Хмелівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів

Маловисківської районної ради

Кіровоградської області


вчитель біології

Демедчук Світлана Анатоліївна

2012

Демедчук Світлана Анатоліїївна

Використання інтерактивних технологій на уроках біології

Навчально-методичний посібник. Хмельове, 2012

Посібник призначений для широкого кола творчих учителів, що працюють над удосконаленням методики викладання біології.

Він містить теоретичний матеріал,зразки конспектів уроків та розробки позакласних заходів.
Відповідальна за випуск:

Демедчук Світлана анатоліївна, вчитель біології

Хмелівської ЗШ І – ІІІ ступенів


ЗМІСТ

Вступ …………………………………………………………….. 4

Використання інтерактивних технологій на уроках біології … 6

Висновки ………………………………………………………… 26

Додатки

Екскурсія весняним лісом ………………………………………. 29

Сільськогосподарські, лікарські, декоративні рослини.

Практична робота № 4. Розпізнавання видів кімнатних

рослин ……………………………………………………………. 43

Урок-рольова гра «Ці знайомі незнайомці» …………………… 46

Відданий друг ……………………………………………………. 53

Пийте діти молоко – будете здорові! …………………………... 71

Бібліографія ……………………………………………………….91

Демедчук Світлана Анатоліївна працює над методичною проблемою «Використання інтерактивних технологій на уроках біології».Вчителька практикує нестандартні форми проведення уроку. Впровадження нетрадиційних технологій створює можливості для оптимального розумового, емоційно-вольового, творчого розвитку дітей. На уроках панує глибока емоційність, атмосфера пошуку, тому серед учнів немає байдужих. Свої уроки вчителька урізноманітнює моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Інтерактивне навчання природничих наук здійснюється за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень.

Проводить активну позаурочну та позашкільну роботу, організовує конкурси, інтелектуальні ігри, метою яких є не лише розширення знань учнів, а і виховання любові до природи, доброти, бажання допомогти, захистити тих , хто менший і слабший.



Кредо:

Вчитель живе доти, доки вчиться.
Щойно він перестає вчитися – в ньому вмирає вчитель.

К.Ушинський

ВСТУП

Не згасає вогонь у розумних очах
І з роками ясніш пламеніє.
Ти тримаєш дитячі серця у руках,
Ти тримаєш планети надію.
Кожна людина хоче бути успішною і щасливою, комфортно себе відчувати в усіх життєвих ситуаціях: і в навчанні, і в трудовій діяльності. Її успішність – запорука успішного суспільства, успішної держави.

Завдання сучасної школи полягає у формуванні особистості творчої, конкурентоспроможної, здатної самостійно здобувати знання і застосовувати їх, приймати нестандартні рішення. Кожному знайомі ситуації, коли щось охоче засвоюється, робиться легко, з задоволенням. У такому випадку люди витрачають на здобуття знань і вмінь необмежену кількість часу, самостійно планують свої дії і знаходять найкращі способи виконання у будь-якій сфері. Тоді  не виникає проблем з мотивацією – людям подобається робити свою справу, тому що вона їм потрібна, ними визначена, в ній вбачається сприятливий вплив на якість життя. Як кажуть в народі, найкращий примус – охота. Якщо учень впевнений в успіху свого починання, то все в нього вдається і навчання приносить відчутний результат.

Завдання педагога – допомогти особистості дитини зрости в успіху, дати відчути радість від  здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається, скрізь необхідно прикласти зусилля. І успіх буде еквівалентним витраченим зусиллям.

Як же створити учням оптимальні умови для самовираження, як зробити навчання комфортним?

Видатний психолог ХХ століття Л.С.Виготський наочно охарактеризував ситуацію різних способів навчання, запитавши: ”Що важливіше – нагодувати з ложки дитину чи навчити її їсти?”. Щоб навчити дитину мислити, треба навчити її діяти, причому діяти з навчальним матеріалом свідомо. Дослідження останніх десятиріч переконливо свідчать, що діалогічна форма спілкування вчителя з учнями між собою в умовах колективної пошукової діяльності дає можливість розвивати не тільки мислення дитини, а й навчити її спілкуватись, оволодіти способами співпраці в процесі розв’язання навчальних завдань. Вимоги сьогодення все більш яскраво показують необхідність використання інтерактивного навчання, що ї є моєю методичною проблемою.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності учнів, яка має конкретну, передбачувану мету створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів: співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.
ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ

Інтерактивне навчання на уроках біології дає позитивний результат, адже роботу можна урізноманітнити моделюванням життєвих ситуацій, використанням рольових ігор, спільним вирішенням проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації.

Щоб інтерактивне навчання було ефективним можна використати такі прийоми (дати завдання дітям для попереднього підготування):

• 
  прочитати, продумати, виконати самостійні підготовчі завдання;
  
• 
  відібрати до уроку або заняття такі інтерактивні вправи, які б дали «ключ» для освоєння теми;
  
• 
  під час виконання самих вправ дати учням час подумати над завданням, щоб вони його сприйняли серйозно, а не механічно, або «граючись» виконали його;
  
• 
  на одному занятті можна використовувати одну (максимум – дві) інтерактивну вправу, а не їх калейдоскоп;
  
• 
  дуже важливим є проведення глибокого обговорення за підсумками інтерактивної вправи, зокрема акцентування уваги й на іншому матеріалі теми;
  
• 
  проводити швидкі опитування, самостійні домашні роботи з різноманітних матеріалів теми, що не були пов'язані з інтерактивними завданнями.
  

Для контролю за ходом навчання необхідно дотримуватись таких вимог:

• 
  глибоко вивчити і продумати матеріал, у тому числі додатковий, наприклад, різноманітні тексти, зразки документів, приклади, ситуації, завдання для груп тощо;
  
• 
  старанно спланувати і розробити заняття: визначити хронометраж, ролі учасників, підготувати питання і можливі відповіді, виробити критерії оцінки ефективності заняття;
  
• 
  мотивувати учнів до вивчення шляхом добору найцікавіших для учнів фактів, проблем, оголошення очікуваних результатів (цілей) заняття і критеріїв оцінки роботи учнів;
  
• 
  передбачити різноманітні методи для привернення уваги учнів, налаштування їх на роботу, підтримання дисципліни, необхідної для нормальної роботи аудиторії; цьому, зокрема, можуть сприяти вправи розминки, письмовий розподіл ролей в групах тощо.
  

Кожна дитина повинна під час уроку почувати себе успішною, отримувати задоволення від навчання. Тому і завдання повинні бути такими, які сприяли створенню ситуації успіху. За словами видатного педагога В.О. Сухомлинського: «У наших школах не повинно бути нещасливих дітей, душу яких гнітить думка, що вони ні на що не здібні. Успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися». Інтерактивне навчання біології здійснюється на моїх уроках за принципом педагогіки співпраці, де вчитель є організатором навчання, посередником між учнем і його соціальним досвідом. Воно сприяє створенню умов для активності, ініціативності, творчої діяльності учнів. Під час опрацювання теми відбувається поетапне формування знань, умінь і навичок учнів, а також реалізується диференційований підхід до змісту і темпу вивчення матеріалу, передбаченого шкільною програмою. Порівняно з традиційними уроками вивільняється багато часу, який можна використовувати для розвитку комунікативних навичок учнів, вміння вести дискусії, аналізувати інформацію, працювати в групах, знаходити додаткову інформацію з теми, створювати проекти, презентації. Чітка структура вивчення теми дозволяє учням уникнути стану тривожного очікування, а диференційований підхід дає можливість всім учням відчувати особистий ріст незалежно від рівня навчальних досягнень. Сутність інтерактивної методики в тому, що навчальний процес ґрунтується на постійній активній взаємодії всіх учнів. Безперервна співпраця в тандемах „учитель – учень” і „учень – учень”. При цьому і педагог, і дитина рівнозначні суб’єкти навчального процесу. Це моделювання життєвих ситуацій, рольові ігри, диспути, в ході яких аналізується і виконується завдання. У цілому атмосфера співробітництва, взаємодії, довіри. У такому процесі педагог легко і природно стає справжнім лідером дитячого колективу.

”Інтерактив” у перекладі з англійської «inter» - взаємний, «act» - діяти. Отже, інтерактивний – здатний до взаємодії. Кажуть, нове – це добре забуте старе. В історії освіти в Україні вже були спроби використання методик, що ґрунтуються на принципах взаємного навчання. В 20-ті роки минулого століття, епоху масштабного реформування освіти, в школах вводили бригадно-лабораторний і проектний методи, випробовували роботу в парах змінного складу, екскурсії і практику на виробництва. Все це було передовим словом у радянській та світовій педагогіці. Уже пізніше розробкою елементів інтерактивного навчання займались Василь Сухомлинський, педагоги-новатори 70 – 80-х років. Віктор Шаталов, Шалва Амонашвілі, Євген Ільїн, Софія Лисенкова. На їхніх творчих знахідках ґрунтується теорія і практика розвивального навчання. Однак, на жаль, у радянських школах використання таких методів було швидше винятком, ніж правилом.

Тим часом у Західній Європі і США групові форми навчання, можна сказати, сіялися і колосилися. З кожним роком методики розвивались і вдосконалювались. Аналіз засвоєння матеріалу при інтерактивному навчанні порівняно з традиційними методами показує разючі результати.

Набагато важливіше, хоча значно важче навчити дитину, ніж просто розповісти, звично „відчитати” урок, хай навіть багатий і цікавий. Швидко викласти учням те, що вони повинні знати – це означає: вони ще швидше його забудуть. Мозок – не відеомагнітофон, щоб автоматично записувати. Радше його можна порівняти з комп’ютером. Щоб він працював, його треба ввімкнути – ввімкнути в процес навчання розум і відчуття дитини. Інтерактивну технологію розраховано на слух, пам’ять, зір, активність і енергію учня. А це значно багатший арсенал, ніж за пасивного навчання з монологом учителя на 45 хвилин. Пригадаймо слова відомого китайського філософа Конфуція: “Те, що я чув, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти. Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.”

Досі школа була зорієнтована дати більше інформації дитині. Час диктує потребу в іншому. Навіть у вузькій галузі неможливо одній людині знати все. Для цього є довідники, комп’ютери з великими обсягами пам’яті. Учня треба навчити розуміти суть речей, аналізувати інформацію, вміти її шукати і застосовувати. Всім цим озброюють інтерактивні технології. Повторюючи високі слова про права людини, рівність і свободу, ми забуваємо про те, що дитина в класі лишається „одиницею навчального процесу”. Інтерактивна технологія – жива нитка, що пов’язує  вчителя з кожним учнем і учнів між собою. Таке нововведення – не данина моді й не самоціль. Це лише простий і надійний спосіб створити атмосферу активної праці, творчості і співробітництва, взаємо-розуміння в класі.

Зодчий будує храми та палаци. Композитор пише музичні тво-ри, художник – картини… А вчитель, якщо він не «урокодатель», а творець, створює урок як твір педагогічної майстерності, створює його для дітей й разом із дітьми. 

Кожний учитель вважає свій предмет найважливішим і ви-магає ґрунтовної  підготовки від учнів. Тепер ми оцінюємо  учнів за результатами опанування ними конкретної теми. Якщо врахувати кількість тем з усіх предметів, скільки учню доводиться складати тематичних оцінювань за навчальний рік? Диктанти, перекази, письмові контрольні роботи, усні заліки, міні-іспити, тестування – усі ці форми перевірки вчителі використовують для тематичного оцінювання. І це правильно, не треба від них відмовлятися. Як зацікавити учня, запалити в ньому вогник творчості, бажання отримувати задоволення від підсумкового оцінювання, а не зму-шувати його «просидіти» цей урок або взагалі не з’явитися на нього? Вчителька вважає, що під час проведення тематичного оцінювання, особливо коли тема містить великий обсяг теоретичного матеріалу, потрібно використовувати елементи гри, змінювати форми роботи, щоб дати можливість кожному учню виявити себе, показати свої здібності і міння.

Розвитку вмінню досліджувати істину сприяє також сокра-тичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запис або наочність. Так, з'ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні мірку-вання, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздавального матеріалу - живих рослин або гербарних зразків. Зрештою учні доходять висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але має всі ознаки характерні для пагона.

На уроках активно застосовуються обговорення, дискусії, роздуми, які дають учням можливість обмінюватися ідеями, враженнями, активізують розумову діяльність, навчають умінню висловлювати власні ідеї та думки, а також почути міркування однокласників, це елементи кооперативного навчання-робота в парах, ротаційні трійки, карусель, “Один-удвох-усі разом”. Особливо ефек-тивними є методи взаємодіючого навчання (фронтальне навчання): “мозковий штурм – форма колективної роботи, яка характеризується спільною спрямованістю мислення і має на меті розробку ідей та підходів до розв’язання певної проблеми, але не їх оцінку.  Застосовуються  групові методи навчання, взаємонавчання (“кон-сультаційні центри”), рольові ігри, дослідні проекти, навчальні екскурсії, інтегровані уроки та інші. В ході вивчення нової теми або узагальнення учні малюють схеми, заповнюють таблиці під ке-рівництвом вчителя або самостійно. Результати роботи обгово-рюються. Наприклад, при вивченні теми «Загальна характеристика рослин» складаємо схему.

Життєвий цикл: гаметофіт, спорофіт

Ознаки Ознаки

Ріст протягом усього життя

Клітинна оболонка целюлозна

Рух – не переміщуються у просторі

Автотрофне живлення
Завдання кожного вчителя  під час викладання предмету полягає не лише у навчанні, а й у вихованні учнів та розвитку їх вмінь спілкуватися, відстоювати власну життєву позицію, тобто формуванню активної й успішної особистості. Результати дослідження американського соціолога Ноумена Джеймса з цього питання виявилися однозначними. На успішність учнів найбільш впливає сам класний колектив де вони навчаються. Розвиток товаришів, їх успішність та життєві плани мають приоритетне значення. У колективі, який уміло організований, кожен працює на кожного. На долю вчителя припадає „дрібничка” – допомогти класу вдало організуватися на уроках. Один з видів організації спільної діяльності учнів  –  робота в групах. Цим забезпечується взаємодія дітей у праці, їх відповідальність один за одного. Види завдань для груп:

• 
  групи отримують одне й те саме завдання. Залежно від типу завдання результат своєї роботи група може просто здати вчителю, або ж спікер однієї з груп оголошує результати роботи, інші учні його доповнюють або спростовують. Саме таку форму роботи використовую під час вивчення матеріалу по темах „Кров і органи кровообігу”, „Травлення”;
  
• 
  групи отримують  різне завдання. Тоді групи (або їх спікери) звітують перед класом. Або, змінюючись по черзі, спікери по колу обходять усі групи і працюють з кожною. Найбільш доцільний  цей прийом роботи під час уроків, матеріал до яких перевантажений інформацією (різноманітність рослин, тварин, екологія) ;
  
• 
  групи отримують різні завдання, які працюють на спільний результат.
  

Організовуючи роботу в групах, вчителька пропонує учням наступні прийоми: „спіймати помилку”. Діти шукають помилку групою, сперечаються, радяться. Зробивши певний висновок, група вибирає спікера. Спікер передає результат його виконання перед усім класом. Щоб обговорення не затяглося, зразу визначається на нього час.

Наприклад,  при поданні серії формулювань, серед яких зустрічаються і правильні, і неправильні. Задача групи – знайти неправильні, до-вести їх помилковість і замінити вірними - група складає опорний конспект уроку чи теми на аркуші паперу великого формату. Інший варіант – декілька сильних учнів раніше отримують творче домашнє завдання: скласти опорні конспекти на різні раніше вивчені теми. На одному з уроків ці учні стають тренерами. Клас об’єднується на групи, із кожною групою працює такий тренер, користуючись власним опорним конспектом. Після виконання завдання у певний час над певною темою тренери змінюють групу й процес повторюється. Важливо: групи повинні отримати від тренера певне завдання. Наприклад, скласти список питань за цим конспектом, або знайти помилку, яка навмисне внесена до конспекту, або щось інше.

Наприклад, під час вивчення теми «Нервова система» вчителька використовує таке завдання: виправити допущені помилки в тексті.

В основі будь – якого рефлексу лежить синапс (рефлекторна дуга). Елементарний синапс (рефлекторна дуга) з трьох (двох) нейронів – чутливого та вставного (рухового). Передача імпульсу із чутливого на руховий нейрон відбувається за рахунок спеціальних утворень, що дістали назву медіаторів (синапсів). Медіатори (синапси) – це щілиноподібні контакти аксона нейрона з будь – якою ділянкою іншого нейрона або м'язовою чи секреторною клі-тиною. Передача збудження в синапсі відбувається за допомогою хімічних речовин. основна частина рефлекторних дуг в організмі складається з двох (трьох) нейронів. До назви вище нейронів приєднується ще й руховий (вставний) нейрон.

При вивченні нових термінів і понять можна використати наступне завдання:

• 
  Обірвіть зайві пелюстки на «ромашці» так, щоб залишена відповідала поняттю, яке записане всередині. Відповідь обґрунтуйте.
  

ПАГІН

Осьовий орган рослин. Що складається із стебла, листків і бруньок і здатний до верхівкового росту

Видозмінений корінь є наслідком відкладання в головному корені запасних речовин

Підземна видозмінена частина рослин, на якій розміщуються бруньки, додаткові корені

Генеративний орган покритонасінних рослин

Сукупність усіх коренів рослин

• 
  використання прийому мозкового штурму. Найцікавіше питання розв’язання творчих, евристичних задач у групах. Такі задачі прийнято називати „відкритими”, вони найкраще розвивають креативність мислення.
  

Наприклад, під час вивчення теми «Запилення квіткових рослин» вчителька використовує таке питання: «У теплицю посадили розсаду огірків і помідорів. Через деякий час огірки зацвіли, але плоди не утво-рилися. Плоди помідорів, натомість, розвивались добре. Чим це пояснити?»

При виборі питань для мозкового штурму можна використати літературні джерела. В 9 класі при вивченні теми «Слухова сенсор-на система» був використаний твір Шекспіра «Гамлет»

Кожному знайома сцена появи батька Гамлета, де привид розповідає про здійснене вбивство:

…Когда я спал в саду

В свое послеобеденное время,

Мой уголок прокрался дядя твой

С проклятым соком белены в фляге

И мне в ушную полость влил настой…

…Так был рукою брата я во сне

Лишен короны, жизни, королевы…

• 
  Чи правий був Шекспір, описуючи сцену отруєння батька Гамлета?
  
• 
  В якому випадку це можливе?
  

В обговоренні проблемних питань бере участь весь клас, але в цей час вчитель бере на себе роль диригента.

Наприклад: Отже у людини розрізнять п'ять основних сенсорних систем: зорову, слухову, смакову, дотикову і нюхову, за допомогою яких вона отримує найбільше інформації про довкілля. Часто говорять ще про так зване шосте відчуття, маючи на увазі здебільшого інтуїцію, тобто підсвідомі відчуття, що беруть участь у формуванні нашої поведінки.

Але крім вказаних класичних п'яти відчуттів, людина відчуває температуру, положення тіла в просторі, біль, рухи, спрагу, голод тощо. Існують змішані відчуття, які не можна визначити.

Як ви розумієте вислів: «Найкоротший шлях до щастя – відчуття любові?»

Найбільш  об’єктивно можна перевірити рівень знань, умінь та навичок учнів за допомогою  системи уроків тематичного оцінювання. Ці уроки найскладніші, бо вимагають синтезу  роботи як учителя, так  і учнів. Завдання до тематичної  атестації я складаю різнорівневі по  запитанням, які відпрацьовували протягом всієї теми. Під час узагальнення теми, підготовки до тематичного оцінювання діти складають діаграму Вена, заповнюють таблиці, створюють схеми.

Добре відомо, що ніщо так не привертає увагу й не стимулює роботу, як цікаве. Як варіант – відтягнута відгадка. На початку уроку вчитель задає загадку (цікавий факт), відгадка на яку (ключ до розуміння) буде відкрита на уроці під час роботи над новим матеріалом. „Наступного уроку мова піде про дуже небезпечну тварину, - каже вчитель. – Як ви вважаєте, про яку? (Діти відповідають: тигр, акула, вовк...)”Ні, - продовжує вчитель, - ця тварина не хижак. Але вона поставила під загрозу знищення багато тварин цілого континенту. Вона сповнила тривогою і розгубленістю велику кількість людей. Ця тварина - ... Втім, не будемо поспішати – далі буде...” Наступного уроку учитель відкриє таємницю: ці тварини – кролі! Так-так, вам не почулося – кролі! (далі йде мова про екологічну катастрофу в Австралії, їх роль в біоценозі).

Стимулює творчу активність, дозволяє підвищити зацікавленість кожної дитини до біології використання так званого випереджаль-ного завдання ,сенс якого в тому, що учні готують свої приклади до нового матеріалу. Можливо також складання своїх задач, вису-нення ідей по застосуванню вивченого матеріалу тощо, складання загадок на біологічну тематику, ребусів, кросвордів тощо.

Під час вивченя теми «Сільськогосподарські, лікарські, декора-тивні рослини» учні отримують випереджальне завдання зібрати найбільше інформації про ці групи рослин. Клас можна поділити на групи і кожна група буде представляти свій матеріал у вигляді презентації, повідомлень, рефератів.

На уроках біології часто застосовуються міжпредметні зв'язки. Наприклад, при вивченні теми «Зорова сенсорна система» учні згадують розділ фізики «Оптика». Даний урок можна провести інтегрований з вчителем фізики, а також «Опорно – рухова система. М'язи» з вчителем фізкультури. Також часто використовуються евристичні питання, що містять в собі міжпредметний зв'язок з хімією. Згадуючи, що яблука містять багато заліза, ставиться таке запитання: «Якось зустрілись два черв'ячка. Та й розговорились:

- Щось у тебе дуже поганий вигляд. До речі, які яблука ти їси?

- Які трапляються.

- А я вибираю лише з великим вмістом заліза, тому – то завжди й здоровий?

- І як визначити, скільки заліза в яблуці?

- Дуже просто. Відкушую шматочок і спостерігаю…

А як ви гадаєте, шановні діти, які спостереження провів і які висновки зробив черв'ячок?

(М'якоть яблука набуває рожевого відтінку внаслідок окиснення заліза, що є в ньому міститься. І чим швидше та інтенсивніше відбувається цей процес, тим більший уміст заліза.)

При вивченні теми «Плазуни», згадуючи про значення цього класу тварин, звертається увага, що деякі народу Сходу вживають їх в їжу і використовується таке питання: «Люди, які побували в Китаї, стверджують, якби Адам і Єва були китайцями, вони до цих пір би жили в раю. А чому?»

( Китайці з'їли б спочатку змію, яка їх спокусила, а не яблуко).

А ось ще декілька прикладів міжпредметних зв'язків на уроках біології.

«Життя – це горіння». Ці слова належать відомим французьким ученим ХVІІІ ст. А. Лавуазьє та П. Лапласу. Поясніть як ви розумієте вислів. Чи стосується він перебігу процесів життєдіяльності в організмі людини?

Відповідь: І горіння, і дихання відбувається з участю кисню, але горіння відбувається швидко і до кінцевих продуктів, а дихання – повільніше, через проміжні стадії. Енергія, що виділяється, може використовується для перебігу процесів життєдіяльності, утворення АТФ, терморегуляції.

Ця рослина – важливе джерело існування населення найбільшої пустелі – Сахара. Її називають «королевою пустелі», вона завжди тримає «голову у вогні, а ноги – у воді».

Знайдіть цю пустелю на карті і назвіть рослину. (Фінікова пальма).

Під час першої подорожі Христофора Колумба до берегів Півночної Америки значна кількість членів екіпажу загинула від поширеної на той час морської хвороби, що супроводжувалась кровоточивістю ясен, набряками і виразками. Але під час наступних подорожей Колумб зміг запобігти поширенню цієї хвороби, внісши зміни до провіанту, який брали на корабель.

Що це за хвороба і як Колумб змінив раціон моряків?

Відповідь: Цинга. Христофор Колумб взяв на корабель велику кількість цибулі, багатої на вітамін С, і продуктів, що довго не псуються.

До різноманітних навчальних умінь, якими має оволодіти учень, належать і уміння перевіряти та оцінювати результати навчання. Тобто йдеться про формування  в учнів об’єктивного самооцінювання навчальних досягнень. Увага акцентується на груповій навчальній діяльності учнів. Працюючі  в малій групі, учні мають змогу порівнювати особисті досягнення з досягненнями однокласників, брати участь у оцінюванні їхніх і своїх результатів. Методика групової роботи у процесі перевірки та оцінювання знань уможливлює проведення усного опитування всіх присутніх на занятті учнів, чого не вдається зробити під час фронтального опитування. Навчання у складі малих груп відбувається під опосередкованим керівництвом учителя та за  безпосередньої участі лідера групи.Це суттєво індивідуалізує процедуру контролю, виставлена консультантом оцінка підкріплюється самооцінюванням учня.  

Перед проведенням контрольної  роботи або замість тематичної атестації проводиться взаємоконтроль знань учнів.  Працюють в групах  по 3 учня,  після взаємооцінювання  кожна група здає відомість вчителю, пропонується елемент гри. Представник групи витягує табличку. Табличка “Довір’я” - вчитель виставляє оцінки групи як поточні, “Демократія” – група  пропонує учня, який буде захищати свою оцінку. Якщо він  не підтвердить свої знання, то знижається оцінка всім членам групи на відповідну кількість балів, на яку зніжена оцінка представнику групи. При отриманні таблички “Демократія” опитування учнів здійснюється  за бажанням вчителя  і відповідно корегуються оцінки. Можливе проведення тематичної атестації у вигляді іспиту. Вчитель готує собі помічників ,які будуть допомогати вчителю опитувати учнів з певних питань та виставляти оцінки, що дозволяє провести щільне опитування  учнів.

Завжди бачить  в учнях особистості, шанує їхні думки, почуття, право на свободу вибору, визначає їхню неповторність, право на співтворчість.

Які прийоми і методи Світлана Анатоліївна використовує для розвитку логічного мислення учнів? Дуже до вподоби їй такі методи навчання, коли учні разом працюють у пошуку істини, допомагаючи один одному.

Користуючись сходами активного пізнання, намагається, щоб на кожному уроці діти задавали запитання. Чому? Вчитель вважає, що легше відповісти на запитання, ніж сформулювати правильне запитання. Тому на уроках використовується така форма “запитання - відповідь”. Це одна із форм інтерактивного навчання. Дуже цікавою формою роботи є “інформаційно-пізнавальна” суперечність. Характерна особливість полягає в тому, що її елементами є істинні, але, на перший погляд суперечливі судження. Як писав відомий психолог С. Л. Рубінштейн: “Важливо, щоб людина, зіткнувшись із суперечливими фактами, що породжують запитання, здивувалася, “емоційно” загорілася цим питанням, щоб незрозуміле викликало в неї емоцію здивування...”.У розвитку логічного мислення учнів ефективною є побудова гіпотез. Для здійснення гіпотетичного мислення необхідні розумова активність, самостійність думки, потяг до інтелектуального напруження. Для розвитку логічного мислення в учнів користуються таким прийомом роботи, як “матрьошка”. Суть її полягає в тому, щоб скласти з простого складне або розібрати складне.

А. Фар'єр – швейцарський педагог (1879 – 1960р.р.) написав легенду про те, як люди створили школу за нашіптуванням диявола: «І вчинили так, як велів їм диявол. Дитина любить природу, тому її замкнули в чотирьох стінах. Дитині подобається усвідомлювати, що її робота має якийсь зміст, тому все побудовано так, щоб її активність не принесла ніякої користі. Дитина не може залишатися без руху – її примусили до нерухомості. Дитина любить працювати руками, а її стали вчити теорії та ідеї. Дитина любить говорити – їй наказали мовчати. Дитина прагне зрозуміти – її змусили завчати напам'ять. Дитина хотіла б сама шукати знань – їй все дають у готовому вигляді.

… І тоді діти навчились того, чого б вони ніколи не навчились в інших умовах. Вони навчились обманювати і лицемірити.

… Зникли Любов і Доброта. Думки стали сухими і сірими, душі зачерствіли, серця озлобились»…

Кажуть, що всі діти талановиті. І це щира правда. Все залежить від вчасно виявленого таланту і від його розвитку. Просто комусь таланить на людей, які помічають дитячий талант, розвивають його, а комусь – ні. Для того щоб розвивати талант, потрібно створити умови, щоб іскра в душі дитини могла розгорітися. Це залежить від батьків і вчителів. Тема педагогічних інновацій надзвичайно актуальна і об’єктивно обумовлена. Світ ідей змінювається швидше, ніж покоління людей. Завдання освітян – створити атмосферу суспільного прийняття інновацій. Національна доктрина розвитку освіти України передбачає поступовий перехід від репродуктивної, авторитарної освіти до освіти інноваційного, гуманістичного  типу.

ВИСНОВКИ

Розглядаючи інтерактивні технології, як інноваційні, треба пам'ятати, що будь – яка педагогічна технологія, буде недієвою, якщо реальні люди, які її втілюють, не розглядатимуть її як цілісну систему в єдності її компонентів і взаємозв'язків. Розроблена і описана технологія – одне, а реалізація її на практиці – зовсім інше, адже несе відбиток особистості, ментальності інтелекту конкретного вчителя.

У 80 – х роках минулого століття Національним тренінговим центром у США (штат Меріленд) були проведені дослідження використання інтерактивних технологій в галузі освіти. Дані дослідження засвідчують, що інтерактивні методи ведуть до збільшення відсотка засвоєння отриманої інформації, бо впливають не лише на свідомість учасників, а на їх почуття, волю. Результати цих досліджень відображено в схемі.

Лекція – 5 %	Пасивні
Читання – 10%
Відео/ аудіо матеріали – 20%	Інтерактивні
Демонстрація – 30%
Дискусійні групи – 50%
Практика – 75%

Використання інтерактивних технологій дає свої позитивні результати. Випускники школи на ЗНО з біології з підтверджують результати своїх знань. Щорічно беруть участь у районній олімпіаді з біології. В 2011 – 2012 навчальному році учениця 9 класу Пильщик Юлія зайняла перше місце і стала учасником обласної олімпіади. Вже стала традицією участь наших школярів у природничих конкурсах «Колосок», «Веселий колосок». В цьому році 3 учасника конкурса отримали сертифікат «Золотий колосок», а 9 учасників - сертифікат «Срібний колосок. Історія біології». Діти мають змогу отримати додаткові знання в біологічному гуртку «Юний натураліст».

Підсумовуючи результати своєї роботи, я б хотіла завершити свою розповідь словами своєї колеги – біолога:

ЕКСКУРСІЯ ВЕСНЯНИМ ЛІСОМ

Мета: Розвивати поняття про взаємозв'язки рослинного організму з умовами оточуючого середовища, про зміни в світі рослин у зв'язку з настанням весни; навчити визначати ранньоквітучі рослини; сприяти естетичному вихованню учнів засобами природи та мистецтва; переконати учнів бережливо ставитись до ефемероїдів; організувати рейд «Підсніжник»; учити користуватись не лише природою, а й відновлювати її багатства.
Підготовка вчителя до екскурсії

Головне завдання – своєчасно визначити строки проведення екскурсії. Своєрідним індикатором для визначення строків екскурсії є масове цвітіння тати – й – мачухи. Через 5 – 6 днів можна проводити екскурсію. У цей час цвітуть анемони, проліски, ряст, сон широколистий, пшінка весняна та інші рослини. Перед відвідуванням лісу доцільно звернутись до літератури та відновити в пам'яті біологічні особливості цих рослин.

Складаючи план – маршрут екскурсії, слід передбачити відвідування місць з різною рослинністю.

Оскільки збирання заборонено, спостереження, опис, замальовки, визначення стають головними видами самостійної роботи учнів під час екскурсії. Нескладно підготувати картку для визначення ранньоквітучих трав'янистих рослин (див. додаток 1).

Прищепити любов до природи й естетичне ставлення до неї допоможуть твори літератури і мистецтва (див. додаток 2).

Розмовляючи з учнями про охорону природи, познайомте їх з рослинами, що перебувають під охороною.

Підготовка учнів до екскурсії

Великий інтерес у учнів викликає рейд з охорони ранньоквітучих рослин, під час якого учні проводять бесіди в молодших класах, поширюють листівки, виступають агітбригади, проводять конкурси малюнків, літературні читання творів про весну, первоцвіти, авторами яких є учні.

Проведення екскурсії

Перед виходом на екскурсію необхідно згадати правила поведінки на природі, заборонити збирання рослин і ловлю комах. Слід записати план письмового звіту. Серед учнів проводиться конкурс на ланку спостережливих, кмітливих, організованих.

Перше завдання. Учні його виконують в лісі, відшуковуючи впродовж 10 – 15 хвилин задану кількість видів (а не екземплярів) квітучих трав'янистих рослин; визначають їх, не зриваючи, оформляють записі в блокноті.

Під час підбиття підсумків першого завдання учні зачитують записі в блокноті та знаходять дані на дидактичних картках. Роботи з дидактичним матеріалом можна провести в формі гри, якщо він оформлений на картках, де під певним номером зображено місцеві первоцвіти та наводять опис їх зовнішніх ознак.

Друге завдання. Виконується на основі розв'язання навчальної задачі: чому так швидко виросли та зацвіли первоцвіти?

Учням роздаються інструктивні картки - пам'ятки вивчення рослин.

Які органи первоцвітів містять поживні речовини?

Визначте особливості умов освітленості, в яких вони ростуть. Які зміни відбуваються з цими рослинами внаслідок появи листя на деревах та кущах в лісі?

Визначте інтенсивність забарвлення рослин.

Як пристосувались рослини до раннього цвітіння?

Результати заносяться до таблиці

Назва рослини	Середовище існування	Ознаки пристосування до умов середовища	Група рослин за освітленістю

Учні розв'язують задачу: Чому первоцвіти «квапляться цвісти»?. Правильною відповіддю вважається та, в якій встановлено взаємозв'язок між раннім цвітінням та умовами середовища. Усі первоцвіти – світлолюбні рослини, тому й цвітуть до появи листя на деревах, коли в лісі багато світла.

Третє завдання. Упродовж 5 хвилин потрібно простежити, як комахи відвідують ранньоквітучі рослини, з'ясувати, як саме відбувається запилення.

Кожна ланка спостерігає за певним видом рослин, дотримуючись абсолютної тиші та нерухомості.

Пам'ятка для спостерігача

Коли цвітуть ранньоквітучі рослини? Складіть календар їх цвітіння.

Як ростуть ці рослини – скупченням одного виду чи окремо?

Яку кількість пилка вони утворюють?

Чим зумовлене забарвлення квітів?

Чи є у квіток нектарники?

Чи можливе в цих рослин самозапилення?

Які пристосування виробились в цих рослин до перехресного запилення?

В який спосіб розмножуються рослини, якщо комах – запильників в період цвітіння недостатньо?

Простежте, чи відвідують узагалі комахи ці рослини. Що вони там роблять? Чи беруть участь у запиленні?

Які комахи відвідують рослини?

З'ясуйте, чим саме приваблюють рослини комах: сильним запахом чи великою кількістю пилка в квітці.

Результати занесіть до таблиці

Назва рослини	Тип суцвіття	Особливості пристосування до запилення	Комахи - запильники

За результатами екскурсії оформляються картки – визначники «Пристосування рослин до запилення» (див. додаток 4).

Четверте завдання. Кожна ланка знаходить гарний куточок природи та описує його, використовуючи уривки художньої літератури. У заключній бесіді про життя рослин звертається увага на розвиток рослин у взаємозв'язку з навколишнім середовищем. З'ясовується, які види місцевих рослин стали рідкісними, які види більш поширені, які інші зміни сталися з рослинами, яких заходів слід ужити для збереження первоцвітів.

За результатами екскурсії проводиться вікторина «Підсніжник», конкурс малюнків «Друг природи».

Додаток 1

Барвінок малий.

Росте в лісах.

Квітка блакитна до 2,5 см. в діаметрі.

Стебло стелиться.

Листя еліпсоїдні, згори блискучі.

Цвіте у травні, де – не – де в червні.

Зірочки жовті.

Росте в степу, чагарниках, на схилах.

Квітки дрібні жовтого кольору, зібрані по 3 – 7 у розлогу волоть на довгому стеблі.

Листя лінійно – ланцетне. Цвіте у квітні – травні.

Шафран сітчастий.

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10 – 30 см.

Оболонки бульбоцибулин грубосітчасто – волокнисті.

Листя в кількості 3 – 4 вузькі, розвиваються під час і після цвітіння. Квітки блідо – фіолетові, зовнішні листочки оцвітини мають темно – фіолетові смуги. Пильники оранжеві, приймочки маточки цільні, яскраво – оранжеві. Цвіте навесні – у березні – квітні.

Росте на степових ділянках, узліссях, галявинах світлих дубових лісів. На відкритих трав'янистих схилах.

Зникає внаслідок господарського освоєння цілинних ділянок, розорювання, витоптування худобою, а також знищення внаслідок збирання весняних букетів.

Сон широколистий.

У світовій флорі відомо понад 40 видів сонів. Це багаторічна кореневищна трав'яниста рослина заввишки 10 – 30 см. Розвивається переважно навесні. Листя перисто – або пальчасто посічені. Квітки великі, схожі на дзвіночки або келихи, одиночні з простою пелюсткоподібною оцвітиною, дуже декоративні. Пелюстки оцвітини залежно від виду, білі, жовті, світло – або темно – фіолетові, темно – сині. Тичинок і маточок багато. Плід зібраний із сім'янок. Поганої погоди та вночі закриваються, ніби засинають (через це в народі їх ще називають сон – травою, сончиком, сон – зіллям).

Рослина більшою чи меншою мірою опушена довгими волосками.

З осені закладаються добре сформовані квітконосні бруньки, з яких рано навесні дуже швидко розвиваються квіткові пагони. Після запилення та запліднення розвиваються плодики - сім'янки з довгими, перистими, зігнутими остями – летючками (завдяки такому пристосування легко розносяться вітром). З багатьох маточок утворюється ціле головчасте супліддя з великою кількістю сім'янок.

Горицвіт весняний (адоніс)

Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 10 – 40 см. Листя сидяче, тричі перистопосічене з вузько лінійними часточками. Квітки одиночні, розташовані на кінцях пагона, великі, з яскраво – жовтими пелюстками, відкриваються лише ясної погоди, завжди обернені до сонця.

Вид, ареал якого дуже скорочується.

Тюльпан Шренка.

Коли говорять про степові тюльпани, насамперед мають на увазі тюльпан Шренка, названий на честь великого ботаніка. Це найпоширеніший вид дикоростучих тюльпанів. Сьогодні в степах майже не залишилось тюльпанів, вони вціліли в основному в заповідниках та де – не – де на схилах.

Тюльпан невисокий – 10 – 30 см., рідко 40 см. На стеблі розвинені три листки з трохи зігнутими донизу верхівками, сизі, хвилясті, знизу опушені. Квітки завжди одиночні, більші, ніж в інших дикоростучих тюльпанів, - завдовжки 3 – 5 см., зазвичай червоні або жовті, з чорною плямою біля основи, рідко білуваті. Коли тюльпан Шренка відцвітає, утворюється – коробочка – видовжена, звужена і до основи, і до верхівки. Цвіте тюльпан наприкінці квітня – на початку травня на степових ділянка, каменистих схилах, вапнякових і крейдових оголеннях. Він зберігається в наших степових заповідниках і потребує охорони там, де ще залишився. Не всі знають, що внаслідок зривання квітконоса біля основи цибулини, вона починає гнити, і тюльпан гине.

Додаток 2

МАТИ – Й – МАЧУХА

(легенда)

Колись давно жив собі чоловік Данило. Дружина його померла ще замолоду і залишила йому п'ятирічну дочку Одарочку. Така тиха й спокійна дитина була, що іншої такої не знайдеш. Росла дівчинка на радість батьку, і стала такою красунею, що хлопці вились навколо неї, ніби бджоли біля квітки.

Бачити Данило, що дочка от – от заміж вийде та залишить його самого вік доживати, тай надумав одружитись. Привів у хату бездітну молоду вдову, чорняву красую Христю. «От, - міркував Данило, - буде матір'ю для дочки». Та не сталося як хотілося. З перших днів не злюбила мачуха Одарку. Будь – яку причину шукала, що словом колючим вжалити Одарочку, оббрехати, щоб показати чоловікові, яка дочка його лінива та неохайна, що даремно він пишався та вихваляв свою дочку.

Поїхав якось Данило в сусіднє село на кілька днів. І тут мачуха дала волю своїй ненависті до пасербиці: лаяла її, докоряла, ледащем називала. Та так розійшлася, що вдарила її з усієї сили, і впала дівчина до ніг мачухи. А тай зовсім зшаленіла: ногами почала її бити, проклинати на всі заставки. З відчаю почала Одарка благати скрізь сльози: «Ой, матусенька моя рідненька! Якби ти лишень встала та подивилась, як над твоєю донечкою знущається мачуха, ти б захистила від злості чорної та приголубила б мене». Почувши такі слова, мачуха стала, як тигриця, трясеться від люті. «А – а! Ти мати згадала! Забирайся геть із хати, іди до неї, щоб і слід твій загув!». І в одній сорочці виштовхнула дівчину за двері. А там уже на землю опустила свої крила холодна березнева ніч, мокру землю скувало морозом. Почапала дівчина крізь ніч. Дійшла до кладовища, знайшла могилу своєї матері та припала в сльозах до холодної землі. І чує раптом лагідний голос заспокоює її. Підвела очі Одарка, побачила силует в білому, який ласкаво схилився над нею. А тут зла мачуха підбігла, тому що повернувшись додому, Данило вигнав її шукати Одарочку і сам слідом за нею побіг. Підбігла зла мачуха до дівчини, хотіла підняти її з землі, тай сама впала. І не стало на могилі ні Одарки, ні матері, ні мачухи, тільки тихий вітер зашелестів. Прибіг Данило на могилу першої дружини, нікого не побачив. Сів на могилу смутний і просидів до самого ранку. А вранці, коли на небосхилі з'явилося сонечко, побачив Данило на могилі жовту квітку, якої раніше ніколи не зустрічав. І почув чи то шепіт, чи то зітхання глибоке: «Це я, твоя Одарочка, квіткою проросла на матусиній могилі. А згубила мене зла мачуха, тому й вона залишиться тут навіки». Тому кожного дня ходив Данило на могилу доглядати квітку. А коли вона відцвіла, з'явилися листочки. Прикладеш руку до листочка знизу – гріє, притиснеш долонею згори – холодить.

Мабуть, злились в цій квітці любов і ніжність рідної матері зі злістю та ненавистю мачухи. Тому й назвали рослину мати – й мачуха. А те, що виросла вона з доброго серця, то й силу має життєздатну, від усіх хвороб лікує.

Додоток 3

Я ПОТРІБЕН ТОБІ

(казка)

Дійові особи: Ведучий, дівчинка, 1 - ий хлопчик, 2 – ий хлопчик, Цикламен, Медунка, Ряст.

Ведуча: На березі маленької річки розташувалося невелике село. Ніхто не пам'ятає, хто першим прийшов і збудував хату, посадив перший сад. Довго тут жили люди. Любили свій край. Колись молоді та сповнені сил чоловіки постаріли, а на заміну їм підростало невгамовне молоде покоління із дзвінкими голосами та допитливим розумом. Рік минав за роком, життя в селі текло тихо і мирно. Настала чергова весна, бурхлива, радісна, щаслива. Вона несла із собою пробудження природи, що так втомилася від зимовою сплячки і бажала швидше розправити гілки, розпустити листя, розбудити світ тварин. А їм так хотілося висунути із своїх барліг мордочки та пробігтися з весняним вітерцем.

Весна – це краса молодості. Як завжди чекає на неї Матінка – природа. Скільки радості приносить вона і дорослим, і дітлахам, і старим. У такі дні завжди хочеться побігти до лісу, прислухатись до шелесту гілок, які вже почали наливатися соком, до лепету молодої ніжної трави, що проривається через лісову підстилку.

Відкриваються лаштунки. На сцені 2 – 3 дерева, на підлозі зелене покриття. Вбігають веселі діти, бігають, стрибають, сміються, ховаються за деревами.

1 – ий хлопчик. Нумо до лісу за квітами. Нарвемо багато – багато і всім роздамо.

Діти розбігаються по домівках за кошиками і біжать до лісу.

Лаштунки Розсуваються, звучить музика. На сцені – весна галявина з квітами (діти в шапочках відповідно до кольору квітів, які вони зображають).

На лісову галявину з кошиками весело вбігають діти і раптом зупиняються, здивовано озираються на всі боки, прислуховуються, присідають, шукають один одного. Розгрібають землю, дивляться.

Ведучий: І ліс полонив їх своїми обіймами. Увійшли діти та застигли, вражені красою, ніжністю, свіжістю. Листя ще на деревах не було, але бруньки вже набухли. Вони Випускали тонкий запах клею. Одна верба розпушила сріблясто – сірі «котики» та прикрасила ними свої голі віти, віддаючи на «розтерзання» вітру.

Сонце приходило крізь павутиння гілок і гріло землю, і вона вже вкрилася ситцевою ковдрою. Чого тут тільки не було! Білі, фіолетові, рожеві, яскраво – жовті, малинові квіти рясніли на тлі торішнього листя. Лісові квіти першими вітали Весну.

Очі розбігалися від яскравих барв, від медового аромату та пестливого тепла світу квітів, що просинався. Не знають якій квітці віддати перевагу.

Діти бігають від однієї квітки до іншої.

Ведучий: Таке все гарне. Так милує око. Підбігли діти до маленької яскравої квітки, присіли навпочіпки, милуються.

2 – ий хлопчик: Як могла з'явитися така дивовижна квітка, схожа на рожевого метелика, що підніс до неба ніжні пелюстки – крила?

Дівчинка: Як тебе звати, ніжний метелику?

Цикламен: Ваші бабусі називали мене Дряквою, але мені це ніколи не подобалось. Я більше люблю, коли мене звуть Цикламеном.

Дівчинка: Як ти з'явився серед цього лісового сміття?

Цикламен: О, це довга історія…Я завжди розквітаю, коли ще листя сховане в бруньках. Стебла стережуть листя, щоб вони завчасно не розпускали пластинки та не закривали мені сонце і чисте небо, від яких іде тепло і світло. От і я кваплюся зацвісти раніше від листя.

Додаток 4

Пристосування рослин до запилення.

Медунка лікарська.

Квітки медунки в момент розкриття завжди рожеві або червоні, а потім стають фіолетовим і нарешті синіми. Строкатість квіток ще більше приваблює комах. Квітки медунки лікарської гетеро стильні (різностовпчасті): в одних квіток довгі стовпчики та короткі тичинки, а в інших – навпаки. Відокремлення пильників від приймочок ускладнює самозапилення.
Сон широколистий.

Квітки сону спочатку схожі на дзвіночки, потім оцвітина широко розкривається. Численні яскраво – жовті тичинки роблять квітку більш помітною для комах – запильників. Нектар у квітці відсутній. Запилення перехресне: маточки дозрівають раніше за тичинки.

Анемона жовтицева.

У квітках анемони жовтицевої утворюється багато пилку, який поїдають комахи. Одночасно з перехресним запиленням в анемони можливе самозапилення.

Зірочки жовті.

Квітка має два кола листочків, біля основи яких розташовуються нектарники. Нектар доступний і для корткохоботних комах – мух, жуків. Напочатку цвітіння здійснюється перехресне запилення, а потім і самозапилення.

Мати – й мачуха

Квітки зібрані у суцвіття – кошики. Всі крайні квітки лише жіночі, вони язичкові та розташовані в кілька рядів. Серединні – лійчасто – трубчасті, функціонують як чоловічі (оскільки насінні бруньки зав'язі недорозвинені). Квітки протирогенічні. Маточки розвиваються раніше за тичинки. Завдяки чому виключається самозапилення. Під кінець цвітіння можливе запилення всередині кошика.

Первоцвіт весняний.

Квітка являє собою вузьку довгу трубочку, яка поза чашечкою трохи розширюється, а потім розщеплюється на 5 жовтих пелюсток з оранжевими плямами біля входу в трубку, завдяки чому збільшується помітність квітки. Квітки гетеростильні, через що самозапилення ускладнюється.

Ряст.

Квіти рясту світло – лілові або фіолетово – рожеві, віночок чотирилопатевий, зрослий біля основи. Верхня з двох зовнішніх пелюсток має шорець. 6 тичинок зрослі в два пучки. Верхній пучок має відросток, що входить у шорець і виділяє туди нектар, доступний лише комахам з довгим хоботком. Короткохоботні види джмелів іноді прогризають шпорці та дістають нектар, не запилюючи квітку. Самозапилення не можливе, оскільки пилок дозріває раніше за маточки, і, крім того, квітка стерильна відносно власного пилку, тобто запліднення не відбувається.

Екологічні правила

Забороняється розпалювати вогнища:

• 
  В суху погоду, під час сильного вітру, на відстані менше, ніж три метра від дерев;
  
• 
  Серед хвойних молодняків;
  
• 
  На сухій траві, в очереті та зарості тростини;
  
• 
  Під кронами дере, між поверхневими коренями та біля пнів;
  
• 
  На лісосіках із залишеними прорубочними залишками та на ділянках, засмічених ділянках;
  
• 
  На місцях від неочищених мінеральних шарів.
  

Не слід залишати вогнище без догляду навіть на де - який час.

Не ламайте гілки дерев та чагарників, не пошкоджуйте їх сокирами та ріжучими предметами.

Перебуваючи в лісі, не зчиняйте галасу, не вмикайте в повну потужність магнітофони. Стривожені випадковим шумом птахи і тварини полишають місця свого існування. В особливо важкій ситуації опиняється молодняк. Не встигаючи за дорослими пташенята та звірята губляться та часто гинуть. Кілька переляків можуть привести до загибелі цілих виводків де – яких видів тварин.

Не руйнуйте нір тварин, гнізда птахів, мурашники. Не чіпайте пташиних яєць і не виймайте пташенят з гнізд – це може призвести до їх загибелі.

Забороняється самовільний вилов птахів і диких тварин. Пам'ятайте! Дикі тварини не можуть жити в неволі!

Не можна в'їзджати на автомобілях і мотоциклах в ліс. Вони пошкодять трав'яний покрив і корені дерев.

Не зривайте дикоростучі лікарські рослини для гербаріїв і букетів. Пам'ятайте – ці рослини застосовуються в медицині.

Заборонено збирати лісові ягоди різними пристосуваннями. Не порушуйте строків збирання ягід, які щорічно встановлюються залежно від термінів дозрівання.

Не ловіть комах для колекції. До ваших колекцій потрапляють зазвичай найбільш рідкісні та гарні.

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ, ЛІКАРСЬКІ,

ДЕКОРАТИВНІ РОСЛИНИ.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4. РОЗПІЗНАВАННЯ ВИДІВ КІМНАТНИХ РОСЛИН

Мета: Ознайомити учнів з найпоширенішими покритонасінними; сформувати практичні вміння розпізнавати кімнатні рослини; визначити декоративне значення покритонасінних та їх роль у житті людини.

Обладнання: муляжі овочів, фруктів; кімнатні рослини, гербарій декоративних, медоносних, лікарських рослин; моделі квіток; таблиці.

Тип уроку: узагальнення і систематизація знань, застосування умінь, знань і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Розминка.

Всі ми добре знаємо казку про Маленького Принца, де є такі слова: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». У нас вдома є кімнатні рослини. Які милують наше око і піднімають настрій. І, мабуть, серед них є найулюбленіша. Я вам пропоную скласти розповідь про свою улюблену кімнатну рослину, чим вона для вас є цікавою.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Під час вивчення теми «Покритонасінні» ми з вами познайомилися з різними групами рослин та звертали увагу на їх практичне значення. Сьогодні ми з вами підсумуємо отримані знання.

ІІІ. Систематизація знань.

(Кожна група презентує свою роботу (див. презентації). В ході розповіді учні заповнюють таблицю)

Назва рослини

До якого класу належить

До якої родини належить

Практичне значення

ІV. Виконання практичної роботи.

Мета: формувати і розвивати вміння розпізнавати рослини, визначати пристосованість рослин до місць зростань (вологих і сухих, освітлених і затінених), користуватись довідниками, складати паспорт рослин.

Обладнання та натуральні об'єкти: довідники з кімнатних рослин; зразки паспортів кімнатних рослин; кімнатні рослини сухих місць зростання (алое деревовидне, агава американська, сансев'єра цейлонська); вологих місць зростання (монстера делікатна, традесканція зелена), місць зростання середньої зволоженості (пеларгонія великоквіткова, сенполія, або узумбарська фіалка).

ХІД РОБОТИ

Розгляньте малюнок, знайдіть опис у довіднику, упізнайте запропоновану рослину групи «Рослини сухих місць». Звідки вона походить? Установіть пристосування запропонованої рослини до посушливих місць зростання.

Розгляньте малюнок, прочитайте її опис у довіднику, упізнайте запропоновану рослину з групи «Рослини вологих місць». Звідки походить ця рослина? Установіть пристосування запропонованої рослини до вологих місць існування.

Розгляньте малюнок, прочитайте її опис у довіднику, упізнайте кімнатну рослину групи «Рослини місць середньої зволоженості». Звідки походить рослина?

Установіть пристосування запропонованих рослин до умов існування:

• 
  з групи «Рослини середньої зволоженості» (пеларгонія, сенполія, або узумбарська фіалка);
  
• 
  з групи «Рослини сухих місць» (алое деревовидне, агава американська, сансев'єра цейлонська)
  
• 
  з групи «Рослини вологих місць» (монстера делікатна, традесканція зелена).
  

Підготуйте для однієї кімнатної рослини паспорт з короткою характеристикою за таким планом:

• 
  назва виду;
  
• 
  систематичне положення (відділ, клас, родина);
  
• 
  батьківщина;
  
• 
  біологічні особливості;
  
• 
  наукове і практичне використання;
  
• 
  догляд;
  
• 
  література для поглибленого ознайомлення.
  

VІ. Підсумок уроку.

Кожен учень починає свій виступ словами «Я хочу написати оду рослині за …»

VІІ. Домашнє завдання.

Повторити §41 - §51 підручника.

Побудувати діаграма Вена «Порівняльна характеристика класів Дводольні і Однодольні».

Завдання за бажанням:

Чому ми не спостерігаємо появу плодів у кімнатних рослин?

Чому кімнатні рослини не можна поливати холодною кип'яченою водою?

Чому кімнатні рослини не бажано поливати холодною водою, особливо взимку?

Чому кімнатні рослини краще ростуть у глиняних горщиках, ніж в металевому посуді?

УРОК – РОЛЬОВА ГРА

«ЦІ ЗНАЙОМІ НЕЗНАЙОМЦІ»