«Вода, водичка…»

«Вода, водичка…».

Мета. Формувати уявлення про значення води в природі, про цінність її для людей, про шляхи забруднення і способи охорони від забруднення, про участь учнів в охороні та збереженні води; формувати вміння висловлювати оцінні судження; виховувати естетичне сприймання природи, прагнення берегти природу, охороняти її, зокрема воду.

Вступне слово вчителя.

Поняття Батьківщини для кожного з нас нерозривно пов’язане з образами її благословенної природи. Туманний ранок і осінній день, гречане поле і літній нескінченний степ, солов’їний гай і вишневий садок – усе це зливається в єдиний образ рідного краю. У природі все тісно пов’язане між собою. Сьогодні ми проведемо наше екологічне свято на тему: «Вода, водичка..».

«Природа! Ми нею оточені й охоплені – непереможно, нам ні вийти з неї, ані глибше в неї проникнути… вона вічно говорить з нами і не видає своїх таємниць… вона огортає людей темрявою і вічно пориває до світла… Вінцем її є любов».

Природа і Вітчизна – невіддільні. Знати, а тим паче берегти цей духовний союз – наш святий і непорушний обов’язок.

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13516.jpg$
…Я трави твої на смак відчуваю,

Як воду з цілющих живих криниць.

Знаю мелодії отчого краю

З голосу птиць.

Чого ж іще у житті бажати,

Яких оновлень, цвіту, принад!

Вчать із дитинства нас батько і мати

Плекати сад.

Гілка до гілки – квітчайся краю,

Більше у світі цвіту стає.

Вийду у сад і серцем пізнаю

Древо своє.

М.Сингаївський

Послухай, як струмок дзвенить,

Як гомонить ліщина, -

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

Послухай, як трава росте,

Напоєна дощами,

І як веде розмову степ

З тобою колосками.

Послухай, як вода шумить –

Дніпро до моря лине, -

З тобою всюди кожну мить

Говорить Батьківщина.

П.Осадчук

Учень. Чи не здається вам, що той, хто серцем не приріс до рідного краю, і природу любить тільки як споживач? Ось чуємо, наприклад, що за останні роки лише в Україні зникло дві тисячі малих річок. «У кожної, навіть маленької річки, є на землі заслуги». Чи відгукнеться болем у серці черствої, байдужої людини загибель великої річки чи малого потічка?

Учениця. З-під ясеня, з-під кореня

Джерела б’ють остуджені,

Іди сюди, наморений,

Спинись отут, натруджений,

Напийсь води криничної –

І знов де сила зродиться,

І серце присолодиться,

Й душа захороводиться.

Напийсь води криничної –

І заспівай розлогої,

І звичної, і вічної

Над вічною дорогою…

П.Усенко

Учитель: Немає кращої землі, ніж наша. Любимо ми її землі, ліси й розлогі ниви, озера й річки, міста та села у квітучих вінках садів, мову й пісні, що споконвіку живуть у серці нашого нарду. Любимо тебе, наш тихий земний раю.

Вийду в поле, стану серед жита,
Задивлюся в небо голубе.
Земле рідна, скільки буду жити,
Скільки і любитиму тебе.

Буває часом сліпну від краси,

Спинюсь - не втямлю, що воно за диво –

оці степи, це небо. Ці ліси,

усе так гарно, чисто, незрадливо,

усе як є – дорога, явори,

усе моє, все зветься – Україна.

Така краса, висока і нетлінна

що хоч спинись і з Богом говори.

Учитель: Більшу частину поверхні нашої планети займає вода - це моря, океани, ріки, озера й підземні води. Запаси води на Землі величезні, але в основному це гірко-солона морська вода, непридатна для пиття та технологічного використання. Прісна вода на планеті становить лише 2% від її загальної кількості, причому 85% її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. Лише близько 1% прісної води - це річки, прісноводні озера й деяка частина підземних вод.

Як свідчать космонавти, при погляді на Землю з висоти космічної орбіти око бачить в основному два кольори: білий колір хмар і блакитний колір вод Світового океану.
Недаремно з давніх-давен на землі жили люди сильні, добрі та красиві. Звідки ж брали вони красу та силу? Виявляється пили воду вони студену з джерел: чисту та солодку. Бо в джерельній воді краса, доброта і сила рідної землі. В народі кажуть: «Пий водицю з криниці, буде тобі здоровиться».

А вода це справжнє диво!
Як прожити без води?
З нею ми завжди щасливі,
З нею в нас нема біди.

Є вода — ростуть рослини:

Ліс, сади, рясні поля.
Це чудово для людини
І радіє вся Земля.

Плавають в водичці діти,

Риби у воді живуть.
Розцвітають в лузі квіти.
І рясні дощі ідуть.

Кругообіг повсякчасно

На Землі вода веде.
Тож з водою всім прекрасно
І біди нема ніде!

ПісняЕкологічні проблеми звучать в усіх на устах. Про них можна почути прямо на вулиці.
(Виходять бабусі)

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13520.jpg$

1-а бабуся.
        Щось не те у селі,щось не все в порядку
        сади вишневі похилились
        хрущі давно вже не гудуть,
        лиш жуки ті колорадські
        картоплю день і ніч гризуть.
2-а бабуся.
        Жайворонки в полі, вже не так співають.
        Пестициди й хімікати вітри розганяють.
        На городах помідори давно вже не родять
        Хмари з кислими дощами, надто часто ходять.

1-а бабуся.
        О, земле рідна! Боляче душі.
        За ту збіднілу фауну і флору.
        І сором за душевних тих сліпців,
        Що нівечать безцінну твою вроду.
2-а бабуся.
        Не журись сусідко мила , у нас є внуки
        вони тепер мудріші від нас, вчаться добре.
        Тож нехай вони подумають, як виправити становище в природі.
        Та ось вони самі, зараз про все розкажуть.

Сценка лиходіїв

Під пісню "Говорят, мы бяки-буки…"виходять лиходії, танцюють, потім всідаються.

Лиходій 1 Ну, друзі мої, розкажіть, похваліться, яку підлість хто з вас зробив за минулий місяць?

Лиходій 2 Я в нашому лісі зруйнував мурашник, зламав молоденьке деревце й прогнав із кущів зайця!

Лиходій 3 А я в нашу річку цілий мішок сміття викинув!

Лиходій 1 Добру підлість ти придумав, нехай тепер річка брудною буде!

Лиходій 2 І ти гарну підлість людям зробив.

Лиходій 3 Всі ви, друзі мої, добре потрудились, багато шкоди нашій природі-матінці зробили, екологію попсували. А тепер ходімо подивимось на наслідки роботи.

Ідуть зі сцени. $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13522.jpg$

Лиходій 3 Ой, що це?

Лиходій 1 Це люди відпочивали на природі.

Лиходії з’являються на сцені.

На березі біля річки
Молодь розважалась,
П'ятий день після весілля
Гуртом похмелялась.

Весело та безпардонно

Гучно гомоніли,
Консервовані «музони»*
Як воли ревіли.
Аж навколішки дерева
Листя похилили.

«Кумпанія» розходилась,

Почались розваги.
А народ, голівки в плечі, -
Не зверта уваги.

Пусті склянки та пакети

Летять у водичку.
Невігласи «інтелектом»
Прикрашають річку.

І пливуть за течією

Плоди «інтелекту»,
І стає Дніпро-Славута
Сміттєвим об'єктом.

Якщо всім не схаменутись,

То буде нам горе –
Під цим брудом зовсім зникнуть
І Дніпро, і море.

*«музони» - жаргонне нововведення, яке означає музику, точніше те, у що її спотворили модні течії.

Лиходій 1 Боже, та невже це люди? Нехай я, Лиходій, підлість природі зробив, а їхня ж підлість набагато підліша!

Лиходій2. Ось подивіться, що може статися, якщо не покращувати екологічну ситуацію на річках.

Учень: У нас тече річка

Але навіть і дитя

Бачить, що знаходять у ній

Банки, склянки і сміття,

Ще й дроти колючі

А того не хочуть знати.

Що про річку треба дбати.

Щоб та гарною була,

Голубою, чистою

Щоб сяяли її хвилі,

водою променистою.

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13529.jpg$

Щоб від спеки нам сховатись,

Ми до річки йшли купатись.

Що це з річкою? Вона

-Непривітна і сумна.

Ти ж була колись глибока,

Швидкоплинна, світлоока.

Чом же стала каламутна?

Чом плюскочуть хвилі смутно?

Річка.(дівчинка в голубому платтячку)

Як мені не сумувати?

Всі гноївки

Постікали в мою воду,

Зіпсували чисту вроду.

Вже течу між болотами.

Заросла очеретами.

Зникла риба. Навіть раки

Поховались,небораки Чуєш, хтось плаче!.

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13525.jpg$

Рибка. (Дівчинка в сіренькому платтячку)Ой ти, річко синьоока,

Ти ж була колись глибока,

сумуєм ми з тобою

Під плакучою вербою.

Річка. Хто ти?

Рибка. Я - рибка.
А чого ти плачеш, Рибко?

Рибка.

Ой, біда! Люди що це за вода?

Може вам і добре пити

Хімікати в ній усі,

А мені в ній важко жити –

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13526.jpg$

І на дні, і на воді.

А вода ж була колись!

Люди звідки ви взялись?

Люди, трохи совість майте.

Бідну річеньку спасайте!

Річка.

Я прошу вас, люди мої,

Не скидайте в мене гної.

Бо я жити хочу, як усі,

Щоб щуки були в мене й карасі.

Тікають зі сцени, побачивши Лиходіїв, що з’явились.

Лиходій 1 Так у нашу ж річку викидають свої відходи всі прилеглі заводи і фабрики.

Лиходій 3 Нам у школі розповідали, що підприємства України скидають в річки та озера приблизно 50 млн тонн отруйних речовин!

Лиходій 1 А щогодини в світі тисяча чоловік помирає від отруєння водою!

Лиходій 2 Лише 5 грамів нафтопродуктів затягують плівкою 50 м? водної поверхні, спричиняючи отруєння водних організмів, призводить до загибелі риби й мальків.

Лиходій 3 Ой-ой-ой! А я своєю підлістю хвалився, а люди виявляється, знищують цілі ріки! Оце справжня підлість!

Лиходій 1 Невже й моя підлість виявиться нікчемною перед підлістю людей?

Сценка : Рятуймо планету).

На сцену виходить Продавець повітря . На грудях у нього лоток зі

складеними парасольками, коробками з написом «Чисте повітря», пляшками з

яскравою етикеткою «Жива вода».

Продавець повітря: Чисте гірське повітря! Купуйте «живу воду». Остання

«жива вода» на Землі! Парасольки від кислотних дощів — для всіх і кожного!

Купуйте цілюще чисте гірське повітря! Тільки у нас! Натуральна «жива вода»...

(На сцену вибігають покупці — учні).

Продавець повітря (зрадів покупцям): Купуйте парасольки від кислотних

дощів. «Живу воду»! Останню «живу воду» на Землі! (Покупці здивовані).

Перший: Парасолька від кислотного дощу?

Другий: «Жива вода»?

Третій: Чисте повітря?

Продавець повітря: Саме! Останні екземпляри. Тільки в нас! Поспішайте!

Купуйте носові хустинки від смогу!

Четвертий покупець: Навіщо?

П'ятий: Кому потрібна «Жива вода»?

Шостий: Все це бабусині казки!

Продавець повітря (з сумом): Бабусині казки... Ні, молоді люди, це вже не $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13535.jpg$

казки, це сумна статистика. Ще трохи, і на Землі не залишиться ні краплини

справжньої чистої води, котру я називаю «живою». А за один вдих скоро

доведеться платити таку ціну!

Перший: Яку ж?

Продавець повітря: Навіть страшно вимовити... Ціною всьому може стати

людське життя! Наше й наших дітей...

Другий: Так він знущається з нас! Яка нісенітниця! Носові хустинки від

смогу, парасольки від кислотних дощів.

Продавець повітря: Так-так... Чудові парасольки від кислотних дощів...

Третій: Та він божевільний!

Четвертий: Повітря о-о-он скільки!

П'ятий: А води? Пий — не хочу! І все безкоштовно.

Шостий: Та він звичайний шахрай!

Перший: Ходімо, немає про що з ним розмовляти!

Другий: На наш вік всього вистачить!

Продавець повітря: А після вас?

Третій: Що буде після нас — нікому не відомо...

Четвертий. Після нас — хоч потоп!

Продавець повітря (схвильовано): Люди! Невже вам не страшно? (Гуркоче

грім... чути шум дощу).

Продавець повітря: Ось... Я ж казав, кислотний дощ!

П'ятий: Накаркав!

Шостий: Не може бути!

Продавець повітря: Швидше беріть парасольки! Це страшний дощ. Від нього шкіра стає сірою, життя згасає...

Перший: Ущипніть мене, я, мабуть, сплю.

Продавець повітря: Ні-ні, це останнє попередження! Скоріше беріть парасольки!.. (Шум дощу стає сильнішим. Покупці розбирають парасольки, ховаються під ними від дощу).

Другий покупець: Мені страшно.

Продавець повітря: Страшно... Скоро лише в кіно можна буде побачити світанки й присмерки, лише в музеях збережеться чисте повітря й жива вода, ранкова роса і грибний дощ... Та й хто буде ходити в такі музеї?

Третій: А сонце?

Четвертий: Невже зникнуть птахи?

П'ятий: І ми ніколи не побачимо пролісків?

Шостий: Не вдихнемо аромат конвалій?

Перший: Не зануримося у прохолодну річку?

Другий: Як же так? Це несправедливо! Невже я ніколи не побачу райдугу?

(Продавець повітря хитає головою).

Лиходій 1 Так оце таке твориться на їхній Землі?

Лиходій 2 А ми ще й підлість хотіли природі зробити. Та її ж пожаліти

треба! Берегти!

Лиходій 1 Може хоч ми, Лиходії, допоможемо планеті, а ви ж схаменіться, люди! Це ж ваш дім. Вам у ньому жити!

Що ж це сталося з вами, люди?

Якщо так, то нічого не буде!

Ні річок, ні гаїв, ні криниць,

Ні комах, ані звірів, ні птиць.

Ані квітів, ні трав, ні повітря,

Ні людей, хоч тепер вже повірте.
Зупинімось – останній є шанс

, $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13536.jpg$

Оглянімось – благаємо вас.

Все задумано мудро в природі

Жити всьому у мирі і згоді.

Річка хай куди хоче тече,

Пташеняті підставим плече.

Як зрубаємо дерево – вмить

Поспішаймо хоч два посадить.

- Як асфальт – то не через калину,

Джерельце хай не знає зупину.

Полюбімо природу палко,

Не топчімо ногами фіалку.

Як розоримо світ оцей вщерть,

Вирок нам без війни буде – смерть.

Зупинімось, останній є шанс,

Ця планета не тільки для нас.

Учитель: Є у нас красиві озера і ставки, на берегах яких стоять щити з написами «Купатися заборонено!». Чому? Тому, що і ця вода «не жива» - шкідлива для здоров’я . Вона містить мінеральні добрива, отруту заводів, фабрик та підприємств, мікроби, небезпечні хвороби та й просто сміття.
Ще назва є , а річки вже немає.

Пісня.

Казкова сторінка

Золота рибка”

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13539.jpg$

Ведучий. Пливуть хмаринками роки,

В історії ідуть роки.

Та казка завжди серед нас

Нагадує про себе повсякчас.

Ведуча. Коли і хто її складав,

А потім нам розповідав –

Не скажемо тепер ми вам,

Ніхто про це не знає сам.

Ведучий. Казка – вигадка, проте,

Щось в ній, браття, не пусте.

Ведуча. Нині свято в нас чудове –

Про казку піде в ньому мова.

Ведучий. Полюбляє казочку і стар, і млад,

Хоч в нас вона на новий лад.

Золота рибка

Автор. У європейськім царстві,

В українськім государстві,

У Житомирському королівстві,

У Баранівському князівстві,

Автор. Не на небі – на землі

Жив собі дідусь в селі.

Проживав він не один –

Онуку йому підкинув син.

Автор. Жили вони собі, поживали,

Добра наживали.

Удень сумлінно працювали,

А ввечері – відпочивали.

(На лавці сидять дід і онучка, співають пісню)

Автор. В СП працював наш старий,

Був в нагоді йому вихідний,

Бо давно вже хотів порибалить,

І вже думкою цією аж марить!

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13540.jpg$

Автор. Взяв він вудку і гачків,

Повну купу черв’ячків.

Кинув все у човен брата,

Заплив у море, став чекати.

(Дід сидить у човні, голова вкрита брилем, з вудкою)
Автор. Вже і сонце припікає,

Дід голівку нахиляє.

Кинув раз, закинув два –

Аж тут рибка золота!

Рибка. Відпусти ж ти, дід, мене,

Люди знищили вже все.

Обміліло синє море,

Все загинуло навколо.

Подивися навкруги –

Серце рветься від туги!

Виконай скоріш моє прохання,

Збудуться аж три твої бажання!

Дід. Бідолашна! Я тебе звільняю,

Все одне тут риби не спіймаю!

В морі плавають пляшки, консервні банки!

Не знайдеш у бруді той смачній таранки!

Автор. Наш дід рибку відпустив,

Та й додому припустив.

І онуці розповів,

Як рибку в морі залишив.

Онучка. От ти, діду, простота!

Три бажання – все дарма!

Повертайся до цар-рибки,

Попроси комп’ютер швидко!

Автор. Знов дідусь на велосипед,

Човен – в море, кличе рибку.

Рибка. Що тобі, дідусю, треба?

Що підняв тут ґвалт до неба?

Дід. Пробач, рибко, за турботу,

Що завдав тобі роботу!

Зовсім дістала онука моя,

Просить і просить комп’ютер щодня!

Рибка. Слово я своє тримаю,

Твоє бажання виконаю!

Автор. Повернувся в село дід –

На столі стоїть обід,

А онучка – за комп’ютер,

Цілий день за ним сидить!

Онучка. Що ти тут, дідусь, розсівся!

Хоч би швидко ти підвівся

Та поїхав ти до моря –

Хочу вже парфуми я!

І не наші, не російські –
Хочу тільки італійські!

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13541.jpg$

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13543.jpg$

Автор. Що робити, хто з вас знає?

Діда вітер обвіває,

Знов у моря він стоїть,

Хоч незручно вже просить.

Дід. Пробач, рибко, за турботу,

Що завдав тобі роботу!

Знов онучку мучать думи –

Захотілось їй парфуми!

Рибка. Зовсім з цим проблем не буде,

Легко я зроблю парфуми.

В морі Азовськім відходів багато –

Нафти і хімії тут забагато!

Автор. Домом ллється аромат,

Але зовсім дід не рад.

Онучка. Хочу новесеньке авто,

Шикарне хутряне пальто!

На Канарах відпочивати

І ніколи не працювати!

Рибку ми запустим в ванну –

Нехай здійснює бажання!

Автор. Рибка гнівалася довго,

Шторм жахливий був на морі!

Відібрала все в онучки,

Ну, а замість взбучки

Дівчину послала вчити,

Не для того, щоб провчити,

А щоб екологію вивчала,

Море від забруднень захищала

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13544.jpg$

Пісня

Вода – стихія

Проста земна вода – основа світу...
Зі школи знане – „аква-віта”...
Освячена, проста, жива,
Кринична, дощова і річкова,
І в знанім розчині – славетна „Оковита”,
Відома й тим, що греблі рве...
Якщо її до того дурість доведе...

Воді не раз ми проголошували оди...

Та чи пізнали ми цей дар природи?..
Яка людьми в ній ще не знана сила...
Ось животворна, раптом - нищівна...
В часи Потопу Землю полонила -
І відродила все живе вона ...

Чи в змозі ми заставити себе

Знайти шляхи до плідної розмови,
Щоби порозумітись з нею знову,
Покаятись, звернувшись до небес,
Щоб з тягарю усіх отих гріхів,
Що наробили за нових часів,
Нам скинути хоча б дещицю...
І в неї - вчиться, вчиться, вчиться ...

Щоб обережно кроки до природи

Робити з розумом, ... і за нагоди
Характеру її всі риси пізнавати...
Щоб не топила наші хати,
Щоб не губила наші врожаї...
Не дарувала щоб хвороби
І горожанам, і хліборобам... $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13545.jpg$

Вода – то Вирію основа,
І прощення просити знову й знову
Ми мусимо, щоби простила нам,
Пихатим неукам-панам,
І нашу зверхність, і зухвалість...

Вода не любить дурнів хвалькуватих,

Не варто нам із нею жартувати -
Це має кожен добре знати…
У дощику, у ручаї, в росі,
У краплі поту і в краплині крові
Вода – то вічного життя основа,
І ми - води найвищеє творіння,
Але без жаги знань, і без терпіння
ЇЇ пізнати всю і до кінця…

Ні, не піти нам з нею до вінця,

Аж поки прощення не вимолим усі…
Не вимолим прощення в „аква-віти”…
У краплі поту…, в крапельки роси…
Яких ми здавна є невдячні діти…

Тож схаменімося, полишимо пихатість,

Нащо породжуємо зло у рідній хаті…
Ми - не володарі природи та стихії…
Ми їхні діти – нерозумні та лихії…

Стан води у нашому районі (Вишинська Вікторія, Дупляк Інна)

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13546.jpg$
У нас в районі є 200джерел водопостачання. Взято на облік колодязі району. Всього їх налічується 10тисяч 373. Із них 54-громадські, 960колодязів громадян, в сім’ях яких проживають діти віком до 3-х років та 9 тисяч 359 інших приватних колодязів. Практично 70% приватних колодязів не відповідають санітарним вимогам.

Цікаві факти про воду

Здавалося б, про воду всі і все добре знають. Вода — найбільш поширена речовина у світі. Людина і все живе на Землі користуються нею з часу своєї появи на світ. Однак вчені вважають воду однією з найзагадковіших рідин, і розгадка її таємниць, по суті, тільки починається.

Майже три чверті нашої планети вкрито океанами і морями. Твердою водою — снігом та льодом - вкрито 20 % суші. Від води залежить клімат планети. Вчені вважають, що Земля давно б охолола і перетворилася на мертве каміння, якби не вода. І тіло людини майже на 65% складається з води.
Без води немає життя. Відомо, що без їжі людина може прожити близько 120 днів, а без води витримає лише 10-12 днів. Недарма наші мудрі предки, найдавніші люди на Землі, селилися завжди біля річок, озер чи джерел. Безводні пустелі і величні скелясті гори донині лишаються необжитими. З давніх-давен найсмачнішою вважається вода джерельна або кринична. Щоправда, в наш час така вода стала рідкістю.
У містах питну воду людям постачають водопровідні станції, де вода, яку беруть з річок або свердловин, проходить обов'язкове очищення, аби позбутися ґрунтових домішок, мікробів та інших забруднень.

Цікаво, що перший водопровід збудували ще давні греки понад 4 тисячоліття тому.А в Давньому Римі водопровід був звичним явищем, і будова його, до речі, з того часу майже не змінилася.

Як і все загадкове, світ води наповнений дивами і таємницями. $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13550.jpg$

Чого варте лише солодке озеро, що знаходиться в Індії, в штаті Раджастан! На березі цього озера стоїть велизнезний храм. Під час сильних вітрів стін цього храму рясно вкриваються бризками від хвиль, що набігають з озера на берег. Від висохлих бризків залишається суцільний шар білої і дуже солодкої речовини, схожої на цукор. Саме тому і озеро, і храм користуються великою популярністю у місцевих селян і особливо дітей, які буквально вилизують стіни храну, а також у численних паломників і туристів.

На території Волинської області є невелике озеро з надзвичайно прозорою водою. Називають його криницею і волинським дивом. У самому центрі озера з двох потужних джерел б'є вода. Озеро ніколи не замерзає, навіть у пору найлютішої зими. Температура води в ньому не змінюється протягом року і становить + 9 градусів. У великі морози над водоймищем клубочиться пара.

Про волинське диво природи серед місцевого населення ходить багато легенд. Розповідають, що колисьтут пі діючи зав і пив джерельну воду Богдан Хмельницький.

В Антартиді на Землі Вікторії є озеро, вода в якому в 10 разів солоніша морської. Вона може замерзнути тільки при температурі -50 градусів за Цельсієм. В Алжирі є «чорнильне озеро», водою з якого можна писати на папері.У природі існує близько 1330 видів води. Вона може бути дощовою, ґрунтовною, зі свіжого або довго лежачого снігу і так далі.

У середині 20-го століття вчені відкрили «Важку воду», яку в казках називали мертвою. Існує ще «жива», «важка», «слизька», «суха» і «гумова» вода.

Чи знаєш ти, що…

У 1970р. в штаті Канзас (США) випав град. Градини були завбільшки з футбольний м’яч.

Є на земній кулі озера, які видають дивні звуки: стогнуть, зітхають і навіть кричать. Саме тому такі місця оповиті легендами і переказами, як шотландське озеро Лох-Несс, яке вважають «домівкою» доісторичного ящера, що час від часу виринає з глибин.

Є в природі, і моря без берегів, і річки, які нікуди не впадають, і колодязі, які передбачають погоду.

Вчитель. Чи замислювались ви над тим, чому в народі поширене прислів»я: «Хліб-батько, вода-мати», або, бажаючи всяких гараздів промовляють: «Будь здоровий, як вода»! Бо вода – колиска життя на землі, безцінний дар природи. Де немає води,там немає життя. Вона є в кожній живій істоті.

Жива вода дає життя

Всьому живому в світі,

Якщо живе вода,

Тоді земля у цвіті.

А чи знаєте ви, що,у світі найсильніше? Виявляється – вода! Яка б не була перешкода, вода завжди знайде шлях обминути її, або зруйнує постійним натиском. Наш народ здавна помітив цю властивість води і впевнився у прислів’ї: «Мала крапля – і та камінь точить.» Багато прислів’їв склав народ про воду.

За холодну воду не візьметься.

Без води й борщу не звариш.

Без води і не туди, і не сюди.

У воді стоїть, а води просить.

Вода все сполоще, крім лихого слова.

Води – хоч топитись, та нема де напитись.

Не все переймай, що по воді пливе.

Чим глибша вода, тим більша риба.

Де вода, там і верба.

З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

І вода як на місці стоїть, то засмерджується.

Мала вода – великий шум.

Не виливай каламутну воду, доки чисту не найдеш.

Не спитавшись броду, не сунься в воду.

Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.

Прийшло з води, пішло з водою.

Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

Аби болото, а жаби будуть.

Кому болото, а кому злото.

Ліпше своє болото, як чуже золото.

В морі тому води багато, що її ніхто не п'є.

Море – рибальське поле.

Ночвами моря не переплисти.

Роздайся, море, тріска пливе.

Сім літ морячив і моря не бачив.

Хвали море, а держися землі.

Хоч річка і невеличка, а береги ламає.

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13551.jpg$

Крім прислів’їв , наш народ складав ще й забобони. Наприклад,

Коли йде дощ, то не можна бігти, бо припустить ще сильніше.
Першу побачену градину слід перекусити й виплюнути, тоді граду не буде.
Не пий води, коли їси, бо на важкій роботі весь час будеш бігати воду пити.
Святять воду, щоб душу очистити від гріхів.

Ковток холодної джерельної водиці зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спекотливі, жнив'яні дні, дарує радість пастухам.

Б'є маленьке джерельце. А навколо нього відбуваються дива. Скрізь, де вода, - там життя. В одній селянській убогій сім'ї захворіла маленька дитина. Недуг прикував її до ліжка. Тяжко було на неї дивитися. Важка хвороба вкрадалася в дитяче тіло. Допомогти, порадити в лікуванні йшли всі. Але хвороба трималася. Вночі, серед темряви, війнула в материнське серце прохолода, яка принесла слова порятунку. «Встань, небого, до схід сонця, сходи до трьох джерел-криниць вашого села. Тричі із кожної криниці зачерпни долонею води і ні з ким не розмовляючи, нікого не бачачи, повернися назад. Прочитай молитву та напої своє дитя цією водою. Недуг — як рукою зніме»;.

Прокинулася жінка і зробила все, що приснилося уві сні. І сталося справжнє диво.| Дитина усміхнулася, відкрила знетямлені очі та вигукнула: «Мамо, я хочу жити!» Пам'ятайте, вода має святу, чудодійну силу.

Найбільше свято, пов’язане з водою, Водохреща, Йордань. Вважалося, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни. Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум’яними. Традиційно на Водохреща діти та молодь збиралися на ігри та забави.

Які ігри, пов’язані з водою, ви знаєте? («У річку – гоп», «Карасі і щуки», «Калюжі», «Картини зі снігу», «У рибалку і рибку», «Струмок», «Море хвилюється – раз») А зараз ми пограємо в українську народну гру «Дощик».

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13554.jpg$ Дощик

Школяри обирають ведучого-кашовара. Він з горщиком та дерев'яною ложкою стає в центрі, ходить по колу і "варить" кашу, "вимішує" її ложкою. Діти, взявшись за руки, ходять навколо нього і речитативом промовляють:

Іди, іди, дощику,

Зварим тобі борщику

У новому горщику.

Тобі каша, а нам - борщ.

Щоб густіший ішов дощ.

Учні зупиняються, а кашовар, заплющивши очі, обертається, піднявши руки з

горщиком догори. Потім прямує до дітей. Комусь із них вручає горщик, не

відкриваючи очей. Кому випаде, той стає кашоваром, веде гру далі.

Коли гра набридає, школярі зі словами:

Дощику, дощику, перестань!

Ми. поїдем на баштан,

Та візьмемо диньку,

Усім по шматочку,

А тобі - ціленьку!-

підстрибуючи на одній нозі розбігаються.

Крім ігор , діти співали ще й заклички.

ПІСНі Заклички

Дощику,
Пожди, не йди,

Наших діток
Не студи!

Веселко-веселко,

Сховай у відерко
Дощ-водограй.
Сонечка нам дай!

Дощику, не накрапай,

Наших діток не займай.
Хочуть діти
Радіти,
А не вдома сидіти.
Іди,іди,дощику,
Зварю тобі борщику.
Тобі каша,мені борщ,
Щоб густіший ішов дощ.

Дощику,дощику,перестань,

Та поїдем на баштан,
Та зірвемо диньку,
Тобі половинку.
$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13558.jpg$
Не йди,не йди,дощику,

Дам тобі борщику

У глинянім горщику,
Поставлю на дуба,
Дуб повалився,

Горщик розбився,

Дощик полився.

Іди, іди дощику,

Зварю тобі борщику,

Поставлю на дубочку,

Дубочок схитнувся,

А дощик линувся,

На деревах – цвіту,

А на поле – жита,

На травичку – росу,

На дівчаток – красу!

Іди, іди, дощику,
Зварю тобі борщику
В зеленому горщику.
Цебром, відром, дійницею
Над всякою пашницею.
Дощику, дощику,

Не мани, не мани

Та ще лучче сипони,

сипони.

Вчитель. Ковток холодної джерельної водиці зцілює мандрівників, поновлює сили хліборобам у спекотливі, жнив'яні дні, дарує радість пастухам.

Порозважаємось

Декілька жартівливих задач.

Скільки хвостів у п'яти дроздів?
Скільки носів у чотирьох собак?
Скільки вушок у трьох мишок?
Скільки крил у павучка?

Вчитель. Ось ще одна є гра.

Вона й серйозна, і смішна. Уважні будьте ви усі. Вона зветься «Так чи ні?». -Скажіть, співає сом пісні?

Чи вміє плавати гусак?

-Чи може стати у вогні вода холодним льодом?

-Скажіть мені, червоний мак в січневу поруквітне?

-А крокодил букет на дні з лілей зібрати може?

-Чи може вище гір літак у вишину злетіти?

-А візерунки на вікні мороз малює взимку?

-Чи правда,діточки, що рак, коли повзе, то задки?

-Ріка біжить у долині. Чи є у неї ноги?

-А чи буває сон у сні? Чи правда це, що вовк усмак наївся груш і яблук?

Насамкінець, скажіть мені - весела гра у « Так чи ні?»

Вчитель. А у мене для вас є ще й загадки.

Усі рослини і тварини вживають, У кожній хаті її мають. (Вода.)

Що росте догори коренем? (Бурулька.)

Не лід, а сивий, Не спить, а стелиться, Вкриває землю й океан, А зовуть його ...(Туман)

Вдень на небі гуляє,

Де вода стоїть стовпом? (у склянці)

Яким стане білий камінь,

Якщо його вкинути в Чорне море? (мокрим)

Я падаю на ваші хати.

Я білий, білий, волохатий.

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13564.jpg$ Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто... (сніг)

Ніжна зірка сніжно - біла

На рукав мені злетіла.

Поки ніс її сюди

Стала краплею води. (сніжинка)

Я прозорий і твердий,

Ходять, їздять по мені.

Я не тону у воді,

Не горю я у вогні. (лід)

Прекрасна цариця по землі ходила,

Ключі загубила.

Місяць побачив, сонце забрало. (роса)

Летить птах орел

Несе в дзьобі вогонь.
Вогняні стріли пускає,

Ніхто його не впіймає.

(блискавка)

Голосно стукає,

Дзвінко кричить.

А що говорить,

Нікому не зрозуміти. (грім)

Спочатку блиск,

За блиском тріск,

За тріском плеск. (блискавка, грім, дощ)

Коли падаю я з неба

Люди кажуть: «Так і треба.

Восени тоді вважай

Буде добрий урожай!» (дощ)

Розсипався горох на сто доріг

Та ніхто його не збирає. (град)

У нас взимку білим цвітом

Сад зацвів неначе літом. (іній)

Без рук, без олівця

Малює без кінця. (мороз)

Що за вода, що літа? (пара)

Заключна частина

В наш час чиста вода – це розкіш і насолода. Без води життя на землі неможливо: в’яне квітка, страждає звір, замовкає пташка, помирає людина. Все на землі потребує води. Вода напуває землю, яка годує людину. Кожна її краплина є дорогоцінним скарбом природи. Тож бережімо воду і дбаймо про її чистоту

Земля, повітря і вода $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13565.jpg$

Творіння Господа із неба

Бо без води нема життя.

Усім живим це знати треба.

Вода, земля, гори і ліс

Усе тісно зв’язане з собою,

Наш Господь Бог воду ніс

І всіх нас посвятив водою.

Вода – прикраса для життя

Для України і народу,

Всіх повертає з небуття.

Приносить щастя нам і вроду.

До води тягнеться й рослина,

Вода врожаї нам дає.

І воду любить і дитина,

Коли на ноги вже стає.

Тож шануймо Божий дар –

Води краплиночку із неба.

І не кидай в ріку сміття,

Води святої всім нам треба.

Вчитель. Мені дуже хочеться вірити, що після сьогоднішнього свята ваші душі стали добрішими, серця теплішими і ви назавжди запам’ятаєте : $c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13567.jpg$

Земля – не рабиня наша, а мати.

Сонце – не вітчим наш, а рідний батько.

Ліси – наші брати, річки – сестри.

Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями.

А ми на своїй планеті не тимчасові мешканці, а мудрі господарі.

Тож любіть нашу Землю і пам’ятайте, що після нас житимуть люди, адже найбільша цінність у світі – життя, чуже, своє, життя тварин, рослин, життя на всьому протязі в минулому, теперішньому та майбутньому.

(Виконується пісня на мотив «Ми желаем счастья вам»

В села, де поля вже пустирі,

Де води немає в джерелі,

Де хорошу воду в бочці ждемо вічність ми,

Щоб було нам легко в тяжкий час,

Дуже треба кожному із нас ( 2 рази )

Природу берегти.

Приспів.Ми бажаєм вам завжди

Чистого повітря і води,

І сонця промені

Хай завжди ідуть сюди.

Ми бажаєм щастя вам,

І воно повинно прийти,

Тож рук ви докладіть,

$c:\documents and settings\иван левченко\рабочий стол\вода, водичка\sdc13568.jpg$

І природу збережіть.
Вчитель Ось і закінчилось свято.

Спасибі всім, хто працював:

Актором був, вірші читав,співав пісні і танцював.
Хто нам у всьому помагав.

На цьому друзі прощавайте і ще не раз у гості завітайте!

https://navigator.rv.ua/

https://osvita.ua/

https://collegium.net.ua/

https://festival.1september.ru/

https://eco.ks.ua/

https://bgschool1.ucoz.ua/

https://dklg.kmu.gov.ua/