Соціально-педагогічна компетентність педагога передбачає вміння розуміти можливості та потреби кожної дитини, організовувати навчально-виховну діяльність грамотно й послідовно, орієнтуючись на особистість дитини, створювати для кожного малюка психологічні умови, в яких би він почувався впевнено, міг проявляти і розвивати всі свої можливості.Саме тому методична робота в дитсадку має бути максимально гнучкою, сприяти підвищенню інноваційного потенціалу педагогів та якості освітнього процесу. 

У роботі з педагогами використовуємо такі інтерактивні форми методичної роботи, як психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, різноманітні ігрові вправи, диспути, вікторини, методичні мости.

Зокема, ігри інтерактивного спрямування дають змогу:

♦ створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

♦ підвищити рівень мотивації, активності й творчості;

♦ сприяти встановленню відносин співробітництва між колегами;

♦ формувати організаторські здібності та навички спілкування;

♦ виробляти вміння приймати нестандартні рішення; аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;

♦ набагато краще запам'ятовувати матеріал.

Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вносять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спілкуванні (побоювання помилитися, прийняти неправильне рішення тощо). Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сутністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостійність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.

♦ нестандартний підхід до організації навчання;

♦ підвищення пізнавальної активності;

♦ активна міжособистісна взаємодія;

♦ система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;

♦ розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;

♦ розвиток самоаналізу й аналізу інших у процесі групової роботи.

Найчастіше інтерактивні форми роботи використовуються під час проведення педрад, семінарів, семінарів-практикумів, педгодин. Наприклад, педраду можна провести у вигляді ділової гри або з використанням ігрових вправ, вікторини, КВК за тематикою.

Дуже вдалою формою роботи є психолого-педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги можуть закріпити знання, набути нового практичного досвіду, поспілкуватися з колегами. Термін "тренінг" має ряд значень: "виховання", "навчання", "підготовка", "тренування". Це також цікавий процес пізнання себе та інших; спілкування; ефективна форма набуття знань, умінь і навичок; розширення досвіду.

На психолого-педагогічних тренінгах використовується кілька видів вправ:

♦ для знайомства учасників та згуртування групи. Вони допомагають людям розкритися, більше дізнатися одне про одного;

♦ для з'ясування очікувань учасників;

♦ для сприяння міжособистісному спілкуванню, стимулювання взаємодії та формування команди;

♦ для підвищення активності учасників;

♦ для сприяння засвоєнню знань — аналіз основних моментів проведеного заняття;

♦ рухавки — обов'язкова частина будь-якого тренінгу, адже вони активізують учасників, підвищують їхню увагу, сприяють створенню невимушеної атмосфери;

♦ вправи завершальної частини.

Групова робота під час тренінгу допомагає змінити неконструктивне ставлення до колег на ефективну модель співробітництва.

Отже, досягти потрібного рівня підготовки педагогів можливо за умов використання сучасних технологій, побудованих на інтерактивних формах роботи, що розвивають творчі й дослідницькі навички. Знання, набуті в досвіді, є власним надбанням людини, і надалі їх легко застосовувати на практиці.

❖ Методичний міст — різновид дискусії. Проводиться з метою фомування практичних навичок. Темою, як правило, обирається одна з проблем розвитку, навчання і виховання дітей. Під час проведення методичного мосту вихователі вдосконалюють свої аналітичні вміння. Роль ведучого виконує методист або завідувач дитсадка.

❖ Проблемний стіл сприяє розвитку у вихователів прагнення до самоосвіти, розширення й поглиблення знань. Заздалегідь готуються питання для обговорення, список рекомендованої літератури, комплектуються творчі мікрогрупи, створюється прес-центр, який після закінчення підбиває підсумки, пропонує рекомендації й випускає методичний бюлетень "Досвід. Проблеми. Пропозиції".

❖ Методичні посиденьки — форма методичної роботи, що допомагає створити сприятливий психологічний клімат в колективі педагогів. Пропонуються питання для обговорення, тема оголошується заздалегідь, щоб усі мали можливість підготуватися. Активне обговорення проблеми найчастіше відбувається в невимушеній атмосфері за чашкою кави.

❖ Методичний ринг проводиться так. Два опоненти заздалегідь готуються до обговорення двох питань. Кожний опонент має групу підтримки. Група аналізу (журі) оцінює рівень захисту кожного погляду на певне питання, потім усі разом підбивають "підсумки". Щоб зняти психологічну напругу, слід заздалегідь продумати, чим заповнити паузу (педагогічні ситуації, ігрові завдання тощо).

До цієї ж форми роботи можна віднести і "Брейн-ринг", "Що? Де? Коли?", "Щасливий випадок", "Слабкий ланцюжок" тощо. Такі заходи проводяться за традиційним сценарієм.

❖ Педагогічні турніри. Розпочинати підготовку до проведення цієї форми методичної роботи потрібно за місяць. Обираються ведучий та журі. Вихователям повідомляють домашнє завдання. Потім обирають капітанів та опрацьовують літературу з теми турніру, обмірковують виконання домашнього завдання. Окрім того, передбачається низка запитань, ситуацій, завдань, невідомих команді, які треба буде розв'язати в ході турніру (на відміну від КВК, що проводяться за одним сценарієм).

❖ Диспути — усний науковий спір, обговорення якогось питання публічно, перед аудиторією. Як інтерактивна форма роботи це можуть бути зіткнення ідей, думок, точок зору, дебати після доповіді. Як правило, опоненти визначаються заздалегідь.

❖ Дискусія — колективне обговорення якогось складного питання. Заздалегідь готується література відповідно до теми, оформлюється приміщення, учасники ознайомлюються з темою, Під час підготовки можуть бути створені творчі групи, які пропонують свою програму, позицію. Наприкінці дискусії формулюється єдине колективне розв'язання проблеми або рекомендації

Питань має бути не більше п'яти. Щоб вичерпати найголовнішу проблему дискусії, формулювати її слід так, щоб була можливість висловити різні погляди на неї. При цьому дуже важлива роль ведучого: він повинен уміти ясно й чітко обґрунтовувати вибір теми, що обговорюється, зацікавити аудиторію, примусити її думати.

❖ Мозковий штурм сприяє розвитку творчого мислення і в цілому підвищує рівень педмайстерності. Це швидкий, рішучий наступ у грі, мета якого — групове розв'язання проблеми. Цю форму зручно використовувати під час обговорення складних проблем. Першочерговим завданням групи є пошук нових альтернативних варіантів розв'язання проблемної ситуації.

❖ "Круглий стіл" визнаний науковцями як одна з ефективних інтерактивних форм навчання дорослих. Розрізняють міждисциплінарний "круглий стіл" та навчальні зустрічі за "круглим столом". Під час першого на обговорення виноситься тема, яку треба розглянути різнобічно: з погляду психології, педагогіки, лінгводидактики тощо.

У такому засіданні беруть участь різні фахівці. Слухачам заздалегідь пропонують теми повідомлень, що їх коментуватимуть запрошені фахівці; передбачається активна участь педагогів в обговоренні проблеми. На навчальні зустрічі за "круглим столом" виноситься тема, яка хвилює слухачів або яку слід розглянути ґрунтовніше. Запитання до запрошених формулюються заздалегідь. Обговорення, як правило, йде без активної участі слухачів.

❖ Семінар — найпоширеніша форма підвищення кваліфікації педагогів. Мета — вдосконалення теоретичної і практичної підготовки вихователів відповідно до сучасних наукових досягнень у галузі дошкільної педагогіки й дитячої психології.

❖ Тренінг — форма методичної роботи, спрямована на здобуття знань, умінь, навичок, корекцію установок для успішного розв'язання навчально-виховних завдань. Під час тренінгу вдосконалюються вміння виступати перед аудиторією, вести ділову розмову, правильно поводитись у конфліктних ситуаціях.

❖ Банк ідей — колективне проектування нових ідей для розв'язання практичних проблем, які не можна розв'язати в традиційний спосіб.

❖ Бюро педагогічних знахідок покликане дати вихователям інформацію про кращі здобутки педагогів у галузі освіти.

❖ Вікторина — пізнавальна гра, що складається із запитань та відповідей. Підвищує загальноосвітній рівень вихователів.

❖ Синтез думок — пошук і виявлення оригінальних рішень з теоретичних та практичних питань.

❖ КВК проводиться з метою виявлення та збагачення знань педагогів з окремих педагогічних проблем.

❖ Клуб "Що? Де? Коли?" має на меті розширення знань з будь-якої педагогічної проблеми і формування навичок усного виступу.

За методичними рекомендаціями Т. Чалої та Л. Швайки.