При фіброзному анкілозі на відміну від кісткового часто спостерігаються

больові відчуття.

Основними ознаками початкових проявів фіброзного анкілозу є: незначне

потріскування в суглобі, швидка втомлюваність жувальних м"язів і

затруднене відкривання рота в ранкові години. Ці симптоми виникають на

фоні ревматичного процесу, який вже є в інших суглобах, а також явищ

ревмакардиту в стадії загострення.

Рекомендована література .

1. 
   Тимофеев А.А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии. – Киев. – 2004. – С. 565-577.
   
2. 
   Гуцан А.Є., Бернадський Ю.И., Годорожа П.Д. Довідник щелепно-лицевих операцій. - Кишинів, 1990 р.
   
3. 
   Євдокімов А.І., Васілєв Г.А. Хірургічна стоматологія – Москва. Медицина, 1964 р.
   
4. 
   Неробєєв А.І. Відновлення тканин голови і шиї складними артеріалізованними клаптями. М., Медицина, 1988, с. 269.
   
5. 
   Рузін Г.П., Пюрик В.П., Денисенко О.Г. Компютерні поточні та кінцеві завдання (тести) з хірургічної стоматології. Ів.Франківськ, 1995, С. 55.
   

Методичні рекомендації склав	асистент кафедри хірургічної стоматології Слюсаренко Н.Я.
Рецензент	доцент кафедри хірургічної стоматології Пермінов О.Б.

2.3.2. Тематика індивідуальних завдань та їх форма.

(взірець)

Теми рефератів (взірець)

• 
  Сучасні види знеболення.
  
• 
  Неінгаляційні способи наркозу, їх особливості в умовах поліклініки і стаціонару.
  
• 
  Ускладнення при наркозі і місцевому знеболенні.
  
• 
  Одонтогенна інфекція, механізми виникнення і шляхи розповсюдження.
  

• 
  Завдання по дослідницькій роботі (взірець)
  
• 
  Захворювання нервів обличчя. Нові методи лікування.
  
• 
  Оперативні методи фіксації відломків щелепи.
  
• 
  Ускладнення при травматичних пошкодженнях щелеп.
  
• 
  Лікарська етика і деонтологія в роботі хірурга, морально-етичні принципи в медицині.
  

Тести і ситуаційні задачі

Метод вказ №4

1.У хворого спостерігається набряк нижньої повіки, згладженість носо-губної складки, розлитий запальний інфільтрат у правій підочній ділянці, шкіра гіперемована, набрякла, в складку не збирається.Чотири дні тому у хворого почав боліти 13 зуб, коронкова частина якого на 2/3 зруйнована, перкусія зуба слабо позитивна. Про запалення в якому клітковинному просторі можливо думати?

А. Одонтогенна флегмона правого підочного кліткрвинного простору.

Б. Гострийгнійнийперіоститверхньоїщелепи справа.

В. Гострий одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи справа.

Г. Одонтогенний абсцес правого підочного кліткрвинного

простору.

Д. Аденоабсцесправгого підочного клітковинного простору.

2. У вогнищах гострого одонтогенного запалення можна виявити:

А. Як спороутворюючі так і неспороутворюючі анаероби.

Б. Тільки неспороутворюючі анаероби.

В. Тільки спороутворюючі анаероби.

Г. Анаероби не виявляються.
3. Гіперергічна форма запалення розвивається при:

А. Низькому рівні імунітету, вираженій сенсибілізації організму і значній вірулентності мікрофлори.

Б. Достатній напруженості імунітету, низькому рівні сенсибілізації організму і високій вірулентності мікрофлори.

В. Низькому рівні імунітету і сенсибілізації організму, слабо вираженій вірулентності мікрофлори.

Г. Низькому рівні імунітету, вираженій сенсибілізації організму і значній вірулентності мікрофлори.

Д. Високому рівні імунітету,і низькій вірулентності мікрофлори.

4. 
   Правильна схема активного дренування гнійних ран:
   

А. На протязі перших двох діб, повторюється 2-3 рази на добу, промивання триває 1-2 години, використовується за один сеанс 1-1,5 л антисептичного розчину.

Б. Не більше одного дня, один раз на добу; рана промивається на протязі не більше години, використовуючи за сеанс 1 літр антисептичного розчину.

В. На протязі перших 4-х діб, повторюється 2-4 рази на добу, промивання триває на протязі 1-2 годин, використовуючи за один сеанс до 2л антисептичного розчину.

Г. На протязі 7 днів, повторюється 3-4 рази на добу, промивання триває на протязі 2-3 годин, використовуючи за один сеанс до 1-1,5 л антисептичного розчину.

4. 
   Який антибіотик виявляє тропізм до кісткової тканини:
   

А. Ампіцилін.

Б. Неоміцин.

В. Метицилін.

Г. Лінкоміцинугідрохлорид.

Д. Олететрин.

4. 
   До складу якої вуглецевовмісноїповязкивходятьпротеази:
   

А. Повязка сорбуюча некролітична.

Б. Сферичний вугільний сорбент.

В. Дисперговані волокнисті вугільні сорбенти.

Г. Двошарові колагеновмісні вуглецеві повязки.

Д. Пов҅язка гігроскопічна реперативна.

4. 
   Який антибіотик виявляє тропізм до кісткової тканини:
   

А. Кліндаміцин.

Б. Клафоран.

В. Тоброміцин.

Г. Цепорин.

Д. Сумамед.

4. 
   Який антибіотик виявляє тропізм до кісткової тканини:
   

А. Далацин Ц.

Б. Пеніцілін.

В. Гараміцин.

Г. Тетраолеан.

Д. Новоцин.

4. 
   Для дезінтоксикаційної терапії при гнійно-запальних захворюваннях спочатку вводять:
   

А. Розчини, що містять декстран (поліглюкін і ін.), а потім розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.).

Б. Розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.), а потім розчини, що містять декстран (поліглюкін і ін.).

В. Тільки розчини, що містять декстран (поліглюкін і ін.).

Г. Тільки розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.).

Д. Немає різниці у якій послідовності вводити розчини.

4. 
   Засоби пасивної імунізації здатні підвищувати резистентність організму хворого через який час після введення:
   

А. 1-2 години.

Б. 1-2 дні.

В. 1-2 неділі.

Г. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації).

Д. 30 хвилин.

4. 
   Вторинний ранній шов – це:
   

А. Шов, що накладається на 6-8 добу після операції без попереднього висічення грануляцій.

Б. Шов, що накладається на 2-7 добу після операції.

В. Шов, що накладається на 15-30 добу після операції розкриття гнійника.

Г. Шов, що накладається після операції розкриття гнійника.

4. 
   В якій фазі раневого процесу можна використовувати випромінювання гелій-неонового лазера:
   

А. В регенеративній фазі.

Б. В гнійно-некротичній фазі.

В. В любій фазі перебігу раневого процесу.

4. 
   Препарат, що відноситься до засобів специфічної гіпосенсибілізуючої терапії:
   

А. Сталфілококовийантифагін.

Б. Тавегіл.

В. Супрастін.

Г. Рондекс.

Д. Фенкарол.
ТЕМА №6

1.Для флегмони орбіти є характерним:

А. Диплопія, екзофтальм, набряк повік, біль при натисканні на очне яблуко, зниження зору.

Б. Норичні ходи в ділянці кута ока, наявність гнійних виділень з носа.

2. Типовими причинами флегмон орбіти є:

А. Тромбофлебіт кутової вени, гострий гнійний гайморит або загострення хронічного гаймориту.

Б. Флегмона біля глоткового простору.

В. Флегмона скроневої області.

Д. Флегмона м҅яких тканин дна порожнини рота.
3. Причиною розширення вен сітківки ока є:

А. Розповсюдження запального процесу на очне яблуко, застійні явища.

Б. Підвищення вмісту протромбіну в периферичній крові.

В. Наростаюча інтоксикація.

Г. Обмеження рухомості очного яблука.
4. При флегмоні ретробульбарної клітковини розповсюдження запалення відбувається з:

А. З крило-піднебінної та підскроневої ямок.

Б. З скроневої ділянки.

В. З крило-щелепового простору.

Г. З привушно-жувального простору.


ТЕМА №5

1. Як відрізнити гнійний періостит верхньої щелепи від абсцесу підочної ділянки:

А. По наявності згладженості (вибухання) слизової оболонки по перехідній складці.

Б. По вираженості інтоксикації організму.

В. По вираженості температури тіла.

Г. По наявності флуктуації.

2. Розкриття субперіостального абсцесу на твердому піднебінні проводиться шляхом:

А. Висічення фрагменту слизової оболонки та окістя трикутної форми за методом Васильєва у місці її найбільшого випинання та припухлості.

Б. Лінійного розсіченя слизової оболонки на твердому піднебінні у місці її найбільшого випинання та припухлості.

В. Лінійного розсіченя слизової оболонки та окістя на твердому піднебінні у місці її найбільшого випинання та припухлості.

3. Запальні процеси в області носо-губного лімфатичного вузла відрізняються своєю:

А. Обмеженістю, затяжним перебігом, схильністю до рецидивів.

Б. Розповсюдженістю процесу, гострим перебігом та відсутністю схильності до рецидивів.

В. Розповсюдженістю процесу, затяжним перебігом, рецидивами, наявністю тромбофлебіту кутової вени лиця.

4. Найбільш частою одонтогенною причиною виникнення абсцесів переднього відділу твердого піднебіння є:

А. Розповсюдження інфекції від других різців.

Б. Розповсюдження інфекції від центральних різців.

В. Розповсюдження інфекції від других премолярів.

Д. Розповсюдження інфекції від других молярів.

5. В піднебінну сторону мають нахил верхівки коренів таких зубів:

А. Бокові різці, піднебінні корені перших премолярів, піднебінні корені перших молярів.

Б. Центральні різці.

В. Центральні та бокові різці.

Г. Ікла та премоляри.

Д. Центральні та бокові різці, ікла.
6. Зовнішньою границею підочної ділянки є:

А. Вилично-верхньощелепний шов.

Б. Вилично-альвеолярний шов.

В. Лобно-виличний шов.

Г. Внутрішня поверхня виличної дуги.

7. Яку периферичну провідникову анестезію необхідно виконати для знечулення при розкритті субперіостального абсцесу на твердому піднебінні в ділянці біля 23-24 зуба:

А. Різцева, палатинальна.

Б. Туберальна.

В. Інфраорбітальна.

Г. Різцева, інфраорбітальна.

Д. Туберальна, інфраорбітальна.
8. Оперативний доступ при розкритті абсцесів та флегмон підочної ділянки проводиться:

А. У місці найбільшого випинання та флуктуації шкіри по носо-губній складці, довжина розрізу шкіри 2-3см.

Б. По перехідній складці в ділянці премолярів.

В. По перехідній складці в ділянці молярів.

Г. Паралельно нижньому краю нижньої щелепи, довжина розрізу шкіри 5-6 см.

Д. Паралельно нижньому краю виличної дуги, довжина розрізу 3-4 см.

9. Розповсюдження інфекції з підочної ділянки на протязі відбувається у:

А. Щічну ділянку.

Б. Крило-піднебінну ямку.

В. Підпідборідну ділянку.

Г. Привушно-жувальну ділянку.

Д. Крило-щелепову ділянку.

10. Тверде піднебіння через великий піднебінний отвір має сполучення з:

А. Крило-піднебінною ямкою.

Б. Підскроневою ямкою.

В. Скроневою ямкою.

Г. Очницею.

Д. Підскроневою ямкою та очницею.

3. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ.

1. 
   Навчальні стенди, таблиці, фільми.
   
2. 
   Виготовлені на кафедрі альбоми, відеофільми, муляжі, фантоми, щелепи тварин рогатої худоби.
   
3. 
   Виготовлені таблиці та стенди по різних розділах хірургічної стоматології.
   

• 
  Клінічні зали кафедри хірургічної стоматології ІФНМУ, бази кафедри стоматологічні кабінети яких оснащені:
  

- (по можливості), стоматологічними установками,

• 
  засобами для проведення професійної гігієни порожнини рота,
  
• 
  наборами стоматологічного інструментарію,
  
• 
  реактивами, медикаментами, засобами профілактики,
  
• 
  засобами для проведення герметизації фісур,
  
• 
  засобами індивідуальної гігієни порожнини рота.
  

4. 
   Відкрито і обладнано фантомний клас на базі кафедри, який обладнаний:
   

• 
  10 спеціальних фантомів, 10 робочих столів для студентів, 1 стерильний столик з інструментами для видалення зубів; засоби для лікування травматичних пошкоджень ЩЛД, матеріал для проведення елементарних реконструктивно-відновних оперативних втручань, набір для невідкладної допомоги.
  

Централізовано одержані набори:

• 
  травматичні пошкодження щелепи;
  
• 
  бонкостоматологія;
  
• 
  захворювання виско-нижньощелепового суглобу;
  
• 
  захворювання слинних залоз;
  
• 
  запальні захворювання щелепно-лицевої ділянки;
  
• 
  вогнепальні пошкодження щелеп;
  
• 
  знеболення в щелепно-лицевій хірургії;
  
• 
  гіпсові маски хворих;
  
• 
  макропрепарати видалених пухлин;
  
• 
  сенди слинокам'яної хвороби;
  
• 
  гіпсові моделі деформації щелеп.
  

2.3.3.Методичні вказівки до самостійної позаудиторної роботи студентів (взірець)

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

для самостійної роботи студентів

ТЕМА:Етіологічні та патогенетичні принципи загального і місцевого лікування одонтогенних запальних процесів обличчя та шиї.
Актуальність теми: Сучасні стандарти лікування запальних процесів обличчя та шиї передбачають використання методів загального та місцевого комплексного етіотропного та патогенетичного лікування, які забезпечують високу ефективністьлікування запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.

Знати:

1. 
   Анатомію та топографічну анатомія клітковинних просторів ЩЛД.
   
2. 
   Патогенез розвитку запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
   
3. 
   Антибактеріальна терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.
   
4. 
   Десенсибілізуюча терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.
   
5. 
   Дезінтоксикаційна терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.
   
6. 
   Імуностимулююча терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.
   
7. 
   Знеболююча терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.
   
8. 
   Методи оперативного лікування запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
   
9. 
   Місцева сорбційна терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.
   
10. 
    Фізіотерапевтичне лікування запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
    

Вміти:

1. Визначити найбільш оптимальний метод оперативного втручання в залежності від конкретної клінічної ситуації длялікування кожної нозологічної форми захворювання.

2.Провести обстеження і діагностику та призначити план лікуванняпацієнтівз використаннямантибактеріальної терапії при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.

3. Провести обстеження і діагностику та призначити план лікуванняпацієнтівз використанням десенсибілізуючої терапії при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.

4. Провести обстеження і діагностику та призначити план лікування пацієнтівз використаннямдезінтоксикаційної терапії при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.

5. Провести обстеження і діагностику та призначити план лікуванняпацієнтівз використанням імуностимулюючої терапії при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.

6. Провести обстеження і діагностику та призначити план лікуванняпацієнтівз використанням знеболюючої терапії при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.

7. Застосувати матеріали для місцевої сорбційної терапії при гнійно-запальних процесах щелепно-лицевої ділянки.

8. Застосувати методики фізіотерапевтичного лікування запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
Перевірте свої знання по темі за допомогою питань для самоконтролю:

1. 
   Анатомія та топографічна анатомія клітковинних просторів ЩЛД.
   
2. 
   Особливості одонтогенних вогнищ інфекції та патогенез розвитку запальних процесів щелепно-лицевої ділянки.
   
3. 
   Антибактеріальна терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, сучасні медикаментозні препарати, дозування та схеми призначення.
   
4. 
   Десенсибілізуюча терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, сучасні медикаментозні препарати, дозування та схеми призначення.
   
5. 
   Дезінтоксикаційна терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, сучасні медикаментозні препарати, дозування та схеми призначення, види дренування ран, активний діаліз рани.
   
6. 
   Імуностимулююча терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, сучасні медикаментозні препарати, дозування та схеми призначення, засоби для стимуляції активного та пасивного імунітету.
   
7. 
   Потенційоване знеболення, анальгетики при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, сучасні медикаментозні препарати, дозування та схеми призначення.
   
8. 
   Методи оперативного лікування при кожній нозологічній формі запальних процесів в щелепно-лицевій ділянці.
   
9. 
   Місцева сорбційна терапія при запальних процесах щелепно-лицевої ділянки, матеріали та методи їх використання.
   
10. 
    Фізіотерапевтичне лікування запальних процесів щелепно-лицевої ділянки, методики проведення, покази та протипокази до використання.
    

Тести для самоконтролю

1.У хворого спостерігається набряк нижньої повіки, згладженість носо-губної складки, розлитий запальний інфільтрат у правій підочній ділянці, шкіра гіперемована, набрякла, в складку не збирається. Чотири дні тому у хворого почав боліти 13 зуб, коронкова частина якого на 2/3 зруйнована, перкусія зуба слабо позитивна. Про запалення в якому клітковинному просторі можливо думати?

А. Одонтогенна флегмона правого підочного кліткрвинного простору.

Б. Гострийгнійнийперіоститверхньоїщелепи справа.

В. Гострий одонтогенний остеомієліт верхньої щелепи справа.

Г. Одонтогенний абсцес правого підочного кліткрвинного

простору.

Д. Аденоабсцесправгого підочного клітковинного простору.

2. У вогнищах гострого одонтогенного запалення можна виявити:

А. Як спороутворюючі так і неспороутворюючі анаероби.

Б. Тільки неспороутворюючі анаероби.

В. Тільки спороутворюючі анаероби.

Г. Анаероби не виявляються.
3. Гіперергічна форма запалення розвивається при:

А. Низькому рівні імунітету, вираженій сенсибілізації організму і значній вірулентності мікрофлори.

Б. Достатній напруженості імунітету, низькому рівні сенсибілізації організму і високій вірулентності мікрофлори.

В. Низькому рівні імунітету і сенсибілізації організму, слабо вираженій вірулентності мікрофлори.

Г. Низькому рівні імунітету, вираженій сенсибілізації організму і значній вірулентності мікрофлори.

Д. Високому рівні імунітету,і низькій вірулентності мікрофлори.

4. 
   Правильна схема активного дренування гнійних ран:
   

А. На протязі перших двох діб, повторюється 2-3 рази на добу, промивання триває 1-2 години, використовується за один сеанс 1-1,5 л антисептичного розчину.

Б. Не більше одного дня, один раз на добу; рана промивається на протязі не більше години, використовуючи за сеанс 1 літр антисептичного розчину.

В. На протязі перших 4-х діб, повторюється 2-4 рази на добу, промивання триває на протязі 1-2 годин, використовуючи за один сеанс до 2л антисептичного розчину.

Г. На протязі 7 днів, повторюється 3-4 рази на добу, промивання триває на протязі 2-3 годин, використовуючи за один сеанс до 1-1,5 л антисептичного розчину.

4. 
   Який антибіотик виявляє тропізм до кісткової тканини:
   

А. Ампіцілін.

Б. Неоміцин.

В. Метицилін.

Г. Лінкоміцинугідрохлорид.

Д. Олететрин.

4. 
   До складу якої вуглецевовмісноїповязкивходятьпротеази:
   

А. Повязка сорбуюча некролітична.

Б. Сферичний вугільний сорбент.

В. Дисперговані волокнисті вугільні сорбенти.

Г. Двошарові колагеновмісні вуглецеві повязки.

Д. Пов҅язка гігроскопічна реперативна.

4. 
   Який антибіотик виявляє тропізм до кісткової тканини:
   

А. Кліндаміцин.

Б. Клафоран.

В. Тоброміцин.

Г. Цепорин.

Д. Сумамед.

4. 
   Який антибіотик виявляє тропізм до кісткової тканини:
   

А. Далацин Ц.

Б. Пеніцілін.

В. Гараміцин.

Г. Тетраолеан.

Д. Новоцин.

4. 
   Для дезінтоксикаційної терапії при гнійно-запальних захворюваннях спочатку вводять:
   

А. Розчини, що містять декстран (поліглюкін і ін.), а потім розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.).

Б. Розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.), а потім розчини, що містять декстран (поліглюкін і ін.).

В. Тільки розчини, що містять декстран (поліглюкін і ін.).

Г. Тільки розчини, що містять полівінілпірролідон (неогемодез і ін.).

Д. Немає різниці у якій послідовності вводити розчини.

4. 
   Засоби пасивної імунізації здатні підвищувати резистентність організму хворого через який час після введення:
   

А. 1-2 години.

Б. 1-2 дні.

В. 1-2 неділі.

Г. 1-2 місяці (після завершення курсу імунізації).

Д. 30 хвилин.

4. 
   Вторинний ранній шов – це:
   

А. Шов, що накладається на 6-8 добу після операції без попереднього висічення грануляцій.

Б. Шов, що накладається на 2-7 добу після операції.

В. Шов, що накладається на 15-30 добу після операції розкриття гнійника.

Г. Шов, що накладається після операції розкриття гнійника.

4. 
   В якій фазі раневого процесу можна використовувати випромінювання гелій-неонового лазера:
   

А. В регенеративній фазі.

Б. В гнійно-некротичній фазі.

В. В любій фазі перебігу раневого процесу.

4. 
   Препарат, що відноситься до засобів специфічної гіпосенсибілізуючої терапії:
   

А. Сталфілококовийантифагін.

Б. Тавегіл.

В. Супрастін.

Г. Рондекс.

Д. Фенкарол.
Практичні рекомендації

Етіологічні та патогенетичні принципи загального і місцевого лікування одонтогенних запальних процесів обличчя та шиї.
Знечулення. При лікуванні одонтогенних запальних процесів обличчя та шиївибір методу знечулення визначається загальним станом, віком пацієнта, наявністю чи відсутністю супутньої патології.

Операції можуть проводитись під місцевим потенційованим інфільтраційним або провідниковим знечуленням, або під загальним знечуленням.

Хірургічний інструментарій. Хірургічний інструментарій для лікування запальних процесів обличчя та шиї складається з інструментів для роботи на кістковій тканині щелеп (фізіодиспенсери, пєзотоми, бор-машини, прямі ікутові наконечники, бори, фрези, кюретажніложки, распатори, долото, молоток) та інструментів для видалення зубів (щипці і елеватори). До інструментів що призначені для роботи на мяких тканинах обличчя та шиї відносяться скальпель,анатомічний та хірургічний пінцети, кровозупинні затискачі типу «Москіт», коагулятор, великі і малі гачкиФарабефа, голкотримачі, круглі та ріжучі голки, шовний метеріал, атравматичні голки, перев’язочний матеріал, шприци, анестетики, дренажі.

Оперативне лікування Направлене на усунення причини захворювання та його наслідків і ускладнень. З цією метою проводять видалення «причинного» зуба та розкриття одонтогенних запальних процесів, яке здійснюють позаротовим, внутрішньоротовим або комбінованим оперативним доступом.Послідовність, об҅єм (видалення зубів, втручання на кістковій тканині щелеп та м҅яких тканинах щелепно-лицевої ділянки), місце проведення оперативного доступу до гнійника, кількість розрізів визначаються клінічними проявами, локалізацією та розповсюдженістю запального процесу.
Медикаментозне лікування Направлене на етіологічні, патогенетичні механізми розвитку запального процесу з метою підвищення ефективності лікування та попередження розвитку ускладнень, шляхом впливу на збудника захворювання, стабілізації органів та систем організму. Для цього проводять протимікробну, дезінтоксикаційну, десенсибілізуючу, знеболюючу, фізіотерапевтичну терапію.
Рекомендована література:

1.“Руководство по челюстно-лицевойхирургии и хирургическойстоматологии” А. А. Тимофеев, Киев, “ЧевонаРута-Турс” 2002г.

2.“Клиническая оперативнаячелюстно-лицеваяхирургия” под ред. Н.М.Александрова, Ленинград, “Медицина” 1985г.

3. «Тесты контроля знаний по специальности челюстно-лицевая хирургия и хирургическая стоматология»., А.А.Тимофеев.,

ООО«Червона Рута-Турс»., Киев., 2010 г.

4. “Стоматологія надзвичайних ситуацій з курсом військової стоматології” Г.П.Рузін., В.П.Голік., С.Г.Демяник., О.В.Рибалов, Вінниця, «Нова Книга», 2008р.

Методичну вказівку підготував доц. Ничипорчук Г. П.
Рецензент доц. Проць Г.Б.
<предыдущая страница