«Художній стиль. Загальне поняття»

Серія уроків розвитку мовлення

в 4 класі

Учитель початкових класів

Данілова О. І.

СЕЛИДІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І – ІІІ СТУПЕНІВ № 6
УPOK РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ №1

Тема: «Художній стиль. Загальне поняття».

Мета: дати уявлення про художній стиль як різновид книжного; учити складати текст у художньому стилі.

Хід уроку

Мовна розминка

- Кому з вас доводилося жити влітку в селі або на дачі і прокидатися рано-вранці, до схід сонця. Що цікавого спостерігали ви в природі? Що вас здивувало, вразило?

- Прочитайте. (напівголосно), як описав раніше ранок Тарас Ш.евченко.

Дивлюсь: аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все-то те, вся країна,

Повита красою.

Зеленіє, вмивається

Срібною росою.

Споконвіку вмивається,

Сонце зустрічає ...

І нема тому почину,

І краю немає!

- Що особливо сподобалося і запам'яталося поетові?

- Які слова вам незнайомі, незрозумілі? Який словник допоможе пояснити значення цих слів?

- Як він називається? (Показати тлумачний словник. Пояснити значення слів: повита, рясні.)

- Знайдіть слова, ужиті в переносному значенні: слова, що говорять про неживі предмети як про живих істот.

- Які почуття викликав у вас цей вірш? Що потрібно передати при читанні?

- У якому темпі слід читати? (Виразне читання вірша)

2. Загальне цоняття про художній стиль

Цільова настанова.

- Сьогодні ми продовжимо знайомство зі стилями тексту. Які стилі ви вже знаєте?

Прочитайте тексти. Визначте, звідки узятий кожний з них: зі збірника оповідань про природу; складений третьокласником; з підручника «Природознавство» .

Текст 1

Роса - це водяні краплі. Вони осаджуються з вологого повітря на охолоджені поверхні рослин, грунту, предметів. Роса випадає звичайно у вечірні, нічні і ранкові години. Крапля роси називається росинкою.

Текст 2

КРАПЛИНКИ РОСИ

Цвіте рожевий мак. Уночі впала роса, прокинулася вранці квітка, побачила на пелюстках краплини роси. Питається краплинок: «Хто ви Taкi?». Вони й відповідають: «Ми народжуємось з теплого нічного вітру. Ми - росяні краплинки». Здивувалася квітка. Думає: «Що ж робитимуть росинки?». А вони сидять на пелюстках. Зійшло сонце, і в кожній краплині горілося по маленькому сонечку. Сонце піднімалося над землею. Росинки ставали всі менші. Ось вони одна за одною і зникли.

- Куди ж ви йдете від мене? - запитала квітка.

- До сонця, до сонця! - відповіли краплинки роси.

(В. Сухомлинський)

Текст З

Сьогодні я прокинувся до схід сонця і вийшов у сад. Ранок був свіжий , прохолодний. Уже пробивалися перші промені сонця.

Яка краса відкрилася моїм очам, - аж дух захопило. Уся трава і дерева були вкриті дрібними крапельками роси, що грали на сонці, як перлини.

Я такого ніколи в житті не бачив. Просто здорово!

- Який із трьох текстів написаний у розмовному стилі? Як ви це визначили?

- Чим схожі перші два тексти на третій? (Загальною темою) Чим відрізняються? (Вони написані Не врозмовному стилі.)

- Подивіться на перший текст. Яка його тема? Сформулюйте питання, на які в ньому можна знайти відповіді. (Що таке роса? Де, коли і чому вона з'являється? Як називається крапля pоcu? Чи виражені в цьому тексті ставлення до роси, які-небудь почуття автора?)

- Яка ж задача (мета) цього тексту? Як ви думаєте, у якому стилі він написаний? (У кнuжному)

- Отже, 3- й текст складений у розмовному стилі, 1- й - в книжному.

- А в якому ж стилі написаний 2-й текст? Щоб відповісти на це питання, давайте поміркуємо разом.

.- Звідки взятий цей текст? Так само, як і l-й, він узятий з книги. Отже, він теж написаний у книжному стилі.

Запис у зошиті:

Стилі

книжний розмовний

- Але порівняйте, чи з однакових книг узяті ці тексти? (Перший з підручника, наукової книги, другий - з художньої.) Отже, книжний стиль має два різновиди: розрізняють науковий і художній книжний стилі.

Продовження запису:

книжний

художній науковий

Висновок. Третій текст написаний у художньому стилі. Художній стиль - різновид книжного стилю.

Давайте спробуємо визначити, чим відрізняється текст, написаний художньому стилі, від інших текстів.

- Яка задача (мета) стояла перед автором 2-го тексту? (Намалювати яскраву, барвисту картинку)

- Чи вдалося це авторові? Чи красива вийшла картинка?

- Які слова допомогли авторові передати красу росинки?

-Які з них вжиті в переносному значенні?

- Виділіть слова, у яких виражене ставлення автора до того, про що він пише.

Узагальнення.

- Отже, що ж характерно для художнього стилю? Яка його задача (мета)? Які засоби звичайно використовуються для створення картини? Чи виражається ставлення автора до зображуваного, його почуття, настрій? Як?

4. Закріплення

- В якому стилі написаний вірш Т. Шевченко (див. вірш у мовній розминці)? Доведіть.

ВИСНОВОК: текст художнього стилю може бути написаний у прозі й у віршах.

Продовжити запис у зошитах:

художній

проза вірші

5. Складання тексту в художньому стилі за аналогією за поданим початком

- А зараз ми складемо невелику розповідь у художньому стилі. Це буде розповідь про вітер. Нам допоможе текст Г. Андріанової. Прочитайте його.

Теплий літній ранок. Зітхнув і пробудився вітерець-хлопчисько. Ступнув, злякав синицю з гілки, зірвав лист із молоденької осички, заплутався в густих колючках старої ялини, розсердився, ухнув у височині й умчався, Обурена осичка довго лопотала всіма гілками, тремтіла листиками, немов змерзла.

- В якому стилі написаний текст?

- Про що він?

- Про який вітер?

- З ким порівнюється літній вітерець?

- За якою ознакою?

- Які дії він виконує?

Задача: нам потрібно розповісти про вітер, що дме в непогожий день пізно восени, як про живу істоту.

- Чи буде схожий цей вітер на легкий літній вітерець?

- Яким буває вітер у непогожі осінні дні? , ,

- З ким його можна порівняти?

- Що робить злий, непривітний осінній вітер?

(З питань відбираються і записуються опорні слова.)

Можливий початок:

Пізня осінь. Похмурий непогожи день ...

(Складання і читання текстів.)

6. Узагальнення вивченого

- Які ви знаєте стилі?

- Назвіть різновиди книжного стилю.

- Які відмінні ознаки художнього стилю?

І. Тарас Шевченко.

Дивлюсь: аж світає,

Край неба палає,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Між ярами над ставами верби зеленіють.

Сади рясні похилились,

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

І все-то те, вся країна,

Повита красою.

Зеленіє, вмивається

Срібною росою.

Споконвіку вмивається,

Сонце зустрічає ...

І нема тому почину,

І краю немає!

ІІ. Текст 1

Текст 2

КРАПЛИНКИ РОСИ

- Куди ж ви йдете від мене? - запитала квітка.

- До сонця, до сонця! - відповіли краплинки роси.

(В. Сухомлинський)

Текст З

Я такого ніколи в житті не бачив. Просто здорово!

ІІІ.

УPOK 2

Тема: «Слово, його значення. Слова нейтральні й емоційно забарвленї»

Мета: - познайомити дітей з емоційно забарвленою лексикою;

- учити виділяти емоційно забарвлені слова з тексту, уживати їх у мові з урахуванням емоційного забарвлення.

Хід уроку

1. Мовна розминка

- Прочитайте віршовані уривки. Визначте, хто їхній автор, з якого твору вони взяті. Про що він?

Текст 1

Бедные, бедные звери!

Воют, рыдают, ревут!

В каждой берлоге

И в каждой пещере

Злого обжору клянут.

Да и какая же мать

Согласиться отдать

Своего дорогого ребёнка

Медвежонка, волчонка, слонёнка,

-Чтобы ненасытное чучело

Бедную крошку замучило!

Текст 2

И глядите: медвежата,

Как весёлые котята,

Прямо к дедушке мохнатому,

толстопятые, бегут:

«Здравствуй, дедушка, мы тут!»

Рады зайчики и белочки,

Рады мальчики и девочки,

Обнимают и целуют косолапого:

«Ну, спасибо тебе, дедушка,

за солнышко!»

- Веселі це вірші або смутні?

- Яка причина того, що ридають звірі в1-му уривку? Якого злого ненажеру вони клянуть? За що?

- Які почуття викликає у вас горе звірів? Як треба прочитати цей уривок?

- Кому весело в 2-му уривку?

- Чому вони радіють, кому дякують?

- Щo слід передати при читанні цього уривка?

- Обидва уривки узяті з того самого художнього твору. У них автор малює картини горя або веселощі звіряток, виражає свої почуття, своє ставлення до того, що відбувається: в одному випадку - співчуття, в іншому - радість за звірів, що перемогли крокодила.

- В якому ж стилі написані обидва уривки?

2. Перевірка домашнього завдання

- Наведіть приклади текстів (підібрані вдома), написаних у художньому стилі. Обгунтуйте свій вибір.

- Що характерно для художнього стилю?

3. Знайомство з емоційно забарвленою лексикою

Цільова настанова:

- Сьогодні ми продовжимо знайомство з художнім стилем і спробуємо визначити, які засоби використовують автори, щоб не просто красиво розповісти про щось, але й передати своє ставлення до того, що відбувається: радість, смуток, обурення, переляк, здивування, замилування .

Порівняйте слова:

дівчинка - дівчина

горобець - горобчик

крокодил - крокодилище

сестра - сестричка

слово - слівце

- ПрочитаЙте слова парами з різною інтонацією так, щоб усі відчули, чим вони відрізняються. Поясніть, чим відрізняються ці слова, що саме ми намагалися передати при читанні.

ВИСНОВОК. Отже, частинки слова - суфікси - можуть зробити слова добрими і злими, милими, ласкавими або страшними.

- Як ви думаєте, якими – добрими чи злими, великими або маленькими - роблять слова суфікси -чик, -оньк, -еньк? Підтвердьте відповідь прикладами.

- Якщо вам зустрінеться суфікс -ен (-чик), ви злякаєтеся чи зрадієте? А якщо зустрінете суфікс -ищ? Опишіть, які вони.

ВИСНОВОК. Таким чином, один із засобів, що допомагає нам виразити свої почуття, свій настрій, ставлення до кого-небудь, дати оцінку тому про що ми говоримо, - незвичайні промовисті суфікси.

- Наведіть приклади слів з такими промовистими суфіксами з текстів розминки. Що вони допомагають виразити (які почуття, емоції)?

Виразити свій настрій, емоції, почуття (шкоду, образу, смуток, замилування, подив, радість, горе) можна не тільки за допомогою часточок слів - суфіксів, але й завдяки цілим словам. Знайдіть у текстах розминки слова, що тільки називають предмети, дії, але не виражають почуттів, емоцій, оцінки. Це нейтральні слова.

- Виділіть слова, що виражають почуття, емоції, які дають оцінку зображуваному. Такі слова називають емоційно забарвленими. Запис у зошиті:

Слова

нейтральні емоційно забарвлені

(приклади) (приклади)

4. Узагальнення

- Які ж засоби використовують письменники для вираження почуттів, емоцій, настрою в текстах художнього стилю?

5. Закріплення

Групова робота: діти об'єднуються в 4 групи. Кожній групі даний текст (тексти під буквою А).

Завдання. Визначити емоційне забарвлення тексту. Виділити емоційно забарвлену лексику.

Робота за двома варіантами. Скласти розповідь з 3-4 речень про пригоди крокодила (l варіант - .злого, 2 варіант --- забавного)
Жив-був крокодил (-чик, - ище) маленький, забавний; страшний кровожерливи. Він дуже любив ... Одного разу. ..

- Підкресліть емоційно забарвлені слова.

5. Домашнє завдання

Визначити емоційне забарвлення тексту. Виписати емоційно забарвлені слова (тексти під буквою Б).

Тексти

А. 1) Плаче шпак уранці пісня зливи,

Де шумлять на греблі явори,

Що шпаківню вітер чорногривий

Перекинув денцем догори.

Заревів ведмідь у хащі

Злякалися малята,

Бігти кинулись мерщій

До неньки, до тата.

Сад весною знов ожив.

Як тут не радіти?

Скільки яблук, груш і слив

Буде цього літа!

Коли прийшов зі школи внук,

Дідусь щоденник взяв до рук:

- За віщо двійку ти схопив?

- За те, що швидко відповів ...

- За те, що швидко? - гримнув дід.-

За те ж п'ятірки ставить слід!

- Та що ви, діду, кричите?

Сказав я швидко, та не те ...

Б.1) Суне злючая зима.

Коник плаче, серце мліє;

Кинувсь він до Муравля:

- Дядьку, он зима біліє!

От тепер же згину я!

2)Плаче,стогне,репетує,

А Вовчиця теє чує,

Пробігаючи ліском,

До криниці зазирає ...

«Лисе, що таке?»- питає

Найніжнішим голоском.

Ой, весела в нас зима,

веселішої нема,-

грає срібними зірками,

в'ється синіми димками,

снігом землю обійма.

Наблизилась хмара-

Велика, сердита,

Взялася нізащо

Хмариночку бити.

Вова в класі, коло дошки

Завдання не знав ні трошки.

Невеселий, як ніколи,

Повертався він зі школи.

УPOK РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ №3

Тема: «3ображально-виражальні засоби. Епітет».

Мета: познайомити дітей з епітетом, його призначенням; збагатити словник дітей епітетами.·

Хід уроку

1. Мовна розминка. Введення поняття

Припала до серця

ця … картина:

... місяць в небі

І ... рівнина,

Небеса ... ,

І ... сніг,

І саней ...

... біг.

(А. Фет)

(Дивна, повний, біла, високі, блискучий,далеких, гамірливuй)

Зранку надворі … kapтина:

Хмари нескінченні,

Калюжі біля тину.

Краплями вмивається ... горобина,

Купка ... стріх

Скніє у низині.

Що ж ти рано в гості,

Осене, прийшла?

Ще так прагне серце

Світла і тепла.

(А. Плещеєв)

(Сумная, хирлява, чорних)

- Перед вами - уривки з віршів, у яких різні поети намалювали картини природи. Прочитайте. Чи постали описані картини у вашій уяві? Давайте спробуємо відновити тексти.

- Як ви думаєте, чи приємні авторові спогади про цю картину? Доведіть.

- Яка ж ця картина? Визначте її настрій одним словом.

- Картину якої пори року малює поет? Якого кольору рівнина узимку? Ніч темна або світла?

- Який на небі місяць у світлу ніч? Небеса від світла місяця здаються ... (високими). Місяцьосвітлює сніг, і він блищить, іскриться. Сніг який? (В останніх двох рядках діти запропонують визначення приблизно, за змістом.) Учитель називає епітет, використаний автором, коментує його.

- Картину якого часу року малює Плещеєв? Чи радує осінь поета? Доведіть.

- Яка ж це картина?

- До слів «горобина» і «стріх» підберіть підходящі за змістом визначення, зіставте їх з авторськими.

- Чи однакові за настроєм намальовані авторами картини?

- Як треба прочитати ці вірші, з яким емоційним забарвленням?

- Що слід передати при читанні? (Виразне читання)

- У якому стилі написані обидва тексти? Доведіть. Перелічте слова, що допомогли авторам намалювати «дивну» і «сумну» картини.

- Що називають (визначають) ці слова? (Характерні ознаки явищ)

- На які питання вони відповідають?

- Які з цих слів емоційно забарвлені?

- Які нейтральні?

Узагальнення:

- Слова, що називають характерні ознаки предметів, явищ, відповідають на питання який? (яка?, яке?, які?), називаються епітетами. Епітети вживаються найчастіше в художньому стилі. Вони можуть бути емоційно забарвленими або нейтральними, але в будь-якому випадку епітети допомагають авторові намалювати, а читачеві - уявити яку-небудь картину.

2.Закріпления

1) Виділити епітети. Визначте, з якою метою вони використані.

а) Ясне й прозоре полотно полів.

Вітри -

в калинових вінках червоних. (Л. Кисельов)

б) Обережний, хитрий лис

До нори вечерю ніс.

(А. Качан)

в) А в нашої печі

Золотії плечі,

Мальовані крила

Щоб коровай загнітила.

(В. Пепа)

г) Сама собою річка ця тече,

Маленька річечка, вузенька, як долоня. (М. Вінграновський)

д) Biтер-вітер-вітерець,

Жартівливий пустунець

Шапку збив на вуха,

Сміється, дмуха.

(Діма)

е) В синьому морозному світанні

Возгорілись теплі вікна шкіл.

Мама з шафи валянці дістала

І зимові теплі кожушки.

(І. Жиленко)

ж) Надійшла весна прекрасна,

многоцвітна, тепла, ясна,

наче дівчина у вінку.

(І. Франко)

з) Метелик срібновійний,

Веселий і меткий,

Квітки цілує в вії,

В білі пелюстки.

(М. Щербак)

ВИСНОВОК. Епітети використовуються звичайно як цвітописьмо, для передачі, вираження почуттів, настроїв (ніжності, тривоги, радості), жартівливої оцінки чого-небудь, допомагають описати зовнішній вигляд предметів, привабливих і непривабливих.

Об'єднайте тексти за подібністю теми. Порівняйте їхнє емоційне забарвлення. Намалюйте словесні картинки до будь-яких текстів із загальною темою. Які слова допомогли вам намалювати контрастні картини? Як такі слова називаються?

а) Молоденька хмаринка

Шука в небі хатинку. ..

б) Цвiте зранку кульбаба,

Цвiте жовта троянда,

I жовтеньким курчатка цвiтуть ...

в) Зацвiла в долинi

Червона калина ....

г) У вiнку зеленолистiм,

у червоному намистi

Видивляється у воду

На свою хорошу вроду.

3. Докладний переказ тексту з використанням епiтетiв

Я прокинувся сiрим ранком. Кімната була залита жовтим свiтлом, начебто вiд гасової лампи.

… Дивний світ, неяскравий i нерухомий, був не схожий на сонячний. Це вiдсвiчувало осіннє листя. За вiтряну i тривалу нiч сад скинув сухе листя, воно лежало шурхотливими купами на чорнiй землi i поширювало тьмяне сяйво. Biд того сяйва обличчя людей здавалися засмаглими, а сторiнки книг, на столi начебто вкрилися шаром старого воску. Так почалаея осінь.

(За К-. Паустовським)

- Прочитайте текст. Озаглавте його з-погляду теми.

- 3 чого почалася для К. Паустовського осінь?

- Чим це свiтло було схоже на сонячне?

- Але чому воно здалося письменниковi дивним?

- Чи був ранок сонячним?

- Отже, день похмурий, сiрий, але жовте свiтло заливає кімнату, неяскраве i нерухоме, тому воно здається дивним.

- Якi порiвняння використовуе письменник, щоб показати незвичайність свiтла? Яка подiбнiсть покладена в основу цих порiвнянь?

- Що ж було джерелом свiтла? (Листя, що лежало на землi)

- Чому за одну нiч земля вкрилася купами листя?

- Чому купи листя названi шурхотливими?

- Пояснiть значення слова «сяйво». У сполученнi з яким епiтетом воно ужито? Замiнiть слово «тьмяне» близьким за змicтом. З якою метою К. Паустовський використовує прикметник «тьмяне» з iменником «сяйво»?

- Прочитайте текст. Пiдкреслiть епiтети. Вам потрiбно переказати уривок як найближче до тексту. Про що будете розповiдати? Яку основну думку потрiбно передати при переказi? Якi епiтети i порiвняння слiд використовувати в переказi?

Пiдсумок уроку

УPOK РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ №4

Тема: «Зображально-виражальнi засоби мови. Метафора. Порiвняння».

Мета: познайомити дiтей з метафорою i порiвнянням, показати роль порiвняння в художньому текстi.

Хiд уроку

1. Мовнарозминка

Надiйшли морози, рiки закували

І березам коси iнeєм прибрали.

Пухова перина очi убирає,

Бiла скатертина - ні кiнця, ні краю .

Пiд серпанком бiлим трава i листочки,

Рiчка онiмiла, не дзюрчать струмочки.

Омертвiли лози, ледь гiлля хитають,

А в полях морози та вiтри гуляють.

(Я. Колас)

- Прочитайте вiрш «пташиним базаром». Приготуйтеся читати вголос виразно, щоб передати настрiй. Прослухаємо читання декiлькох учнiв та оцiнимо його.

- Яку картину ви уявили?

- Що допомогло поетовi намалювати цю картину? Якi образотворчi засоби мови тут присутнi? (Тут ужитi епітети: пухова перина, бiла скатерт ина, пiд cepпaнком бiлим.)

2. 3найомство з метафорою

- Скажiть, ці слова-епiтети ужитi в прямому чи переносному значеннi? (У переносному)

-Прочитайте словосполучення:

нiжка стiльця,

пiдошва гори,

нic човна,

ручка дверей,

сонце виглянуло,

двигун дихає.

- Якi слова в цих сполученнях ужитi в переносному значеннi? На підставі чого стало можливим перенесення значення? (Перенесення значень стає можливим тому, що один предмет схожий на iнший, одне явище схоже на iнше, одна дiя схожа на iншу дiю.)

- Перенесення значень на основi подiбностi, порiвняння предметiв i явищ називається метафорою. (Запис у зашит)

- Наведiть свої приклади метафор. А тепер знайдiть метафори у вipшах.

Текст 1

Билий гриб-боровик,

Він до свого бору звик

Грибника злякався

У глицю заховався.

Hi очей, нi вушок

Сам лиш капелюшок.

(О.Орач)

Текст 2 Огiрки-пузанки

Поховались пiд листки.

А жовтавi динi

Видно в огудиннi.

А гарбуз, а гарбуз

Прямо в землю загруз.

Всі вiдпочивають,

Всі лежать-дрiмають.

Тiльки соняшник не спiть –

На однiй нозi стоїть

І, розкривши жовтий рот,

Стереже він наш город.

(г. Бойко)

3. 3найомство з порiвнянням

- Метафора створюється при виявленнi спiльних ознак у предметiв, при порiвняннi двох предметiв. Метафора називаеться схованим порiвнянням. А є й вiдкрите порiвняння. Ми часто говоримо: Biн, як ведмiдь; голова, як куля; руки, як крила. Порiвняння приєднується союзами як, немав, начебто. Порiвняння уводиться в текст, щоб ми яскравiше, наочнiше, образнiше уявили предмет.

- А тепер, дiти, знайдiть порiвняння в текстах. Пояснiть їxнiй змicт.

Текст З

Бiленька, як лебідь,

Привабна, як ляля,

На чистому небi

Хмаринка гуляла.

То жайвора слуха,

Де синi простори,

То сонцю на вухо

Щось нiжно говорить.

(О. Лупiй)

Текст 4

Щось мріє гай над річкою.

Ген неба край - як золото.

Мов золото поколото,

Горить-тремтить ріка, як музика.

(П. Тичина)

- Подивіться на вірш, що ми читали на початку уроку. Які порівняння в ньому використані?

- Діти, метафори й порівняння використовуються в загадках. Згадайте такі загадки і розкажіть, які художні засоби в них вжиті, розкрийте зміст метафори.

Наприклад: Яскраве коромuсло через ріку зависло.

Коромисло - це веселка, веселка вигнута, як коромисло. Тут ми зустрілися з метафорою.

- Діти, а тепер уявіть, що ви поети і вам треба підібрати яскраві порівняння для таких предметів: береза, очі, хмара, гриб, ялина. Подивимося, у кого порівняння вийдуть кращі.

4. Підсумок уроку

- Що таке метафора?

- А що таке порівняння?

- Для чого вони використовуються в тексті?

5. Домашнє завдання

Придумати порівняння для наступних предметів: Книга, руки, годинник, картина, квіти.

УPOK №5

Тема: «3ображально – виражальні засоби мови. Уособлення».

Мета: сформувати в дітей уявлення про уособлення; учити вживати уособлення в мові.

Хід уроку

1. Мовна розминка. Знайомство з уособленням

- На уроках розвитку мови ми прочитали багато віршів, веселих, смутних, жартівливих, ніжних, ласкавих ... про сонце, про вітер, про зиму, про дітей тощо. Різні поети пишуть про різне, але завжди - про щось незвичайне, привабливе (або непривабливе), цікаве, про якесь відкриття, що зробили, спостерігаючи за чимось. Якби хтось з вас був поетом, про що б ви написали вірш?

- Латиський поет Маріс Чаклайс назвав свій вірш «Дахи». Що ж цікавого можна розповісти про звичайні черепичні дахи?

- Хто бачив черепицю? Що це таке? Яка вона?

- Прочитайте вірша.

КРЬІШИ

Утренний гудок услышав,,

В городе проснулись крыши.

Раскраснелась черепица,

Ей на солнышке не спится.

Солнце веки распахнуло,

С неба крышам подмигнуло.

Много повидали крыши:

Трубочистов и мальчишек,

Воробьёв и галок важных,

Змеев ветреных бумажных,

Облаков, салютов звездных,

Дождиков, ночей морозных ...

В небеса всю жизнь смотрели

И ничуть не постарели.

- Чи сподобалася вам розповідь про дахи? Чим вона цікава? Про що поет розповідає, як про живі істоти?

- Як будемо читати вірш: які рядки прочитаємо в у повільненому темпі, ніби потягуючись після сну, які - в прискореному? Що прочитаємо з пустотливими нотками, що - із задоволенням? (Виразне читання)

- Назвіть слова, що зображують, як живі істоти, дахи, черепицю, сонце. Як ви їх розумієте? У прямому чи в переносному значенні ужиті ці слова? Як можна виразити ці думки іншими словами?

ВИСНОВОК. Слова, що вжиті в переносному значенні і характеризують неживі предмети як живих істот, - це уособлення. (Пояснити термін, nорівняти з метафорою. Уособлення- - це теж метафора, її різновид.)

2. Виділення уособлень у текстах

Колективна робота

- Прочитайте. Виділіть уособлення.

а) Веседий вересень у лісі

Повісив ліхтарі,

І сонце на золотистім списі

Гойдається вгорі.

б) Наблизилась хмара –

Велика, сердита,

Взялася нізащо

Хмариночку бити.

в) Надійшли морози,

ріки закували

І березам коси

інеєм прибрали.

г) Осінь брала відра золоті,

Пшениці озимі коливала,

Потім сіла при людській путі

І зернята дітям роздавала.

д) Дні все коротшають, міняться,

Гляне сонечко й знову захмарило.

Групова робота (5 груп)

- Виділіть уособлення. Складіть своє речення (про цей же предмет, як про живу істоту).

а) Реве, свище завірюха, по лісу завило,

як те море, біле поле снігом покотилось.

б) Звечоріло, ніч заходить, місяць з хмари не виходить; ані зіроньки не мріє,

тільки сніг кругом біліє.

Ось схопилась хуртовина,

Закружилася долина,

І кипить мороз у полі,

На просторі та на волі.

в) Сходить день і знову гасне,

посилає нам привіт,

І цікавий, і прекрасний

Оточив Орисю світ.

г)До мого вікна

Підійшла весна,

Розтопилася на шибці

Квітка льодова.

Крізь прозоре скло

Сонечко зайшло

І поклало теплу руку

На моє чоло.

д) Встала весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком укрила.

- Виконуйте завдання в наступному порядку:

Виділіть уособлення.
Визначте, за, якою (подібною) ознакою порівнюється цей предмет з живою істотою.
Поміркуйте, з якою ще живою істотою можна порівняти цей предмет.

За якою ознакою?

Складіть речення, запишіть його.

Перевірка: читання виділених уособлень, складених речень. Запис у зошиті виразів з уособленнями (підготовка до складання казки).

3. Складання казки

Цільова настанова: скласти коротку казку на тему «Про що розповів дах?» (або «Що наснилося дахові ?»), використовуючи записані уособлення.

- Хто може бути дійовими особами казки? (Дах, осінь або зима, ніч, зоря, дощ, вітер, сонце, земля, будь-яке дерево, хмарка тощо)

- Коли відбувалася дія (в який час доби)?

- Про які події зміг розповісти дах? (Про те, як прокинувся і заспівав свою пісеньку струмочок; як зоря розбудила землю, дерева; як вила всю ніч хуртовина; як гуляв вітерець; як плакав дощик; що відбувалося на нічному небі тощо)

- З чого ви почнете казку? (Жив-був дах. Це був дах. Чимало побачив він на своєму віці ... )

- Чим все закінчилось?

4. Підсумок уроку

- Наведіть приклади уособлень з казки. Що таке уособлення? З якою метою та в яких жанрах літератури використовуються уособлення?