Зміст

Річна інформація
Зміна до Річної інформації
Вступ
Розділ I. Резюме річної інформації
Розділ IІ. Фактори ризику
Розділ IІІ. Основні відомості про емітента
Розділ IV. Інформація про господарську діяльність емітента
Розділ V. Інформація про основні засоби емітента
Розділ VІ. Інформація про працівників емітента
Розділ VІІ. Основні дані про органи та посадових осіб емітента
Розділ VІІІ. Інформація про винагороду членам наглядової ради і виконавчого органу
Розділ ІХ. Інформація про засновників, учасників (акціонерів) та власників істотної участі емітента
Розділ Х. Інформація про правочини з власниками істотної участі, членами наглядової ради або членами виконавчого органу, іншими афілійованими особами
Розділ ХІ. Інформація про судові процеси, процедури досудового врегулювання спору, виплати штрафних санкцій
Розділ ХІІ. Політика і практика емітента у сфері корпоративного управління (для емітентів – акціонерних товариств)
Розділ ХІІІ. Інформація про цінні папери емітента
Розділ ХІV. Фінансова звітність емітента
Розділ ХV. Висновок щодо операційної та фінансової діяльності емітента
Розділ ХVІ. Інформація про аудитора (аудиторську фірму) емітента
Інформація про осіб, що підписують документ
1. Основні відомості про емітента
2. Інформація про дивіденди
3. Інформація про юридичних осіб, послугами яких користується емітент*
4. Відомості про цінні папери емітента
5. Інформація про гарантії третьої особи за кожним випуском боргових цінних паперів
6. Інформація про основні засоби емітента (за залишковою вартістю)
7. Інформація щодо вартості чистих активів емітента
8. Відомості щодо особливої інформації, що виникала протягом звітного періоду
Звіт про фінансовий стан (Баланс)
Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати)
Звіт про прибутки і збитки
Звіт про сукупний дохід
Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал)
Звіт про рух грошових коштів за прямим методом
Звіт про рух грошових коштів за непрямим методом
Примітки до фінансової звітності
Загальні збори акціонерів
Органи акціонерного товариства
Залучення інвестицій та вдосконалення практики корпоративного управління
Звіт про корпоративне управління*

Начало формы

Річна інформація

Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ емітента:	14360920
Повне найменування емітента:	Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРАВЕКС-БАНК"
Скорочене найменування емітента (за наявності):	ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК"
Організаційно-правова форма емітента за КОПФГ:	Акціонерне товариство
Місцезнаходження емітента:
Поштовий індекс:	01021
Область:	м.Київ
Район:	Печерський
Населений пункт:	м.Київ
Вулиця:	Кловський узвіз
Будинок:	9/2
Корпус:
Офіс / квартира:
Міжміський код та телефон емітента:	0442011661
Номер факсу емітента:	2011780
Веб-сайт емітента:	www.pravex.ua
Дата, на яку складено річну інформацію (день, місяць, рік):	31.12.2012

 

Вступ

      Придбання цінних паперів емітента пов’язане з ризиками, описаними у річній інформації. У вступі емітент має право вказати іншу необхідну інформацію.

     

     

      Розділ I "Резюме річної інформації"

      Таблиця "Основні фінансові показники господарської діяльності емітента - банку за три останні звітні роки (тис. грн)":

     

      В статтті "Результат від операцій з хеджування" внесено дані за статтею "Дохід від продажу кредитів", а саме:

      - 2012 рік - показники відсутні;

      - 2011 рік - 78 748 тис.грн.;

      - 2010 рік - показники відсутні

     

     

      В статті "Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж" вказані цифри за статтею "Резерв під знецінення дебіторської заборгованості та інших фінансових активів" з сумою:

      - за 2012 рік - (816) тис.грн.;

      - за 2011 рік - (1 683) тис.грн.

      - за 2010 рік - (1879) тис.грн.

     

      Стаття "Статутний капітал" у тому числі включає статті "Статутний капітал " та "Емісійні різниці":

      - 2012 рік в сумі 1 798 668 тис.грн. складається з статутного капіталу в сумі 1 011 556 тис.грн. та емісійної різниці в сумі 787 112 тис.грн.;

      - за 2011 рік в сумі 1 302 618 тис.грн. складається з статутного капіталу в сумі 1 006 916 тис.грн. та емісійної різниці в сумі 295 702 тис.грн.;

      - за 2010 рік в сумі 976 355 тис.грн. складається з статутного капіталу в сумі 975 378 тис.грн. та емісійної різниці в сумі 977 тис.грн.

     

      Стаття "Резервні та інші фонди банку" складається з статтей "Резервні та інші фонди банку" та "Результати переоцінки":

      - 2012 рік - загальна сума за статтею складає 206 102 тис.грн., з них "Резервні та інші фонди банку" - 204 770 тис.грн. та "Результати переоцінки" - 1 332 тис.грн.;

      - 2011 рік - загальна сума за статтею складає 213 313 тис.грн., з них "Резервні та інші фонди банку" - 211 981 тис.грн. та "Результати переоцінки" - 1 332 тис.грн.;

      - 2010 рік - загальна сума за статтею складає 214 480 тис.грн., з них "Резервні та інші фонди банку" - 213 148 тис.грн. "Результати переоцінки" - 1 332 тис.грн.

     

      Фінансова звітність

      Звіт про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати):

      - в статті "Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості" вказані цифри за статтею "Дохід від продажу кредитів"

     

      Фінансова звітність

      Звіт про зміни у власному капіталі (Звіт про власний капітал):

      - в статті "Об'єднання компаній" вказані цифри за статтею "Реалізований результат переоцінки по основним засобам, що вибули"

     

      Фінансова звітність

      Звіт про рух грошових коштів за прямим методом:

      - в статті "Придбання дочірніх компаній за мінусом отриманих грошових коштів" вказані цифри за статтею "Придбання фінансових активів, що обліковуються за справедливою вартістючерез прибуток або збиток";

      - в статті "Результат операцій з фінансовими похідними інструментами" вказані цифри за статтею "Дохід від продажу кредитів"

     

     

 

Розділ I. Резюме річної інформації

     

Це резюме є узагальненим описом інформації про емітента та основних показників його фінансово-господарської діяльності, тому містить не всю інформацію, потрібну інвестору для прийняття поінформованого інвестиційного рішення. Перш ніж приймати інвестиційне рішення щодо придбання чи продажу цінних паперів емітента, рекомендується детальніше прочитати і проаналізувати інформацію, включену до цієї річної інформації.

      1.2. Публiчне акцiонерне товариство комерцiйний банк "ПРАВЕКС-БАНК", скорочене найменування ПАТКБ "ПРАВЕКС-БАНК" (далі - Банк), ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 14360920, створено шляхом перейменування Акціонерного комерційного банку "ПРАВЕКС-БАНК" (заснованого відповідно до Рішення Установчих Зборів акціонерів, Протокол № 1 від "20" вересня 1992 року, зареєстрованого Національним банком України "29" грудня 1992 року за реєстраційним № 139) згідно рішення позачергових Загальних Зборів акціонерів Банку (Протокол № 3 від "07" вересня 2009 року) і є правонаступником його прав і обов'язків.

     

      Серія і номер свідоцтва про держреєстрацію

      серiя А01 № 646912

      Дата державної реєстрації

      27.10.2004

      Орган, що видав свідоцтво

      Печерська районна у мiстi Києвi державна адмiнiстрацiя

     

      Банк створено у формi публiчного акцiонерного товариства.

      Власником Банку є один акціонер - Інтеза Санпаоло С.п.А.

      Банк є частиною Банківської Групи Інтеза Санпаоло

      Банк має статутс банку з іноземним капіталом

     

      Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг, до яких належать:

      1) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

      2) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

      3) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

      Банк має право здійснювати інші операції та правочини

     

      Стратегічною метою діяльності і розвитку Банку є створення універсального банку, який надає повний спектр банківських послуг юридичним та фізичним особам. Банк має статус банку з іноземним капіталом.

      Основною метою діяльності Банку є отримання оптимального розміру прибутку від використання власних та залучених коштів для забезпечення випалти дивідендів акціонерам Банку та розвитку банківської справи

      Головним завданням Банку є акумуляція та ефективне використання фінансових ресурсів, сприяння розвитку підприємств, об'єднань, організацій, станов, сприяння укріпленню їх фінансового становища, розширенню послуг, прискоренню вирішення інших фінансово-комерційних питань

     

      Протягом 2012 року підтверджено стратегію ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК, направлену на те, щоб стати універсальним банком у середньостроковій перспективі.

      Ефективність Банку у 2012 році відзначилась негативним показником, що було результатом зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: негативного впливу економіки та погіршення якості активів, що не було компенсовано заходами у сфері комерційної діяльності та заходів, спрямованих на контроль над коштами. Що стосується макроекономічного сценарію, загальні несприятливі умови в економіці та на фінансових ринках не дозволили банку виконати його стратегію зросту та більшою мірою негативно вплинули на ліквідність.

     

      Основні фінансові показники господарської діяльності емітента - банку за три останні звітні роки (тис. грн)

     

Назва показника	2012	2011	2010
1	2	3	4
Чистий процентний дохід/(Чисті процентні витрати)	358466	415789	286062
Комісійні доходи	208076	257966	251975
Комісійні витрати	(14646)	(16980)	(16477)
Результат від торгових операцій з цінними паперами в торговому портфелі банку	-	-	-
Результат від операцій з хеджування	-	78748	-
Результат від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки у фінансових результатах	746	-	-
Результат від торгівлі іноземною валютою	32030	52504	40376
Прибуток (збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових активів за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	(2683)	(1955)	(320)
Прибуток (збиток), який виникає під час первісного визнання фінансових зобов'язань за процентною ставкою, вищою або нижчою, ніж ринкова	317	(191)	2273
Результат від переоцінки об'єктів інвестиційної нерухомості	-	-	-
Результат від переоцінки іноземної валюти	(7689)	1032	12808
Резерв під заборгованість за кредитами	(974302)	(144835)	(132124)
Знецінення цінних паперів у портфелі банку на продаж	(816)	(1683)	(1879)
Результат від продажу цінних паперів у портфелі банку на продаж	(1102)	198	(75)
Знецінення цінних паперів у портфелі банку до погашення	-	-	-
Резерви за зобов'язаннями	(626)	(3086)	(200)
Інші операційні доходи	14491	9148	9708
Доходи (витрати) від дострокового погашення заборгованості	-	-	-
Адміністративні та інші операційні витрати	(550694)	(559729)	(554984)
Дохід від участі в капіталі	-	-	-
Прибуток (збиток) до оподаткування	(938432)	86926	(100978)
Витрати на податок на прибуток	(92908)	(53543)	(13531)
Прибуток (збиток) після оподаткування	(1031340)	33383	(114509)
Чистий прибуток (збиток) від продажу довгострокових активів, призначених для продажу	-	-	-
Чистий прибуток (збиток)	(1031340)	33383	(114509)
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (грн)	(0.64)	0.02	(0.073)
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію (грн)	(0.64)	0.02	(0.073)
Усього активів	4855645	6188417	5848943
Усього зобов`язань	3920519	4711200	4730205
Усього власний капітал, у тому числі:	935126	1477217	1118738
Статутний капітал	1798668	1302618	976355
Резервні та інші фонди банку	206102	213313	214480
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток) минулих років	(1069644)	(38714)	(72097)
Прибуток (збиток) звітного року, що очікує затвердження	(1031340)	33383	(114509)

 

Розділ IІ. Фактори ризику

      2.1.

      Кредитний ризик

      Кредитний ризик – ризик неповернення або повернення не в термін наданого кредиту та нарахованих процентів. Управління здійснюється шляхом прийняття управлінських рішень, спрямованих на досягнення мети отримання максимально можливих прибутків при мінімальному ризику збитків на основі проведення кількісного та якісного аналізу кредитного портфеля кожного бізнесу. Постійний моніторинг кредитного портфелю на етапі супроводження кредитних проектів здійснюється шляхом забезпечення належного контролю своєчасності сплати процентів і погашення основної суми боргу, аналіз фінансового стану позичальників та цільового використання кредитних коштів.

      Метою діяльності Банку у сфері управління кредитними ризиками є створення методології кредитної роботи, максимально сприятливої для клієнтів, що забезпечує Банку високий рівень якості кредитного портфеля.

      Основні напрямки, що застосовуються в роботі Банку в сфері управління кредитним ризиком:

      - вдосконалення діючих стандартів кредитування;

      - моніторинг та контроль кредитних ризиків з метою виявлення потенційних проблем з поверненням кредитів та прийняття адекватних рішень;

      - оцінка кредитоспроможності за напрямками: контрагент, галузь, конкуренти тощо;

      - розмежування повноважень щодо прийняття кредитного рішення в залежності від розміру кредиту та величини потенційного ризику;

      - наявність у структурі Банку підрозділу ризик-менеджменту, підрозділу по роботі з проблемними кредитами та служби безпеки;

      - диверсифікація кредитного портфелю – розміщення коштів у значної кількості контрагентів по можливості у різних сферах діяльності з метою унеможливлення одночасного дефолту значної кількості контрагентів, вкладення коштів у різні активи замість концентрації вкладень лише в одному або в кількох з можливих інструментів;

      - встановлення лімітів розміщення коштів у одного контрагента (ліміт концентрації) в залежності від його фінансового стану і обсягу діяльності для обмеження втрат у випадку дефолту конкретного контрагента;

      - кредитування під ліквідну заставу, що дозволяє значно зменшити обсяги кредитного ризику, оцінка застави незалежною оціночною компанією, моніторинг та переоцінка заставного майна, перевірка заставного майна в Державному реєстрі обтяження рухомого майна;

      - створення альтернативних грошових потоків у вигляді додаткового забезпечення, поручительств, гарантій, страховок, резервів під кредитні ризики.

      Для зниження кредитного ризику використовується система видів та умов здійснення кредитних операцій щодо термінів, позичальників, забезпечення, процентних ставок та способів (методів) їх нарахування, лімітування, диверсифікація кредитного портфеля, створення резервів, моніторинг та контроль ризиків.

      Моніторинг індивідуальних кредитних ризиків щодо позичальника - юридичної особи передбачає попередню оцінку кредитоспроможності, аналіз фінансового стану, оцінку внутрішнього та зовнішнього середовища, аналіз позиції на ринку, прогноз грошових потоків, оцінку надійності та кредитної історії, а також оцінку ліквідності забезпечення кредитної операції. Банком проводиться оцінка всіх факторів, що впливають на виникнення ризику, на підставі якісних та кількісних показників згідно з відповідними внутрішньобанківськими методиками оцінки кредитного ризику за короткостроковими та довгостроковими кредитами. За результатами такого аналізу та оцінки визначається категорія кредитної операції, складається карта кредитних ризиків позичальника, що дає повну характеристику всіх можливих ризиків бізнесу позичальника та відображає комплексну оцінку ймовірності невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а також ступінь ризику співпраці з контрагентом.

      Моніторинг індивідуальних кредитних ризиків щодо позичальників - фізичних осіб здійснюється шляхом оцінки кредитоспроможності позичальника, аналізу його фінансового стану, оцінки якості та достатності забезпечення кредитної операції, згідно з методикою проведення оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців. За результатами проведеної роботи фахівцями Банку складається оцінка фінансового стану позичальника, визначається категорія кредитної операції.

      Моніторинг індивідуального кредитного ризику щодо позичальника Банку з метою встановлення лімітів на кредитування визначається на підставі відповідного положення про встановлення лімітів розміщення ресурсів у кредити та депозити на міжбанківському ринку. В залежності від результатів оцінки індивідуального кредитного ризику визначається доцільність здійснення кредитних операцій, а також умови їх проведення (термін користування, сума, процентна ставка).

      Для забезпечення диверсифікації кредитного портфелю відповідні підрозділи Банку встановлюють гнучкі ліміти на всі напрямки кредитування.

      Якість управління кредитним ризиком підтверджується і значеннями встановлених економічних нормативів НБУ з кредитного ризику (Н7, Н8, Н9, Н10), яких Банк дотримувався протягом року в межах, що регламентуються.

     

      Ринковий ризик

      Банк наражається на ринкові ризики, що виникають у зв’язку з відкритими позиціями чутливими щодо зміни процентних ставок, курсів валют та інших ринкових ризик-факторів, які значною мірою залежать від загальних та конкретних ринкових змін.

      Комітет з питань управління активами та пасивами встановлює ліміти сум ризику, що може бути прийнятий Банком. При управлінні ринковим ризиком Банк використовує рекомендації Акціонера Інтеза Санпаоло С.п.А., що базуються на інструкціях, прийнятих Групою.

      Акціонер проводить постійний моніторинг ринкового ризику, на який наражається Банк, у межах політики та процедур встановлених Групою Інтеза Санпаоло С.п.А.

     

      Валютний ризик

      Валютний ризик – це ризик негативних змін в справедливій вартості валютних позицій (вираженої в національній валюті) в результаті коливань валютних курсів та цін на банківські метали та має потенційний вплив на надходження та капітал Банку.

      Портфель є чутливим до коливань валютних курсів, якщо він містить спотові або майбутні грошові потоки, виражені (або індексовані) у будь-якій валюті, окрім базової валюти Банку. Отже, валютний ризик виникає в результаті діяльності, яка обліковується і в банківській, і в торговій книзі Банку.

      Валютний ризик безпосередньо впливає на баланс та звіт про фінансові результати, оскільки активи і пасиви, виражені в іноземних валютах, потрібно конвертувати в розрахункову валюту на кожну звітну дату.

      Основним інструментом управління валютним ризиком у Банку є лімітування. Банк застосовує цей інструмент шляхом встановлення лімітів: на загальну відкриту валютну позицію по Банку в цілому; ліміти валютної позиції у розрізі валют та сублімити. Система внутрішніх лімітів дозволяє комплексно та адекватно управляти величиною валютного ризику з допомогою прийнятих у Банку принципів ризик-менеджменту.

      Для управління валютним ризиком у Банку встановленні ліміти та субліміти на підрозділи Банку у відповідності вимог НБУ. Такі ліміти необхідні для запобігання неочікуваних збитків від значних коливань валютних курсів та цін на банківські метали.

      В Банку встановленні наступні ліміти:

      1. Внутрішні позиційні ліміти:

      • ліміти по всім валютам та банківським металам

      • ліміти по доларам США

      • ліміти по євро

      2. Внутрішні позиційні субліміти:

      • субліміти по банківським металам (Au, Ag, Pt and Pd)

      • субліміти по неторговим операціям (готівка)

      3. VaR ліміт

      4. Ліміти НБУ по валютній позиції:

      • ліміт довгої валютної позиції

      ліміт короткої валютної позиції

      Валютний ризик контролюється щоденним моніторингом відкритої валютної позиції та інших макроекономічних показників.

      Розрахунок і контроль за дотримання лімітів здійснюється відділом управління операційним та ринковим ризиками .

      Відділ управління операційним та ринковим ризиками надає різним підрозділам оновлену інформацію щодо схильності Банку валютному ризику, і у разі значного погіршення ринкової ситуації, негайно повідомляє департамент управління ризиками Інтеза Санпаоло, який приймає необхідні дії та негайно інформує Раду Правління Інтези Санпаоло С.п.А..

      Відділ управління операційним та ринковим ризиками:

      • щоденно аналізує відкриту валютну позицію Банку;

      • визначає допустимий рівень ризику по відкритій валютній позиції та встановлює ліміти на відкриту валютну позицію;

      • ініціює перегляд політики Банку щодо зміни лімітів у разі погіршення ринкових умов;

      • контролює дотримання встановлених лімітів уповноваженими підрозділами Банку.

      Комітет з управління активами та пасивами:

      • затверджує встановленні ліміти;

      • приймає відповідні рішення, якщо встановленні ліміти перевищують гранично допустимі значення.

      Підрозділи, які здійснюють валютні операції повинні дотримуватися встановлених лімітів.

     

      2.1.1.

      Фактори (чинники) ризику, пов'язані з інвестуванням у цінні папери емітента, які включають, але не обмежуються такими: фактори, які обмежують можливість акціонерів впливати на рішення стосовно обрання членів органів емітента або інших питань, що вирішуються шляхом голосування акціонерів; фактори, що можуть спричинити «розмиття» поточної частки акціонера у статутному капіталі емітента; фактори, що можуть обмежувати виплати дивідендів за акціями або основної суми та відсотків за борговими цінними паперами емітента; недостатня ліквідність чи інші фактори, що можуть обмежити можливість відчуження цінних паперів емітента їхніми власниками; дані про законодавчі акти, які можуть вплинути на виплату дивідендів, процентів або інших виплат нерезидентам; порядок оподаткування доходів за розміщеними емісійними цінними паперами та цінними паперами, які розміщуються, що може вплинути на розмір прибутку власників цінних паперів; будь-які інші фактори, що можуть негативно вплинути на права власників цінних паперів емітента, включаючи можливість реалізації цих прав, в діяльносіт емітента відсутні.

      2.1.2. Фактори ризику стосовно фінансово-господарського стану емітента, які включають, але не обмежуються такими:

      - наявність (відсутність) збитків у звітному році емітент відображає в річній фінансовій звітності Банку;

      - в своїй діяльності емітент не використовує сировину чи комплектуючі, потрібних для оперативної діяльності емітента;

      - в умовах зростаючої конкуренції емітенту вистачає ресурсів для гідної конкурентноздатності;

      - емітент надає банківські та інші фінансові послуги, тому виробництво та збут продукції не відноситься до сфери діяльності емітента;

      - ліцензії, якими користується емітент для здійснення своєї діяльності, є безстроковими або з термін дії, який ще триває;

      - нестабільність фінансово-господарського стану - розмір позикового та власного капіталу можна прослідкувати в річній фінансовій звітності емітента;

      - проблеми із залученням коштів для розширення діяльності - в разі виникнення проблем із залучення коштів дане питання вирішується емітентом спільно з Акціонером Інтезою Санпаоло С.п.А.;

      - в своїй діяльності емітент використовує якісне технологічне обладнання, програмне забезпчення, яке дає дозволяє емітенту встигати за розвитком і впровадженням сучасних технологій, важливих для його діяльності;

      - ризики, пов'язані з судовими процесами (трудові спори, стягнення сум, спори з контролюючими органами тощо), учасником яких виступає емітент, станом на 31.12.2012р. складають суму 1 245 000,00 грн.;

      - діяльність емітента не пов'язана зі шкідливим впливом на навколишнє середовище та застосуванням заходів впливу з боку державних органів, які здійснюють нагляд у сфері охорони навколишнього середовища.

     

     

     

     

     

      Стратегічною метою діяльності і розвитку Банку є створення універсального банку, який надає повний спектр банківських послуг юридичним та фізичним особам.

      Протягом 2012 року підтверджено стратегію ПАТКБ «ПРАВЕКС-БАНК, направлену на те, щоб стати універсальним банком у середньостроковій перспективі.

      Ефективність банку у 2012 році відзначилась негативним показником, що було результатом зовнішніх та внутрішніх факторів, а саме: негативного впливу економіки та погіршення якості активів, що не було компенсовано заходами у сфері комерційної діяльності та заходів, спрямованих на контроль над коштами. Що стосується макроекономічного сценарію, загальні несприятливі умови в економіці та на фінансових ринках не дозволили банку виконати його стратегію зросту та більшою мірою негативно вплинули на ліквідність.

      Протягом перших місяців року на банківський сектор вплинула фінансова криза на внутрішніх фінансових ринках та нестабільність стану ліквідності в Україні - невизначена ситуація, що триває з середини 2011 року.

      Протягом цього періоду Банк зосередив усі свої зусилля над заходами щодо скорочення відкритої валютної позиції та підвищенням ліквідності (загалом у національній валюті); зокрема Правекс вживав заходів, щоб:

      • конвертувати кредити в іноземній валюті у кредити в національній валюті (діючі та недіючі);

      • посилити діяльність у сфері колекторських заходів щодо недіючих кредитів;

      • обмежити діяльність з видачі кредитів у національній валюті.

      Навесні 2012 року ситуація з ліквідністю почала покращуватись; однак банк не зміг збільшити кількість кредитів, в основному через набагато нижчу у порівнянні із прогнозованою продуктивністю Корпоративного управління.

      До того ж якість активів почала стрімко погіршуватись, що в основному стало результатом погіршення деяких суттєвих позицій (не врівноважених результатами колекторських заходів, що тільки наприкінці року показали незначний позитивний результат). Це досить негативно вплинуло на фінансовий результат банку, що однаково постраждав від додаткових резервів і зменшення чистого відсоткового прибутку.

      На початку осені банківській системі почало бракувати ліквідності у національній валюті, і банк (як і в 2011 році) зосередив свої зусилля, щоб уникнути будь-яких ризиків; така реакція була успішною, і банк зміг побудувати суттєву базу вільних коштів.

      Однак такий результат був досягнутий завдяки жорсткому обмеженню розвитку корпоративного кредитування, що не дозволило збільшити прибутковість банку.

      Щоб захистити капітал банку, була здійснена низка подальших заходів щодо організаційної системи банку, скорочення витрат та раціоналізації активів:

      • впровадження нової, сучасної організаційної структури (зі зменшенням кількості управлінь з 8 до 4) для підвищення її ефективності;

      • подальша раціоналізація мережі відділень з відповідним скороченням персоналу;

      • жорсткий контроль над витратами;

      • блокування майже усіх нестратегічних інвестувань (була виконана тільки зміна ІТ систем банку).

      Протягом 2012 року банк успішно завершив зміну банківської ІТ системи, що дозволить йому бути конкурентно-спроможним з точки зору продуктів та послуг, а також значно підвищить ефективність банку у наступні роки.

     

      Економічне середовище, в умовах якого банк здійснює свою діяльність

      Умови ведення економічної діяльності в України в 2012 році були складними. Через домінування рецесивних тенденцій у світовій економіці, знижувалися попит і ціни на традиційну українську експортну продукцію, що в свою чергу, відповідним чином відображалося і на економічних показниках розвитку України.

      У І та ІІ кварталах 2012 року в порівнянні з темпами росту у 2011 році ВВП продовжував зростати, але уповільненими темпами (2% та 3% відповідно, в порівнянні з 5,4% та 3,9% в 1 та 2 кварталах 2011 року). Та вже у 2 півріччі 2012 року економіка країни відчула перші ознаки економічного спаду. Так у червні промисловість зіткнулася зі спадом виробництва вперше з 2009 року. З урахуванням негативної динаміки будівництва, сільського господарства і транспорту в III кварталі 2012 року зафіксовано спад ВВП на -1,3%. Несприятлива зовнішньоекономічна ситуація та спад у економіці країни негативно вплинуло на динаміку ВВП в 4 кварталі 2012, який зменшився на -2,7%. Це знизило зростання ВВП за підсумками 2012 року до 0,2%.

      Майже всі галузі економіки в 2012 році зареєстрували негативний результат, в порівнянні з попереднім періодом (найбільший зменшення виробництва в країни зареєстровано у галузі будівництва -13,8%, в галузі транспортних перевезень -4,9% та в сільському господарстві -4,5%).

      На початку року споживчі ціни зростали уповільнюючими темпами (інфляція у 1 кварталі 2012 року зафіксована на рівні +0,7%). Але починаючи з другого кварталу поточного року було зареєстровано зниження споживчих цін, яке продовжилося до кінця року, що призвело до дефляції за результатами року на рівні -0.2%.

      На фоні посилення нестабільності на світових фінансових ринках та погіршення ринкових очікувань в 2012 році, політика Національного банку на грошово-кредитному ринку була помірно-жорстокою.

      Поширення негативних тенденцій на світових ринках та падіння економічного зростання країни, зумовило зростання попиту на іноземну валюту на внутрішньому ринку, особливо в другій половині 2012 року. Це спричинило девальваційний тиск на національну валюту і як результат, восени 2012 року курс долара до гривні на готівковому ринку зріс на 3%. З метою нівелювання девальваційного тиску, НБУ був змушений активно виходить з інтервенціями на валютний ринок та задіяти адміністративні заходи. Завдяки цілеспрямованій політиці НБУ, офіційний курс гривні до долара за рік майже не змінився, а ринковий курс гривні до долара знизився на 2%, майже до рівня початку звітного року. В той же час, проведення інтервенцій НБУ, з метою захисту національної валюти, призвело до звуження гривневої ліквідності на ринку, що спричинило підвищення вартості гривневих ресурсів на міжбанківському ринку у другій половині 2012 року. Та вже в кінці звітного року з’явилися ознаки покращення стану ліквідності в банківської системі.

      Ситуація на банківському ринку депозитних вкладів протягом року характеризувалася довірою вкладників до системи в цілому. Про це свідчить стабільний приріст коштів на депозитних рахунках в банках, в той час як темпи кредитування все ще залишаються на низькому рівні, а вартість ресурсів значно зросла.

      Загальне зростання депозитної бази в 2012 році склало +16% (+77,19 млрд. грн.). Таку позитивну динаміку було досягнуто за рахунок збільшення вкладів населення, особливо в 2 півріччі 2012 року, коли відсоткові ставки значно зросли. Приріст депозитів від населення за 2012 рік склав 19,1% (58,7 млрд. грн.), в той час як депозити від юридичних осіб за рік зросли на 10,2% (18,5 млрд. грн.). Окрім того, в 1 півріччі 2012 депозитний портфель зростав за рахунок вкладів в національній валюті (приріст в національній валюті +1,6%, в іноземній валюті +0,5%), але внаслідок девальваційних очікувань населення, у другому півріччі 2012 зростання відбулося за рахунок вкладів в іноземній валюті (+8,4% в іноземній валюті, в національній валюті +6,9%).

      У 2012 році було зареєстровано підвищення вартості ресурсів, за рахунок зростання насамперед ціни гривневих ресурсів в другій половині 2012 року, що було пов’язано з звуженням гривневої ліквідності на ринку у цей період. За даними Українського індексу ставок за депозитами фізичних осіб, середня процентна ставка в національній валюті за 2012 рік зросла на 3,5% до 19,2%, та у іноземній валюті на 0,5% в до 6,4%.

      Незважаючи на зниження Національним Банком облікової ставки в березні 2012 року на 0,25% до 7,5% річних, кредитна активність банків впродовж 2012 року залишалася на низькому рівні, в тому числі і через високу вартість ресурсів.

      Так загальний кредитний портфель банків зріс в 2012 році на 2,2% або 17,4 млрд. грн. (проти +9,6% або 69,2 млрд. грн. в 2011 році).

      За підсумками 2012 року кредити наданні юридичним особам зросли на 5,1% (30,3 млрд. грн.), з яких зростання було як в національній валюті так і в іноземній валюті +2,7%. Впродовж 2012 року відбувалось кредитування фізичних осіб в національній валюті (приріст за рік склав +19,3% або 16,1 млрд. грн..), але воно було знівельовано зниженням портфелю в іноземній валюті -25,8% (-29 млрд. грн.). Зменшення залишків за валютними кредитами сталося завдяки забороні по видачі нових кредитів та активної роботі у звітному році з простроченою валютною заборгованістю населення накопиченою напередодні кризи 2008 року (реструктуризації, списання, робота колекторських компаній). Це призвело до зменшення загального портфеля кредитів фізичних осіб за 2012 рік на -6,6% (-12,9 млрд. грн.).

      Таким чином, у 2012 році в країні зберігались негативні тенденції закладені ще кризою 2008-2009 років, що на фоні рецесійних тенденцій впродовж звітного року може спричинити негативні наслідки на наступній рік. Основними потенційними ризиками можуть бути наступні:

      • ризик ліквідності та посилення девальваційних тенденцій на валютному ринку на фоні зменшення валютних резервів країни;

      • ризики збереження низької кредитної активності та як наслідок дефіцит обігового капіталу підприємств;

      • ризик посилення інфляційного тиску;

      • зниження інвестиційної привабливості країни, скорочення чи згортання іноземними компаніями та банками інвестиційних проектів;

      • не вирішені важливі для країни питання в переговорах щодо отримання нового кредиту МВФ і зниження тарифів на російський газ;

      • погіршення зовнішньоекономічної кон'юнктури: падіння цін на світових сировинних ринках, зберігання боргової кризи в Єврозоні;

      • дефіцит зовнішнього фінансування і звуження можливостей доступу до міжнародних ринків капіталу.

      Основними макроекономічними тенденціями, що мали значний вплив на діяльність банку в 2012 році були наступні:

      - девальваційні очікування населення і політика НБУ направлена на збереження національної валюти, що призвело до збільшення вартості ресурсів і як результат мали негативний вплив на процентну маржу та процентні доходи банку;

      - зменшення гривневої ліквідності на міжбанківському ринку, в тому числі її нестабільність призвело до більш консервативного управління ліквідністю, зокрема зосередженість за збільшення вкладів фізичних та юридичних осіб, збереження більшого запасу вільної ліквідності тощо;

      - зменшення економічного зростання країни, падіння основних галузей економіки, наряду з високою вартістю ресурсів призвело до уповільнення темпів кредитування підприємств;

      - існуючі кредитні ризики по виданим кредитам, особливо до кризового 2008 року, визвали необхідність подовження активної роботи в напрямку покращення якості активів, шляхом реструктуризації заборгованості, активізації діяльності по збору простроченої заборгованості, як шляхом внутрішніх ресурсів, так і за допомогою високо-репутаційних колекторських та юридичних компаній.

      В Україні відбуваються політичні та економічні зміни, які впливали, і можуть і надалі впливати, на діяльність установ, які працюють у цих умовах. Унаслідок цього здійснення операцій в Україні пов’язане з ризиками, які не є характерними для інших ринків. Крім того, нещодавнє падіння обсягів операцій на ринках капіталу та кредитних ресурсів підвищило рівень невизначеності в економічному секторі країни. Ця фінансова звітність відображає оцінку управлінського персоналу щодо впливу змін умов здійснення діяльності в Україні на операції та фінансовий стан Банку. Майбутні умови здійснення діяльності можуть відрізнятися від оцінок управлінського персоналу.

      Управлінський персонал не може достовірно оцінити вплив подальшого погіршення показників ліквідності фінансових ринків і посилення нестабільності валютних і фондових ринків на фінансовий стан Банку. Управлінський персонал вважає, що він вживає всіх необхідних заходів на підтримку стабільного розвитку і посилення позиції ліквідності Банку за обставин, що склалися.

      Для української системи оподаткування характерними є наявність численних податків та законодавство, яке часто змінюється. Податкове законодавство є часто невизначеним, може мати різне трактування, а в деяких випадках є суперечливим. Нерідко виникають протиріччя у трактуванні податкового законодавства між місцевою, обласною і державною податковими адміністраціями та між НБУ і Міністерством фінансів. Податкові декларації можуть перевірятися різними органами влади, які за законодавством уповноважені застосовувати значні штрафні санкції, а також стягувати пеню. Ці факти створюють в Україні значно серйозніші податкові ризики, ніж ті, які є типовими для країн з більш розвиненими системами оподаткування.

      Управління кредитним ризиком здійснюється на стратегічному рівні Спостережною радою, Правлінням Банку та відповідними підрозділами групи Інтеза Санпаоло С.п.А., які визначають напрями та планові показники розвитку, для ухвалення:

      загального ліміту кредитного ризику для Банку;

      лімітів кредитного ризику для продуктів Банку;

      лімітів кредитного ризику на одного позичальника.

      Управління кредитним ризиком здійснює відділ управління кредитним ризиком Департаменту управління ризиками Головного управління ризик-менеджменту у співпраці з Департаментом роздрібного бізнесу та Департаментом роботи з корпоративними клієнтами та з малими та середніми підприємствами Головного управління бізнесу, а саме:

      а) встановлює рекомендації з управління кредитним ризиком, що охоплюють методологію, процеси, контроль, збір даних та системи інформаційних технологій, які супроводжують оцінку кредитного ризику, встановлення внутрішніх рейтингів, правил ухвалення кредитів, кредитного моніторингу та звітності;

      б) здійснює розвиток методології та управління процесами підрахунку загальних та спеціальних резервів під кредитні ризики, як за місцевими, так і за міжнародними стандартами;

      в) здійснює встановлення рамок для схвалення методів запобігання кредитним ризикам згідно зі встановленими бізнес та нормативними стандартами.

     

      Управління ризиком ліквідності зосереджене, головним чином, на стабільному дотриманні Банком нормативів ліквідності та адекватності капіталу, встановлених Національним банком України.

      Крім того, стратегічною метою такого управління є:

      - своєчасне та в повному обсязі виконання зобов’язань;

      - проведення активних операціях для покриття невідкладних вимог у грошових коштах;

      - забезпечення поповнення ліквідних коштів у будь-який момент часу через запозичення коштів на ринку за середньою ставкою або реалізацію своїх активів без втрати їх вартості.

      Банк постійно вирішує завдання пошуку оптимального співвідношення між активами і зобов’язаннями як з погляду забезпечення потреб ліквідності, так і щодо їх дохідності та вартості.

     

      Управління ринковим ризиком

      Банк підпадає під вплив ринкового ризику при зміні процентних ставок, курсів валюти та цінних паперів, цін на основні товари та послуги. Банк обмежує вплив даного типу ризику на свою діяльність за допомогою постійного моніторингу зовнішнього середовища і впровадження ефективних заходів мінімізації можливих негативних наслідків.

      Управління ринковим ризиком здійснює відділ управління ринковими та операційними ризиками. Цей відділ:

      а) встановлює внутрішні положення управління ринковим ризиком, що охоплюють процеси, засоби управління, збір даних та систем інформаційних технологій, які супроводжують оцінку ринкових (і пов’язаних) ризиків, моніторинг і звітність щодо ринкового ризику;

      б) пропонування стратегії і визначення структури та ієрархії системи лімітів, наданої різним підрозділам;

      в) моніторинг відповідності лімітам, визначеним для центрів прийняття ризиків, установлення процедури вирішення проблем на вищому рівні у випадку порушення ліміту, повідомлення вищому керівництву про перевищення (якщо є) і порушення;

      г) розвиває, затверджує (через зворотне тестування) і керує вимірювальними системами для ліквідності, процентної ставки і ризику обміну валюти на рівні підсумкового балансу.

      При управлінні ринковим ризиком дії Банку спрямовані, головним чином, на запобігання понесення втрат по балансових і позабалансових торговельних позиціях .

     

      Управління валютним ризиком будується як щоденний моніторинг валютної позиції в розрізі: видів валют; видів операцій; підрозділів Банку.

      Під час оцінювання валютного ризику використовуються нормативи валютної позиції, встановлені Національним банком України. Рішення щодо обмеження відкритої валютної позиції у разі потреби такого обмеження ухвалюється Комітетом Банку з питань управління активами та пасивами.

      Основними складовими валютного ризику є: ризик зміни валютного курсу, ризик конвертування, що пов'язаний із обмеженнями в проведенні операцій обміну та ризик відкритої валютної позиції. Валютний ризик контролюється Банком за допомогою збалансування загальної відкритої валютної позиції і позиції по видах іноземних валют. Казначейство щоденно проводить моніторинг відкритої валютної позиції Банку з метою виконання вимог Національного банку України.

      Визначення процентного ризику та його оцінка здійснюється за видами банківських продуктів та послуг шляхом аналізу процентного спреду в розрізі валют, внутрішньої вартості банківських послуг, часової структури активів та пасивів, чутливості доходу до змін у процентних ставках та визначення політики процентної маржі з метою зменшення впливу цього ризику на діяльність Банку.

      Рівень процентного ризику контролюється щоденно за даними управлінської звітності в розрізі середньозважених процентних ставок для процентних активів та пасивів за кожною валютою.

      Основним завданням управління процентним ризиком є запобігання втрат від змін у коливаннях процентних ставок по всіх активах та зобов’язаннях, що передбачають нарахування або сплату відсотків відповідно, та які не включені до торговельного портфелю.

     

      Управління операційним ризиком здійснює відділ кількісного моделювання та управління операційним ризиком департаменту методології, ринкових та операційних ризиків у складі Головного управління ризик-менеджменту відповідно до Політики управління операційним ризиком Банку, затвердженої Правлінням Банку (рішення №23 від 15.07.2010 року).

      В процесі оцінки та вимірювання операційного ризику використовується Підхід основного індикатора відповідно до положення Акціонера Інтези Санпаоло С.п.А. Паралельно з Підходом основного індикатора, для вимірювання потреби в капіталі застосовується Стандартизований підхід.

      Управління операційним ризиком (УОР) складається з:

      • визначення та впровадження дій, спрямованих на зниження ризику та його передачу, у відповідності до позиції щодо ризиків, визначеної Правлінням, а також стосовно цілей розміщення капіталу;

      • раціоналізації та оптимізації за допомогою оцінки витрат/переваг системи страхування та інших форм передачі ризику, які були прийняті Групою;

      • визначення пріоритетного порядку для критичних точок, які виникли з аналізу, та для різних можливих рішень, що полегшить процес прийняття рішень та керуючись принципом оцінки витрат/переваг визначить найдоречніше рішення на рівні Групи для того, щоб підтримувати профіль ризику відповідно до схильності до ризику, виражених у цілях розміщення капіталу, затверджених Правлінням.

      Протягом попередніх років Банк:

      • формалізував залучення Спостереженої Ради до процесу операційного управління;

      • формалізував залучення вищого керівництва до процесу УОР за допомогою Правління, з відповідальністю за загальну структуру управління операційним ризиком, управління подіями з особливим впливом та релевантністю, у тому числі репутаційного характеру, а також періодичну оцінку профілю ризику, відповідно до узгоджених процедур;

      • доручив управління та контроль процесу УОР в Банку департаменту методології, ринкових та операційних ризиків у складі Головного управління ризик-менеджменту.

     

      Управління ризиком репутації покладається на відділ комплаєнс, а саме в частині:

      • оцінки поточних процесів в Банку з метою виявлення наявних та потенційних комплаєнс-ризиків;

      • розробки і реалізації плану заходів з усунення виявлених невідповідностей та зменшення потенційних ризиків;

      • здійснення подальшої перевірки повноти та ефективного застосування внутрішніх процесів.

      Основна мета управління ризиком репутації – мінімізація ризиків, що стосуються іміджу Банку, іміджу клієнтів, контрагентів, акціонерів (учасників) або спостережних органів.

      Управління ризиком репутації відбувається комплексно завдяки взаємодії керівництва Банку та всіх структурних підрозділів.

     

      Управління стратегічним ризиком

      Основна мета управління стратегічним ризиком - обмеження або мінімізація ризику, який Банк приймає на себе, а також забезпечення максимального збереження активів та капіталу на основі мінімізації (виключення) можливих збитків за допомогою впровадження зваженої обґрунтованої системи стратегічного планування та контролю над виконанням рішень на всіх організаційних рівнях.

      Система комплексного управління стратегічним ризиком забезпечує послідовний та ціленаправлений підхід у діяльності керівництва та підрозділів Банку з реалізації стратегії розвитку Банку.

      Банк використовує комплексний процес бізнес-планування з метою управління стратегічним ризиком.

      Департамент планування і контролю (ДПК) координує процес планування, який включає аналіз сценаріїв, де ідентифікуються потенційні ризики і їх вплив на фінансові і людські ресурси.

      З метою мінімізації стратегічного ризику Банк використовує наступні методами управління:

      - бізнес-планування;

      - контроль над виконанням затверджених планів;

      - аналіз зміни ринкового середовища;

      - моніторинг ринку банківських послуг з метою виявлення можливих нових напрямів діяльності Банку і визначення нових стратегічних задач;

      - система повноважень та прийняття рішень;

      - стандартизація основних банківських операцій;

      - моніторинг змін у законодавстві та діючих нормативних актах.

      Крім того, процес планування охоплює всі рівні організаційної структури Банку:

      - стратегічний план та бюджет на рівні Банку в цілому;

      - плани основних структурних підрозділів Банку.

     

      Емітент не має дочірніх підприємств, які разом із емітентом становлять єдину групу суб'єктів господарювання, пов'язаних між собою відносинами економічної та/або організаційної залежності

     

 

следующая страница>