Дійові особи :
Дівчинка
Хранителька часу
Мишеня
Кошеня
Великий дракон
Маленький дракончик
Мавпи
Баба Яга

Дівчинка одна в кімнаті

Дівчинка ( співає ): "Скоро-скоро Новий рік ... Скоро-скоро Новий рік ..." Скоро-то скоро, та ще й як довго. Зараз ще тільки ранок, потім буде день, потім - вечір, і тільки аж потім - ніч, дванадцять годин, Новий рік. Піди дочекайся ... Музику, чи що послухати, щоб час швидше пробігло.

Включає магнітофон, звучить пісня "Поки годинник дванадцять б'ють", дівчинка підспівує.

Д : Стоп, стоп, стоп. "Поки годинник дванадцять б'ють!" Значить так: годинник б'є дванадцять, Новий рік настає, всі один одного вітають, Дід Мороз подарунки під ялинку кладе. Ось що потрібно, щоб Новий рік швидше прийшов - змусити годинник пробити дванадцять разів. Та це ж пара дрібниць. Беремо годинник. Переводимо стрілки на дванадцять годин. І годинник б'є ...

Лунає тривожна музика і бій годин. Світло гасне.

Д : Ой-ой-ой! Чого це так темно? Хто світло вимкнув? Мені страшно.

Світло запалюється. Перед дівчинкою - хранителька часу.

Д : Здра ... Здрастуй ... Здравствуйте.

ХВ : Здрастуй, здрастуй, дурна дівчисько.

Д : Це чому ж я дурна? І хто ви взагалі-то така, щоб мене обзивати? І куди це я попала?

ХВ : Ну що ж, я спробую відповісти на всі твої питання. Сідай і слухай.

Мене звуть Хранителькою часу,
Я час зберігаю і зберігаю,
Його я дбайливо плекаю,
Не кваплю його, не витрачаю, не жену.
Всьому на світі свій приходить термін -
Є час - відпочивати,
І є - вчити урок,
Є час - осені, і літа, і весні,
Є час і красуні Зимі.
І в рік єдиний раз,
У дванадцять, точно в строк,
Приходить до людей Новий рік.
Але ти хотіла час підігнати,
Хотіла ти розумніший самої природи стати.
І в результаті - ось тобі урок,
Чи не прийде до нас свято точно в строк,
А ти - ти до нас потрапила, в царство казок,
Тобі доведеться жити тут без підказок,
Без мами, бабусі, без діда, без друзів -
Ось що здійснила ти по дурості своїй.

Д : Але я ... Я не хотіла нічого поганого зробити. Я тільки хотіла ... Ой, який жах. Ви не жартуєте? Новий рік тепер дійсно не прийде? І мені доведеться жити тут завжди, в цьому царстві казок? І ніякого виходу немає. ( Плаче )

ХВ : Ну-ну-ну. Відразу в сльози. Гаразд, досить ревіти. Послухай, кому говорять! Досить ревіти! Вихід є завжди - це кажу тобі я, хранителька часу. Ти можеш усе виправити.

Д : Як? Перевести годинник назад?

ХВ : Ну вже ні, це було б занадто простим вирішенням проблеми.
Рушай швидше,
Не забудь з собою взяти
Душу добру, серце сміливе,
І, звичайно, розуму фунтів п'ять.
Ти додому повернешся, якщо ...

Д : Якщо що?

ХВ : Новий рік до нас прийде, якщо ...

Д : Якщо що?

ХВ : Все налагодиться, якщо тільки
Ти в дорозі важкою своєї,
Вчиниш п'ять справ добрих,
Вчиниш п'ять славних справ.

Д : Я повинна зробити п'ять добрих справ? Але яких? Кого я повинна перемогти? Або, навпаки, звільнити? Що я маю робити?

ХВ : Ну, знаєш, мила моя, ти занадто багато від мене хочеш. Ось перед тобою країна казок. Ось - дорога. Ось тобі на дорогу вузлик - в ньому хліб, не гинути ж тобі з голоду. А далі - покладайся тільки на себе. А я й так тут з тобою занадто довго розмовляють. Час не чекає, мені пора ...

Хранителька часу зникає. Дівчинка залишається одна, іде під звуки пісні.

Д : Что-то я стомилася. І є дуже хочеться. Ну, як там у казці йдеться - сяду на пеньок, та з'їм пиріжок.

Мишеня ( не видно ): пі-пі-пі, пі-пі-пі, мене спочатку нагодуй.

Д : Що це? Хто це пищить?

М ( виходить ): Я - бідний маленької мишеня,

Не їв сьогодні цілий день,
Без мами я живу з пелюшок,
Мій будинок - трухлявий старий пень.
Ти нагодуй мене, прошу я,
Не те я з голоду помру,
Хоч пиріжок, хоч скоринку сиру
Я з вдячністю прийму.

Д : Нічого собі "бідний маленький мишеня" - майже з мене зростом! Гаразд, не плач, отримуй половину пиріжка. А сир - весь забирай, я знаю, як ви, миші, його любите.

Дівчинка віддає мишеняті їжу. Лунає гучна музика, голос хранительки часу говорить: "Перше добру справу!"

Д : Що це? Що це було? Ти чув.

М : Чув, чув. Хтось сказав - "перше добру справу".

Д : Це був голос хранительки часу! Я впізнала його! Значить, я вже зробила одну добру справу! Але яке? Я ж нікого ще не врятувала, ніяке зло не перемогла?

М : Але ти ж нагодувала мене!

Д : Ти думаєш, це вважається доброю справою? Ось дивно!

Не чекала я, не гадала,
Що так просто, без праці,
Справа добре здійсниться,
Пригощу лише я тебе!
Я-то думала, доведеться,
Мені битися і боротися,
Цілий вік шукати, рятувати,
Дні йти, ночей не спати.

М : Ось розспівалась, теж мені, оперна примадонна. Я, мабуть, піду, спасибі за частування.

Д : Тобі спасибі ... Пішов. Хоч б сказав як Царівна Лебідь - "не сумуй, що за мене є не будеш ти три дні" ... Що ж, і мені пора.

Лунають жалібні крики кошеня.

Д : Що таке? Хто тут плаче. Ой, кошеня! Ти як туди заліз, дурненький? Чого ти плачеш?

Кошеня : Я, я, я ... Я миша злякався.

Д : Ось дурненький! Та це ж миші повинні кішок боятися, а не навпаки. Втім, цей миша такий величезний, що тебе можна зрозуміти. Ну да ладно. Мишеня вже пішов. Так що можеш спокійно спускатися.

К : Я не можу. Сюди заліз, а назад злізти не можу. А якщо я зараз же не сльозу, то скоро впаду - у мене вже сил немає триматися.

Д : От здорово! Що ж мені-то тепер з тобою робити. Треба тебе знімати, та я ... Я сама боюся на таке височезнне дерево лізти. Але якщо я не полізу - кошеня розіб'ється. Гаразд, хай буде, що буде. Для хоробрості згадаю-но я пісню про крихту Джона - адже він нічого не боявся.

Під пісню лізе на дерево і знімає кошеня, до кінця пісні танцює з ним. Потім лунає голос - "друге добру справу".

Д : Ти чув, чув - друге добру справу. Правда, я ж тебе врятувала. Але ти не думай, я зовсім не спеціально. Тобто спеціально щоб тебе врятувати, а не спеціально щоб тільки добру справу зробити. Фу, зовсім заплуталася.

К : Спасибі тобі, добра дівчинка. Бажаю тобі успіху! До побачення!

Д : До побачення! Більше не бійся мишей!

Йде, наспівуючи пісеньку про Джона. Трохи не наштовхується на Великого Дракона.

Д : Ну ось тобі і дракон. Добрий день.

БД : Що? І ти ще смієш називати цей день добрим?

Д : Я? Так, але хіба у Вас інша думка?

БД : Звичайно, інше. Синочку, піди-но сюди (з'являється Маленький Дракончик) . Ось, подивись на це нещасне дитя.

Д : А чому він стогне? Що трапилося?

БД : Так як же цьому бідному дитинці не стогнати? У нього вже четверту добу животик болить! Їсти нічого не може! Ось навіть тебе є не побажав!

Д : Ме ... ме ... мене. Це погано. Тобто добре. А мене тепер Ви, це саме, самі з'їсте.

БД : Ні, я тебе не з'їм. Я фігуру березі, я тепер тільки овочами та фруктами харчуюся. Але синочку мій, бідний синочок. Йому-то, в його віці, потрібно м'ясне їсти! А в нього животик болить!

Д : А як він захворів? Що він їв перед цим? Мив він руки, тобто лапи перед їжею? І свіжі чи він їв продукти?

БД : Ми, дракони, лапи перед їжею ніколи не моєму. А продукти були найсвіжіші. Пам'ятається, як раз перед тим, як у нього животик захворів, він з'їв п'ять лицарів, разом з кіньми, звичайно. Потім закусив проїжджаючими повз королем з королевою і дочкою принцесою. За це я його, правда, лаяла. Король вже зовсім старий, черствий, королева була дуже жирною, а принцеса - занадто шкідливою і примхливою. Нездорова, в общем-то, їжа. Так, що ж він ще в той день їв-то? А, згадала - десять зайців, три оленя, зо два десятки куріпок. Ну ось і все.

Д : Так. Всього-то нічого. Загалом, мені все ясно. У Вашого дорогого синка просто нетравлення шлунка. Об'ївся, одним словом.

БД : А це небезпечно? Ти можеш його вилікувати?

Д : Я-то? Звичайно, можу, але за однієї умови.

БД : Все, все зроблю, тільки вилікуй синка мого дорогого.

Д : Мені абсолютно ясно, що вашого виду драконів корисна рослинна їжа і шкідлива - м'ясна. Тому нехай Ваша синку дасть слово ніколи не є лицарів, принцес, королів, взагалі людей, та й з тваринами нехай буде обережніше.

МД : Даю, даю слово.

Д : Ну от і добре. Так, я десь тут бачила звіробій і ромашку. Ага, ось вони, чудово. Так, для людей ці лікарські рослини треба відварювати, ну а дракончику, напевно, корисніше буде з'їсти їх так. Їж!

Дракончик їсть трави.

МД : Все пройшло!

Лунає голос - "третє добру справу".

Д : Ура! Співає разом з драконами.
Ласкаво сильніше за всіх драконів у світі,
З добром до дракона тільки підійди,
І стане він милею цуценя в квартирі,
І стане він прекрасний - подивись.
Драконам я допомогти, звичайно, рада.
Але вам я по секрету розповім,
У тому для мене і радість і втіха,
Що людям теж службу послужив.
Ви, лицарі, і королі, і діви,
Спокійно приїжджайте в цей ліс,
Хоч тут живуть дракони - але не бійтеся
Відтепер тут ніхто вас не поїсть!

Д : До побачення, милі дракони! Постарайся більше не об'їдатися, малюк! Пішли. А я щось втомилася. Є мені тепер нічого, значить, треба хоча б поспати годинку-другу. Ось тут і ляжу.

Дівчинка лягає і засинає. З'являються мавпи. Сперечаються через горіхів. Дівчинка прокидається.

Д : Що ви разгалделісь? Поспати людині не дадуть!

Про (говорять всі разом, перебиваючи один одного) : Тобі хочеться спати - а нам є. Їсти хочеться, а горіхи поділити не можемо. Раптом мені менше дістанеться? А раптом йому більше? А якщо ...

Д : Стоп-стоп-стоп. Давайте розберемося. Скільки у вас тут горіхів. 1,2,3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15. П'ятнадцять. А вас - троє. Ось бачите, як все просто. Адже п'ятнадцять якраз ділиться на три. Значить, отримуйте кожен по п'ять горіхів і більше не сваріться

Про : У мене п'ять. А в тебе? І мене п'ять. І в мене. Ура! У всіх порівну! Слава краще математику в світі!

Лунає голос "четверте добру справу".

Д : Четверте добру справу? Але зараз-то що я такого зробила?

Про : Та ти ж нас помирила!

Танцюють дівчинка і мавпочки під пісню "Як годиться друзям". З'являється Баба Яга.

БЯ : Це що це тут ще за танці? Це хто це в лісі так шумить, мені, бабі Язі спати не дає?

Д : Пробачте, баба Яга, я не знала, що ви тут спите, не хотіла вас будити.

БЯ : Не хотіла ... Не хотіла - а розбудила. Ось за це я тебе зараз з'їм.

Д : Ой, не їжте мене, будь ласка! Цього ні в якому разі робити не можна!

БЯ : Це чому ж не можна? Ще й як можна!

Д : Не можна баба Яга, не можна. По-перше, як же без мене будуть жити мої мама, бабуся, дідусь. А по-друге, якщо я не зроблю п'ять добрих справ, Новий рік на землю не прийде.

БЯ : Ну і що ж, що не прийде? Мені що Новий рік, що старий - все одно.

Д : Як це все одно? А свято? А веселощі? А подарунки?

БЯ : Не буває у мене ніяких свят, жодної втіхи. І подарунки мені ніхто не дарує. Живу я собі тут одна, стара, кульгаючи, з кістяною ногою та з хатинкою на курячих ніжках. Від такого життя вовком зав'єш - хоч у Новий рік, хоч в старий.

Д : Ой, яка ж ти бабуся Яга, нещасна. Мені тебе шкода.

БЯ : Он як! Їй мене шкода! Ти краще себе пожалій. Зараз з'їм тебе - і все.

Д : Ну з'їж ти мене - що, в тебе від цього радості додасться. Ні, баба Яга, так справа не піде. Треба щось з тобою робити.

БЯ : Як це зі мною? Мене, чи що, є?

Д : Ну що ж ти все про їжу, та про їжу. Давай краще подумаємо, як тобі життя свою змінити. У тебе тут в Казковому королівстві друзі є?

БЯ : Друзі? Були, звичайно. Та все сплило. Зі Змієм Гориничем я років сто тому одного доброго молодця не поділила - він його з'їсти хотів, а я пошкодувала, втекти допомогла. З Кощеюшкой Безсмертним ми посварилися, коли в карти грали. Лісовик мені мою ногу кістяну теперішніх влітку віддавив, я з ним тепер не розмовляю.

Д : А інших героїв, більш симпатичний, у вашому царстві хіба ні?

БЯ : Чому ж ні? Навалом! І королі, і царі, і добрі молодці, і красні дівиці. Вони як раз сьогодні у царя Салтана на бенкет на весь світ зібралися. І мене запрошували.

Д : То йди! Чого ж ти вдома сидиш, та на весь світ бурчить.

БЯ : Іди! Розумна яка! Так в чому ж я піду? У мене і сукні немає, та й танцювати я не вмію.

Д : Сукня - це не головне. Ну-ка, знімай-ка свої хустки! Так ... Зараз я тобі волосся причешу. Ну-ка, вмиємося. Ось - вже на людину схожа стала. А тепер давай-ка танців вчитися.

Баба Яга і дівчинка танцюють.

БЯ : Я танцювати хочу, я танцювати хочу, до самого ранку ... Прощавай, подружка! Побіжу на бал! Я танцювати хочу ...

Лунає голос - "п'яте добру справу". Виходить Хранителька Часу

ХВ : Ну от - ще одну добру справу ти зробила, зробила щасливою і доброю саму Бабу Ягу. Молодець! Тепер пора додому.
Всі позаду тривоги і хвилювання,
П'ять добрих справ вже здійснений,
І Новий рік настане без сумніву,
І свято все побачимо ми.
Тобі ж - час повертатися,
Тепер ти багато зрозуміла,
Добра - не треба чекати,
Коли добро твориш сама.
Нехай Новий рік щасливим буде,
Для всіх твоїх рідних, друзів,
Неси добро і щастя людям,
Будь доброю, сильною, не бійся!
Д: Ви нашу казку подивилися.
Її мораль - зовсім проста,
Щоб стало в життя веселіше,
Швидше стань слугою добра.
Не чекай ти подвигів старовинних,
Драконів, принців і принцес,
А допомагай тому, хто поруч.
Ось нашої казочки кінець.