Казка про втрачений час

Е. Шварц

Галина

Дійові особи:

Чарівники:

· Василь Перфірьевич

· Михайло Міхайловіч

· Марія Івановна

Діти:

· 1 мальчик-(1м.)

· 2 мальчик-(2м.)

· девочка-(Д.)

Інші:

· Міліционер-(Милий.)

· Женщина-(Ж.)

· Дедушка-(Дід.)

· Таня-(Таня)

· Коля-(Коловши)

Дія 1.

(Казковий ліс. Чарівники йдуть один за одним і співають пісню.)

Пісня чарівників.

Подекуди дехто з абияким портфелем

Йшов одного разу абияк в абияку школу

Йшов одного разу абияк і ловив ворон

А за ним - тік-так, тік-так - часу вагон!

Приспів:

А ми весь час вбиваємо час

Марнотратимо, пропалюємо час.

А де беремо весь час це час -

Про це ми не скажемо нікому!

І поки ловив ворон дехто з портфелем

З дещо вкрав вагон дехто з борідкою

А борідку-то йому дав на пам'ять він

Щоб було декому чим ловити ворон!

Приспів.

(Чарівники шепочуться.)

В.П. - Звіримо годинник. Пішли!

(Розходяться в різні боки.)

Дія 2.

Перед школою. Дзвінок на урок. Учні біжать в школу.

1 м. - Зубрила побігли!

(1м. і дівчинка розходяться в різні боки. Дівчинка грає в класики.)

М.И. підглядає за дівчинкою.

З'являється 2 м. і розбиває скло з рогатки. Старий (М.М.) підглядає.

1м. кривляється перед вітриною. До нього підходить В.П.

В.П. - Ти чого тут робиш?

1 м. - Я? Нічого.

В.П. - Зовсім нічого?

1 м. - Зовсім.

В.П. - Зовсім, зовсім, зовсім нічого не робиш?

1 м. - Та нічого я не роблю.

В.П. - Ось і добре. Ось і відмінно. Спасибі тобі, хлопчик, велике спасибі.

В.П. тисне руку 1 м. і вони перетворюються один на одного.

1 м. - Ось це так! Дядечко, ви фокусник?

В.П. - Фокусник, фокусник. А ну, закрій очей - ще не те побачиш!

(1 м. закриває очі. В.П. йде.)

1 м. - Пора? Дядечко, пора?

Пора - не пора, розплющую очі! (помічає бороду)

Ой! Що це? Ой!

(Біжить до міліціонера)

1 м. - Дядечко, хто я?

Міліціонер - Пробачите, дідусь, не зрозумів?

(1 м. розгортається і йде, плакавши. Сідає на лавку. До нього підходить М.І. - дівчинка.)

М.И. - Що, доскакався?

1 м. - Дядечко, це Ви?

М.И. - Дядечко? А з тобою який працював?

1 м. - Де він, який худий?

М.И. - Слухай мене. Ти як лінувався? Я питаю - час ти як марнотратив?

1м. - Та нічого я не робив! Я з віддзеркаленням грав.

М.И. - Та ти що! А в що?

1м. - У все. Мова їй показувала.

М.И. - Надо-ж! Талановито! А моя бездара - на одній ніжці скакала.

(Біжить дівчинка, перетворена на стару.)

Д. - А ну, тримай її! Тримай, кому говорю?

(М.І. із-за рогу)

М.И. - Привіт бабусі!

Д. - Лопух! Розтяпа!

1м. - Ти чого?

Д. -расчевокался! Кричали тобі - тримай.

1м. - А чого вона такого зробила?

Д. - Тобі-то нічого, а мені - чого. Я яка? Бачиш?

1м. - Осоружна.

Д. - Що?

1м. - А яка?

Д. - Стара. А яка була?

1м. - Звідки я знаю?

Д. - Нормальна - молода. А яка вона була?

1м. - Звідки я знаю?

Д. - Стара! А якою зробилася?

1м. - Слухай! Мій теж старим був. І теж молодим став. А я?

Д. - Я? Я? Давай - за мною!

(Йдуть)

Д. - Розумні які - дітей в людей похилого віку перетворювати! Зі мною такі фокуси не пройдуть!

1м. - Точно! І у мене фокусник був.

(Підходять до огорожі. За ним - будівництво. Дивляться в дірку в огорожі. Розбивається скло. Бежіт м.М. з рогаткою. За ним міліціонер. М.М. пролізає в огорожу.)

Милий. - Де хлопчик?

1м. - Там. У лісі.

Д. - Який він хлопчик? Він один з них. Ловите його.

(Милий. дивиться через огорожу - будівництво.)

Милий. - Та де ж там ліс-то? Ех, старість - не радість.

(Діти перевіряють)

Д. - Тепер дійшло?

1м. - Дійшло.

Д. - А до мене - ні. Лізь за мною.

1м. - Страшно!

Д. - Ну, де ти там? Давай швидше сюди. Ти що, хочеш назавжди старим залишитися?

(1м. перелазить через огорожу. Вони опиняються в казковому лісі)

Д. - Тепер дійшло?

1м. - Ні.

Д. - Вони тут живуть.

Бачиш, як насмітили? Що, у них, чергових чи що немає?

(Підходять до годинника, який йде у зворотний бік)

Дія 3.

(У будинку чарівників)

В.П. - Ви мене просто дивуєте, Лобода Іванна! Яка легковажність - підійти і вибовкати всі наші секрети.

М.И. - Та буде Вам, Василь Парфірьіч.

М.М. - (співає) А ми весь час

Вбиваємо час.

В.П. - Міхал Міхалич, ну припините, нарешті, свій безглуздий спів.

Ви, Лобода Івана, пробачите, тільки про себе думаєте. Ви ж йому підказали, що ми його час вкрали. Більш того - Ви йому саму суть розкрили.

М.И. - Це яку ж, яку?

М.М. - (співає) А ось яку (2 рази)

Я ось кукаю (2 рази).

В.П. - Це я або Ви питали його - як він лінувався? Це я або Ви дали йому можливість здогадатися, що тільки у ледарів і можна вкрасти час?

М.М. - (співає) Тільки у ледарів (2 рази)

Можна часинку вкрасти.

В.П. - Міхал Міхалич, та припините Ви свій спів чи ні?

М.М. - (співає) Лопнуло терпіння -

Припиняю спів. (розбиває скло в будиночку)

В.П. - Натяк я Ваш зрозумів, Міхал Міхалич, але між іншим бити стела і вітрини краще в лісі, а не в місті, де ми з вами працюємо, і де сьогодні Ви три навели на наш слід. А що, якщо вони сюди заявляться? А?

М.И. - Ну і зануда Ви, Василь Парфірьіч.

В.П. - А. Так, по-вашому я - зануда?

М.И. - Так, так!

В.П. - А чи знаєте ви, що ледарі зараз на вагу золота? Це вам не 10 років тому! Ледар інший пішов. Він для чого з уроків тікає? Щоб у вікна з рогатки стріляти? Ні, дорогі, немає! Він тепер хобі займається.

М.И. - Ха-ха-ха! Хобі!

В.П. - Хіба з таким ледарем попрацюєш? Він тобі ні хвилини не дасть.

М.И. - Та ну Вас! У які-то віка я з лобурем поговорила - а вже крику-то, крику! Що ж по-вашому - вони от так прямо і здогадалися, що треба знайти третього, потрапити в абияку безвихідь, який на що влізти, і який куди заглянути. Знайти в абиякому лісі абияку хатинку і абиякий годинник перевести в абияку сторону. Тьху! З Вами сама занудою станеш.

М.М. - А проб'є 12 (2 рази)

Їх час стане нашим назавжди! (розбиває скло)

Д. - Потрапити в абияку безвихідь.

1м. - Потрапили.

Д. - Залізти кудись.

1м. - На огорожу.

Д. - Кудись зістрибнути.

1м. - В ліс.

Д. - Знайти абияку хатинку.

1м. - Знайшли.

Д. - І абиякі стрілки перевести в абияку сторону. За мною!

1м. - Куди?

Д. - Шукати третього.

(тікають)

Дія 4.

(У місті)

Підходять до жінки.

1м. - Пробачите, дідусь.

Же. - Хто? Дідусь? Який я вам дідусь? Ще скажіть - бабуся! Нахабство яке.

Підходять до дідуся.

Д. - Дідусь, Ви справжній або з Вами теж працювали?

Дід. - Пробачите, що означає - справжній? А який же я, по-вашому, дерев'яний?

1м. - Справжній.

Д. - Так.

2м. - (у вигляді дідуся) А, нумо, хлопчик, переведи мене через дорогу.

Коловши - Будь ласка.

2м. - Легінь! Йди - уроки вивчай. Відмінником будеш.

2м. - (сміється) А, нумо, дівчинка, переведи мене на іншу сторону.

Таня - Зараз, дідусь.

2м. - Ех, старших не поважаєш! Поспішаєш кудись. З ноги збиваєшся. Веди назад!

(Підходять 1м. і Д.)

Д. - Дідусь жартує. Ти йди, дівчинка, йди. Ми самі його переведемо.

2м. - Ей, люди похилого віку, ви чого?

(Розмова на лавці)

2м. - Ні, люди похилого віку, це не для мене. Кудись йти, дечого переводити. А для чого? Знову уроки зубрити, контрольні писати, диктанти! Та мені це от як набридло. Давайте, люди похилого віку, так - час кожен сам втрачав - нехай кожен сам собі його і повертає.

(Всі мовчать)

Ми що - в мовчанку граємо?

Ну, як хочете.

Ну, люди похилого віку, не тисніть на психіку.

Загалом - я пішов, люди похилого віку. (Встає, робить 2 кроки вперед - обертається)

Ні, я серйозно. Адже я піду. Ну, чого розселися - сидите, а час-то не чекає. Гайда у ваше кудись!

Дія 5.

(Казковий ліс)

У будинку чарівників -

В.П. - (у телефонну трубку) Алло! Вася, це я Парфірьіч.

М.И. - (крутить обруч)

М.М. -(бігає з пістолетом) Та-та-та-та-та!

Діти підходять до годинника і повертають стрілки у зворотний бік. У будинку всі завмирають на місці. Годинник б'є 12 разів. Чарівники перетворюються на людей похилого віку, а діти - в дітей.

Діти - (хором) УРА!

Дія 6.

Перед школою. Дзвенить дзвінок. Школярі біжать в школу. Ззаду йдуть 2м., Д, 1м. 1м. зупиняється перед вітриною і починає за звичкою кривлятися. Раптом бачить у віддзеркаленні бороду.

1м. - Ой! Ой-ой-ой! (біжить в школу) Махає рукою.

Пісня (все хором)

Сценарій для школи "Казка про втрачений час" (Е. Шварц)