Міністерство охорони здоров’я України

Полтавський базовий медичний коледж

ПОЛОЖЕННЯ

про проведення вступних

випробувань з української мови

у формі екзамену


Полтава

2013
Положення

про проведення вступних випробувань

з української мови у формі екзамену

• 
  Вступні випробування до вищого навчального закладу І рівня акредитації (на базі 9 класів) з української мови проводяться у формі письмового екзамену (диктант) або співбесіди для осіб, котрі визначені у відповідності до наказу Міністерства освіти і науки України “Про затвердження Умов прийому на перший курс вищих навчальних закладів України ”.
  
• 
  Вступники, які подали заяви про вступ на навчання за державним замовленням, за контрактною основою, складають екзамен з української мови (диктант). Робота оцінюється за чотирма рівнями навчальних досягнень, що відповідають 12-ти бальній системі (критерії оцінювання додано).
  
• 
  Вступники, які не атестовані з української мови, складають вступні випробування з російської мови відповідно до вимог даного Положення щодо екзамену з української мови.
  
• 
  Випробування мають бути документально зафіксовані. Письмові роботи (диктант) виконуються на аркушах-вкладках, на яких не допускаються будь-які умовні позначення, що розкривали б авторство робіт. Шифрування та дешифрування робіт здійснюється відповідальними особами згідно з вимогами методичних рекомендацій та законодавства.
  
• 
  Тривалість письмового екзамену (диктант) з української (російської) мови встановлюється для груп у межах 60 хвилин.
  
• 
  До участі в конкурсі допускаються абітурієнти, котрі виявили середній, достатній і високий рівні знань.
  
• 
  Консультації перед вступними випробуваннями охоплюють основні систематизовані питання Програми з української (російської) мови для середньої загальноосвітньої школи, аналіз типових помилок вступників попередніх років з урахуванням системи законів і правил української орфографії та пунктуації відповідно до українського правопису. Особливу увагу вступників слід звернути на дотримання єдиного мовного режиму, правил переносу частин слів, культури усного та писемного мовлення.
  

Письмовий екзамен (диктант)

Пояснювальна записка.

Норми оцінювання
Письмовий екзамен з української (російської) мови передбачає в першу чергу перевірку знань системи законів і правил української орфографії та пунктуації, тому тексти диктантів добираються відповідно до вимог щодо рівня знань з мови, умінь і навичок грамотного письма, визначених рекомендаціями та вимогами (Програми для середньої загальноосвітньої школи. Рідна мова. 5-11 класи. –К.; Шкільний світ, 2001), українського правопису (Український правопис /НАН України, Ін-т мовознавства ім.. О.О. Потебні; Інститут української мови – 5-те вид., стереотип. – К.; Наукова думка, 1996). Екзамен передбачає перевірку рівнів орфографічних, пунктуаційних, граматичних знань і умінь, а також володіння культурою писемного мовлення.

Тексти диктантів, що пропонуються на вступних екзаменах, включають орфограми та пунктограми, які порівняно часто зустрічаються, відображаючи істотні сторони українського правопису, перевіряються правилами і вивчались за програмою в загальному курсі української мови. Добираються, укладаються зв’язні, доступні за змістом тексти, неускладнені, які не зберігають авторську орфографію та пунктуацію. Тексти адаптовані відповідно до правопису української мови, згідно з нормами сучасної літературної української мови. Орфографічні та пунктуаційні правила мають бути представлені в кожному тексті достатньою кількістю прикладів, у т.ч. 4-5 складними випадками, винятками з правил правопису (наприклад, орфограмами на правопис ненаголошених голосних у словникових словах чи на правопис великої букви у складних власних назвах, пунктограмами в складних безсполучникових реченнях чи при відокремлених членах речення тощо). У разі орфографічної чи пунктуаційної складності тексту обсяг не повинен перевищувати 180 слів (для абітурієнтів, які мають базову освіту, 9 кл.) Обсяг диктанту повинен відповідати нормам і вимогам Програми і складати 190 -200 слів (на базі неповної середньої загальноосвітньої школи – 9 кл.). У визначенні кількості слів у диктанті враховуються як самостійні, так і службові слова.

Диктант оцінюється однією оцінкою на основі таких критеріїв:

• 
  орфографічні та пунктуаційні помилки оцінюються однаково;
  
• 
  помилка в тому самому слові, яке повторяється в диктанті кілька разів, вважається однією помилкою;
  
• 
  помилки на те саме правило, але в різних словах вважаються різними помилками;
  
• 
  розрізняють грубі і не грубі помилки.
  

Одна негруба помилка не враховується, але впливає на виставлення оцінки як виправлення при підрахункові кількості помилок. Дві не грубі помилки враховуються як одна груба.

До негрубих відносяться помилки:

• 
  у складних винятках з усіх правил;
  
• 
  у написанні великої літери в ускладнених (чи маловідомих) власних назвах;
  
• 
  у разі, коли замість однієї пунктограми поставлена інша, допустима в даному випадку;
  
• 
  при заміні українських букв російськими (у разі фонетичної відповідності)
  
• 
  у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (ніхто інший не..., не хто інший, як...);
  
• 
  при пропуску одного із сполучуваних знаків або порушенні їх послідовності.
  

Підкреслюються, але не враховуються помилки, що спотворюють звуковий склад (“дулпо” замість “дупло”), пропуск абзаців. Пропуск абітурієнтом у тексті диктанту слова з орфограмою враховується як груба помилка.

Виправлення неправильного написання на правильне підкреслюються, як помилки не виносяться, але при наявності в диктанті більше п’ятьох виправлень чи більше п’ятьох уникань переносу слів оцінка знижується на один бал (але не веде до зниження кількості балів, що визначають початковий рівень знань – 1, 2, 3), про що екзаменатор робить запис біля виставленої оцінки.

Бали, що визначають високий рівень знань абітурієнта (12, 11,10), не виставляються за наявності

трьох і більше виправлень, а екзаменатор записує мотивацію виставленої оцінки.

Наприклад: 0 – “11“ (одинадцять балів – високий рівень знань). За відсутності помилок оцінка знижена на один бал, бо в роботі допущено виправлення. Підписи екзаменатора і голови предметної екзаменаційної комісії.
Норми оцінювання за 12-ти бальною системою
Диктант оцінюється однією оцінкою (в балах), виходячи з нормативів відповідно до Програми для загальноосвітніх навчальних закладів (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Рідна мова. 5-11 класи.-К. : Шкільний світ, 2001).

Рівні навчальних Досягнень	Бали	Кількість допущених помилок
Високий	12	–
	11	1 (негруба)
	10	1
Достатній	9	1+1(негруба) -2
	8	3-4
	7	5-6
Середній	6	7-8
	5	9-10
	4	11-12
Початковий	3	13-14
	2	15-16
	1	17-18

Екзаменатор цифрами виносить кількість допущених помилок, виставляє оцінку в балах, робить запис словами та ставить підпис, наприклад:

1– “10” (десять – високий рівень знань). Підпис.
Правильність оцінки підтверджено підписом екзаменатора. Голова предметної екзаменаційної комісії додатково перевіряє роботи з оцінками, що відповідають високому та початковому рівням знань (12, 11, 10 або: 1, 2, 3), а також п’ять процентів інших робіт, підтверджуючи їх перевірку особистим підписом.

При визначенні правильності переносів слід керуватися орфографічними правилами переносу слів (Український правопис / Національна академія наук України; Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови - 5-те видання, стереотип.-К.; Наукова думка, 1996,-58-59).

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: гай­-ка, зо-шит, книж-ка, ко-ло-дязь, паль-ці, са-дів-ник, Хар-ків.

При цьому:

1. 
   Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносити можна лише так: гу-дзик, хо-джу. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з -до кореня), то їх слід розривати: над-звичай-ний (а не на-дзвичайний), під-жив-ляти, (а не пі-дживляти).
   
2. 
   Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур’-ян (а не бур –'ян, бу–р’ян), кіль-це (а не кіл-ьце), Лук'-ян (а не Лук- 'ян), низь-ко (а не низ-ько).
   
3. 
   Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія), Ма-рія ( а не Марі-я), олі-вець (а не о-лівець). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або, моя, око, шия тощо.
   
4. 
   При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато­ступінчастий (а не багатос-тупінчастий), восьми-гранний (а не восьмиг-­ранний), далеко-східний (а не далекос-хідний).
   
5. 
   Не можна розривати ініціальні абревіатури, а також комбіновані абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУП, ПБМК.
   
6. 
   У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про й Дніп-ро, Оле-ксандра й Олек-сандра, се-стра й сест-ра. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зький і близь-кий, видавниц-тво і видавницт-во, гали­цький і галиць-кий, росій-ський і російсь-кий, убо-зтво, убоз-тво й убозт­во, суспільс-тво суспільст-во й суспіль-ство.
   

Консультації перед вступними випробуваннями охоплюють основні систематизовані питання програми з української (російської) мови для середньої загальноосвітньої школи, аналіз типових помилок попередніх років з урахуванням системи законів і правил української орфографії та пунктуації відповідно до українського правопису.

Особливу увагу вступникам слід звернути на дотримання єдиного мовного режиму.

Зі змістом даного Положення абітурієнти мають право ознайомитися під час подання документів і на консультації.

Оцінки за екзамен оголошуються не пізніше наступного дня.