Методичні рекомендації

щодо проведення батьківських зборів у загальноосвітніх закладах міста

Збицька О.Л., Полякова І.В. методисти

науково-методичного педагогічного центру

Департаменту освіти Харківської міської ради

Важливою складовою навчально-виховного процесу сучасного закладу освіти є організація роботи з батьками та сім’ями учнів.

У нових умовах суспільного, освітнього й технічного розвитку законодавство України чітко визначає межі відповідальності сім’ї за навчання і виховання дітей: саме батьки чи особи, які їх замінюють, зобов’язані постійно дбати про своїх дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, зміцнення фізичного здоров’я, отримання загальної освіти та інше.

У сучасних умовах координацію виховних дій сім’ї покладено на освітній заклад, і від того, як організована робота з батьками, значною мірою залежить успішність процесу навчання і виховання учнів.

Співпраця педагогічного колективу з батьками може проводитись у різноманітних формах і з використанням різних методів педагогічної діяльності. Провідною формою роботи з батьками, яка характеризується значною педагогічною доцільністю, є батьківські збори.

Батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківського колективу, класу, освітнього закладу.

На сучасному етапі батьківські збори мають стати школою освіти батьків, сприяти згуртуванню батьківського колективу, формуванню його колективної відповідальності за весь клас і за кожну дитину окремо. Збори мають на меті залучати батьків до співпраці з педагогами та адміністрацією, до активної участі в житті навчального закладу, класу, виховувати педагогічну культуру батьківської громадськості (додаток 1).

Тематика і методика зборів

Існує багато варіантів проведення батьківських зборів. Тематика і методика зборів повинні враховувати вікові особливості учнів, рівень освіченості, зацікавленості батьків, цілі та завдання виховання, що стоять перед школою.

Серед функцій зборів особливо важливими є наступні: ознайомлення батьків зі змістом, методикою навчально-виховного процесу в закладі освіти та психолого-педагогічна освіта.

На батьківських зборах відбувається підведення підсумків роботи з учнями, систематичне ознайомлення батьків із завданнями, новим змістом і напрямками навчально-виховного процесу, специфікою роботи закладу освіти. Батьки отримують інформацію про нормативно-правове підґрунтя нововведень, запровадження профільних предметів, факультативів, спецкурсів.

Психолого-педагогічна освіта полягає в інформуванні батьків про особливості розвитку конкретної вікової категорії дітей, попередження можливих проблем у навчанні, умови успішної взаємодії між дорослими і дітьми.

Тематика зборів визначається загальними завданнями виховання, умовами навчально-виховної роботи в класі, рівнем загальної культури та педагогічного кругозору батьків. Під час зборів аналізуються навчальні досягнення учнів, їхні можливості, етапи просування класу в навчальній діяльності. Розмова тут має йти не про бали, а про якість знань і міру інтелектуальних зусиль, що відповідають пізнавальній і моральній мотивації учнів. Змістом батьківських зборів є створення таких перспектив, яких батьки потребують як вихователі.

Порядок проведення батьківських зборів є довільним.

Вони проводяться 1-2 рази на семестр, але в разі педагогічної необхідності їх кількість може бути збільшена.

Перші батьківські збори, як правило, є організаційними (проводяться наприкінці серпня – на початку вересня); наступні збори є тематичними (протягом року); останні - підсумковими (краще проводити наприкінці навчального року в травні).

За змістом батьківські збори можуть бути поточними, тематичними або підсумковими.

Поточні батьківські збори – це збори з традиційним порядком денним: результати семестру, проведених заходів, свят, походів.

Тематичні батьківські збори – це збори, присвячені актуальній темі, в обговоренні якої зацікавлена абсолютна кількість батьків класу. Вони мають просвітницький характер і спрямовані на розширення знань батьків у сфері виховання дітей.

Підсумкові батьківські збори – це збори, метою яких є підбиття підсумків та результатів розвитку дитячого колективу за певний період. Під час таких зборів батьки мають можливість оцінити досягнення всіх учнів, власної дитини. Залежно від теми та мети підсумкові збори можна проводити в формі урочистих свят, походів, вогників тощо.

На класних батьківських зборах за пропозицією батьків, класного керівника формується батьківський комітет класу у складі 3-5 осіб (у повних класах). Батьківський комітет класу – це постійно діючий орган, який сприяє зміцненню зв’язків сім’ї, освітнього закладу, громадськості, залученню всіх учасників до активної життєдіяльності класного колективу, організації змістовного дозвілля школярів, педагогічного всеобучу батьків тощо.

Під час проведення перших зборів може виникнути проблема із виборами до батьківського комітету. Якщо «демократичні вибори» вам не вдадуться, розподіліть усіх батьків упродовж всього терміну навчання дітей по групах і запропонуйте їм протягом кожного року по черзі у кількості 3-5 осіб бути членами батьківського комітету. Також вислухайте пропозиції з цього приводу батьків, прийміть колегіальне рішення.
Форми проведення зборів

Основна частина класних батьківських зборів спрямована на формування педагогічної культури батьків, накопичення ними знань та навичок з виконання батьківських функцій та виховання дітей.

Форма проведення зборів може бути різноманітна: лекція, бесіда, дискусія, диспут, педагогічні читання.

Збори повинні носити як теоретичний, так і практичний характер: розбір ситуацій, тренінги, практикуми, за допомогою яких батьки змогли б набути впевненості в собі, рішучості в досягненні мети виховання, побачити можливості не тільки для розвитку дітей, а й резерви власної самореалізації.

Результативними і цікавими вважаються «нестандартні збори»: круглий стіл, тематична дискусія батьків із запрошенням спеціалістів, спільні збори батьків і дітей (вогники, КВК), зустрічі тільки батьків чи тільки матерів окремо.

Збори можуть відбуватися у вигляді доповідей класних керівників, виступів учителів, адміністрації, самих батьків, із залученням учнів, представників дитячих громадських об’єднань та організацій, керівників гуртків та секцій. Вони можуть супроводжуватися показом презентацій, творчих робіт, виступами художньої самодіяльності тощо.

Ефективність батьківських зборів значною мірою залежить від вибору вчителя для обговорення з батьками актуальних для них педагогічних проблем, але пам’ятайте: збори не повинні зводитись до монологу класного керівника. Це - взаємний обмін думками, ідеями, спільний пошук вирішення проблем (додаток 2).
Підготовка до зборів
Підготовка плану зборів та доповідей.

Якими б не були за змістом батьківські збори, вони вимагають ретельної підготовки: їхня ефективність пропорційна якості планування уроку, продуманості сценарію, який класний керівник розробляє або самостійно, або за допомогою батьківського чи учнівського колективу.

Має сенс підготувати до кожних батьківських зборів діагностичний або статистичний матеріал, пов’язаний із вивченням окремих аспектів життя учнів класу (додаток 3,4). Корисність зборів для батьків полягає в отриманні особливо актуальної для них саме на цей час інформації, тому батьківські збори доцільно урізноманітнити такими розділами, які згодом можуть стати традиційними, що сприятиме більш тісним взаєминам у тріаді «вчитель - учень – батьки».

Готуючись до батьківських зборів, класний керівник обов’язково складає план, визначає порядок денний, форму проведення зборів, визначає осіб, відповідальних за підготовку. Він безпосередньо готує збори відповідно до плану (доповідь, виступи батьків, учителів та учнів; організація виставки; підготовка рішення зборів), запрошує гостей, забезпечує явку батьків.

За необхідністю можна написати план-конспект зборів. Це придасть упевненості у своїх силах, дасть можливість чітко висловити думки, продумати акценти, відповіді на найбільш вірогідні запитання.

У процесі підготовки власної доповіді слід пам’ятати, що вона не просто однобічна передача інформації, а ситуація зацікавленого спілкування, успіх якої досягається в результаті взаємодії з батьківським колективом. Готуючись до виступу, скористайтесь класичною схемою: чітко визначте тему, доберіть необхідний матеріал (ілюстрації, документи), складіть план у логічній послідовності, доберіть порівняння, епітети, афоризми; прочитайте декілька разів вголос, запам’ятайте доповідь.

Доцільно заздалегідь домовитися з фахівцями, які допоможуть вам провести збори: вчителями-предметниками, соціальним педагогом, практичним психологом, медичними працівниками, іншими спеціалістами (визначити з ними тематику виступів, питання, на яких слід акцентувати увагу, регламент).

Залучайте до підготовки зборів батьків, даючи їм окремі завдання. Дуже важливо порадитися з батьками щодо того, які проблеми і питання їх цікавлять, провести анкетування (додаток 5, 6, 7), напередодні обговорити делікатні моменти зборів, налаштовуючи батьків на підтримку в спірних питаннях.

Запрошення батьків.

Відмовтесь від стандартних записів про батьківські збори в щоденнику. Буде набагато краще, якщо ви передасте кожному з батьків індивідуальне запрошення, де чітко пропишете час, місце і порядок денний зборів. Такий підхід покаже серйозність наступних зборів, їх офіційний характер, вашу зацікавленість у присутності саме тих батьків, яким адресоване запрошення. Таким чином, ви не тільки висловите повагу до батьків, а і власну зацікавленість в їх присутності. Якщо хтось із батьків не зможе прийти на збори, він на зворотній стороні зможе вас про це повідомити, а також узгодити з вами дату та час свого приходу до школи.

Вимоги до кабінету.

Приведіть у порядок кабінет, в якому будуть проходити збори. Розмістіть на видному місці результати роботи класу та окремих учнів за період від попередніх зборів: рейтинг класу, результати олімпіад, турнірів, конкурсів, змагань, у яких брали участь учні. Продумайте місце для розміщення експозиції виставки, її тематику. Також можна презентувати такі види роботи, як тематичні газети, розробки позакласних заходів, учнівські проекти, творчі роботи, реферати. Головне – не забути про кожного учня. У вашому класі не може бути неуспішних дітей.

Імідж класного керівника.

Успішність проведених зборів багато в чому залежить від того, чи зуміє класний керівник справити на батьків приємне враження своїм зовнішнім виглядом, поведінкою і манерами.

Продумайте свій зовнішній вигляд, який буде характеризувати вас як упевненого в собі ділового партнера з гарним смаком. Стиль одягу повинен бути коректно-діловим. Особливу увагу приділяйте таким деталям, як взуття, аксесуари. Батьківські збори не місце, де демонструють прикраси.

Проявіть необхідні для позитивного іміджу якості: цілеспрямованість, рішучість, гнучкість мислення і поведінки, ініціативність, уміння спілкуватися і подобатися людям (додаток 8).

Алгоритм проведення зборів
Привітання батьків.

Вітаючи батьків, не забудьте продемонструвати їм свою радість від їх присутності на зборах, із щирою посмішкою подякуйте їм за їх прихід до школи. Ведіть бесіду так, начебто в класі тільки однодумці.

Ще до початку зборів знайдіть хвилинку поговорити з окремими батьками, звернути їх увагу на виставку дитячих робіт, стенди з літературою, спеціально випущену стінгазету.
Вступ.

Ніколи не починайте з негативної інформації. Спочатку знайдіть добрі слова про клас у цілому і про кожного учня окремо. Такий вступ допоможе вам встановити контакт з батьками, налаштувати їх на співробітництво. Звертаючись до батьків, називайте їх по імені та по батькові. Для новопризначених класних керівників можна порекомендувати посадити батьків на ті місця, на яких сидять їх діти, а перед собою покласти план-дислокацію батьків на батьківських зборах з їх прізвищами та іменами і по батькові. Починайте збори вчасно. Визначте регламент, дотримуйтесь його.

Визначення конкретної мети.

Викладення мети зборів полягає не тільки у вказівці про що ви збираєтеся говорити, але й у формулюванні, що власне ви хотіли б дати для кращого розуміння поставлених завдань. Таке повідомлення буде свідчити про те, що ви прийшли з діловими намірами - вирішити конкретні проблеми класного колективу.

Такий початок зборів надасть вам можливість поступово перейти до складних питань: проблем успішності, дисципліни, спілкування, якості викладання окремих предметів тощо.

Говорячи про дітей, вживайте слова «наші», «наш», а не «ваші», «ваш». Такий підхід ще раз нагадає батькам про те, що проблеми спільні і вирішувати їх треба у співпраці.

Головна частина.

Доповідь класного керівника на зборах слід виголошувати вільно. Формулюйте свої думки коротко, лаконічно, проявляйте доброзичливість, тактовність, уникайте менторського тону.

Виступ класного керівника не повинен перебільшувати 20 хвилин. У виступі, метою якого є переконання в якомусь питанні, основну увагу слід приділити логічності, чіткості, обґрунтованості головної думки. Використовуйте факти, переконуйте аргументами, правильно упорядкувавши і сформулювавши їх. Від викладення фактів переходьте до висновків. Після вашого виступу виділіть час на запитання, обговорення вашої промови.

Треба уважно і спокійно вислухати всі виступи і зауваження батьків, тактовно відповісти на запитання й висловити конкретні пропозиції.

Не зводьте збори до повідомлення про успішність учнів та їх поведінку, обов’язково включіть до свого виступу питання психолого-педагогічного лекторію для батьків.

Після основної промови надайте слово запрошеним спеціалістам, гостям.

Не втрачайте почуття міри. Не перевантажуйте збори теоретичними викладками, пам’ятайте, що збори відвідуються після робочого дня, тому увагу батьків на одному питанні вам вдасться зосередити не більш як на 10-12 хвилин.

Не затримуйте батьків більш ніж передбачено регламентом: оптимальний час проведення зборів 1- 1,5 години.

Особливою вимогою до педагогічного колективу в цей день має стати обов’язкова присутність на робочих місцях всіх членів педагогічного колективу (заступників директора, вчителів-предметників, лікаря, психолога, соціального педагога), які зможуть відповісти на конкретні питання, що знаходяться в їх компетенції, при необхідності надати батькам кваліфіковану консультацію чи допомогу.

У деяких школах практикується відвідування батьківських зборів представниками адміністрації. Якщо у вашій школі немає такої практики, під час підготовки батьківських зборів порадьтесь з адміністрацією відносно питань, що, на ваш погляд, можуть викликати складності, та заручіться їх підтримкою на випадок таких ускладнень.

Якщо є необхідність повідомити негативну інформацію про окремих учнів, не кажіть про це при всіх, попросіть батьків залишитися після зборів, «для того щоб порадитись відносно …», «для вирішення питань особистого характеру…» та ін. Батьки оцінять вашу делікатність і будуть налаштовані на співпрацю з вами.

Прийняття рішення зборів.

Класні батьківські збори виявляють думки і точки зору як батьків, так і вчителів, виробляють колективні рішення і спільні єдині вимоги до навчання і виховання дітей.

Рішення, прийняті батьківськими зборами, повинні бути оформлені протоколом (додаток 9). Протокол заповнюється при проведенні кожних батьківських зборів секретарем, обраним батьківським колективом. Після прийняття рішення зборів повинні бути підписи батьків.

Аналогічний протокол складається при проведенні засідання батьківського комітету. У ході зборів класний керівник повинен строго фіксувати явку присутніх, з’ясувати причини відсутності окремих батьків.

Рішення, прийняті на батьківських зборах, стосуються всіх членів батьківського колективу класу, в тому числі і тих, хто з різних причин не з’явився на збори. Учитель має продумати механізм передачі інформації відсутнім батькам, ознайомити їх із змістом зборів та прийнятими рішеннями, зібрати підписи. Якщо класний керівник заздалегідь оповіщений про відсутність батьків, він повинен відразу визначити з ними терміни індивідуальної зустрічі, не чекаючи наступних зборів.
Рефлексія.

Заключна частина зборів має за мету зосередження уваги батьків на узагальненні та рефлексії. Варто зробити її максимально приємною та позитивною: коротко підведіть підсумки всього сказаного на зборах, закличте до дії, дайте оптимістичний прогноз на майбутнє, подякуйте за співпрацю.

Для класного керівника дуже важливою є думка батьків про проведені збори. Рефлексія може проходити в різних формах: це вислови батьків, випуск «блискавки», оформлення колажу, інтерв’ю тощо. Наприкінці батьки оцінюють (усно або письмово) значущість зборів, їх актуальність, корисність не тільки для всього класу, але і для себе особисто. Рефлексія сприяє критичному підходу педагога до оцінки власної діяльності, дає привід для роздумів, адже ретельно підготовлені, змістовні, нестандартні за формою й актуальні за значенням батьківські збори можуть перевернути свідомість батьків, підвищити їх відповідальність, пробудити величезний виховний потенціал.
Самоаналіз проведення зборів

Після проведення батьківських зборів необхідно визначити індивідуальний запит кожної сім’ї, і спираючись на нього, вибудувати подальшу роботу з кожним конкретним учнем і класним колективом у цілому. Доречно також зробити самоаналіз проведених зборів (додаток 10).

Це допоможе уникнути помилок у роботі з батьками, вдосконалити техніку проведення батьківських зборів.

У період між зустрічами з батьками фіксуйте свої враження від індивідуальної роботи з сім’ями, відмічайте позитивну динаміку в навчанні, поведінці, спілкуванні з учнями та батьками. Проводьте моніторингові дослідження. Використовуйте ці матеріали на наступних зборах.

Загальношкільні збори

Окрім класних батьківських зборів за вищезазначеним алгоритмом можна організовувати збори за паралеллю класів, загальношкільні батьківські збори,

на яких обговорюють питання, що стосуються всіх членів батьківського колективу. Загальношкільні батьківські збори проводяться не більше двох разів на рік. Їх мета – знайомство з нормативно-правовими документами, основними тенденціями, напрямами, задачами освіти в цілому і навчального закладу окремо, підведення підсумків роботи педагогічного, учнівського і батьківського колективу за певний період часу. На загальношкільних батьківських зборах, крім директора, його заступників, членів батьківського комітету, можуть виступати представники громадських установ, лідери учнівського самоврядування. Загальношкільні батьківські збори можна використовувати для демонстрації досягнутих школою результатів, нагородження родин із позитивним досвідом виховання дітей.
Формування традицій проведення зборів

Значну увагу класному керівникові слід приділити формуванню традицій проведення батьківських зборів: це дозволить викликати в батьків інтерес до проблем педагогіки і психології, сприяти формуванню культури «бути батьками», відповідальності за виховання власних дітей і потреби брати участь у справах класного колективу.

Найбільш значущими є традиції заохочення активних батьків класу в формі нагородження грамотами, дипломами, сувенірами, зробленими руками учнів.

Велике значення для всіх членів сім’ї мають листи подяки, які класний керівник надсилає учневі додому чи батькам на роботу. Великим стимулом для дитини може стати лист подяки, отриманий сім’єю у день її народження.

Доброю звичкою батьківських зборів, яка може існувати протягом всього часу навчання дитини в школі, є ведення батьківських щоденників. Батьківський щоденник – це зошит, в якому ведуться записи батьків. У ньому батьки діляться своїми враженнями, висновками, виказують побажання вчителям-предметникам, дають свої рекомендації класному керівнику з різних питань. Ведення батьківського щоденника допомагає бачити позитивну зміну батьківської позиції, розвиває батьківську інтуїцію і спостережливість.

Очікуваною частиною батьківських зборів можуть стати й певні традиції. Наприклад, традиція, умовно названа «Чарівною скринькою», яка полягає в написанні дітьми до кожних батьківських зборів листів. Цю традицію можна започаткувати з молодших класів У своїх листах діти мають змогу розповісти про те, що їм часом важко сказати вголос. Таких ритуальних моментів, як показує педагогічний досвід, батьки чекають з нетерпінням, іноді класні традиції стають сімейними, надаючи членам родини нову можливість спілкування.

Важливо відзначити, що всю роботу педагогічної і батьківської громадськості необхідно вибудовувати на принципах взаємоповаги, довіри, відповідальності та рівноправного партнерства. Батьки повинні вийти зі зборів цілком задоволеними, проінформованими, позитивно налаштованими, натхненними. Такай підхід до організації і проведення роботи з батьками допоможе формувати пошану до професійної діяльності педагога, підкреслить важливість зустрічей вчителя з батьками, стимулюватиме їх інтерес до справ школи і співпраці з педагогічним колективом.

Додаток 1

Положення про батьківські збори
I. Загальні положення

1.1. Авторитет школи і вчителя багато в чому визначається організацією та проведенням батьківських зборів.

1.2. Батьківські збори - форма аналізу, осмислення на основі даних педагогічної науки, досвіду виховання.

1.3. Батьківські збори - це школа виховання батьків, що формує батьківську громадську думку, батьківський колектив.

1.4. Батьки (особи, які їх замінюють) зобов'язані відвідувати батьківські збори, що проводяться школою (із Статуту школи).

1.5. Даний документ є локальним актом з питання регулювання відносин між школою та батьками.

ІІ. Цілі та завдання батьківських зборів:

Виховання батьків, батьківського колективу.

Формування батьківської громадської думки.

Просвіта батьків у питаннях педагогіки, психології, законодавства України.

III. Види батьківських зборів

Існують наступні види батьківських зборів:

• 
  організаційні;
  
• 
  тематичні;
  
• 
  збори-диспути;
  
• 
  підсумкові;
  
• 
  збори-консультації;
  
• 
  збори-співбесіди.
  

Батьківські збори, як правило, комбіновані. Основна частина батьківських зборів - педагогічна освіта (Батьківській всеобуч).

Батьківський всеобуч планується у відповідності з:

• 
  вимогами соціуму;
  
• 
  напрямом роботи школи;
  
• 
  вікових особливостей дітей.
  

IV. Завдання батьківського всеобучу:

• 
  знайомство батьків з основами педагогічних, психологічних, правових знань;
  
• 
  забезпечення єдності виховних впливів школи і сім'ї;
  
• 
  узагальнення та розповсюдження позитивного досвіду виховання;
  
• 
  попередження батьків від вчинення найбільш поширених помилок;
  
• 
  залучення батьків до активної участі у виховному процесі.
  

V. Проведення батьківських зборів

Загальношкільні батьківські збори проводяться один раз на півріччя за планом школи.

Основні питання, що розглядаються на зборах:

а) знайомство:

• 
  з документами про школу;
  
• 
  з основними напрямками роботи школи;
  
• 
  із завданнями, які стоять перед школою;
  
• 
  за підсумками роботи;
  
• 
  з локальними актами.
  

б) обмін досвідом з питань виховання дітей;

в) використання знань, умінь, можливостей батьків у роботі з дітьми;

г) надання допомоги у вирішенні господарських питань.

5.3. Класні батьківські збори проводяться два рази на семестр.

5.4. Основні питання, що розглядаються на класних зборах:

• 
  аналіз навчально-виховного процесу в класі;
  
• 
  завдання, що визначають подальшу роботу;
  
• 
  планування, організація діяльності з виконання завдань;
  
• 
  підведення підсумків;
  
• 
  актуальні педагогічні, психологічні, правові проблеми (батьківський всеобуч).
  

5.5. Під час підготовки та проведення батьківських зборів слід враховувати ряд найважливіших положень:

• 
  атмосферу співпраці школи та сім'ї з реалізації програми посилення «плюсів» і ліквідації «мінусів» у характері та поведінці дитини;
  
• 
  інтонацію зібрання: радимо і розмірковуємо разом;
  
• 
  професіоналізм педагога - знання, компетентність (знання життя кожної дитини не тільки в школі, а й за її межами, уявлення про рівень потреб дітей, стан здоров'я);
  
• 
  добрі, довірливі відносини;
  
• 
  головні показники ефективності батьківських зборів - це:
  

а) активна участь батьків;

б) атмосфера активного обговорення питань;

в) обмін досвідом;

г) відповіді на питання, поради та рекомендації.

VI. Права батьківських зборів

Батьківські збори мають право:

1. Звернути увагу батьків на:

• 
  неухильне виконання рішень зборів;
  
• 
  виконання п.3 ст.59 Закону України «Про освіту» (батьки (законні представники) учнів, вихованців несуть відповідальність за їх виховання, отримання ними загальної освіти);
  
• 
  батьки зобов'язані виконувати Статут школи.
  

2. Обговорювати питання шкільного життя і приймати рішення у формі пропозицій.

3. Запрошувати на зустрічі спеціалістів: юристів, лікарів, психологів, працівників правоохоронних органів, членів шкільної адміністрації, представників громадських організацій.

Усі пропозиції батьківських зборів розглядаються посадовими особами установи з подальшим повідомленням про результати розгляду, термін розгляду пропозицій - один місяць.
VІI. Документація батьківських зборів

7.1. Усі батьківські збори протоколюються.

7.2. Протоколи батьківських зборів:

• 
  підписуються головою і секретарем батьківських зборів;
  
• 
  протоколи зборів зберігаються в кабінеті заступника директора з виховної роботи і відносяться до шкільної документації;
  
• 
  протоколи класних батьківських зборів зберігаються у класних керівників.
  

7.3. Зошит протоколів пронумеровано, скріплено печаткою та підписом директора закладу освіти.

7.4. Матеріали до батьківських зборів зберігаються і відносяться до шкільної документації.

7.5. Термін зберігання протоколів і документів до них визначається терміном навчання учнів на певній ступені:

1-4 класів – 5 років;

4-9 класів - 5 років;

10 - 12 класи - 3 роки.

VII. Заключні положення

8.1. Батьківський всеобуч, що проводиться на батьківських зборах, може змінюватися у зв'язку зі зміною:

• 
  соціуму;
  
• 
  напрямків роботи школи;
  
• 
  рівня освіти батьків.
  

8.2. Зміни та доповнення до батьківського всеобучу розробляються спільно з:

• 
  адміністрацією;
  
• 
  психологами;
  
• 
  керівництвом методичного об'єднання класних керівників.
  

8.3. Зміни та доповнення до Положення розглядаються на засіданні педагогічної ради із запрошенням представників загальношкільного батьківського комітету.

Додаток 2

ПАМ `ЯТКА КЛАСНОГО КЕРІВНИКА

Чого ні в якому разі не можна робити на батьківських зборах:

• 
  не можна необґрунтовано захвалювати дітей;
  
• 
  не можна, порівнюючи дітей, хвалити одних і лаяти інших;
  

• 
  не можна дорікати батькам;
  

• 
  не можна обіцяти батькам більше, ніж можна реально зробити для дітей;
  
• 
  не можна видавати якісь «психологічні» судження, що стосуються дитини; надавати випадкових рекомендацій;
  
• 
  не можна до з'ясування ставлення батьків до класного керівника (люблять, визнають, поважають, цінують, байдужі, терплять) висловлювати батькам якісь педагогічні сентенції;
  
• 
  не можна вимагати від батьків грошей, допомоги, участі без з'ясування відношення батьків до школи, класу, без виявлення можливих батьківських ініціатив;
  
• 
  не можна зачитувати і коментувати оцінки учнів;
  
• 
  не можна вимагати від батьків, щоб вони на догоду школі чи класному керівникові ні з того ні з сього поміняли культурний уклад сім'ї;
  
• 
  не можна нав'язувати батькам план роботи класу, заходів, екскурсій, походів;
  
• 
  не можна повідомляти батьків про прихід класного керівника до них додому, оскільки без запрошення, без взаємної симпатії, без прохання батьків робити це категорично незаконно і неетично;
  
• 
  не можна вимагати обов'язкового приходу батьків на збори;
  
• 
  не можна насильно призначати батьків до органів батьківського самоврядування;
  
• 
  ні в якому разі не можна на батьківських зборах (або в приватних бесідах) повідомляти будь-яку інформацію, що стосується тієї чи іншої сім'ї або тих чи інших дітей - як присутніх, так і відсутніх на зборах;
  
• 
  не можна розпочинати будь-які збори, без повідомлення про виконання рішень, пропозицій і вимог попередніх зборів;
  
• 
  не можна виявляти своє поважне ставлення до одних батьків і байдуже до інших;
  
• 
  не можна затягувати батьківські збори більш ніж на півгодини, точніше, воно має тривати рівно стільки, скільки потрібно, але так, щоб батькам збори здалися важливими, запам'яталися, захотілося прийти надалі;
  
• 
  не можна протягом зборів говорити тільки класному керівнику;
  
• 
  не можна запрошувати на батьківські збори вчителів-предметників для скандального з'ясування відносин, оскільки, якщо вчитель веде себе непотрібно або не влаштовує батьків, то це справа не зборів, а адміністрації школи;
  
• 
  не можна перетворювати збори у скандал, перепалку, конфлікт. Якщо хтось із батьків веде себе поза прийнятих у суспільстві культурних норм (прийшов п'яний, ображає учасників ...), збори мають бути закінчені і вже потім слід думати, які заходи повинні бути вжиті для недопущення подібного вже;
  
• 
  не можна класному керівникові набирати авторитет за рахунок інших педагогів або адміністрації школи, поширюючи відомості, що порочать їх, не можна натякати про свою бідність і безвихідність, не можна скаржитись на шкільні порядки;
  
• 
  не можна приймати значимі для всіх рішення активом або випадковою меншістю, не з'ясувавши письмово або усно думки іншої решти батьків;
  
• 
  не можна на зборах і в приватній бесіді доносити батькам про вчинки їх дітей, не знаючи таємницю подій і не підозрюючи можливі наслідки їх повідомлень (це може стати причиною побиття, злісних сварок, образ і, можливо, з часом, у міру накопичення переживань, може призвести до дитячого суїциду);
  
• 
  не можна висувати по відношенню до батьків пропозиції та поради культурного і педагогічного плану, які не відповідають реальному характеру життя самого класного керівника (пропонує не палити, не проводити даремно час біля телевізора, допомагати по господарству, читати класичну літературу, слухати серйозну музику, любити і знати поезію, відвідувати театр, не влаштовувати вдома постійні алкогольні вечірки, тоді як сам учитель страждає саме цими недугами);
  
• 
  не перетворювати батьківські збори у формальний акт читання правил, інструкцій, наказів.
  

А тепер поговоримо про те, що потрібно робити на батьківських зборах.

На батьківських зборах можна:

• 
  спільно з батьківським активом влаштувати чаювання;
  
• 
  частину батьківських зборів проводити спільно з дітьми;
  
• 
  ділити батьківські збори на офіційну та креативну частину, де кожен може показати свої таланти й уміння (танці, співи, читання віршів, проведення конкурсів, сімейних ігор);
  
• 
  зовнішній вигляд і поведінка класного керівника повинні підкреслювати урочистий і піднесений характер зборів;
  
• 
  на перших же зборах у перший же рік роботи слід обрати постійних членів батьківського активу;
  
• 
  проводити батьківські збори спочатку у формі індивідуальних співбесід з членами сім'ї, потім у формі невеликої пленарній частині (це можуть робити тільки авторитетні й улюблені класні керівники, яким дійсно є що сказати);
  
• 
  дати можливість кожному з батьків у письмовій або усній формі викласти свою позицію з різних питань життя класу;
  
• 
  всі види планів і програм складаються тільки й обов'язково за допомогою батьків і в певних випадках - дітей;
  
• 
  якщо нема про що говорити, якщо класний керівник не готовий до проведення зборів як важливого організаційного, координаційного та виховного дійства, то краще швидко вирішити організаційні питання і відпустити батьків;
  
• 
  на зборах добре вислухати розповіді успішних батьків про традиції їх сімей, важливо з числа батьків і родичів знаходити тих фахівців, які могли б поділитися спеціальними знаннями;
  
• 
  класний керівник обов'язково вибудовує систему управління успіхом, повідомляючи батьків про чудові маленькі кроки вперед дітей, про їхні успіхи, про їх бажання, настрої, здобутки та очікуваннях;
  
• 
  класний керівник, має час від часу читати батькам лекції з важливих питань педагогіки і психології, або, якщо він цього не вміє або не може, зачитувати цікаві факти та ідеї з періодики з цих же проблем;
  
• 
  важливо проводити батьківські збори у формі пошуків вирішення конфліктних, проблемних ситуацій, пропонуючи батькам назвати ці ситуації, взяти їх з книг, або вигадати самим.
  

Додаток 3

АНКЕТА БАТЬКІВ

П.І.Б. учня ____________________ клас _____________

Що в характері вашої дитини вас радує, викликає задоволеність (підкресліть відповідне):

A. 1) гарні здібності до навчання;

2) добра працездатність на уроці;

3) хороші пам'ять, увага;

Б. 4) сильна воля, впевненість у собі;

5) дисциплінованість, ввічливість, слухняність;

6) вміння бути завжди в гарному настрої;

7) доброта, чуйність, уважність до людей;

8) вміння знаходити спільну мову з учителями, однолітками, батьками;

B. 9) уміння поводитися в суспільстві;

10) відсутність мстивості, злопам'ятності;

11) уміння трудитися, працьовитість;

12) скромність;

2. Що в характері вашої дитини вас засмучує, у чому йому необхідна допомога (підкресліть відповідне):

A. 1) слабкі здібності до навчання;

2) низька працездатність на уроці;

3) погані пам'ять, увага;

Б. 4) недисциплінованість, брутальність, неслухняність;

5) слабка воля, невпевненість у собі;

6) невміння тримати добрий настрій;

7) озлобленість, жорстокість, неуважність до людей;

8) невміння знаходити спільну мову з учителями, однолітками, батьками;

B. 9) невміння вести себе в суспільстві;

10) злопам'ятність, мстивість;

11) невміння працювати;

12) зайва скромність.

Після заповнення діагностичних анкет складається загальна діагностична карта, де зафіксовано кількість проблем, що викликають труднощі батьків

Діагностична карта батьків

№ з/п	П.І.Б.	Номер проблеми			Ключові проблеми (розшифрування)
Загальні відомості по класу		Блок «А» 1 2 3	Блок «Б» 4 5 6 7 8	Блок «В» 9 10 11 12
		16 10 10	12 9 3 2 10	4 3 10 2	А – 1,2,3 Б – 4, 5,8,9 В – 10,11,12

Додаток 4
Орієнтовна схема аналізу особливостей і недоліків сімейного виховання учнів

1. Загальна характеристика родини.

2. За складом: повна, формально повна, неповна.

3. За сімейним мікрокліматом: гармонійна, проблемна (конфліктна, антипедагогічна, асоціальна, аморальна).

4. Стиль сімейного виховання: ліберальний, демократичний, авторитарний, нестійкий.

5. По відношенню до школи: підтримують тісний зв'язок, підтримують контакти епізодично, зв'язки носять випадковий характер, батьки уникають контактів, протидіють вихованню.

6.Особливості сімейного виховання:

Батьки створюють умови для правильного розвитку дитини:

- нормальні житлово-побутові умови,

- організація місця для навчальних занять,

- створення домашньої бібліотеки,

- наявність ігрових куточків,

- контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму.

Батьки розвивають пізнавальні інтереси дитини:

- дивляться і обговорюють телепередачі,

- читають книги, розмовляють про прочитане,

- ходять з дітьми в театр,

- ходять з дітьми в музеї, на виставки,

- заохочують улюблені заняття дитини.

Батьки надають допомогу в навчанні.

Діти мають конкретні обов'язки в сім'ї.

Батьки виконують рекомендації педагогів з виховання дитини.

Батьки бачать недоліки у вихованні своїх дітей.

Сім'я допомагає педагогу в організації навчально-виховної роботи.

Батьки справляються з вихованням дитини.

7.Недоліки сімейного виховання (назвати).

8.Причіни цих недоліків (відповідне підкреслити):

- неблагополуччя сім'ї (L), мікроклімат, здоров'я,

- відсутність єдиних вимог,

- незнання психологічних особливостей своєї дитини,

- низький освітній, культурний, психолого-педагогічний рівень батьків,

- відсутність контролю, бездоглядність, психічна депресія дитини,

- використання антипедагогічних заходів впливу,

- неправильна оцінка дитини, його ідеалізація,

- невиконання рекомендацій педагога,

- невіра в можливості дитини, у свої сили,

- переоцінка виховних можливостей сім'ї,

- гіперпротекція,

- інші причини (зазначити які).

Відомості про особливості та недоліки сімейного виховання в конкретному класі, школі, представлені психологом у загальній схемі, допоможуть класному керівнику у виробленні диференційованого підходу до родин учнів. Для уточнення суджень педагогів про окремі сім'ї можна використовувати тести для батьків та учнів, що характеризують загальну атмосферу сім'ї, особливості виховання і взаємин у сім'ї.

Таблиця до додатку 4

Особливості та недоліки сімейного виховання

Взаємодія зі школою

Стиль сімейного виховання

Особливості сім`ї. ПРОБЛЕМНА

Структура сім`ї

Умови виховання

Протидія

Випадкові зустрічі

Епізодичні взаємодії

Постійне співробітництво

Авторитарний

Демократичний

Ліберальний

асоціальна

аморальна

конфліктна

педагогічно неспроможна

гармонійна

b

a

b+x

b+c

a+c

a+b+c

a+b

незадовільні

задовільні

добрі

Недоліки сімейного виховання

Рівень психолого-педагогічної культури

Загальна культура виховання батьків

Невиконання рекомендацій педагогів

Гіперпротекція

Емоційне відторгнення дитини

Невіра в його сили

Ідеалізація дитини

Переоцінка виховних можливостей сім`ї

Антипедагогічні міри впливу

Бездоглядність

Низька психологічна культура

Незнання психологічних особливостей дитини

Відсутність єдиних вимог батьків

Неблагополуччя самої сім`ї

низький

середній

високий

низький

середній

високий

Примітка. Буквами позначено членів сім`ї: a - мати; b- батько; c- бабуся (дідусь); x - вітчим (мачуха).

Додаток 5
ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ
Шановні батьки! Просимо Вас розповісти про свою дитину. Це ви можете зробити в будь-якій формі. Добре, якщо в своїй розповіді ви дасте відповідь на такі запитання:

1. Яка ваша дитина (упевнена, рішуча, не дуже впевнена, невпевнена)?

2.Комунікабельна вона чи ні? Як це проявляється?

3.Яке у неї улюблене заняття?

4.До чого, на ваш погляд, у неї є здібності?

5.Який звичайний стан дитини та її настрій?

6.Як засинає? Як спить?

7.Чи часто вона втомлюється? Якщо «так», то чому?

8.Як вона реагує на невдачі?

9.Як вона реагує на зауваження, покарання?

10.У чому проявляється її самостійність (любить робити все самостійно, навіть якщо не вміє; не дуже прагне до самостійності; вважає за краще, щоб за нього все робили інші)?

11.Які відносини з однолітками (вміє організувати дітей, виконує тільки провідні ролі; успішно виконує і ведучі, і другорядні ролі; частіше виконує другорядні ролі, підкоряється іншим дітям)?

12. Про які ще особливості Вашої дитини ви хочете нам розповісти?

Дякуємо Вам!

Додаток 6

АНКЕТА «ГОЛОС БАТЬКІВ»
Мета: через батьків зібрати й уточнити більш докладні відомості про учнів: їх ставлення до школи, пріоритетність тих чи інших навчальних дисциплін, взаємини з однолітками та педагогами; виявити вплив батьків на своїх дітей.

Анкета призначена для батьків підлітків.

Хід анкетування

При анкетуванні батьків (на батьківських зборах) важливо на початку вказати мету анкетування і показати можливість використання результатів анкети в роботі з підлітками.

1. З яким настроєм Ваш син (донька) йде до навчального закладу?

2. З якими труднощами стикається в навчальному закладі Ваш син (донька)?

3. Чи бувають у нього труднощі у спілкуванні з однокласниками, вчителями?

4. Чи є в нього друзі в класі? Чи знаєте Ви про них?

5. Чи надаєте Ви своїй дитині допомогу в підготовці до занять, у вирішенні конфліктів і т. п.?

6. Назвіть найкращі якості сина (доньки).

7. Які риси характеру сина (доньки) Вас засмучують?

8. Чи завжди збігаються думки в родині з питань виховання сина (доньки)?

9. Чи могли б Ви поділитися досвідом виховання в сім'ї?

Додаток 7

АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
1. Як ставиться до навчання ваш син (донька)?

- Дуже відповідально;

- Швидше відповідально, ніж безвідповідально;

- Швидше безвідповідально, ніж відповідально.

2. Що ви зробили для підвищення відповідального ставлення сина (доньки) до навчання?

3. Є труднощі у вихованні в дитини відповідального ставлення до навчання? Які?

4. З якого віку особливо важко стало його (її) виховувати в цьому плані?

5. Яке найулюбленіше заняття Вашої дитини (читання, спорт і т. д.)?

6. Як ставиться син (донька) до Вас?

7. Як ви ставитеся до навчальних занять сина (доньки), чи завжди ви в курсі його (її) навчальних справ?

- Не завжди цікавлюся його успіхами;

- Не вистачає часу, і він вчиться самостійно;

- Надаєте допомогу у виконанні домашніх завдань;

- Обговорюєте разом з ним домашній матеріал.

8. Що найбільше спонукає вашого сина (доньку) вчитися відповідально?

Що впливає в першу чергу? У другу? У третю? Зовсім не грає ролі?

- Інтерес до процесу засвоєння знань;

- Практична значущість засвоєних знань;

- Відповідальність за навчання перед колективом класу;

- Відповідальність перед школою і вчителями;

- Відповідальність перед батьками;

- Відповідальність перед собою.

9. Яку допомогу в навчанні вашій дитині надають однокласники, дорослі, ви самі?

10. Яку допомогу необхідно надавати дитині в навчанні з боку викладачів?

11. Кому допомагає ваш син (донька) у навчанні?

12. Яку допомогу ви можете надати класному керівникові у підвищенні відповідального ставлення учнів класу до навчання.




Додаток 9
Структура протоколу батьківських зборів

Дата «____»_____ 20___ р.

Тема:

Мета:
Присутні:
Відсутні (причина):

Питання, які обговорюються, кого заслухали:

Рішення:

Секретар:

Підписи батьків

Додаток 10

САМОАНАЛІЗ ПРОВЕДЕННЯ ЗБОРІВ

1.Яке враження справили на Вас особисто проведені батьківські збори?

2. Які завдання вирішувались на зборах, чи досягнуто мети?

3.Чи було забезпечено взаємозв'язок між освітньою, виховною та розвивальною цілями?

4.Чи була ефективною вибрана структура та форма проведення зборів? У чому її переваги і недоліки?

5.Чи вдалося дотриматись плану проведення зборів? Якщо ні, то чому?

6.Чи вдалося впровадити в практику педагогіку співробітництва з батьками?

7.Як використовувався навчальний кабінет та матеріали, підібрані до батьківських зборів? Яке враження це справило на батьків учнів?

8.За рахунок чого на зборах підтримувалась позитивна атмосфера?

9.Хто із батьків допомагав Вам під час проведення зборів?

10.Які ситуації викликали у Вас стан психологічного дискомфорту?

11.Чи раціонально було використано час на батьківських зборах? Чи не відволікалися Ви на несуттєві питання та провокації?

12.Які додаткові «ходи», використані вами під час зборів, були особливо успішними?

13.Чи виникла необхідність у запрошенні адміністрації з приводу непередбачуваних обставин? З яких саме? Чи були тут ваші прорахунки?

14. Чи вдалося Вам реалізувати поставлені завдання? Якщо ні — то з яких причин?

15.В які терміни і як саме Ви плануєте виконати власні завдання, визначені батьківськими зборами?

Література:

1. 
   Васильева Е.Ю. Стиль педагогической деятельности. Архангельск, 1997.
   
2. 
   Водовозова Е.Н. Умственное и нравственное воспитание детей. 7-е изд., перераб. и доп. – СПб., 1903.
   
3. 
   Гайда В.К., Захаров В.А. Психологическое тестирование. – М., 1982.
   
4. 
   Глассер У. Школы без неудачников / Пер. с англ. / Общ. ред. и предисл. В.Я.Пилиповского. – М., 1991.
   
5. 
   Ершов А.П., Букатов В.М. Режиссура урока, общения и поведения учителя. – М.. 1988.
   
6. 
   Крупенин А.Л, Крохина И.М. Эффективный учитель. Практическая психология для педагогов. Ростов н/Д., 1995.
   
7. 
   Кузьмина Н.В. Профессионализм деятельности педагога. М., 1989.
   
8. 
   Лесгафт П.Ф. Семейное воспитание ребенка и его значение. – М.: Педагогика, 1991.
   
9. 
   Личко А.Е. Типы акцентуаций характера и психопатий у подростков. – М.: ООО АПРЕЛЬ ПРЕСС; ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, 1999.
   
10. 
    Майерс Д. Социальная психология. СПб., 1997.
    
11. 
    Маркова А.К. Психология труда учителя. М., 1993.
    
12. 
    Попова С.И. Педагогическая поддержка в работе учителя и классного руководителя. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2005.