Організація навчально-виховного процесу у першому класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році

Організація навчально-виховного процесу у першому класі загальноосвітніх навчальних закладів у 2012/2013 навчальному році

У 2012-2013навчальному році початкова школа починає перехід на новий зміст та структуру навчання. Навчання буде здійснюватися на основі оновленого Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова КМУ №462 від 20.04.11 року).

Державний стандарт другого покоління ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової вимог загальноосвітньої підготовки учнів у кожній освітній галузі по кожній із змістових ліній.

Впровадження ідей особистісно зорієнтованого навчання зобов’язує вчителів активно і послідовно застосовувати на уроках різні моделі співпраці дітей (парна, групова робота, ігрові прийоми, інсценізація, зміна ролей), завдання різної складності, залучання учнів до творчості, самооцінки тощо.

Компетентнісний підхід означає формування в учнів знань, уміння, навичок, досвіду, ціннісних ставлень, які можуть цілісно реалізуватися на практиці, тому компетентність не може бути зведена лише до фактичних знань.

Радою Європи запропоновано формувати в учнів середньої школи сім груп ключових компетентностей:

грамотність (читання, письмо, арифметика);
загальні навички (комунікація, уміння навчатися, лідерство);
особистісні компетентності (вмотивованість, цікавість, креативність, чесність, наполегливість тощо);
інформаційно-комунікаційні компетентності;
володіння іноземними мовами;
соціальні компетентності як інструмент підтримання стосунків для економічної і соціальної інтеграції в багатонаціональному та багатокультурному суспільстві;
компетентності з науки і технологій, які передбачають володіння науковою грамотністю.

Ключові компетентності в українській школі:

уміння вчитися (навчальна);
громадянська;
загальнокультурна;
компетентність з інформаційних та комунікаційних технологій;
соціальна;
підприємницька;
здоров’язбережувальна.

Особливого значення надається формуванню загальнонавчальних умінь та навичок, так званих надпредметних компетенцій:

навчально-організаційних (опанування школярами раціональних способів організації свого навчання);
загальномовленнєвих (формування умінь висловлюватися, спілкуватися працювати загальнопізнавальні (уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати, відтворювати, застосовувати й перетворювати навчальний матеріал, прогнозувати);
контрольно-оцінннних (засвоєння учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання здобутих результатів).
рефлексивних (висловлювати емоційні, інтелектуальні, оцінювальні, рефлексивні судження).

з текстовою інформацією).

Основними результатами освіти в початковій школі, відповідно до вимог Державного стандарту мають стати:

-формування предметних та універсальних способів дій, які забезпечуватимуть можливість продовження освіти в основній школі;

-виховання уміння вчитися-здатність до самоорганізації з метою вирішення навчальних завдань;

-індивівдуальний прогрес в основних сферах особистого розвитку-емоціцйної, пізнавальної саморегуляції.

Головним результатом навчання в початковій школі має стати досягнення учнями нових рівнів розвитку на базі засвоєння ними як універсальних способів дій, так і способів, що є специфічними для вивчення навчальних предметів.

В основу систематизації матеріалів нової редакції Державного стандарту початкової загальної середньої освіти покладено освітні галузі:

»Мови і література», що реалізується у типових навчальних планах через навчальні предмети»Українська мова(мова і читання)», «Іноземна мова»;

«Математика» та «Природознавство» реалізується через однойменні навчальні предмети;

«Суспільствознавство» -через предмет «Я у Світі»

«Здоров»я і фізична культура»-«Основи здоров»я» та «Фізична культура»;

«Технології»-«Трудове навчання» « та «Сходинки до інформатики»;

«Мистецтво»-«Образотворче мистецтво» та «Музичне мистецтво» або інтегрований курс «Мистецтво».

За наявності відповідного методичного забезпечення та належної підготовки педагогічних працівників за рахунок годин варіативної складової можуть вивчатися курси за Програмами курсів за вибором (частина І та ІІ) упорядники Л. Ф. Щербакова,Г.Ф. Древаль, Тернопіль, «Мандрівець»-2009 рік. Разом з тим години варіативної частини можуть бути використані на години інваріантної складової, на проведення індивідуальних та групових занять.

У початковій школі з першого року навчання може здійснюватися поділ класів на групи при вивченні української або іншої мови (мови і читання), іноземної мови відповідно до чинних нормативів(наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. №128)

Наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 10.06.2011 року №572 затверджено Типові навчальні плани початкової школи. Передбачено поетапне введення їх у дію, зокрема:

-у 1-х класах - із 2012/2013 н. р.;

-у2-х класах - із 2013/2014н. р.;

-у3-х класах -із 2014/2015 н.р.;

-у 4-х класах-із 2015/2016 н.р.

Типовий навчальний план

початкової школи з українською мовою навчання

Освітні галузі	Навчальні предмети	Кількість годин на тиждень у класах
		1	2	3	4	Разом
Мови і літератури	Українська мова	7	7	7	7	28
(мовний і літературний компоненти)	Іноземна мова	1	2	2	2	7
Математика	Математика	4	4	4	4	16
Природознавство	Природознавство	2	2	2	2	8
Суспільствознавство	Я у світі	-	-	1	1	2
Мистецтво	Мистецтво*/музичне мистецтво, образотворче мистецтво	1	1	1	1	4
		1	1	1	1	4
		1	1	1	1	4
Технології	Трудове навчання	1	1	1	1	4
Технології	Сходинки до інформатики	-	1	1	1	3
Здоров'я і фізична культура	Основи здоров'я	1	1	1	1	4
Здоров'я і фізична культура	Фізична культура **	3	3	3	3	12
Усього		18+3	20+3	21+3	21+3	80+12
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять		2	2	2	2	8
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня		20	22	23	23	88
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)		23	25	26	26	100

** Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов'язково фінансуються.

Особливістю нових Типових навчальних планів початкової школи є перерозподіл часу між окремими предметами інваріантної складової.

Так, у новому навчальному плані передбачено 7 годин української мови у 1 класі замість 8 годин у попередньому плані. Тому під час складання розкладу адміністрація повинна врахувати цей фактор для раціонального навчання дітей читанню і письму букв.

У галузі «Мови та література» у першокласників з’являється іноземна мова, якої не було в попередньому плані. Також у першому класі учні будуть вивчати 2 години природознавства замість однієї години ознайомлення з навколишнім світом. А години трудового навчання зменшаться до однієї на тиждень замість двох у попередньому плані.

Гранично допустиме навчальне навантаження у 1класі не змінилося і становитиме 20 годин. Сумарна кількість годи, що фінансується з бюджету становить 23 години як і попередньому плані.

Типові навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним навчальним тижнем.

Із метою уникнення перевантаження та забезпечення адаптації учнів 1 класу до шкільного навчання рекомендується протягом першого місяця проводити щоденно один з уроків на свіжому повітрі або в іншій неурочній формі.

Упродовж навчального року для першокласників бажано визначити серед тижня один розвантажувальний день.

При складанні календарно-тематичних планів для навчальних предметів можна використовувати орієнтовні зразки планів, надрукованих у науково-методичному журналі “Початкова школа”, щотижневику “Початкова освіта”.

У мотивації учіння молодшого школяра велика роль належить контрольно-оцінній діяльності вчителя.

Недопустимим у шкільній практиці є надання переваг контролюючим функціям перевірки над навчальними і розвивальними, коли вчителі контролюють знання дітей раніше, ніж навчили їх.

Для постійної взаємодії між учителем та учнем у системі уроків доцільно своєчасно використовувати різні види перевірок відповідно до Методичних рекомендацій щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, рекомендованих листом Міністерства освіти і науки України від 30.08.2002 р. № 1/11-2927. До змісту перевірних робіт мають бути введені завдання, які за короткий час дають інформацію про якість підготовки кожного учня класу, а не “ловлять” зненацька дітей на незасвоєному матеріалі.

Добре, якщо вчитель не обмежується контролем результату, а вчить дітей операційному контролю. З цією метою корисними є різноманітні прийоми (співставлення зі зразком, опора на таблицю, схему, взаємоперевірка тощо), що виступає стимулом позитивного ставлення дитини до навчання.

Важливим є домінування у класі якісної змістової оцінки, коли в доступній для дитини формі аналізуються її досягнення та помилки. Таким чином учні поступово засвоюють, як слід здійснювати самоаналіз. Такий досвід утверджує школярів у позитивному ставленні до навчання. Коментувати оцінку роботи варто так, щоб учень був впевнений у її справедливості, у зацікавленості вчителя його успіхом.

Для того, щоб на уроці дати вихід енергії дітей, бажано використовувати хорові та групові відповіді, проговорювання, різноманітні форми коментування, роботу в групах за окремими партами, столами тощо. Таким чином знижується напруженість очікування відповіді, використовується сила мимовільної уваги учнів.

Відповідно до зазначених вище змін доопрацьовано навчальні програми для 1-4 класів. У структурі програми розмежовано зміст навчальної діяльності та рівні результатів навчання учнів. В описі рівнів навчальних досягнень відтворено наступність і послідовність оволодіння учнями матеріалом. Такий підхід сприяє більш якісній підготовці вчителя до уроків, баченню цілісності навчального матеріалу, вчасному виявленню прогалин у знаннях учнів.

З 2012-2013 навчального року набувають чинності 13 навчальних програм для 1–4 класів, затверджених колегією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України у 2012 р.:

“Українська мова”, авт. Вашуленко М.С., Гудзик І.П., Пономарьова К.І., Прищепа О.Ю.;

“Літературне читання ”, авт. Савченко О. Я., Мартиненко В. О.;

“Російська мова” для шкіл з навчанням українською мовою, авт. Лапшина І. М..;

“Математика”, авт.. Онопрієнко О. В., Скворцова С. О.;

« Сходинки до інформатики», авт..Морзе Н. В.,Ломаковська Г. В.;

“ Природознавство ”, авт.Гільберг Т. Г.,Сак Т. В., Біда Д. Д.;

“Я у світі», авт.Бібік Н. М.,Арцишевський Р. А..;

“ Музичне мистецтво ”, авт.ХлєбниковаЛ. О.,Дорогань Л. О.;

“ Образотворче мистецтво ”, авт.Шмагало Р. Т.,Марчук Ж. С.;

“Мистецтво”, інтегрований курс, авт. Масол Л.М., Гайдамака О. В..,

“ Трудове навчання ”, авт. Сидоренко В. К.,Мельник О. В..;

“ Основи здоров»я ”, авт. Бойченко Т. Є..;

“Фізична культура”, авт. Круцевич Т. Ю.

У цьому навчальному році учні перших класів працюватимуть за підручниками та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України у 2012 - 2013 р.р. та зазначеними у Переліку навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2012-2-13 році (див.перелік підручників-переможців Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів №118 від 07 лютого 2012 року).

Рекомендуємо використовувати для навчання першокласників підручники, зазначені у нищевказаному переліку .

Перелік підручників-переможців

Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників

для учнів 1класу загальноосвітніх навчальних закладів

«Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1 клас» (авт. Захарійчук М. Д., Науменко В. О.), ТОВ «Видавництво «Грамота».
«Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1 клас» (авт. Вашуленко М. С., Вашуленко О. В.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Буквар. Українська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1 клас» (авт. Прищепа К. С.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Російська мова для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою. 1 клас» (авт. Лапшина І. М., Зорька Н. М.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Англійська мова. 1 клас» (авт. Несвіт А. М.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Англійська мова. 1 клас» (авт. Калініна Л. В. Самойлюкевич І. В.), ТОВ «Центр навчально-методичної літератури».
«Англійська мова. 1 клас» (авт. Карпюк О. Д.), ТОВ «Видавництво «Астон».
«Англійська мова. 1 клас» (авт. Євчук О. В., Доценко І. В.), ТОВ «Видавництво «Ранок».
«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. 1 клас» (авт. Калініна Л. В., Самойлюкевич І. В.), ТОВ «Центр навчально-методичної літератури».
«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. 1 клас» (авт. Євчук О. В., Доценко І. В.), Редакція газети «Підручники і посібники».
«Англійська мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням англійської мови. 1 клас» (авт. Ростоцька М. Є., Карпюк О. Д.), ТОВ «Видавництво «Астон».
«Німецька мова. 1 клас» (авт. Басай Н. П.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Німецька мова. 1 клас» (авт. Павлюк З. Л.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Німецька мова. 1 клас» (авт. Паршикова О. О., Мельничук Г. М., Савченко Л. П., Сидоренко М. М., Горбач Л. В.), ТОВ «Видавництво «Грамота».
«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. 1 клас» (авт. Горбач Л. В.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. 1 клас» (авт. Максименко П. В., Порошина В. Д., Ганжа В. В.), ТОВ «Сиция».
«Німецька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням німецької мови. 1 клас» (авт. Скоропад Я. М.), ДП «Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Світ».
«Французька мова. 1 клас» (авт. Качанова В. С., Трубкіна Н. М.), ДСВ «Освіта».
«Французька мова. 1 клас» (авт. Клименко О. В., Клименко Ю. М.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Французька мова. 1 клас» (авт. Чумак Н. П., Кривошеєва Т. В.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Французька мова для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням французької мови. 1 клас» (авт. Клименко Ю. М.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Іспанська мова. 1 клас» (авт. Редько В. Г., Береславська В. І.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Математика. 1 клас» (авт. Рівкінд Ф. М., Оляницька Л. В.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Математика. 1 клас» (авт. Гісь О. М., Філяк І. В.), ТОВ «Видавництво «Грамота».
«Математика. 1 клас» (авт. Богданович М. В., Лишенко Г. П.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Математика. 1 клас» (авт. Заїка А. М., Тарнавська С. С.), Редакція газети «Підручники і посібники».
«Математика. 1 клас» (авт. Скворцова С. О., Онопрієнко О. В.), ТОВ «Видавництво «Ранок».
«Природознавство. 1 клас» (авт. Грущинська І. В.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Природознавство. 1 клас» (авт. Гільберг Т. Г., Сак Т. В.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Природознавство. 1 клас» (авт. Войцехівський М. Ф., Василенко С. В.), ТОВ «Видавництво «Грамота».
«Образотворче мистецтво. 1 клас» (авт. Калініченко О. В., Сергієнко В. В.),ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Образотворче мистецтво. 1 клас» (авт. Шевченко Н. Т.), Редакція газети «Підручники і посібники».
«Образотворче мистецтво. 1 клас» (авт. Резніченко М. І., Трач С. К.), ТОВ «Навчальна книга - Богдан».
«Музичне мистецтво. 1 клас» (авт. Аристова Л. С., Сергієнко В. В.), ТОВ «Видавничий дім «Освіта».
«Музичне мистецтво. 1 клас» (авт. Лобова О. В.), ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».
«Музичне мистецтво. 1 клас» (авт. Ростовський О. Я., Островський В. М, Сидір М. В.), ТОВ «Навчальна книга - Богдан».
«Музичне мистецтво. 1 клас» (авт. Кондратова Л. Г.), ТОВ Видавнича група «Основа».
«Мистецтво. 1 клас» (авт. Масол Л. М., Гайдамака О. В., Очеретяна Н. В.), ТОВ Видавнича група «Основа».
«Трудове навчання. 1 клас» (авт. Сидоренко В. К., Котелянець Н. В.), ТОВ «Шанс».
«Трудове навчання. 1 клас» (авт. Тименко В. П., Веремійчик І. М.), ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Трудове навчання. 1 клас» (авт. Роговська Л. І.), ТОВ «Видавництво «Астон».
«Основи здоров’я. 1 клас» (авт. Бех І. Д., Воронцова Т. В., Пономаренко В. С., Страшко С. В.), ТОВ «Видавництво «Алатон».
«Основи здоров’я. 1 клас» (авт. Гнатюк О. В.) ТОВ «Видавництво «Генеза».
«Основи здоров’я. 1 клас» (авт. Коненко Л. Б., Мечник Л. А., Жаркова І. І.), ТОВ «Видавництво «Астон».
«Основи здоров’я. 1 клас» (авт. Бойченко Т. Є., Савченко О. Я.), ТОВ «Видавництво «Ранок».

Особливості вивчення навчальних предметів у 1 класі

Українська мова

У пояснювальній записці до програми акцентується увага на тому, що основна мета курсу української мови полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань.

Навчання української мови має бути спрямоване також на формування соціокультурної компетентності, яка охоплює загальнокультурний розвиток учнів, адаптацію їх до життя в певному соціальному середовищі, громадянське, патріотичне, морально-етичне, естетичне виховання.

У процесі початкового навчання української мови повинна постійно проводитися робота над формуванням компетентності уміння вчитися. Важливо навчити молодших школярів організовувати свою навчальну діяльність, сформувати в них почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

- вироблення в учнів мотивації навчання української мови;

- формування комунікативних умінь;

- гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);

- опанування найважливіших функціональних складників мовної системи;

- соціально-культурний розвиток особистості;

- формування в учнів уміння вчитися.

Відповідно до освітньої галузі "Мови і літератури" Державного стандарту початкової загальної освіти розподіл змісту предмета "Українська мова" здійснюється, окрім мовної та мовленнєвої змістових ліній, за двома новими – соціокультурною та діяльнісною.

Мовленнєва змістова лінія залишається основною і передбачає розвиток усного і писемного мовлення учнів, їхнє вміння користуватися мовою як засобом спілкування, пізнання, впливу.

Мовна змістова лінія розроблялася з урахуванням того, що в початковому курсі формування в учнів знань про мову, умінь виконувати пенні види мовного аналізу є пропедевтичним.

Соціокультурна змістова лінія передбачає формування в учнів уявлення про мову як форму вияву культури українського народу.

Діяльнісна змістова лінія спрямована на формування в молодших школярів уміння вчитися, яке дає їм змогу організовувати і контролювати свою навчальну діяльність і забезпечується послідовною мотивацією навчання, здатністю докладати власних зусиль для досягнення результату, виконувати мисленнєві операції і практичні дії, володіти уміннями й навичками самоконтролю та самооцінки.

Програму структуровано за такими розділами:

- "Навчання грамоти";

- "Мовленнєва змістова лінія";

- "Мовна змістова лінія":

- "Соціокультурна змістова лінія";

- "Діяльнісна змістова лінія"

Навчання української мови розпочинається в 1 класі з навчання грамоти (238 годин, 7 годин на тиждень)

Цей процес поділяється на три періоди: добукварний, букварний і післябукварний. Залежно від попередньої підготовки першокласників, учитель може самостійно визначати тривалість кожного з періодів

Для забезпечення синхронності у навчанні читання й письма в букварний період доцільно здійснити розподіл годин протягом навчального року не за семестрами, як у 2-4 класах, а за тижнями: на одному тижні планувати 4 години на читання і 3 години на письмо, а на наступному тижні — 3 години на читання і 4 години на письмо. У результаті час, відведений на читання і письмо, буде розподілено порівну.

У І класі на роботу з дитячою книжкою рекомендується відводити до 20 хвилин уроку навчання грамоти (один раз на 2тижні).

II. Мовленнєва змістова лінія

Важливе місце в системі роботи над розвитком мовленнєвої діяльності учнів відводиться окремим урокам розвитку зв'язного мовлення, які рекомендується проводити у 1 класі один раз на два тижні як фрагмент уроку протягом 15—20 хвилин. Основна мета цих уроків — ознайомлення учнів із тематичними групами слів ("Навчальне приладдя", "Явища природи", "Ввічливі слова"та ін,); збагачення їхнього лексичного запасу словами — назвами предметів, ознак, дій; формування уміння будувати з вивченими словами словосполучення і речення, пов'язувати 2—3 речення у зв'язну розповідь. У 1 класі зв'язні висловлювання будуються усно. Важливо, щоб теми для них були цікавими дітям, торкалися подій з їхнього повсякденного життя. Уже з першого року навчання слід спонукати учнів до висловлювання власних думок, своїх оцінних суджень, висновків, порад тощо.

ІІІ. Мовна змістова лінія

Основна увага має приділятися практичним аспектам: роботі над значенням слова і кількісному нарощуванню словникового запасу учнів, збагаченню їхнього мовлення різними граматичними формами, розвитку вміння користуватись мовними засобами відповідно до норм літературної мови (орфоепічних, лексичних, граматичних); умінню аналізувати, оцінювати власну мовленнєву творчість, удосконалювати її.

У змістовому блоці «Правопис» (протягом року) до слів,значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти, порівняно з попередньою програмою, додано одне слово: гроно. У цьому ж блоці змінилися державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів. Так, замість норми для списування та письма під диктування тексту обсягом 15-20 слів, з’явилася норма - 20-30 слів.
IV. Соціокультурна змістова лінія
Реалізація змісту соціокульгурної лінії передбачає загальнокультурний розвиток молодших школярів і їхню підготовку до життєдіяльності в українському соціумі. Загальнокультурний розвиток здійснюється шляхом використання у процесі навчання української мови народознавчого матеріалу; текстів, у яких розкриваються сторінки історичного минулого України; інформації про відомих українців минулого і сьогодення; підготовки і залучення дітей до проведення народних та релігійних свят, обрядів, ознайомлення з історією їх виникнення; використання текстів на морально-етичну тематику для побудови переказів, репродукцій картин для написання творів за картиною тощо.

Підготовка до життя в українському соціумі передбачає засвоєння учнями назви рідної держави та її столиці, ознайомлення з державними символами України, усвідомлення значення державної мови, якою в нашій державі є українська, виховання патріотичних почуттів, толерантне ставлення до інших націй, які проживають в Україні, їхніх мов.

Належне місце на уроках української мови повинно займати використання краєзнавчого й особливо лінгво-краєзнавчого матеріалу. У процесі опрацювання малих фольклорних форм доцільно пропонувати школярам записувати усталені вислови, прислів'я, приказки, співанки, які вживають у своєму мовленні мешканці рідного краю. Для побудови зв'язних висловлювань варто обирати тематику, пов'язану з рідною місцевістю; складати описи рідної природи, писати про події і людей того міста чи села, в якому діти проживають, тощо. Для формування культури поведінки в сім'ї доцільно ознайомлювати учнів з українськими традиціями в родинних стосунках, традиційними формами звертання членів родини один до одного, зі ставленням до старших І молодших членів сім’ї.

Для забезпечення успішної адаптації в шкільному середовищі дітей потрібно вчити спілкуватися з учителями, однокласниками, старшими ї молодшими школярами, зі службовим персоналом школи; дотримуватися правил поведінки на уроці і перерві, в класі, коридорі, спортзалі, їдальні, актовій залі, на стадіоні, подвір'ї школи тощо.

На уроках української мови доцільно готувати молодших школярів до виконання соціальних ролей: читача бібліотеки, глядача театру чи кінотеатру, покупця, пішохода, пасажира, перехожого, відвідувача різноманітних культурних заходів та ін. З цією метою слід використовувати тексти, у яких мовиться про поведінку людей у громадських місцях, з обов'язковим аналізом дій персонажів текстів. Для вправляння учнів у правильному і доречному вживанні формул мовленнєвого етикету та формування в молодших школярів етики спілкування їм пропонують складати діалоги за ситуативними малюнками, словесно описаними ситуаціями на теми: "У театрі", "На виставці", "У магазині, "На вулиці", "У транспорті', "В їдальні", "У гостях" і подібні.
V. Діяльнісна змістова лінія
Діяльнісна лінія передбачає формування в молодших школярів загальнонавчальних умінь і навичок:

- навчально-організаційних (розуміти визначену вчителем мету навчальної діяльності, організовувати робоче місце, раціонально розподіляти час, планувати послідовність виконання завдання, організовувати навчальну діяльність у взаємодії з іншими ії учасниками (у парі, малій групі);

- навчально - інформаційних (самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел, користуватися довідковою літературою, зосереджено слухати матеріал, зв'язно, послідовно, доказово відповідати, вести діалог);

- навчально-інтелектуальних і творчих (аналізувати мовні явища, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати, встановлювати і пояснювати причиново-наслідкові зв'язки, вилучати зайве, групувати й класифікувати за певними ознаками, висловлювати аргументовані критичні судження, доводити власну думку, переносити знання і способи діяльності в нові обставини, застосовувати аналогію);

- контрольно-оцінних (використовувати різні способи перевірки та контролю своєї діяльності, знаходити і виправляти помилки, оцінювати власні навчальні досягнення).

Ця робота здійснюється у процесі реалізації інших змістових ліній шляхом настанов учителя, використання різних алгоритмів навчальної діяльності, пам'яток, зразків, інструкцій, застосування парних і групових форм роботи, інтерактивних методів і прийомів навчання тощо.

У процесі навчання вчителі повинні орієнтуватися на підручник, оскільки він конкретизує навчальну програму, показує який зміст має бути вкладено до запрограмованих тем, як потрібно трактувати певні питання програми та орієнтує щодо методики роботи.

Математика

Враховуючи вимоги сучасного етапу розвитку початкової освіти, змінилися цілі і завдання курсу математики, який спрямований на формування в молодших школярів ключових і предметних математичних компетентностей. Тому, базова програма побудована на нових методологічних засадах – компетентністній основі, що чітко прослідковується як у пояснювальній записці, так і у правій колонці основного змісту – державних вимогах до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Основу курсу математики становить вивчення арифметики цілих невід’ємних чисел й основних величин, навколо чого здійснюється формування вміння розв’язувати сюжетні математичні задачі та алгебраїчна і геометрична пропедевтика.

Програма структурована відповідно змістових ліній, визначених новою редакцією Держстандарту. Особливостями нової базової програми є те, що кожна змістова лінія розпочинається із узагальнення і систематизації знань та умінь учнів за попередній рік навчання. Розробляючи нову програму з математики для 1-го класу автори спиралися на ті надбання дошкільного віку, що визначені програмою розвитку «Впевнений старт», «Я у світі», Базовим компонентом дошкільної освіти. Це – ознаки і властивості об’єктів, геометричні фігури, взаємне розташування предметів на площині і у просторі, лічба; поняття множини і підмножини, як сукупності об’єктів.

На початку навчального року в 1-му класі передбачено узагальнення й систематизацію початкових математичних уявлень, сформованих у дошкільний період. Розширюються основні компетенції, пов’язані з ознаками предметів: спільні та відмінні ознаки, об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою, розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою тощо.

У програмі чітко визначені наукові засади курсу математики початкової школи – теоретико-множинну теорію. Лічба пов’язується із роботою з визначення кількості елементів множини. Конкретний зміст арифметичних дій вводиться через об’єднання множин або вилучення підмножини з множини. На відміну від попередньої програми, додавання розглядається як знаходження кількості елементів об’єднання множин, що не перетинаються. Віднімання як знаходження кількості елементів множини, які залишилися після вилучення її частини. Діти вчаться ілюструвати операцію додавання й віднімання за допомогою множин, схем, числового променя.

Більша увага зосереджена на розумінні та обґрунтуванні учнями способів додавання, віднімання, утворення та порівняння чисел.

Перед складанням таблиць додавання і віднімання в межах 10 передбачається формування відповідних обчислювальних прийомів: додавання і віднімання чисел 2-5 виконується частинами; додавання меншого числа до більшого – на основі переставного закону додавання; віднімання чисел – на основі взаємозв’язку між діями додавання і віднімання. Таким чином, наголошується на тому, що учні повинні володіти обчислювальними навичками, а не лише знати табличні результати.

В 1-ому класі вивчаються числа та арифметичні дії додавання і віднімання без переходу через розряд в концентрах «Десяток» і «Сотня». У зв’язку з вивченням концентру «Сотня», значно зростає об’єм предметної компетентності: діти знайомляться з десятком, як лічильною одиницею та назвами розрядних чисел; вчаться лічити десятками в межах 100, визначати кількість десятків та одиниць у числі, розуміти позиційне значення цифри в записі двоцифрового числа, записувати двоцифрове число у вигляді суми розрядних доданків, порівнювати числа в межах 100 на основі порядку слідування чисел у натуральному ряді та на основі їх розрядного складу, додавати і віднімати розрядні числа.

Реалізуючі нову базову програму з математики, автори вважають доцільним використовувати методики розвивального навчання школярів. Так, вивчення прийомів обчислення доречно здійснювати на засадах теорії поетапного формування розумових дій і понять П.Я. Гальперіна (спочатку діти виконують завдання з опорою на вказівку чи алгоритм; на наступному етапі засвоюється дія голосного мовлення учнем всіх кроків виконання дії; далі йде етап «мовлення про себе», коли дитина мовчки промовляє всю послідовність необхідних дій; та етап «дій у прихованому мовленні», коли здасться, що для виконання завдання вже нічого не потрібно: «подумав і розв'язав»). Таку послідовність дій П.Я. Гальперін назвав своєрідною «дисциплінованістю мислення», що призводить до розуміння прийомів, а не заучування їх.

Лише після того, як прийом обчислення буде засвоєно, вводяться таблиці додавання й віднімання відповідного числа. Відмінною особливістю нової програми є те, що при вивченні таблиць додавання і віднімання в межах 10 звертається увага на характер зміни суми в залежності від зміни одного з доданків та на характер зміни різниці в залежності від зміни зменшуваного, чого не було у попередній програмі. Новим є навчання учнів прогнозуванню результатів дій з числами при зміні одного із компонентів. Ці знання є важливими з огляду на пропедевтику функціональної залежності, розвитку функціонального мислення дитини.

Алгебраїчна пропедевтика. В 1-му класі відбувається ознайомлення з математичними виразами «сума» та «різниця»; читання і запис математичних виразів. Формується поняття про істинні та хибні рівності й нерівності, вводяться способи порівняння числа і математичного виразу та двох математичних виразів.

Геометрична пропедевтика. При вивченні елементів геометрії у 1-му класі розглядаються плоскі фігури та об’ємні тіла: куб, піраміда, куля, циліндр. З точки зору фузіоністського підходу до вивчення елементів геометрії у початкових класах, вивчення геометричного матеріалу слід розпочинати саме з об’ємних фігур, а від них йти до плоских фігур.

Задачі. У програмі для 1-го класу досить докладно прописана змістова лінія «Сюжетні задачі». Виділено типи простих задач; зазначено на необхідності формування поняття про задачу, моделювання під керівництвом учителя схематичних рисунків до задачі, обґрунтування вибору арифметичної дії розв’язання задачі. На пропедевтичному рівні вводиться ознайомлення учнів з поняттям «обернена задача», особливо, при формуванні умінь розв’язувати прості задачі на знаходження невідомих зменшуваного, від’ємника, доданка.

Інновацією програми є введення групи величин, що знаходяться у пропорційній залежності, тобто збільшення однієї з них викликає збільшення іншої у стільки ж разів (прямо пропорційна залежність) або зменшення іншої (обернено пропорційна залежність). У попередній програмі цього питання не було, але при розв’язанні задач вимагалося, щоб діти виділяли в умові задачі групу пропорційних величин.

Введено змістову лінію «робота з даними», яка є наскрізною, і реалізується в усіх інших змістових лініях програми. Основне завдання цієї змістової лінії – ознайомити молодших школярів на практичному рівні зі способами подання інформації; навчити читати і розуміти, знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в різний спосіб; використовувати дані для розв’язування практично зорієнтованих задач. В 1-ому класі вивчення цієї змістової лінії відбувається в рамках додаткової теми: «Моделювання описаної в задачі ситуації за допомогою відрізків, графів, таблиць».

Слід відмітити, що у програмі не прописано порядок вивчення тем та кількість годин на їх вивчення – це дає можливість використання варіативних підручників в математики та, враховуючи особливості підготовленості учнів, творчо підходити до реалізації програми.

Автори програми також зазначають, що у новій базовій програмі реалізовано принцип «ножиць» – даємо матеріал по-максимуму, а вимагаємо по-мінімуму.

Фізична культура
У 2012-2013 навчальному році викладання фізичної культури в перших класах здійснюватиметься за програмою: Круцевич Т.Ю. Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи [Текст] / Т.Ю. Круцевич, В.М. Єрмолова, Л.І. Іванова, О.Д. Кривчикова, Г.Г. Смоліус // Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1-4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2011. – С. 331-385.

Програма з фізичної культури для 1-го класу передбачає реалізацію змісту обсягом трьох годин на тиждень у всіх загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від типу, підпорядкування та форми власності. У ній не подається точна кількість годин на вивчення тих чи інших розділів. Враховуючи рівень фізичної підготовленості учнів, їх інтереси та здібності, стан матеріально-спортивної бази навчального закладу, кліматичні умови, вчитель самостійно виділяє певну кількість годин на вивчення складових кожної «школи».

Зважаючи на регіональні особливості й умови навчання на місцях, до змісту базової програми допускається внесення навчального матеріалу, не передбаченого програмою але обсягом не більше 20–30 % від загальної кількості годин.

Тому розпочинаючи планування учитель повинен скласти сітку розподілу програмового матеріалу між розділами програми. Вправи передбачені в розділах «Школа сприяння розвитку фізичних якостей» та «Школа постави» виконуються на усіх уроках тому в сітці розподілу програмового матеріалу кількість годин на їх засвоєння не конкретизується.

Базовим змістом програми для учнів 1-х класів є вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, вивчення нових рухових дій та ігор, розширення рухового досвіду з метою використання його в повсякденній та ігровій діяльності. Поряд з цим важливе місце в програмі займають вправи для розвитку фізичних здібностей та оволодіння теоретико-методичними знаннями. Вивчення теоретичного матеріалу може здійснюватись на самостійних теоретичних уроках, але краще це робити у процесі рухових уроків фізичної культури.

Головними вимогами до сучасного уроку фізичної культури є:

Дотримання правил безпеки та забезпечення медико-педагогічного контролю в процесі занять фізичними вправами;
забезпечення диференційованого підходу до учнів з урахуванням стану їхнього здоров’я, статі, рівня фізичного розвитку та підготовленості;
забезпечення оптимізації навчально-виховного процесу із застосуванням елементів інноваційних методів навчання і виховання та здійснення міжпредметних зв’язків;

забезпечення освітньої, виховної, оздоровчої, розвивальної та інструктивної спрямованості;
формування в учнів умінь і навичок самостійних занять фізичними вправами.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово розподіляються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи наказом директора навчального закладу. Без такого наказу вчитель не має права застосовувати фізичні навантаження в повному обсязі, передбаченому програмою.

Також затверджується розклад занять групи і прізвище вчителя, який має відповідну фахову підготовку.

Група складається з 10-15 учнів. На тиждень проводиться не менше 2 занять у позакласний час по 40 хвилин. При несприятливих кліматичних умовах (при температурі до –10⁰С) тривалість уроку скорочується до 30 хвилин, щоб запобігти переохолодженню.(див нак. 128 від 20.0.2002 року

Учні, які за станом здоров’я відносяться до спеціальної медичної групи, повинні обов’язково займатися на загальних уроках фізичної культури у відповідному спортивному одязі і взутті. Вони беруть участь у підготовчій і заключних частинах уроків, а при стійкому покращенні стану здоров’я виконують елементи рухів основної частини зі значним зниженням фізичних навантажень, без затримки дихання, виключаючи стрибки, струси, психоемоційне перенавантаження (з можливим виключенням елементів змагань, естафет тощо).

Перед початком навчального року, комісія створена наказом директора навчального закладу, повинна обстежити місця, де будуть проходити заняття з фізичної культури на предмет їх відповідності вимогам техніки безпеки та санітарії, змісту програми, віковим особливостям учнів. За наслідками обстеження складається відповідний акт, який затверджується директором. Без такого акту вчитель не може розпочинати рухових занять.

Перед вивченням кожного розділу програми вчитель зобов’язаний провести інструктаж учнів з техніки безпеки про що робиться запис у класному журналі та журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності (охорони праці) встановлено зразка (Див. «Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти». Наказ МОНУ від 01.08.2001 року № 563).

До початку навчального року вчитель повинен вивчити «Положення про медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах» строго дотримуватися його вимог під час проведення занять. (Наказ МОНУ № 518/674 від 20.07.2009 р. «Про забезпечення медико-педагогічного контролю за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх навчальних закладах»). Це ж стосується пояснювальної записки та змісту навчальної програми.

Оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу здійснюється вербально. Навчальні нормативи і вимоги, представлені у програмі для першого класу, слугують тільки орієнтиром для вчителів і батьків, а також дозволяють вносити корективи у подальшу навчально-виховну роботу.

Трудове навчання

Нова програма трудового навчання, на відміну від попередньої забезпечує наступність і перспективність у викладанні цього предмету: в дитячому садку, початковій школі, середніх класах.

Програма більше направлена на реалізації практичних навичок як вчителів так і учнів і є однією з ланок неперервної технологічної освіти.

На відміну від структурного плану попередньої програми,яка включала такі узагальнені і дещо абстрактні розділи, як « Людина і природа », « Я сам та інші люди », « Людина і знаки інформації», « Людина і техніка», « Людина і художнє довкілля», сучасна програма для 1 класу включає конкретну сітку навчальних тем, як от: « Робота з папером» - 11 годин; « Робота з природніми матеріалами» - 3 години; « Прикраси з паперу» - 3 години; « Робота з пластиліном» - 4 години; « Самообслуговування» - 2 години; « Комбіновані роботи» - 5 годин; «Екскурсії» - 2 години.

Відведено також 4 резервних години, які вчитель, залежно від регіональної специфіки та матеріально- технічної бази школи, може використати для введення в календарний план на вибір таких розділів: « Декоративно-ужиткове мистецтво» і «Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронні версії».

Нажаль, укладачі програми зменшили кількість годин на трудове навчання в 1 класі з 70 до 35. Разом з тим учителі 1-х класів області повинні бути обізнані з такою вимогою програми: « Отримані учнями знання, сформовані вміння і навички розвиваються на кожному уроці в школі, в позаурочній діяльності ( гуртки з праці), зокрема на заняттях у групі продовженого дня та вдома. Для реалізації цих вимог необхідно кожному вчителю 1 класу, виходячи зі змісту навчального матеріалу Програми з’ясувати , яку роль в трудовому вихованні можуть зіграти батьки, бабусі і дідусі, і укласти для них рекомендований перелік робіт, які діти можуть виконати самостійно, або під керівництвом вдома.

Варто було б відновити роботу гуртків праці, а саме: « Виготовлення іграшок і прикрас з паперу», « Природа і фантазія» (робота з природніми матеріалами), « Техічне конструювання та моделювання», «Шиття і вишивання» та ін.

У бібліотеках і книжкових магазинах учитель може знайти необхідну методичну літературу для забезпечення цього напрямку у навчанні і вихованні першокласників.

Учителі мають пам’ятати , що реалізація орієнтовної сітки розподілу навчальних годин за темами програми має супроводжуватись поданням учням 1 класу знань про матеріали, як от: папір, пластилін та інші.

Уроки, позакласна та позашкільна робота з трудового навчання є першою сходинкою до ознайомлення з професіями своїх батьків і в майбутньому – до професійної орієнтації.

Разом з тим слід зазначити, що трудове навчання і виховання, починаючи з початкової школи є важливим фактором формування працелюбності і креативності майбутнього громадянина країни, тому недоступними є спрощений підхід до уроків праці, заміна їх читанням, чи іншою роботою.

Важливим фактором у трудовому навчанні є доцільність виготовлення виробів: дарування їх дітям дитячого садка, використання набутих знань і умінь у різних змаганнях, наприклад, з моделювання іграшок і обов’язкова участь класу у виставці робіт учнів 1-4 класів, яка має проводитись в кінці навчального року в кожній школі.

Довідка для вчителя: Видавництво «Ранок» - друкує альбом з трудового навчання для 1 класу « Вчуся все робити сам», а також детальні розробки уроків із повним інструктажем та малюнками, що ілюструють етапи виконання трудових операцій .
Образотворче мистецтво і Музика.
Зміст навчального матеріалу дисциплін художньо-естетичного циклу оптимально відповідає віковим особливостям сприйняття і засвоєння теоретичних знань учнями початкової школи, формування та розвитку відповідних художніх вмінь і навичок.

Основними видами діяльності на уроках різних видів мистецтва залишаються сприймання , аналіз-обговорення творів мистецтва та практична художньо-творча діяльність учнів (малювання, спів, різноманітні види творчості), у процесі яких має формуватися особистісно-ціннісне ставлення до дійсності та мистецтва, здійснюється розвиток загальних та спеціальних здібностей, художньо-образного мислення, відбувається стимулювання творчого потенціалу особистості, формування базових компетентностей і здатності до художньо-творчої самореалізації, виховуються потреби в духовному самовдосконаленні.

На уроках мистецтва важливо створювати атмосферу співробітництва, яка сприятиме розкриттю здібностей кожної дитини.

На цих уроках надзвичайно важливим є застосування ігрових технологій навчання і виховання (ігри-драматизації, інсценізації пісень, метод “оживлення картин”, ігри-асоціації, театралізовані, народні ігри, хореографічні картинки; використання загадок, ребусів, кросвордів, лото, вікторин, конкурсів, аукціонів, умовних подорожей, круїзів, віртуальних та реальних екскурсій тощо). Використання інтерактивних технологій навчання допоможе вчителю у досягненні розвивальних та дидактичних цілей, створюватиме атмосферу взаємної підтримки, взаєморозуміння та взаємоповаги між учнями.

Викладання інтегрованого курсу “Мистецтво” є доцільним, насамперед, у сільських школах, зокрема у школах з малою наповнюваністю учнів, а також у навчальних закладах, де є фахівці з мистецтва.