Інструкція з безпеки життєдіяльності під час проведення
екскурсій з хімії №

I. Загальні положення

І.1. До екскурсії допускаються учні, які пройшли спеціальне навчання, інструктаж з безпеки життєдіяльності.

2. 
   Проведення інструктажів та перевірка знань з питань безпеки жит­тєдіяльності здійснюються у межах навчальної програми й оформ­ляються відповідно до журналу з інструктажу.
   
3. 
   Виконання даної інструкції є обов'язковим для всіх осіб, які про­водять екскурсії з хімії.
   
4. 
   Для екскурсії обираються природні об'єкти, виробництва, на яких забезпечуються повна безпека її проведення.
   

2. 
   Керівник екскурсії повинен вести постійний нагляд за учнями.
   

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед екскурсією учнів необхідно ознайомити із загальною харак­теристикою об'єкта, маршрутом і правилами безпеки, яких необхід­но дотримуватись під час екскурсії.

2. 
   Кількість учнів, які одночасно беруть участь в екскурсії, не повинна перевищувати 25 чоловік.
   
3. 
   Вирушаючи на екскурсію з учнями, вчитель повинен мати при собі дорожню аптечку першої допомоги.
   
4. 
   Допущені до екскурсії учні повинні бути відповідно одягнені й не мати при собі предметів, що створюють небезпеку під час проведен­ня екскурсії.
   
5. 
   Перед проведенням екскурсії зробити перекличку учнів і відмітити присутніх.
   

III. Вимоги безпеки підчас роботи

1. 
   Після прибуття на місце екскурсії зробити другу перекличку.
   
2. 
   Якщо для доставки учнів до місця екскурсії використовується гро­мадський транспорт, посадку здійснювати групами під керівни­цтвом дорослого {вчителя, керівника). При цьому в транспортні за­соби входять спочатку учні, а потім особа, яка ними керує. У такому самому порядку здійснюється висадка учнів із транспортного засо­бу. Можна доставляти учнів до місця екскурсії також і на спеціально виділених транспортних засобах. Для цього дозволяється викорис­товувати автобуси і закриті вантажні машини.
   

4. 
   Перед перевезенням у транспорті з учнями проводиться інструктаж з правил дорожнього руху.
   
5. 
   Перевозити учнів на відкритих вантажних машинах забороняється.
   
6. 
   Під час екскурсій учні виконують завдання за вказівкою вчителя.
   

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. 
   Після закінчення екскурсії перед поверненням додому вчителі виводять усіх учнів з об'єкта екскурсії і перевіряють наявність їх за списком.
   
2. 
   Після повернення з екскурсії ще раз перевіряють учнів за списком.
   

V. Вимоги безпеки в екстремальних ситуаціях

1. 
   У випадку травм потерпілому надають першу домедичну допомогу.
   
2. 
   У випадку виникнення небезпечної ситуації на місці екскурсії учи­телі виводять учнів у безпечне місце.
   

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

«Затверджую»

Директор школи

ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ №___

ЗАВІДУЮЧОГО КАБІНЕТОМ ХІМІЇ

І. Загальні положення

1.1. Посадова Інструкція розроблена на основі тарифікаційної характеристики вчителя хімії. Під час розробки Інструкції враховані рекомендації з організації охорони праці в освітніх закладах системи Міністерства освіти і науки України.

1.2. Учитель хімії призначається і звільняється з посади директором школи.

1.3. Він повинен мати вищу педагогічну освіту.

1.4. Учитель хімії підпорядковується безпосередньо заступнику директора школи з навчально-виховної роботи.

1.5. Завідувачу кабінетом хімії підпорядковується безпосередньо лаборант.

1.6. У своїй діяльності вчитель хімії керується Конституцією і законами України, указами Президента України, рішеннями Кабінету Міністрів України й органів управління освіти всіх рівній і питань освіти й виховання учнів; правилами й нормами охорони праці, техніки безпеки й пожежної безпеки, а також Статутом і локальними правовими актами школи (у тому числі правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами й розпорядженнями директора, Інструкцією), трудовим договором (контрактом).

Учитель дотримується положень Конвенції про права дитини.

II. Завдання та обов'язки

Основними напрямками діяльності вчителя хімії є:

2.1. Організація поповнення кабінету обладнанням, приладами і іншими матеріалами, приймання матеріальних цінностей (крім меблів) під відповідальність на збереження, забезпечення зберіган­ня підзвітного майна, участь в інвентаризації та списуванні майна кабінету.

2.2. Стимулювання соціалізації учнів, формування в них за­гальної культури, свідомого вибору ними професії та готовності функціонування в ринкових умовах.

2.3. Забезпечення режиму дотримання правил і норм з охорони праці в навчальному закладі.

2.4. Завідувач кабінетом хімії:

• Несе безпосередню відповідальність за безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, інвентарю тощо;

• забороняє використання обладнання, не передбаченого Типови­ми переліками;

• здійснює навчання та інструктаж учнів і вихованців з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час робіт, передбачених навчальними програмами;

• розробляє і періодично переглядає (не менш як один раз на три роки) інструкції з охорони праці, подає їх на затвердження ди­ректору;

• контролює стан обладнання навчального кабінету, його забез­печення протипожежним інвентарем, медичними та індивіду­альними засобами захисту, а також наочною агітацією з питань забезпечення безпечних умов праці та навчання;

• не допускає до проведення навчальних занять або робіт учасни­ків навчально-виховного процесу без передбаченого спецодягу та інших засобів індивідуального захисту;

• систематично проводить первинний, позаплановий, цільовий та вступний інструктажі з лаборантом та учнями, відповідно їх оформляє в журналах;

• перевіряє знання і виконання лаборантом та учнями правил та Інструкцій з охорони праці;

• не допускає проведення занять, пов'язаних з небезпекою для життя й здоров'я учнів і працівників школи. У разі виявлен­ня таких фактів повідомляє про це заступника директора з навчально-виховної роботи, проводить своєчасне розслідуван­ня й облік нещасних випадків, пов'язаних з роботою учнів у ка­бінеті; уживає заходів щодо усунення причин, які призвели до нещасного випадку;

• вносить пропозиції щодо покращення умов праці й навчання для включення їх в Угоду з охорони праці;

• допускає у визначеному порядку на заняття представників ди­рекції школи;

• бере участь у роботі педагогічної ради школи й нарадах, які проводяться дирекцією школи;

• чергує в школі відповідно до графіку чергувань на перервах між уроками, а також за 20 хв до початку і протягом 20 хв після за­кінчення занять;

• проходить періодичне медичне обстеження;

• дотримується етичних норм поведінки в школі, побуті, громад­ських місцях, які відповідають соціальному статусу вчителя.

III. Права

Учитель хімії має право;

3.1. Брати участь в управлінні школою в порядку, передбаченому Статутом школи.

3.2. На захист професійної честі та гідності.

3.3. Знайомитися зі скаргами та іншими документами, які містять оцінку його діяльності, давати відповідні пояснення.

3.4. Захищати свої інтереси самостійно або через посередника у тому числі адвоката, у випадку дисциплінарного розслідування пов'язаного з порушенням учителем норм професійної етики.

3.5. На конфіденційність дисциплінарного (службового) розслідування, за винятком випадків, передбачених законом.

3.6. Вільно обирати й використовувати методики навчання й виховання, навчальні посібники й матеріали, підручники.

3.7. Підвищувати свою кваліфікацію.

3.8. Атестуватися на добровільній основі на відповідну кваліфікаційну категорію й одержувати її у випадку успішного проходження атестації.

3.9. Давати учням під час занять і перерв обов'язкові розпорядження, які стосуються організації занять і дотримання дисципліни притягати учнів до дисциплінарної відповідальності у випадках, передбачених Статутом і Правилами внутрішнього розпорядку школи

IV. Відповідальність

4.1. У визначеному законодавством України порядку вчитель хімії несе відповідальність за:

• реалізацію не в повному обсязі навчальних програм відповідно до навчального плану і розкладу навчального процесу:

• життя і здоров'я учнів під час навчально-виховного процесу;

• порушення прав і свобод учнів.

4.2. За безпечний стан робочих місць, приладів, інструментів, належний санітарний стан приміщень.

4.3. Відповідальність за проведення інструктажів з охорони праці та безпеки життєдіяльності, а також записів у класному журналі та «Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів».

4.4. За невиконання чи неналежне виконання без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, законних розпоряджень директора школи та інших локальних нормативних актів, посадових обов'язків, установлених Інструкцією, учитель несе дисциплінарну відповідальність у порядку, ви­значеному трудовим законодавством.

4.5. За застосування, у тому числі одноразове, методів вихован­ня, пов'язаних з фізичним чи психічним насильством над особис­тістю учня, а також скоєння іншого аморального вчинку вчитель може бути звільнений з посади відповідно до трудового законодавства й Закону України «Про освіту». Звільнення за цей учинок не є мірою дисциплінарної відповідальності.

4.6. За завдані школі чи учасникам навчального процесу збитки у зв'язку з виконанням (невиконанням) своїх посадових обов'язків учитель хімії несе матеріальну відповідальність у порядку і в межах, визначених трудовим чи цивільним законодавством.

V. Повинен знати

Учитель хімії та завідувач кабінетом повинен знати:

5.1. Вимоги нормативних документів з питань безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

6.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку.

5.3. Правила безпечної експлуатації електрообладнання.

5.4. Правила пожежної та електробезпеки.

6.6. Правила надання першої медичної допомоги.

5.8. Правила виробничої санітарії та гігієни праці.

5.7. Правила користування засобами пожежогасіння та індиві­дуального захисту.

5.8. Шляхи евакуації дітей на випадок виникнення пожежі.

5.9. Особливості змісту навчальних програм з хімії.

5.10. Норми оцінювання знань, умінь і навичок учнів.

6.11. Вимоги до ведення навчальної документації школи.

6.12. Основні теорії методів навчання, їх класифікацію.

5.13. Зміст і засоби оптимізації процесу навчання.

6.14. Психологічні основи диференційованого навчання.

6.15. Сутність уроку як основної форми процесу навчання і виховання.

5.16. Підходи до вибору форм, засобів і методів навчання з урахуванням конкретних умов.

5.17. Основи формування системності знань школярів.

5.18. Особливості функціонування учнівського колективу як засобу виховання школярів.

5.19. Педагогічні основи учнівського самоврядування в школі.

5.20. Методику підготовки, проведення й аналізу виховних заходів та роботи з батьками.

5.21. Сучасні методики навчання з хімії.

5.22. Основну й додаткову літературу, першоджерела з хімії.

5.23. Форми й методи вдосконалення педагогічної майстерності, узагальнення педагогічного досвіду.

VI. Кваліфікаційні вимоги

6.1. Учитель хімії ї завідувач кабінетом хімії повинен мати від повідну вищу освіту.

6.2. Володіти сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, проявляти ґрунтовну професійну компетентність.

6.3. Забезпечувати свідому дисципліну школярів на уроках, під час проведення лабораторних робіт у кабінеті хімії.

6.4. Забезпечувати результативність та якість своєї праці.

6.5. Раз на 5 років проходити навчання на курсах підвищенні кваліфікації з предмета й раз на 3 роки — з безпеки життєдіяльності з наступною атестацією та присвоєнням ІІІ групи допуску з електробезпеки до 1000 В.

6.6. Проводити вступний, первинний, цільовий та позаплановий інструктажі учнів з охорони праці та безпеки життєдіяльності під час навчальних занять з обов'язковою реєстрацією у відповідних журналах.

VII. Взаємовідносини (зв'язки за посадою)

Учитель хімії:

7.1. Працює в режимі виконання встановленого йому навчального навантаження відповідно до розкладу навчальних занять. Бере участь в обов'язкових планових загальношкільних заходах самостійно планує діяльність, яка визначена його посадовим і обов'язками.

7.2. У період канікул, які не співпадають з відпусткою, залучається адміністрацією школи до педагогічної, методичної чи організаційної роботи в межах часу, який не перевищує навчальне навантаження до початку канікул. Графік роботи вчителя під час канікул затверджується наказом директора школи.

7.3. Замінює у встановленому порядку тимчасово відсутніх вчителів на умовах погодинної оплати і згідно з тарифікацією (залежно від тривалості заміни).

7.4. Замінюється на період тимчасової відсутності вчителями тієї ж спеціальності чи вчителями, які мають відставання від на­вчального плану у викладанні предмета в певному класі.

7.5. Одержує від адміністрації школи матеріали нормативно-правового й організаційно-методичного характеру, знайомиться з відповідними документами.

Систематично обмінюється інформацією з питань, які входять до його компетентності, з адміністрацією і педагогічними працівниками школи.

Погоджено:

Заступник директора школи

Посадову інструкцію отримала і з її змістом ознайомлена:

Завідуюча кабінетом

Затверджено:

Наказом директора школи

від «___» _________ 201__р. №___

Директор школи

ІНСТРУКЦІЯ №___

ПРАВИЛА ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕАКТИВІВ

І. Загальні положення

1.Хімічні реактиви зберігаються у приміщенні лаборантської у кількостях і порядку, що передбачені цими Правилами.

2. Кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведеному для нього місці.

3. Рідкі хімічні реактиви зберігають у товстостінних склянках із притертими пробками, тверді — у товстостінних скляних бан­ках також із притертими пробками.

4. На кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою, крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис «вог­ненебезпечне».

5. Зберігати хімічні речовини без етикеток, із нерозбірливими написами не дозволяється.

ІІ. Зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин

Вогне- і вибухонебезпечні речовини, що застосовуються в кабінеті хімії, за правилами спільного зберігання, можна поділити на такі групи:

1) речовини, що можуть утворювати суміші: калій азотнітрат, барій азотнітрат, кальцій азотнітрат, натрій азотнітрат та інші нітрати;

2) самозаймисті від води й повітря речовини: калій металевий, натрій металевий, кальцій металевий, кальцій карбід, натрій пероксид, барій пероксид, алюмінієвий пил, цинковий пил та інші;

3) легкозаймисті й горючі речовини, тобто речовини, які легко спалахують від дії відкритого полум'я. До них належать:

а) рідкі речовини: бензин, бензен, сірковуглець, ацетон, толуен, ксилол, гас, спирти (етиловий, бутиловий та інші), діети­ловий етер тощо;

б) тверді речовини: целулоїд, фосфор червоний та інші;

4) речовини, що спричиняють спалахування: бром, нітратна та сульфатна кислоти, хромовий ангідрид та інші;

5) горючі речовини: сірка, вугілля та інші.

1. Кожна з перелічених груп хімічних речовин повинна зберігати­ся окремо одна від одної.

2. У лаборантській склянки й банки з легкозаймистими й вогнене­безпечними хімічними речовинами треба зберігати в залізних шафах або спеціальних металевих ящиках, що закриваються кришкою, а стінки й дно яких викладають листовим азбестом. Ящики встановлюють на підлозі подалі від проходів і нагрі­вальних приладів.

3. Під час зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин, вихо­дячи з фізико-хімічних властивостей, треба дотримуватися до­даткових заходів безпеки, а саме:

а) діетиловий етер потрібно зберігати ізольовано від інших ре­човин у холодному й темному місці, бо в разі зберігання його на світлі утворюється вибухова речовина — етил пероксид;

б) металевий калій і натрій повинні зберігатися в товстостінних скляних банках із широкими шийками, які щільно закрива­ються корковою пробкою, під шаром сухого гасу, парафіну або трансформаторного масла в ящиках з піском;

в) натрій пероксид дозволяється зберігати в залізних банках із залізними кришками, які щільно закриваються, або в тов­стостінних скляних банках із притертими пробками. Натрій пероксид — окисник. У суміші з горючими речовинами — ви­бухонебезпечний. Легко спалахує від змочування невеликою кількістю води. Зберігати в сухому місці, не допускаючи кон­такту з горючими матеріалами, оберігати від зволоження, пилу і світла;

г) сірковуглець, у зв'язку з підвищеною леткістю й вогненебез­печністю, треба зберігати під шаром води, з водою сіркову­глець не взаємодіє і в ній не розчиняється;

д) пероксид Натрію, пероксид Гідрогену, хлоридну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом відновниками — вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;

е) не можна зберігати металеві калій і натрій, а також фосфор із бромом та іодом;

ж) під час зберігання калій перманганату слід пам'ятати, що він сприяє спалахуванню горючих матеріалів: гліцерин за кімнатної температури спалахує внаслідок стикання з по­рошком калій перманганату; від змочування порошку ка­лій перманганату утворюється неміцний продукт (Мn₂О₇), який легко розкладається з вибухом; під час розтирання по­рошку калій перманганату із сіркою або фосфором відбува­ється вибух.

4. Місткість скляного посуду для зберігання легкозаймистих рід­ких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо місткість велика, його поміщають у герметичний металевий футляр.

5. Кристалічний іод треба зберігати в товстостінній, з темного скла банці з притертою пробкою.

6. У приміщенні, де зберігаються хімічні реактиви, повинні бути засоби пожежогасіння: азбестова або суконна ковдра, вуглекис­лотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено:

Наказом директора школи від__»____________20___p. №____

Директор школи

ІНСТРУКЦІЯ №___

ПРАВИЛА ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКИ В КАБІНЕТІ ХІМІЇ

I. Загальні положення

Поводження з електроприладами в кабінетах хімії потребує вели­кої обережності й безумовного виконання правил електробезпеки.

1. У кабінеті хімії, треба використовувати електронагрівальне та інше електричне обладнання тільки заводського виготовлення та закритого типу.

Під час експлуатації керуватися паспортом та інструкцією заводу-виробника.

2. Усі електронагрівальні прилади під час їх експлуатації повинні мати достатню теплоізоляцію знизу і з боку стін.

Як теплоізоляцію можна використати керамічні плити, арку­шевий азбест та інші негорючі матеріали з малою теплопровід­ністю.

3. Електроприлади, що перебувають в експлуатації, періодично оглядає особа, відповідальна за електрогосподарство; вона та кож перевіряє захисне заземлення, електропроводку й загальний стан електромережі.

4. Якщо є порушення в стані електромережі, подача струму до робочих місць забороняється.

5. Подачу струму через загальний рубильник до робочих місць і вимикання його після закінчення робіт виконує тільки вчитель або особа, яка обслуговує електромережу школи.

6. Штепсельні розетки і встановлене обладнання можуть перебувати під струмом на час проведення дослідів.

7. Після закінчення експериментів подача струму негайно припиняється. Шафи з розподільними щитами замикають на замок.

II. Електрична мережа

Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам чинних Правил улаштування електроустановок (ПЕУ). Крім того:

1. Усі доступні для доторкування електротехнічні пристрої надійно ізолюють.

2. Вмикати в мережу електроприлади потужністю до 800 Вт можна через штепсельні розетки, що застосовуються для звичайної ме­режі. Потужніші нагрівачі та інші прилади необхідно приєднувати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів.

3. Розподільні щити вміщують у шафах, виготовлених з вогнетривких матеріалів.

4. Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у міс­цях, які зручні для спостереження й обслуговування.

5. Заземлення електрообладнання треба виконувати за інструк­цією з техніки безпеки під час експлуатації електроустановок до 1000 В у школах та інших закладах освіти.

6. Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету хімії потрібно здійснюватися одним загальним рубильником.

7. Розетки для вмикання електронагрівальних та інших приладів розміщують на торцевому боці робочого стола або на стіні біля робочого місця.

8. Для живлення переносних електроприймачів потрібно застосовувати гнучкі проводи, спеціально призначені для цієї мети, з урахуванням можливих механічних дій. Жили зазначених проводів повинні бути в спільній оболонці.

9. Не дозволяється підвішувати проводи на цвяхах, пропускати їх крізь отвори у стінах, у стулках витяжних шаф, приладах тощо без ізоляційних трубок; залишати незахищеними в місцях, де вони можуть бути пошкоджені; залишати без ізоляції оголені проводи; приєднувати проводи один до одного скручуванням; користуватися несправними штепсельними з'єднаннями, перемикачами тощо.

10. У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або вуглекислотним вогнегасником, а за необхідності викликати пожеж­ну службу.

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено:

Наказом директора школи від

«___»_____________20___p. №____

Директор школи
ІНСТРУКЦІЯ №______

НАДАННЯ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ

У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

І.Загальні положення.

Під час проведення практичних занять у кабінеті хімії можливі нещасні випадки (отруєння, хімічні й термічні опіки, травми осколками скла і т. д.). Слід пам'ятати, що чим швидше буде надано допомогу потерпілому, тим менше буде поганих наслідків.

У кабінеті хімії має бути аптечка з набором медикаментів і перев'язувальних засобів.

В аптечці має бути інструкція щодо надання першої медичної допомоги.

II. Перша допомога в разі отруєнь

Карбон(ІІ) оксидом

Ознаки отруєння: запаморочення, головний біль, слабкість блювання, шум у вухах, судоми і втрата свідомості.

Перша допомога: потерпілого негайно вивести на свіже повітря, звільнити від одягу, який заважає диханню, давати вдихати кисень (чистий або з додаванням 5% -ї вуглекислоти (С0₂)). Потерпілого потрібно тримати в теплі, зігрівати грілками. У разі потреб робити штучне дихання до прибуття лікаря.

Сірководнем (дигідрогенсульфідом)

Ознаки отруєння: запаморочення, головний біль, нудота, загальна слабкість, У деяких випадках може настати раптова смерть унаслідок ураження дихальних шляхів.

Перша допомога: потерпілому треба забезпечити доступ свіжого повітря, дати вдихати кисень з додаванням 5-7%-ї вуглекислоти.

Оксидами Нітрогену

Ознаки отруєння: оксиди Нітрогену діють насамперед на слизову оболонку й дихальні шляхи, потім зумовлюють подразнення очей, сухість у горлі, кашель, іноді нудоту і блювання. Отруєння оксидами Нітрогену особливо небезпечне для осіб, які страждаю її захворюванням серця.

Перша допомога: потерпілому дати дихати чистим киснем. У зв'язку з можливим набряканням легень і порушенням кровообігу слід уникати будь-яких зусиль, потрібен повний спокій. Не допускати охолодження тіла.

Хлором

<предыдущая страница | следующая страница>