* * *
Святий
Архангел
Гавриїл
Прийшов
Марії
Сповістити,
Що чкрез
Неї
Сам Христос,
Спаситель
Людства,
Має
Народити
* * *
Як Ісусик
Народився,
Увесь світ
Розвеселився,
Зоря ясно
Засвітила,
Про Месію
Возвістила,
Що прийшов
У світ
Христос-
Наш Спаситель
І наш Бог.
* * *
Благословенний
День і час,
Коли Христос
Прийшов до нас.
* * *
Маленький
Ісусик,
На світ
Народився,
Щоб
В кожній дитині
Шлях Божий
Відкрився.
* * *
Ісус
У яслах
Сположився,
А не в
Палатах,
Перинах,
Скромненько
Сінцем
Зверху
Вкрився,
Сам бо
Він є
Найбільший
Скарб.
* * *
Милосердна,
Добра дуже,
Свята Анна
Богу люба,
Навіть
Не підозріває -
Богородиці
Читає,
Що дитя її,
Марія
Роздавить
Голову змія,
І, як Мати
Христа-Спаса,
На Небеса
Буде взята.
* * *
Будь
Як Ісусик –
Чемний,
Милий,
Батькам
Послушний,
Богу
Любий –
Лиш на
Ісусика
Гляди,
Яким
Він був,
Таким
Будь Ти.
* * *
Чому,
Ісусику,
Відкрите
Серце
В Тебе –
Бо Ти
Його
З Любові
Всім
Відкрив,
Щоб
Кожен
Спочивав
У Нім
І вічно
Жив,
Любовю
Божою
Сповнивсь.
* * *
Ісус –
Господь,
Цар
Над царями,
Будь
В кожну
Мить,
Все життя
З нами,
Благослови
З Тобою
Жити,
Все, що
Велиш
Тобі
Чинити.
* * *
Прекрасно
Бачимо –
Ісус Христос
Працює
І ми повинні
Його подивляти,
Разом з Ісусом
Працювати,
Так, так
Разом з Ісусом
Все робити,
Він працю
Буде нам
Благословити.
* * *
Коли Христос
Вже охристився
Від Івана,
В Йордані,
Щось незвичайне
Сталося тоді:
Розкрилось
Йому Небо
І Господь
Сам з Неба
Промовляв,
Христа Ісуса
Своїм Сином
Улюбленим
Назвав
Бачив Ісус,
Як Божий Дух
Спускався
І зійшов на Нього
У виді голуба.
* * *
Ісус
Дітей
Так дуже
Любить –
Усіх,
Усіх,
Усіх, усіх..
Що кличе
Всіх,
Без винятку:
«До мене
Приходіть».
* * *
Ісусику, Ісусику,
Я Тебе люблю
Не дай пробувати
В недузі, в гріху.
* * *
Хто до
Ісуса
Прибігає,
В Святім
Причастю
Споживає,
Ісус усіх їх
Сохранить
І рясно
Поблагословить.
* * *
Щоб знали
Всі дорослі
Й діти,
Що нам
З Ісусом
Треба жити.
Без Нього -
Життя нам
Нема,
Без Нього -
Пропасть
Престрашна.
* * *
Я Ісусика
Люблю
Дуже, дуже,
Дуже,
І у своєму
Житті
Не буду
Байдужий (-а),
А щиро
Буду молитись,
До Церкви
Ходити,
Щоб з Ісусиком
Єднатись,
З Ним
Й для Нього
Жити.
* * *
* * *
Я – Твоя дитина,
Ісусику любий,
Хочу бути вірним (-а)
Стати Твоїм
Другом,
Щоб Твоє Обличчя
Мене освітило
І Свою печатку
На мені прибило.
* * *
Знайти Ісуса –
То
Знайти
Спасіння,
Ісуса
Втратити –
То
Втратити
Життя.
* * *
Щоб з Ісусом
Вічно жити,
Він дає
Себе спожити,
Бо Він усім –
Хліб Життя,
Під видами
Хліба й вина.
Тому в Церкву
Поспішаймо,
До Св. Причастя
Приступаймо,
Бо в Св. Причасті
Йде до нас,
Сам Христос –
Наш Бог і Спас.
* * *
Прийми
Мене, Ісусе,
За Свою
Дитину,
Щоб була
З Тобою,
Як вночі,
Так й в
Днину.
* * *
Все, що
Маю
Та в мені –
Я офірую
Тобі.
* * *
Дай, Ісусе,
В Твоїм
Серці
Із Тобою
Жити,
Щоб Тебе
Не засмутити,
А Тобі
Служити.
* * *
Заміни
Мої
Думки
На Твої,
Ісусе,
Бо в
Думках
Моїх
Гріхи –
Не можу Їх
Збутись.
* * *
Ісус
На світ
Споглядає
Волю Отця,
Давно
Знає:
Що прийшов
Спасати
Світ,
Від гріха,
Від зла,
Від бід.
* * *
Ісусику милий,
Тебе я люблю,
Візьми мою волю,
Дай мені Свою.
* * *
Ісус
Віддав
Нам
Свою
Матір,
Щоб була
Матірю
Для всіх,
За нас
Молилась,
Заступалась,
В Своїй
Опіці
Всіх
Тримала,
Сльози
В недолі
Витирала,
В Своїй
Любові
Нас купала,
Святим
Покровом
Покривала,
Чистими
В серці,
Заховала,
Довічно
Стерегла
Від бід.
* * *
Вона - батькам
І нам –
Найперша,
Найрідніша
Мати.
* * *
Чого
Не зможе
Дати
Батько й
Мати –
Ісус й
Марія Діва
З Неба
Подадуть.
* * *
Господь –
У нашім
Серці,
Знаєш
Й про
Кожного
Він знає
Все,
По імені
Нас
Називає,
Бо знає
Всіх,
Знає
Мене.
* * *
Ісусе,
Підмого моя,
Повсюди,
Де тяжко,
Я кличу
Тебе:
« Ісусе,Ісусе,
Ісусику мій,
Чекаю Тебе,
Прийди,
Порятуй».
* * *
Шукай
Ісуса
В думці,
В слові,
Шукай
Ісуса
В молитвах,
Шукай
Ісуса
В Божім
Слові,
У Святих
Тайнах,
В Службі
Божій,
Шукай
Ісуса
У братах,
У ставленні
До них,
В ділах.
* * *
Як пізнала
Я Ісуса,
То зраділа
Дуже,
Бо Він
Мене
Невимовно,
Безконечно
Любить,
Хотіла би
Його також
Так сильно
Любити,
Та щось
Мені
Заважає
Любовю
Сповнитись.
* * *
Прошу
Тебе, Ісусику,
Любий мій,
Єдиний –
Збудуй
Собі
В моїм серці
Затишну
Хатину,
Щоб я знала,
Що зі мною
Враз
Перебуваєш
І мене
В Своїй
Любові
Щоразу
Купаєш.
* * *
Офірую,
Христе,
Тобі
Серце
Й душу –
Освіти їх,
Освяти,
В Твоїм
Серці
Сохрани,
До спасіння
Приведи.
* * *
Знайти
Ісуса –
То знайти
Спасіння,
Ісуса
Втратити –
То втратити
Життя.
* * *
Не спіши,
Плоди
Пожинати,
Щоб
В реп’яхи
Не
Увібратись.
* * *
Коли
Ідемо
Без
Ісуса –
Дорога
В капканах
Лежить,
Що клацають
На кожнім
Кроці,
Щоби
Згрішить,
Згрішить,
Згрішить…
Це – щось
Страшне –
Справу
Шеол
Вершить.
* * *
Ісус
Не силує
НікогоЩоби
На зустріч
Йому
Йти,
Та ти піди
Йому
На зустріч,
Й за всі,
Гріхи
Перепроси,
І Він
Тебе вже
Не покине,
Хіба без
Нього
Схочеш йти –
Дуже – недобре
Від Ісуса
Відійти.
* * *
Від Тебе,
Господи,
Світове
Відтягає,
Життя в
Христі
Не допускає,
Працює,
В кожну мить,
Щоб не шукав
Ісуса,
А йшов за
Світовим,
Був в
прагненнях,
В спокусах.
* * *
Знайдеш
Ісуса –
То Його
Тримайся,
Не відходи
Від Нього
Ні на мить,
Що не
Лякало б,
Не лякайся –
Він має силу
Всі гріхи
Простить
І все
Перемінить.
* * *
З Ісусом
Будь,
Як добрий
Воїн,
Що
Не допустить
Ворогів,
Бо захист
Воїна
При нім –
Ісус Христос,
Що поруч
З ним.
* * *
Поза
Божою
Правдою,
Не шукай
Іншої,
Бо знайдеш
Хіба-що
Обман.
* * *
У злі
Не змагайся,
Від зла
Відходи,
Як хтось
Образив –
Сердечно
Прости,
Крики –
В мовчанні
Старанно
Зноси,
Й за них
Молитви
Заноси.
* * *
Будеш
Прагнути
Ісуса –
То Його
Знайдеш,
А відійдеш
У спокуси –
Його
Втратиш
Враз.
* * *
Коли будеш
В серці
З Богом –
Він буде
З тобою,
А прихилишся
До світу –
Будеш
З сатаною.
* * *
Хто зло
Людям
Причиняє –
Той Ісуса
Розпинає.
* * *
Обманюючи
Когось –
Обманюєш
Себе.
* * *
Коли
Надмірно
Світом
Захопився –
То від
Ісуса
Зразу
Відхилився,
Тому будь
Пильним,
Щоб бути
З Ісусом,
Щоб
Не попасти
У ланци
І пута.
* * *
Голос
Господа
Почуєш
В ревних
Молитвах,
В Святих
Тайнах,
В Божім
Слові,
В духовних
Піснях.
* * *
Господи-Ісусе,
Я – Твоє
Дитя –
Немічне,
Негідне,
В доброму –
Слабке,
Віддай,
Як Йоана
Матері Своїй,
Щоб
Оздоровила,
Щоб була
При Ній.
* * *
Заміни,
Любий
Ісусе,
Всі мої
Стежки,
На Твою
Вузьку
Дорогу,
Щоб з
Тобою
Йти.
* * *
Христа
Серце
І Марії –
Єдино
З’єднані
Серця,
Сховайся,
В Серденьку
Марії –
Вона в
Серце
Ісуса,
Чистим
Приведе.
* * *
Смерть
Немає
Влади
Над
Любовю,
Тому –
Чи брат,
Чи ворог –
Полюби,
І як
Господь-Ісус
Воскрес
Тридневно,
Так
Із Христом
Воскреснеш
Ти.
КАЗОЧКИ - ПРИГОДИ
* * *
Йшов
Ведмедик
Аж на діл,
Трохи
Погуляти,
Своїм
Братчикам,
Сестричкам
Ягід
Назбирати.
Й справді,
Сунички,
На диво,
Галявину
Вкрили,
Лиш де-куди
Дикі свинки
Землю
Перерили.
Став
Збирати,
Рахувати,
Щоб було
Всім рівно,
Не завважив,
Як в кошику,
Було ягід
Повно.
Назбиравши
Повний кошик,
Прямував
Додому,
Аж тут
Братчики,
Сестрички
Вибігли
З барлогу:
«Любий
Братчику,
Рідненький,
Де ти
Пропадаєш,
Бо з великим
Нетерпінням,
Ми тебе
Чекаєм».
« Я вам
Ягідок приніс,
Щоб не йшли
Самі у ліс».
Став усім їм
Роздавати
І у щічки
Цілувати.
А як смачно
Попоїли,
Відкрив їм
Предивне
Диво:
«Любіть братиків,
Сестричок,
Ніщо не жалійте,
Бо, хто радо
Дає іншим –
Має якнайбільше.
* * *
Котик
Скакав
Через
Тин
І завісився
Над ним.
Песик
Хотів
Наздогнати,
Як побачив,
Став кричати:
« Ото вже –
Страшна біда,
Гав, гав, гав,
Прийдіть сюда!
Бо наш котик
Постраждав,
Поможіть,
Гав, гав, гав, гав!»
Тут Христинка,
Стільчик взяла,
І котика
З тину зняла.
Як-то гарно
Помагати,
З біди усіх
Визволяти.
Котик,
З радості
Нявчав,
Невже песик
Рятував
Добре, коли
І в напрузі –
Не вороги –ми,
А – друзі.
* * *
Зайчик
Хатку
Будував,
Всіх сусідів
Закликав,
Щоб допомагали.
Всі прийдуть,
Лиш їжачок
Відмовився
Твердо:
« Я в ній жити
Не буду,
Натруджусь,
Намарно»
Та своє
Найперше слово,
Змінив
Скоро дуже:
« Помагати
Усім треба –
Ворогам і друзям».
Серед ночі
Він прийшов,
Все, як треба,
Обійшов,
І став майструвати,
Щоб до ранку
Нову хатку
Зайцю збудувати.
Зайчик під кущем
Крутився,
В ніч не спав,
Але журився
« Чом їжачок
Не згодився
Йому помагати»,
І за тим
Ураз заснув,
Й не зміг
Рано встати.
Пробудився,
Аж крізь крони,
Засвітило сонце
Глядь…
Їжак з нової хатки,
Дивиться
В віконце.
Спитав зайчик
Їжака,
Звідки взялась
Хатка ця.
Їжак зайчику
Сказав:
« Тобі хатку
Збудував,
Хатка вже –
Готова,
Та про все це
Не кажи
Нікому ні слова»
Головне –
Не обіцяти
І словами
Потішати,
А зробити
Добре діло,
Без галасу,
Зрозуміло –
Не ті друзі,
Що витають,
А ділами
Помагають.
* * *
Два оленятка
Жили в лісі
Й не мали
Зовсім ворогів,
Хоч часто
Вовки полошили
І гнали їх
З гірських хребтів,
Та вони в битви
Не вступали,
Лишень втікали,
Відступали,
Кликали
В поміч пастухів,
Бо дуже сильно
Так рикали,
Щоб відганяли
Злих вовків.
І ні один з них
Не загинув,
Тішились очі
Лісників.
Вовків мисливці
Повбивали,
Щоб оленяток
Не зїдали,
Й не йшли
У села, до
Хатів.
Хто хоче
Другого
Зїдати –
Того зїдає
Власна злість.
* * *
Мишка
Хліба
Захотіла
І із нірки
Заглянула –
На столі
Був свіжий
Хліб,
Недалечко
Сидів кіт.
Мишка
Додому
Вернулась
І сусідку
Потягнула.
Про повагу
Говорила
Й першою
З нірки
Пустила,
Кіт
Угледів її
Й скок,
І пішла
Сусідка
В рот.
Поки киця
Ласувала,
Мишка хліб
Повідтягала,
І у нірку
Віднесла,
Щоб зїла його
Сама.
Мораль цього –
Непроста,
Так-би мовити –
Складна –
Лицемірно
Підставляє,
Собі
Вигоду шукає.
* * *
Один
Півник
Був чемненький,
Другий верховодив,
Своїх братиків й
Сестричок
Аж до сліз
Доводив.
Усі його
Незлюбили,
Стали
Обминати,
А – сусідній,
Такий самий,
Хотів
Зарубати.
« Подивись
На себе збоку»,-
Радили сестрички,
Як погано,
Як хтось себе
Рахує: « Я – вищий».
Покаявся
Півник дуже,
Аж соромно
Стало:
« Добре, що
Пораду дали,
Вже б мене
Й не стало».
* * *
Два козлики
Йшли на зустріч
По вузькій
Доріжці,
Зліва – обрив,
Справа – ріка,
Бурхлива
Водичка.
Та ні один
Не подумав
Брата пропустити,
Щоб без пригод
Небезпеку
Позаді лишити.
Йшли, аж поки
Не зіткнулись,
В вузькім
Перешийку,
Де зчинили
Сварку, крики,
А нарешті
Бійку.
Як зчепилися
Рогами,
То страшно
Й писати,
Бо обоє
Попадали,
В ріку,
Щоб скупатись.
Тут і роги
Роз’єднались,
І крик
Припинився,
І в голові
Прояснилось,
Бо гнів
Припинився.
Хотів брата,
Рятувати,
Та сили не було,
Бо крутало,
Серед води,
В яму
Потягнуло.
Отак вони
Обидвоє,
В річці
Потопились,
Бо забули
Про науку,
Що батьки
Їх вчили:
Не сваритись,
Уступати,
Не битись
Ніколи,
А прощати,
Помагати,
Не робити
Шкоди.
* * *
Мишка
Нірку
Спорудила,
Сухим
Листячком
Накрила,
Щоб спокійною
Була,
Бо зближалася
Зима.
Їжак добре
Придивився,
Ліг на листя
І ним вкрився,
І пристало
Листя все,
Вже й їжак
Його несе.
Коли мишка
Це уздріла,
Як стояла,
Зразу вмліла,
Потім тяжко
Заридала:
«Їжак забрав
Покривало,
Що старанно
Так плнла,
Щоб взимку,
В теплі була».
На цю розпач
Якраз в хату,
Завітала її мати,
Негаючи час,
Вночі
Поспішила
До судді.
«Та чи можна,
Без дозволу
Чужі речі
Брати»,-
Запитала
У медведя,
Стара
Мишка-мати.
Справа
Дуже серйозною
Видалась
Медведю,
Пообіцяв
З усіх звірів
Скликати
Нараду,
І засудити
Злочинця,
Що вночі
Блукає,
В чужих
Речах,
В чужій праці –
Своє добачає.
* * *
Раз
Ведмедик
З путі
Збився,
І в долині
Заблудився,
Бо за річкою
Пішов
І в село
Гірське
Прийшов.
Почав
Котика
Питати,
Чи прийме
Заночувати,
Котик зразу
Занявчав –
Ведмедиків
Не стрічав.
Побоявся
Відповісти,
Думав –
Хоче його
Зїсти,
І на дерево
Поліз,
Щоб
Ведмедик
Втік у ліс.
А ведмедик
Подивився,
Й собі
За гілку
Вчепився,
І поліз
Аж на
Вершок,
Щоб
Ночувати
Удвох,
Кіт,
Як нявкне,
Й зверху
Скік,
Просто
Песику –
На хвіст.
Песик сильно
Загарчав,
Аж ведмедик,
Зверху
Впав.
Почалася
Суматоха –
Кіт втікає,
Пес за ним,
А ведмедик –
Через тин
Всі - в страхах,
Біжать, кричать,
Не знають,
Як поступать,
А страхів
Зовсім нема,
Є у цім
Біда одна –
Боїмось
Допомагати,
Бездомним
Притулок
Дати,
Часто
Блудимо,
В дорозі,
Бо не живемо
У Бозі.
МИ - ГОСПОДНІ (Рм. 14. 8 )
Бог – наш Небесний Батько. Він – твердиня нашого життя і скеля нашого спасіння, наш Спаситель, наш Відкупитель, наша перемога над світовим. Його любов до людей – безконечна, а всім, хто любить Господа:
«Те чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1 Кор.2. 9).Нема такого, хто не зустрінеться з Господом : «…щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонилося на небі, на землі й під землею, і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос є Господь на славу Бога Отця» (Флп. 2,10-11).
ІСУС ХРИСТОС – ЖИВИЙ БОГ.
Даймо відповідь своїм життям на :
Його присутність – своєю вірою;
Його прагнення – ревною молитвою;
Його очікування – відвідуванням Божественних Літургій;
Його прощення – покаянням,частою і відвертою сповіддю ;
Його жертвенність – достойним прийняттям Пресвятого Тіла і Найсвятішої Крові у Пресвятій Тайні Євхаристії;
Його запрошення – визнанням Його своїм Господом і Спасителем;
Його науку – читанням Святого Письма;
ГОСПОДЬ ПРОМОВЛЯЄ ДО ЛЮДЕЙ
« Пустіть дітей! Не бороніть їм приходити до мене, бо таких Царство Небесне»( Мт. 19,14).
« Ви звете мене : Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є»(Йо. 13,13).
« Я і Отець – одно»( Йо. 10, 30).
« Я – путь, істина і життя!Ніхто не приходить до Отця, як тільки через мене» ( Йо. 14, 6 ).
« Я хліб, який з неба зійшов» ( Йо. 6, 41 ).
« Хто тіло моє їсть і кров мою п’ є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня» ( Йо. 6, 54 ).
« Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя»
( Йо.8, 12 ).
« Я ж – добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають» ( Йо.10, 14 ).
« Я виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в мені, а я в ньому, - той плід приносить щедро.
Без мене ж ви нічого чинити не можете»(Йо.15, 5).
« Їжа моя, - волю чинити того, хто послав мене, і діло його вивершити» (Йо. 4, 34 ).
« Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже й його виконують» ( Л. 8, 21 ).
« Якщо любите ви мене, то мої заповіді берегтимете» ( Йо. 14, 15 ).
Дарія Максимлюк
СТАНЬТЕ, ЯК ДІТИ