Перейти на главную страницу
Основним напрямком здійснюваних в Україні економічних реформ є перехід до ринкової економіки. Не можна уявити вихід України з кризового стану без докорінної зміни існуючої економічної системи, при цьому першочергового значення набуває стратегія інноваційного розвитку пріоритетних галузей промисловості країни. Ступінь та динаміка розвитку яких виступають визначальним показником економічного стану країни. Традиційно до них відноситься і хімічна галузь. Через широке використання хімічних матеріалів і технологій у різних галузях промислового виробництва вона є одним із основних чинників, які забезпечують сучасний конкурентоспроможний рівень випуску промислової продукції.
Адже хімічні матеріали та речовини визначають товароспоживчі та цінові показники товарної продукції не лише в процесі їх технологічного використання, а і в пакуванні продукції, створенні сучасного товарного дизайну, подовженню строків зберігання харчової продукції тощо. Близько 50 % хімічної продукції України використовується саме для промислово-технічного споживання різними секторами промисловості країни. Не менш важливе значення хімічний комплекс має також для розвитку сільського господарства, сфери послуг і тим самим - для вирішення соціально-економічних проблем України та збереження її економічної безпеки.
Незважаючи на кризовий стан, в якому перебувала хімічна галузь України як і вся економіка в останні роки, вона втримала позиції однієї із провідних галузей та зберігає високі рейтингові характеристики у багатьох сферах життєдіяльності української економіки. Так, досить відмітити, що вона дає більше 6 % валового внутрішнього продукту та 6,5 - 7 % загального обсягу промислової продукції країни, причому в обсязі продажу промислової продукції країни її частка ще вища - від 7 до 7,3 %, що свідчить про більш високу в порівнянні з іншими галузями ліквідність хімічної товарної продукції.
Тому і питання інноваційної активності та фінансового забезпечення інноваційної діяльності саме підприємств хімічного комплексу і сьогодні залишаються актуальними. При цьому переважними є проблеми пов'язані з фінансуванням інноваційної діяльності. Так, за останні роки практично до нульового рівня знизилися бюджетні капіталовкладення в хімічну та нафтохімічну промисловість: у 1999 році їх обсяг знизився до 300,0 тис. грн., що складає 0,01 % від обсягу бюджетних асигнувань у промисловість. Однак і загальний обсяг внутрішніх капіталовкладень в хімічну та нафтохімічну промисловість, які повністю формуються сьогодні за рахунок власних коштів підприємств, є досить незначним: у 1999 році він склав 184,1 млн. грн., тобто 4,16 % від загального обсягу капіталовкладень в промисловість. За обсягами капіталовкладень галузь посідає останнє місце серед галузей промисловості. В цілому внутрішні капіталовкладення склали в 1998 році усього 4 копійки на 1 гривню товарної продукції, в 1999 році цей показник знизився до 1,6 коп. Зношеність основних виробничих фондів досягла 50 %, а в багатьох секторах - більше 70 %. Більшість діючих підприємств працюють у режимі 20 - 40 % завантаження потужностей. Коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів досяг критичного рівня та складає менше 3 %. До того ж спостерігається значна нерівномірність інвестування галузі.
За таких умов внутрішньої фінансово-економічної кризи галузь не може обійтись без зовнішніх інвестиційних ресурсів. Але, на жаль, зовнішні інвестиції в хімічну промисловість продовжують зменшуватись і якщо на 1.01.99 р. вони складали 141,2 млн. дол. США, то вже на 1.04.99 р. - 138 млн. дол. США, що свідчить про активізацію процесу вилучення капіталу нерезидентами. Певною мірою це пов'язано зі значною капіталоємністю інвестиційних проектів хімічних підприємств та труднощами пошуку інвестиційних партнерів. Однак ще більшою мірою така ситуація викликана несприятливим законодавчо-інвестиційним кліматом, якій склався на сьогодні в Україні.
Досвід промислово-розвинутих країн показує, що для підтримки оптимального рівня технологічного та апаратурного оновлення необхідно щорічно затрачувати кошти, які складають 5,5 - 6,5 % обігу галузі.
В Україні ця сума повинна складати не менше 210 - 245 млн. грн. капіталовкладень. Але вже сьогодні через хронічне недоінвестування та брак поточних фінансових ресурсів щорічна потреба галузі у різних видах інвестиційних надходжень оцінюється на рівні 1 млрд. грн. Наростаюче недоінвестування галузі істотно впливає і на стан основних фондів, технічний та технологічний рівень виробництва, екологічну безпеку. Внаслідок чого відбувається зниження цінової конкурентоспроможності хімічної продукції не тільки на світовому, а і на внутрішньому товарному ринку, що, в свою чергу, відбивається і на розвитку національної економіки.
Для більш детального аналізу хімічного комплексу розглянемо фінансово-економічне становище та стан інноваційної діяльності на прикладі хімічних підприємств Сумської області.
Хімічна промисловість є однією з найважливіших галузей промисловості. Вона представлена такими підприємствами як: ВАТ "Сумихімпром" м. Суми, ВАТ "Гумотехніка" м. Суми, ОПВО "Свема" м. Шостка, ВАТ "Завод хімреактивів" м. Шостка, ВО "Зірка" м. Шостка, ЗАТ "Райдуга" м. Конотоп. Кількість підприємств хімічної промисловості складає 2,8 % від загальної кількості промислових підприємств області, питома вага галузі становить 12,3 % від загального обсягу промислового виробництва. Промислово-виробничі основні фонди хімічних підприємств оцінювались на початок 1999 року у 1689 млн. грн., що становить 23,6 % вартості промислово-виробничих фондів області. За підсумками 1998 року підприємствами хімічної промисловості було вироблено продукції на суму 231,3 млн. грн. Частка продукції хімічної галузі у загальному обсязі промвиробництва області скоротилась з 20 % у 1990 році до 12 % у 1998 році. Таке зменшення обумовлене падінням попиту на продукцію внаслідок низької купівельної спроможності споживачів, а також втратою значного сегменту ринка збуту та розривом економічних зв'язків після розпаду СРСР і стало основною причиною зниження використання виробничих потужностей на підприємствах хімічної промисловості.
Так, виробничі потужності на ОПВО "Свема" в 1999 році були завантажені в середньому на 36,8 %, у т.ч. по виробництву кінофотоматеріалів - 36,5 %, магнітної стрічки - на 12,6 %, поліграфічних фарб - 78,2 %, желатину - 20,0 %.
На третину від можливого використовує потужності ВАТ "Сумихімпром". Знос устаткування на підприємстві становить 48 %. Нові технологічні лінії та потужності не вводяться, йде пристосування старих ліній до нових видів продукції, які знаходяться в стадії розробки (моноамоній, сульфат амонію).
На ВАТ "Завод хімреактивів" завантаженість виробничих потужностей склала 15% від можливого. На ВО "Зірка" - 4 %, з них по виробництву нітратів та нітроемалей - на 1,5 %. На ВАТ "Гумотехніка" рівень використання виробничих потужностей становить близько 10 %.
Через відсутність коштів та замовлень на продукцію довгий час не проводилась реконструкція підприємств та практично не вводились в дію нові виробничі потужності. Знос основних фондів по підприємствам хімічної галузі становить 52,3 %, що на 0,5 % вище ніж в цілому по промисловості області.
Що стосується стану інноваційної роботи підприємств області, то відсутність дієвої науково- технічної політики, її належного законодавчого забезпечення, а також складне економічне становище підприємств фактично призвели до занепаду інноваційну діяльність. Так, кількість промислових підприємств, що впроваджувала науково-технічні заходи, за останні роки незначна: у 1999 році їх частка склала лише 11,8 % проти 13,8 % у 1997 році та 29,4 % у 1995 році.
Роботи по комплексній механізації та автоматизації виробництва виконували тільки 8 промислових підприємств, проти 3 у 1997 р. та 13 у 1995 р. Виробництво нових видів машин, устаткування, апаратів, приладів освоювали 10 підприємств, випуск нових матеріалів, виробів, продуктів - 38 (у 1997 р. відповідно 10 та 47 підприємств).
Нові технологічні процеси впроваджували 15 підприємств, з них маловідходних, ресурсозберігаючих технологій - на 5 підприємствах (у 1997 р. відповідно 19 та 8 підприємств).
Незначна кількість підприємств (7 з 306 обстежених) здійснювала технічне переоснащення виробництва.
Більше половини підприємств, що освоювали нову конкурентоспроможну продукцію, випускали оновлені товари народного споживання. Це, з одного боку, є позитивним фактом, оскільки задовольняються потреби покупців, і сприяє фінансовому оздоровленню й розвитку окремих галузей промисловості. З іншого - така тенденція свідчить про те, що інноваційна активність підприємств не торкається в достатній мірі трудоміських напрямків виробництва, що властиві базовим галузям економіки. А це, в кінцевому рахунку, може вплинути як на виробництво товарів народного споживання і його фінансове забезпечення, так і на розвиток фінансових відносин на макрорівні. Така ситуація характерна і для України в цілому. На наш погляд, пріоритетними напрямками інноваційної діяльності на етапі трансформації економіки та переходу до ринкових відносин повинні бути:
Як видно з діаграми (див. рис.1) хімічна та нафтохіміка промисловість посідають третє місце з- поміж інших галузей, займаючи 8,7 % від загальної кількості підприємств промисловості області, що займались інноваційною діяльністю, причому інноваційні витрати галузі склали 1,30 млн. грн. тобто 11,8 % від обсягу всіх витрат за 1999 рік (див. табл. 1). Це свідчить про активність процесу інноваційної діяльності на підприємствах хімічного комплексу серед решти промпідприємств області.
Незважаючи на тяжкий фінансовий стан, підприємства галузі намагаються освоїти випуск нових видів продукції. Так, лише в 1998 році на ВАТ "Завод хімреактивів" освоєно випуск 7 нових видів продукції : сиккатива марганцевого, розчинника Р-30, масла сивушного технічного, концентрату антифризу та ін. Впроваджена у виробництво механізована поточна лінія по упаковці антифризу "Тосол А - 40М" і електроліту в термоусадочну плівку. Виконано реконструкцію установки по виробництву фенолформа- льдегідних смол, що дозволило в два рази збільшити її потужність. В 1999 році продовжувались роботи по впровадженню у виробництво фенолформальдегідних смол нових модифікацій і пульвербакелітів. На ОПВО "Свема" у 1998 році впроваджено два нових технологічних процеси та освоєно вісім нових видів продукції.
На ВО "Зірка" розширюється асортимент хімічної продукції. У 1998 році освоєно виробництво клею БФ-6 для медичної промисловості, герметизуючого засобу для побуту "Гермопласт". Продовжується робота над інноваційним проектом по виробництву слюдяних композиційних матеріалів, електроізоляційних лаків та композицій.
1,6 5'3 % Г1,6 %
1999 році.
На ВАТ "Гумотехніка" проводиться реконструкція спецвиробництва для ВПК, виробництва по виготовленню ніпельних кілець для консервації продуктів харчування, у стадії розробки знаходиться нова технологічна лінія по виробництву транспортерної стрічки. Йде освоєння нових видів продукції з пластмаси.
Таблиця 1.
Основні показники інноваційної діяльності хімічних підприємств Сумської області у 1998-1999 роках
|
Період |
Кількість підприємств, одиниць |
Інноваційні Витрати всього, тис. грн. | ||||
що прийняли участь в обстеженні |
з них займалися |
виготовляли продукцію |
| ||||
Іннова ційною діяльністю |
Експор том продукції |
принципо во нову |
Удоскона Лену |
| |||
Всього по області |
1998 |
308 |
58 |
22 |
26 |
26 |
20141,0 |
1999 |
306 |
46 |
20 |
25 |
26 |
11039,1 | |
Хімічна галузь |
1998 |
9 |
4 |
3 |
2 |
- |
1670,0 |
1999 |
10 |
4 |
3 |
2 |
2 |
1305,3 |
В таблиці 1 наведені дані по інноваційній діяльності підприємств області за 1998 -1999 рр.. Як свідчать дані табл.1 кількість підприємств, які займались інноваційною діяльністю за цей період скоротилась на 3,8 %. Так, якщо у 1998 році їх кількість склала 18,8 % від загальної кількості обстежених, то в 1999 році лише 15 %. Це, насамперед, пов'язане зі зменшенням обсягів інноваційних витрат на 45 % у 1999 році. Кількість підприємств хімічної галузі, які займались інноваційною діяльністю (виготовляли нову продукцію) залишилась незмінною тільки 4 підприємства, проте відбулося зменшення обсягу інноваційних витрат у 1999 році на 364,7 тис. грн. або на 22 % у порівнянні з 1998 роком .
Підприємства |
Період |
Змінення показників за періодами ("+" - збільшення, "-" - зменшення), тис. | ||||
|
|
|
|
грн. |
|
|
|
|
придбання |
нематеріальні |
довгострокові |
Незакінчене |
устаткування |
|
|
основних |
вкладення |
фінансові |
капітальне |
|
|
|
засобів |
|
вкладення |
будівництво |
|
ВАТ "Сумихі- |
1997 |
- 9953 |
0 |
- |
+ 4648 |
- 866 |
мпром" |
1998 |
- 48543 |
+ 1 |
- |
+ 1695 |
- 988 |
|
1999 |
- 9129 |
0 |
- |
- 12105 |
- 181 |
ВАТ "Гумотех- |
1997 |
- 264 |
- |
- |
- 186 |
+319 |
ніка" |
1998 |
- 3740 |
- |
- |
- 256 |
- 29 |
|
1999 |
- 1690 |
- |
- |
- 2665 |
- 32 |
ОПВО |
1997 |
- 6821 |
+ 1 |
+ 9 |
0 |
+ 7 |
"Свема" |
1998 |
- 8255 |
0 |
0 |
0 |
- 38 |
|
1999 |
-8882 |
- 1 |
+ 99 |
+ 373 |
- 370 |
ВАТ "Завод |
1997 |
- 23488 |
0 |
+ 4 |
+ 121 |
+ 26 |
хімреактивів" |
1998 |
- 1717 |
0 |
0 |
+ 442 |
+ 110 |
|
1999 |
- 5636 |
0 |
+ 9 |
+ 101 |
- 80 |
ВО |
1997 |
- 1669 |
- |
0 |
+ 178 |
- 46 |
"Зірка" |
1998 |
- 2889 |
- |
0 |
+ 195 |
- 18 |
|
1999 |
- 10634 |
+ 60 |
+ 3 |
-1748 |
0 |
ЗАТ |
1998 |
- 12,4 |
- |
- |
+ 58,1 |
- 43 |
"Райдуга" |
1999 |
- 27,7 |
- |
- |
+ 0,1 |
+ 0,5 |
У таблиці 2 наведені результати інноваційної діяльності , пов'язаної з інноваціями досліджуваних підприємств, на підставі аналізу різних форм звітності за період 1997-1999 рр. Дані таблиці свідчать про те, що більшість досліджуваних підприємств не робили постійних довгострокових фінансових вкладень, за винятком ОПВО "Свема" та ВАТ "Завод хімреактивів", але і на цих підприємствах спостерігається їх нерівномірність. На всіх підприємствах відсутні вкладення в основні засоби. Фактично відсутні також і вкладення в оновлення устаткування. Не всі підприємства вкладають кошти в придбання нематеріальних засобів, лише ВО "Зірка" мало вкладення на кінець 1999 року. Стосовно вкладень в незакін- чене капітальне будівництво, то майже всі підприємства зменшували їх обсяги і лише ВАТ "Завод хімре- ктивів" з року в рік поповнює ці вкладення. Якщо в цілому зробити висновки, то можна відмітити, що за всіма напрямками спостерігається зниження інноваційної активності, що не сприяє розвитку інноваційної діяльності.
На підставі вищевикладеного слід зробити висновок, що на підприємствах області ще не створені в повній мірі умови, які б сприяли розвитку інноваційної діяльності. Проведене обстеження підприємств хімічної галузі підтвердило слабку інноваційну активність, це пов'язане, насамперед, з нестачею фінансових ресурсів для забезпечення інноваційної діяльності. Для вирішення цього питання необхідна перед усім дійова підтримка з боку держави, а саме прийняття комплексу дійових цілеспрямованих заходів у рамках державної економічної політики, спрямованої на фінансове оздоровлення підприємств, формування у них достатніх оборотних коштів та законодавче закріплення цільового використання амортизаційних відрахувань і частки прибутку для технічного і технологічного відтворення й оновлення. Необхідна також державна підтримка шляхом ринкових регуляторів і прямої участі в економічних процесах захисту товаровиробників і внутрішнього ринка, стимулювання експорту, оптимізації імпорту. З цією метою була розроблена Концепція розвитку хімічного комплексу України у 1998-2010 роках. Основною задачею впровадження якої є створення сучасного високоефективного хімічного комплексу України на принципах ресурсоекономічності, конкурентоспроможності та екологічної безпеки як основи надійного забезпечення потреб економіки у хімічній продукції та розвитку експортного потенціалу держави.
SUMMARY
Література.
Традиційно до них відноситься і хімічна галузь. Через широке використання хімічних матеріалів і технологій у різних галузях промислового виробництва вона є одним із основних чинник
16 12 2014
1 стр.
Напрямки підвищення ефективності здійснення інноваційної діяльності на підприємстві
11 09 2014
1 стр.
Висвітлено практичний досвід обласних центрів науково-технічної І економічної інформації (цнтеі) Міністерства освіти І науки України у формуванні інфраструктури підтримки науково-і
13 09 2014
1 стр.
Сутність комплексу маркетингових комунікацій та його роль в системі управління збутом підприємства 17
17 12 2014
6 стр.
Мова – це найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти,
15 09 2014
5 стр.
Роботу виконано в Полтавському університеті споживчої кооперації України укоопспілки (м. Полтава) на кафедрі економічної кібернетики
25 12 2014
4 стр.
Ця публікація була видана завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (usaid) в рамках Контракту No. 121-c-00-00-00831-00
10 09 2014
20 стр.
України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про регулювання містобудівної діяльності” та “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та жи
23 09 2014
1 стр.