І.2. Мета та основні завдання формування в учнів ціннісного ставлення до рідного краю

Метою виховання ціннісного ставлення до рідного краю є формування гуманістичного світогляду на основі розвитку етичної культури школярів. Це відповідає базовому розумінню культури особистості як гармонії культури знань, умінь і ставлень. Знання й уміння опосередковують ставлення. Ставлення – це реальний дійсний зв’язок, який встановлює людина з об’єктами оточуючої дійсності в своїй свідомості. Це зв’язок особистісного «Я – Я», «Я – Ти», «Я – природа», «Я – суспільство». Показниками ставлення особистості є її якості. Якості несуть в собі в прихованому стані значиме для людей – цінність.

Ціннісне ставлення до рідного краю дає можливість підростаючому поколінню визначитись і реалізуватись у будь-якій сфері діяльності свого середовища. Технологія формування в молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю окреслює такі сфери виховання: пізнавальну, емоційну та діяльнісну. [33]

Пізнавальна сфера збагачує учнів знаннями про всі складові рідного краю. При зворотному зв'язку вимагає від учнів якісної обробки інформації, а саме: розуміння, відтворення, застосування, аналізу, синтезу, оцінювання. Такий зв'язок дозволяє учневі скласти думку про цінність сприйнятого матеріалу для його подальшого використання в повсякденному житті. Здатність до сприймання і передачі інформації є найвищим ступенем творчого розвитку, що і є кінцевою метою пізнавальної сфери.

Емоційна сфера має справу безпосередньо зі ставленнями, відношеннями, цінностями. Вона полягає у формуванні в учнів правильної, раціональної, ієрархічної системи відношень до матеріальної, духовної та соціальної сфер батьківщини.

Діяльнісна сфера об'єднує й інтерпретує потенціал перших двох сфер і дозволяє дитині реалізувати свої бажання, потреби у краєзнавчій діяльності, розкритись у ціннісних орієнтаціях.

Методичний інструментарій складали різноманітні форми, методи та засоби краєзнавчої роботи, зокрема: інтегровані уроки та виховні заходи, побудовані на краєзнавчій основі, бібліоуроки, уроки-літописи, фольклорами, інсценовані краєзнавчі антології, книгомандри, зустрічі-знайомства, екскурсії, заочні подорожі, мандрівки, експедиції, сімейні збори; метод проектів, конкурси читців, краєзнавчі описи, репортажі, інформбюро, експресбюлетень, екодзвони, краєзнавчий калейдоскоп, інтерактивні методи навчання: «Мікрофон», «Колесо фортуни», «Карусель», «Асоціативний кущ» та інші, що сприяло прояву активності та системності знань учнів про рідний край. [17]

За останні роки знання про те, з чого складається дієвий процес виховання, значно розширилися. Технологія формування в молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю враховує такі аспекти:

уміючи самовиразитись у мікросередовищі, дитина зможе застосувати набутий досвід і в макросередовищі, при цьому особистісно-розвиваючись;

школярі добровільно обирають сферу власних краєзнавчих інтересів і на цій основі розвивають усі інші складові, вибудовуючи ціннісне ставлення до рідного краю;

розуміння учнями початкової школи ланцюга я – сім'я – суспільство – планета, в якому кожна ланка – клітина єдиного організму;

прагнення до досконалості закладене в кожній людині, і в будь-якій діяльності слід намагатися, щоб учні не просто нагромаджували знання, а прагнули до власного пошуку;

при формуванні будь-якої краєзнавчої цінності є збереженою ідея формування ціннісного ставлення до рідного краю в цілому. [11]

Мета:

фОРМУВАННЯ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

ЦІННІСНОГО СТАВЛЕННЯ ДО РІДНОГО КРАЮ
Умови оптимізації даного процесу

Операційний

Виховання емоційного ставлення

Формування краєзнавчо доцільної поведінки

Забезпечення єдності навчально-виховного процесу початкової школи

Напрями реалізації цілісності моделі

Механізми дії

Інтегрування краєзнавчого матеріалу в зміст навчально-виховного процесу початкової школи

Методична готовність вчителя до оптимізації краєзнавчої діяльності

Урізноманітнення форм, методів, прийомів, засобів краєзнавчої роботи

Цілісне усвідомлення

цінності рідного краю

Просвітницький

РЕЗУЛЬТАТ :

ціннісне ставлення молодших школярів до рідного краю


Діагностичний


Рисунок 1.1 Структура процесу формування у молодших школярів ціннісного ставлення до рідного краю.

Побудова процесу виховання на краєзнавчій основі вимагає суттєвої зміни пріоритетів: від організації виховання як нормативного процесу до формування індивідуального шляху розвитку в рідному середовищі, на його основі та його засобами.

Завдання формування гуманістичних цінностей учнів в контексті сучасної етичної культури:

засвоєння елементів прикладної етики, ознайомлення з її базовими категоріями і проблемним полем гуманістичних цінностей;

вивчення гуманістичної моралі як прогресуючого культурного феномену людства;

актуалізація гуманістичних традицій світової, вітчизняної етичної культури, сфер їхніх взаємовпливів на формування внутрішньої системи моральних регуляторів поведінки учнів;

оволодіння досвідом гуманного ставлення людини до самої себе, до інших людей, до природи, до суспільства в цілому;

оволодіння технологіями проектування і поліпшення власного життя, створення самобутнього особистісного образу;

укорінення почуття належності до своєї етноетичної культури, ідентифікація себе з українським народом;

формування внутрішніх моральних регуляторів (совісті, честі, обов’язку, власної гідності, спроможності робити вибір між добром і злом, оцінювати гуманістичними критеріями свої вчинки і поведінку);

стимулювання навичок сучасного соціального життя, громадянського миру, національної злагоди.

Зміст ціннісного виховання школярів на заняттях факультативу і в позакласній діяльності сучасних умовах має спрямовуватись на формування системи гуманістичних цінностей у становленні духовного світу особистості з можливостями їх збагачення кожним індивідом у процесі інтериорізації.

Людські цінності не рядоположні. Базовими в структурі життєдіяльності особистості, її суспільно-моральної позиції є вищі цінності, які залучають особистість до суспільних відносин на основі гуманістичних принципів, сенсу життя, свободи, людської гідності. Цінності перехідного значення (прикладні) пов’язані з інтересами, потребами, корисністю.

Вищими є ті цінності, заради яких люди поступаються іншими цінностями. [27, 25]

Ціннісну систему можна уявити в формі зрізаної піраміди: багато цінностей біля підніжжя і декілька на вершині. Декілька, а не одна, інакше мова йтиме не про мораль, а про фанатизм. Вищі цінності забезпечують гуманістичну моральність лише групою. Вони виступають «мірою міри», задають генеральний напрям життєдіяльності. Базові цінності уявляються і переживаються індивідом в конкретно-історичному контексті.

Вирішення завдань виховання ціннісного ставлення до рідного краю учнів 1-9 класів визначається, перш за все, їх педагогічною інтерпретацією. [7]

Педагогічна функція цінності реалізується в її орієнтуючій, спрямовуючій ролі в життєдіяльності особистості і проявляється як «вісь свідомості», саморегуляції її поведінки нині і в майбутньому. Тому факультативний курс «Основи гуманістичної моралі» виконує функції:

1-4 класи – поступового занурення дітей у світ етичних категорій, постійного ініціювання усвідомлення дитиною зв’язку свого особистісного “Я” з оточуючою дійсністю, здатності здійснення вибору добра на противагу злу;

5-6 класи – розширення ціннісного спектру життєвих явищ, розвитку здатності сприймати себе, своє «Я», усвідомлення своєї індивідуальності та неповторності як носія української ментальності;

7-8 класи – розвитку і утвердження почуття дорослості, формування особистісної автономії, власної гідності, внутрішніх критеріїв самооцінки, культури морального вчинку і відповідальності перед собою та суспільством;

9 класи – вироблення критичного способу мислення, динамічності та багатомірності сприйняття оточуючої дійсності, здатності знаходити гуманістичну сутність в різноманітних етичних концепціях, виявляти свою особистісну позицію громадянина, патріота, гуманіста, активного суб’єкта розбудови громадянського суспільства та правової демократичної України. [5]

<предыдущая страница | следующая страница>