Осінь щедра, прощавай!
(Зала прибрана вишитими рушниками, осіннім листям, біля сцени – виставка поробок із овочів та квітів.Лунає лагідна музика. У кошиках дари осені - овочі та фрукти.)
Вчитель:
Покосили пшениці й жита,
Ми не зчулись, як минуло літо,
Вже надходить осінь золота,
Молоде зелене сходить жито.
Зажурились квіти не спроста,
Вранці роси випадають білі,
Вже надходить осінь золота –
Жовкне листя у саду на гіллі.
Осінь, осінь,
В гості тебе просим
З щедрими хлібами, високими снопами,
З листопадом понад краєм і з великим урожаєм!
Вчитель:
Добрий день, дорогі друзі! Ви чуєте? Це тихі кроки господині — осені, яка вже при йшла на зміну теплому літу. Прислухайтесь: вона вже тут.
(Звучить лагідна музика. На сцену виходить Осінь.)
Осінь:
Добрий день, мої шановні
Діти, пані та панове.
Нині знов із вами я.
Осінь — ось моє ім’я.
Восени земля прекрасна.
Як завжди, прийшла я вчасно
І у села й у міста —
Всюди осінь золота.
Лист торкну — і диво стане:
Помаранчевим, багряним,
Ясно-жовтим стане ліс.
Як не віриш,— подивись!(Сипле листочки з кошика)
Щедрість — заповідь моя.
Познайомтесь з урожаєм:
Він усюди там, де я.
Особливо цього року
Він в нас — парубок нівроку.
Я покличу урожай:
Гей-но, брате, завітай!
(На сцену виходить Урожай.)
Урожай
Ось і я! Привіт, громадо!
(Звертається до Осені.)
І тобі я, сестро, радий!
Осінь — це моя пора.
І приємно показати
І дорослим, і малятам:
Я вродився «на ура».
Ціле літо я ріс у полях,
З кожним днем набираючись сили,
Слава дружнім робочим рукам,
Що мене для достатку зростили.
Пісня :
Урожай:
Я приходжу в гості восени лише до тих, хто трудом своїм закликає мене до себе. І приходжу я не сам, а зі мною завжди вся моя рідня, з якою я відвідую кожну хату, де живуть такі хороші трударі і залишаємося там на всю зиму. І аж до наступного урожаю.
Осінь: А де ж вона зараз, твоя родина?
Урожай:
Вона тут , завжди вона зі мною.
Вона також там, де робочі руки.
Ви знаєте її. Ось її делегація.
(У супроводі мелодії «Ходить гарбуз по городу» виходять «Овочі».)
Овочі. Діти, а чи впізнали ви нас?
Картопля
Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять.
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? (Картопля.)
Гарбуз
Повз, мов танк, я на город,
Повз на гудині й загруз.
Та чомусь мене в народі
Звуть не танк, а як? (Гарбуз.)
Огірки
Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив'язали нас в грядках
На зелених ланцюжках.
Гарбузові сини й дочки
А зовуть нас... (Огірки.)
Морква. Сидить дівчинка в коморі, а коса її надворі. Хто я?
Диня
Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю,
Гарбузову господиню усі знають.
Хто я? (Диня.)
Буряки. Зверху зелені, а в землі червоні. Хто ми?
Овочі. Молодці діти, а тепер ми про себе ще й розкажемо.
Сценка «Сперечались овочі»
Морква.
Кожен знає, що морквиця на городі, мов цариця.
Коси довгі кучеряві, та ще й платтячко яскраве.
Я смачна і вітамінна і не гірша апельсина.
Той хто моркву поважає, до ста років проживає.
Буряк.
Розхвалилася дивіться, ти не схожа на царицю.
Я від тебе червоніший, красивіший і товстіший.
Український борщ чудовий по усіх краях відомий.
У борщі я головний, борщ без мене не смачний.
Огірок.
А зелені огірочки всі вживають залюбки.
Нас шанують не даремно:
Дух наш свіжий і приємний.
На канапці і в салаті ми і в будень і на святі.
Цибуля.
На цибулю нарікають, що до сліз я допікаю,
Вибачте, та я не винна, бо я лікарська рослина.
Соком з медом почастую, і здоров’я подарую.
Часник.
Часничок я білозубий
Ви мене не бійтесь, люди.
Хоч гіркий я та корисний,
Всім мене потрібно їсти.
Хто мій зуб з’їдає сміло –
Буде мати зуби білі.
Диня.
Кожен знає – жовта диня
На городі господиня.
Я солодка, соковита
Покуштуй – не схочеш пити.
А як їстимеш саму, всі хвороби прожену.
Гарбуз.
Не сваріться, любі, годі!
Я найстарший на городі.
Я великий і бокастий,
Жовтогрудий і смугастий.
Я чудовий дар осінній
З гарним та смачним насінням.
Хто їсть кашу гарбузову
Буде сильним і здоровим!
Огірок. Який салат без огірка?
Буряк. А що за борщ без буряка?
Морква. Чи то без моркви?
Капуста. Без капусти?
Усі разом.
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є – і всі живуть в достатку!
учні 1 класу виконують пісню «Ходить гарбуз по городу»
Ведуча:
Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду осінь нам тримає,
Аби устигли хлібороби славні,
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори
Нехай собі лежить там про запас.
Осінь:
Не тільки з урожаєм я прийшла -
Трьох братів я привела.
х за описом впізнайте
Як їх звати?
Відгадайте.
Вчитель:
Дозріва горобина,
І калина вже рясна,
Перший лист обпадає,
Коли це буває? (У вересні)
Вчитель:
Груші, яблука зірвали,
У комору заховали.
Проситься гарбуз до хати,
Щоб під ліжком зимувати.
В лісі виросли опеньки –
Довгоногі і тоненькі.
На деревах листя жовкне,
В двері стука місяць… (Жовтень)
Вчитель:
Вітер плаче, вітер виє.,
Дощ осінній дрібно сіє.
І ніде не видно пташки,
Ані бджілки, ні мурашки.
Вже зів’яли гарні квіти,
Скрізь калюжі поналито.
Голе поле, голий сад,
Бо надворі… (Листопад)
Вчитель:
Молодці, діти!
Всі загадки відгадали
Братів осені впізнали.
Вересень:
Перший місяць – вересень, я смачний.
Вам дарую яблука запашні,
Груші, сливи, дині і виноград –
То солодка радість для всіх малят.
Вчитель:Про вересень у народі кажуть так.
Діти (по черзі):
1. Вересень - рум'янець року.
2. Садок у вересні, що кожух у січні.
3. Вересень студений, але ситний.
4. Вересень струшує груші в садочку.
5. Як вересень, то й дощик сіє.
6. 3 вересня, на Тадея, селянин не журився - в хаті хлібець завівся.
7. 4 вересня, Боголіпа, — час перших осінніх приморозків.
Жовтень:
Я Вересневі вдячний за старанність.
Врожай добротний зібрано без втрат.
І ось прийшов сьогодні на світанні
У гості жовтень – вересня я брат.
В садах те листя, що було зелене
Зробилося одразу золоте.
Принишкли і дерева і кущі,
Уже осінні перші йдуть дощі.
Вчитель:про місяць жовтень люди так говорили:
1. Вересень пахне яблучками, а жовтень - капустою.
2. Жовтень ходить по краю та й виганяє птах до раю.
3. Жовтень як не з дощем, то зі снігом.
4. Якщо у жовтні листя з берези і дуба не все опало - чекай суворої зими. Якщо все-зима буде теплою.
5. Жовтень хоч і холодний, але листопад і його перехолодить.
6. Не встиг у жовтні роздивитись, як сонце зійшло, а воно вже на заході.
7. 4 жовтня, Кіндрата, - починали готуватися до зими.
8. 5 жовтня, Фотія, - якщо листя з берези ще не опало, то сніг ляже пізно.
9. 9 жовтня, на Івана Богослова, завершували всі польові роботи.
10. 14 жовтня, Покрови, - починали вечорниці та весілля.
Листопад:
Я листопадом звуся недарма,
З дерев останнє листя обриваю.
Промайнули жовтня дні,
І пташки уже сумні,
Бо не хочуть покидати
Свою рідну землю-матір.
Вчитель: Про місяць листопад люди так говорили:
1. Листопад вересню - онук, жовтню - син, а зимі-рідний брат.
2. Листопад білими кіньми іде.
3. Листопад зимі ворота відчиняє.
4. Листопад уриває дні, а накликає ночі.
5. Листопадовий день, що заячий хвіст.
6. Листопад не лютий - проте спитає чи одягнений, чи взутий.
7. 4 листопада, день Казанської Божої Матері, - остаточна межа переходу від осені до зими.
Пісня:
Вчитель:А як чудово спостерігати за падолистом, коли вітер-пустун зриває листочки та кружляє їх у чарівному танку!
(Звучить пісня «Падає листя», з'являються листочки.)
1. Довго листя зеленіло,
А тепер позолотіло.
Знаєш, це чому? Дивись,
В листя промені влились.
2. Золоте та червонясте,
Що й очей не відвести.
Та все ж нам судилось впасти
Із вершечка, з висоти.
3. Багрянистеє, хороше.
Наче полум'я, горим,
Щоб і в зимову порошу
Ви згадали кольори.
Вітер (пробігає по краю сцени).
Вчитель:
Де не взявся вітерець
Непосидько-пустунець.
Заходився коло хати
Жовте листя підмітати.
(Вітер пробігає, «листочки» кружляють
і сідають у центрі сцени).
Вчитель.
Відчули подих осіннього вітру? Ось і листочки вітер усі докупи змів і змішав. Але вони не хочуть спокійно лежати на землі, нехай усі побачать їх танок.
Виконується танок листочків.
Листочки.
Ой, цей пустун зірвав нас із дерев і тепер ми не знаємо, чиї ми листочки. Діти, допоможіть!
1. Мов розгорнута долоня,
Ліг спочити на осоння
Між зелених їжаків
Найтемніший із листків.
Я землі приніс вітання
Від старезного ... (каштана).
2. Я вальсую та кружляю,
Барви осені збираю.
Я і жовтий, і зелений,
І оранжево-вогненний,
Золотавий, пурпуровий,
Я, звичайно, лист ... (кленовий).
3. Я, немов крило за вітром,
В небо мріяв полетіти.
Тільки золотом налився
І в траву звалився.
Пораділи жолудята:
Це листочок ... (з дуба) - тата.
4. Я ховав від злого ока
Намистини круглобокі,
Та від цих гарячих барв
Я і сам червоним став.
«Буду гріти землю нині, -
Я шепочу... (горобині).
Вчитель:
В нас на святі знову гості. Вони не розлучні з Осінню. Це її вірні друзі ––Осінні дощі.
Та наші дівчатка не сумують, коли іде дощ…
Дівчинка 1.
Дощик, дощик капає дрібненько
Не боюся я дощу, бо я веселенька.
Дівчинка2.
Дощику. Чом нас лякаєш?
І гуляти не пускаєш?
Парасолькою новою
Я накриюсь з головою
Чобітки високі взую
По калюжам потанцюю.
Танець з парасольками.
Вчитель:
Тепер, коли вже зібрано врожай, іще заможнішим став рідний край! Ми закликаємо усіх Вас побувати на ярмарку веселому у нас!
1.Увага!Увага! Спішіть-поспішайте.
Господарі й гості, глядіть, не минайте.
На ярмарок прошу гуртом, поодинці,
Чекають на вас там чудові гостинці!
2.На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати,
Тут щедрі дарунки із саду й городу,
Тут пісня і жарти-усім в нагороду.
3.Мерщій бо на ярмарок всі поспішайте
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте!
Картопля:
Купуйте, куштуйте усі бараболю,
Варіть її, смажте із сіллю й без солі,
Сто страв господиня з картоплі зготує.
Картопля як хліб – вона всіх нагодує.
Помідор:
Беріть помідори, вони пречудові
До вашого столу хоч зараз готові!
Морква:
Ця морква під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою її напувала,
Тому-то морквина така соковита,
Моркв'яного соку вам треба попити.
Часник:
Хто гострого хоче, часник хай придбає.
Він всякi мікроби вогнем випікає.
Груша:
Скуштуйте цю грушу - солодку, духм'яну.
У роті, немовби медок, вона тане.
Яблука:
Корзинку із яблуками не минайте,
Які до смаку Вам, такі й вибирайте.
Сортів тут багато — усі вони різні.
Ось - яблука ранні, ось - яблука пізні.
Калина:
Беріте калину - червоні корали -
Ці кетяги небо і сонце ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм,
Недугу ураз, як рукою, знімає.
(Звернути увагу на виставку)
Урожай:
Що ж, радий, що ви так гарно підготувались до свята. У вас справжні робочі трудівничі руки. Спасибі вам.
Осінь:
І я дякую усім. Урожай залишається з вами, а я піду, адже скоро прийде зима. І я мушу звільнити їй своє місце. Але рівно через рік я знову завітаю до вас у гості. Тому на прощання давайте я вас пригощу своїми осінніми дарами .
(Осінь пригощає дітей яблуками.)
Вчитель:
Звідкіль приходить осінь?
Чому це вітер стих?
І неба чиста просинь.
І журавлиний крик
В безкрайній простір лине,
І чуть його здалля.
Нехай тепер спочине
Натруджена земля.
На цьому наше свято закінчено.