Ознаки отруєння: хлор має сильну подразнювальну дію на верхні дихальні шляхи. Кашель у разі тривалої дії посилюється і може завершитися спазмом окремих ділянок дихальних шляхів, а потім припиняється дихання.

Навіть у разі короткочасної дії хлору можливе набрякання легень.

Перша допомога: негайно вивести потерпілого на свіже повітря, звільнити від одягу, що заважає диханню. Дати дихати киснем. Зігрівати потерпілого грілками.

Бромом

Ознаки отруєння: бром уражає дихальні шляхи, подібно до отруєння хлором, зумовлює ще сильніше ураження очей і слизових оболонок. Потрапляючи на шкіру, спричиняє сильні опіки.

Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря. Якщо він не втратив свідомості, слід застосувати інгаляцію (вдихання водяної пари з додаванням амоніаку) і полоскання горла розчином питної соди.

Сульфур (ІV) оксидом

Ознаки отруєння: сильно подразнює слизові оболонки, спричиняє кашель і чхання.

Перша допомога: потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати з ватки нашатирний спирт з етанолом, застосувати інгаляцію розчином питної соди з масовою часткою натрій гідроген карбонату 2%.

Ознаки отруєння: сильно діє на слизові оболонки, спричиняє сльозотечу й запалення очей, сильний кашель, жар у горлі.

Крім того, у потерпілого з'являються нудота й напади задишки.

Перша допомога: у разі отруєння дати потерпілому випити велику кількість води з додаванням до неї оцтової або лимонної кислоти, викликати блювання, дати молоко, яєчний білок; у разі отруєння внаслідок вдихання амоніаку вивести потерпілого на свіже повітря і дати йому вдихати з ватки пари розведеної оцтової кислоти.

Отруйними органічними рідинами

Якщо в організм потрапили отруйні органічні рідини: ацетон, формалін, метиловий, аміловий спирти, анілін тощо, необхідно викликати блювання, а потім дати молоко і яєчний білок.

Карбон дисульфідом

Потерпілого вивести на свіже повітря, дати вдихати нашатирний спирт, дати 15-20 ефірно-валеріанових крапель з водою, валідол, напоїти міцним солодким чаєм.

Натрій флуоридом

Забезпечити потерпілому повний спокій, напоїти молоком з яєчним білком або дати вапнисту воду.

Сульфатною кислотою

Дати потерпілому проковтнути шматочок льоду й покласти лід на живіт, прополоскати рот 1% -м розчином калій пермангана­ту або 2%-м розчином питної соди, молоко, яєчний білок, розчин крохмалю.

Ртуттю

Ртуть металева в разі вживання всередину навіть у порівняно невеликих кількостях не спричиняє отруєння, проте небезпечними є пари ртуті її солі.

Ознаки отруєння: металевий присмак у роті; слинотеча; пекучий біль у стравоході, нудота.

Перша допомога: негайно викликати блювання, давати xвopoму молоко, яєчний білок (краще суміш білка з молоком). Добре також дати хворому активоване вугілля у воді або магній гідроксид. Викликати лікаря.

ІІІ. Перша допомога в разі опіків

Під час роботи в кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й хімічні опіки.

Причиною термічних опіків є доторкування голими руками до розпечених або дуже нагрітих частин лабораторного обладнання. Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин: кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.

З кислот найнебезпечнішими є концентрована нітратна і флуоридна кислоти, що спричиняють дуже болючі пошкодження, які і довго не заживають.

У разі термічних опіків першого ступеня уражень місце обробляють етиловим спиртом, після чого накладають суху стерильну пов'язку або чисту тканину і звертаються до дерматолога. Ні якому разі не можна проколювати пухир, змочувати місця опіків водою, припікати їх розчином калій перманганату, брильянтової зелені, розчином йоду, застосовувати народні засоби, різні олії,і вазелін, бо вони тільки підсилюють опіки, сповільнюють загоєння ран. У разі важких опіків необхідно негайно підправити потерпілого до лікувального закладу.

У разі одержання хімічних опіків уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю прохолодної йоди протягом 15-20 хв, забороняється обробляти обпечені місця ватним тампоном; потім промивають розчином питної соди з масовою часткою натрій гідрогенкарбонату 2 % (у разі потрапляння кислоти) або розчином оцтової чи лимонної кислоти з масовими частками за речовинами 1-2 % (у випадку потрапляння лугу), ополіскують водою й накладають марлеву пов'язку з риванолом або фурациліном.

У разі опіків під час роботи з металевим натрієм, а також фос­фором необхідно ватним тампоном зняти з поверхні шкіри ці речо­вини, а потім промити великою кількістю води.

IV. Перша допомога в разі поранення

Надаючи першу допомогу в разі поранення (поріз склом тощо), необхідно виконувати такі правила:

1. Той, хто надає допомогу в разі поранення, повинен з милом по­мити руки, а якщо це зробити неможливо — змазати пальці йод­ною настоянкою.

Доторкатися до самої рани навіть вимитими руками не дозволя­ється. Не дозволяється обмивати рану водою.

2. Очищати рану механічно можна тільки з використанням сте­рильного пінцету або стерильної марлі.

3. Після очищення змазати поверхню шкіри навколо рани йодною спиртовою настоянкою, накласти марлеву пов'язку.

4. Якщо поріз невеликий, то присипати його білим стрептоцидом або порошком іншого сульфаніламідного препарату, покрити стерильною марлею і забинтувати.

5. У разі серйозного порізу й сильної кровотечі викликати лікаря. До його приходу накласти джгут вище рани, покрити рану сте­рильною марлею.

6. У разі поранення склом або іншим предметом рану промивають великою кількістю дистильованої води або тампоном, змоченим етиловим спиртом; виймають осколки скла і знову промивають рану спиртом. Якщо рана забруднена, бруд видаляється тільки навкруги, але ні в якому разі не з глибини рани. Шкіру навколо рани обробляють йодною настоянкою або розчином брильянтової зелені, перев'язують і звертаються до лікаря.

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено:

Наказом директора школи

від «___»____________20____р. №___

Директор школи
ІНСТРУКЦІЯ №____

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

I. Загальні положення

1. Працюйте в кабінеті хімії обов'язково в халаті.

2. Під час роботи в кабінеті хімії будьте обережними, додержуй­тесь порядку й чистоти на робочому місці, виконуйте правила техніки безпеки. Безладність, поспішність, недбалість у роботі й порушення правил техніки безпеки можуть призвести до не­щасних випадків.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

І. Перед початком роботи:

а) чітко з'ясуйте порядок і правила проведення досліду;

б) перевірте наявність і надійність посуду, приладів та інших предметів, необхідних для виконання завдання;

в) звільніть робоче місце від усіх непотрібних для роботи предметів і матеріалів.

2. Починайте виконувати завдання тільки з дозволу вчителя.

3. Виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданням або доручена вчителем. Виконувати роботи, не пов'язані із завданням, забороняється.

4. Не відволікайтеся самі й не відволікайте інших від роботи сто­ронніми розмовами.

15. Перед початком роботи з легкозаймистими й горючими речови­нами вимкніть усі пальники. I

ІII. Вимоги безпеки під час виконання роботи

І.Для виконання завдання користуйтеся посудом, приладами й реактивами, що видані вчителем.

2. Хімічні речовини для дослідів беріть у кількостях, передбаче­них методикою проведення досліду або за вказівкою вчителя.

3. Перед тим як узяти реактив, необхідний для досліду, прочитай­те етикетку на тарі (склянці або банці), щоб запобігти помилці.

4. Не беріть хімічні речовини голими руками. Використовуйте для цього фарфорові ложечки, совочки, шпателі,

5. Насипайте або наливайте реактиви на столі (сухі — над арку­шем паперу, рідкі — над листом).

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Привести робоче місце в порядок.

2. Після закінчення роботи ретельно вимийте руки з милом.


V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. У разі виявлення несправності установок негайно припиніть ро­боту й повідомте про це вчителю.

2. У разі потрапляння на шкіру, одяг будь-яких речовин негайно припиніть роботу і змийте їх великою кількістю води.

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено:

Наказом директора школи

від«___»____________20___р. №____

Директор школи

ІНСТРУКЦІЯ №____

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ І ПРАКТИЧНИХ РОБІТ У КАБІНЕТІ ХІМІЇ

I. Загальні положення

1. Усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуально­го захисту (халатами, гумовими рукавицями та ін.) за діючими нормами, що передбачені для працівників хімічних лаборато­рій, відповідно до ДНАОП 0,00-4.26-96 «Положення про поря­док забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціаль­ним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту». Відповідальність за забезпечення засобами індивідуального захисту учнів і працівників у кабінеті хімії несе керівник на­вчального закладу.

2. Спецодяг і засоби індивідуального захисту повинні зберігатися в шафах, спеціально призначених для цієї мети.

З.Вхід стороннім особам до кабінету хімії під час проведення практичних занять забороняється.

4. Доступ учнів до місць зберігання хімічних реактивів має бути виключений.

5. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті хімії, не повин­на перевищувати потреби для уроку, який проводиться.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Перед початком практичних занять у кабінеті хімії перевіря­ють справність усього обладнання, газової мережі, роботу вен­тиляції тощо. У разі виявлення якихось несправностей, що мо­жуть створити підвищену небезпечність, робота в кабінеті хімії не виконується доти, доки не усунуть цих несправностей.

2. Користуючись якими-небудь речовинами для дослідів, треба уважно прочитати етикетку на склянці або іншій тарі, в якій зберігаються реактиви, щоб запобігти помилкам, що можуть призвести до нещасних випадків.

3. Перед початком роботи на парті учня мають бути зошит, руч­ка, інструкція з виконання роботи та реактиви. Учні повинні ознайомитись із правилами техніки безпеки під час хімічних дослідів.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

1. Досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і пари, проводять тільки у витяжній шафі зі справно діючою вентиляцією.

2. Установлені у витяжній шафі прилади, в яких проводять до­сліди з легкозаймистими або вибухонебезпечними речовинами, обгороджують (з боку стулок шафи) захисним екраном з ор­ганічного скла. Досліди з такими речовинами виконує тільки вчитель.

3. Забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цьо­го використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки.

4. Насипати або наливати реактиви треба на столі.

5. Просипаний або вилитий випадково реактив зсипати або злива­ти назад у тару до основної кількості реактивів не дозволяється.

6. Для нейтралізації пролитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки із заздалегідь приготовленими нейтралізуючими речовинами (соди та оцтової кислоти).

7. Визначаючи речовину за запахом, не можна нахилятися над горлом посудини й сильно вдихати пару і газ, що виділяєть­ся. Для цього треба легким рухом долоні над горлом посудини спрямувати пару або газ до носа і вдихати обережно.

8. Закріплювати посуд у тримачах штатива потрібно обережно, обертаючи посуд навколо осі, поки не відчуватиметься невели­ке утруднення в обертанні.

9. Під час нагрівання рідин не можна заглядати в посудину згори, бо в разі можливого викидання нагрітої речовини можуть бути нещасні випадки.

10. Забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини по­близу відкритого вогню й сильно нагрітих предметів.

11. Забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники й спиртівки, а також увімкнені електронагрівальні прилади.

12. Під час роботи з легкозаймистими, вогне- і вибухонебезпеч­ними реактивами не слід носити одяг із синтетичних або змі­шаних тканин, бо в разі спалахування ці тканини не горять, а плавляться, пристають до шкіри, спричиняючи важкі опіки.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Після закінчення роботи треба негайно вимкнути електропри­лади, закрити газові й водопровідні крани.

2. Не можна виливати в раковину залишки кислот, лугів, сульфуровмісних сполук, вогненебезпечних рідин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати в при­значені для цієї мети склянки.

3. Щоб запобігти засміченню каналізації, не можна кидати в ра­ковину папір, пісок та інші тверді речовини.

4. Після закінчення роботи учні повинні одержані в результаті до­слідів речовини злити у відповідний посуд, помити руки з ми­лом, прибрати робочий стіл і здати його вчителю.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. У випадку аварії (розбився прилад, склянка з агресивною ріди­ною), коли починають виділятися у значній кількості отруйні гази й пари, треба негайно вивести всіх учнів із приміщення і після цього приступити до ліквідації аварійного стану, засто­совуючи протигаз та інші захисні засоби.

2. Металеві калій і натрій, що загорілися, треба гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або з допо­могою азбестової ковдри. Забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид Карбону.

3. Якщо під час аварії будуть розлиті органічні розчинники в кількості понад 0,05 л, то необхідно:

а) негайно вивести учнів із приміщення;

б) загасити в приміщенні всі пальники та вимкнути електричні прилади;

в) зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;

г) розлиту рідину засипати піском або тирсою, з допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;

д) припинити провітрювання приміщення тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;

є) під час прибирання треба користуватися захисними окулярами й гумовими рукавицями.

4. Якщо виявляться якісь несправності у використовуваних вами приладах, установках, недоброякісність посуду, негайно припиніть роботу й повідомте вчителю.

5. У випадку виникнення пожежі потрібно негайно викликати пожежників, звільнити приміщення, у міру можливостей ужити заходів з ліквідації пожежі, використовуючи всі засоби пожежогасіння, які є в кабінеті.

6. У разі короткого замикання необхідно знеструмити розподільник-щит, звільнити приміщення, повідомити дирекцію школи.

7. У разі травмування учня потрібно надати першу медичну допо­могу, а за необхідності викликати швидку допомогу.

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено:

Наказом директора школи

Від «___»________20___р. № _____

Директор школи

ІНСТРУКЦІЯ №_____

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З МЕТАЛЕВИМ НАТРІЄМ

I. Загальні положення

Лужний метал натрій енергійно взаємодіє з водою, при цьому виділення водню може супроводжуватися вибухом.

Під час роботи з металевим натрієм треба бути особливо обе­режним.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи

1. Не можна допускати контакту натрію з водою, вологими пред­метами, а також органічними сполуками, ідо містять хлор, і твердим карбон оксидом.

2. Забороняється працювати з лужними металами за високої воло­гості в приміщенні.

3. Зберігати металевий натрій треба в скляній банці, щільно за­критій корковою пробкою, під шаром зневодненого гасу, пара­фіну або трансформаторного масла. Банки поміщають у металевий ящик з піском.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

І.Усі роботи з металевим натрієм треба виконувати на листах у витяжній шафі, одягнувши захисні окуляри й гумові рукави­ці, подалі від джерел води й тепла.

2. Виймати металевий натрій з тари, завантажувати його в апа­рати тощо слід тільки пінцетом або щипцями. Гас, парафін і трансформаторне масло з поверхні металів витирають філь­трувальним папером.

3. Різати металевий натрій слід на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем. Первинне різання натрію треба виконувати під шаром трансформаторного масла або гасу для зняття верхнього пероксидного шару, оскільки внаслідок контакту пероксидних сполук із чистим металом на повітрі може статися вибух.

4. Прилади й посуд, в яких підозрюється наявність металевого на­трію, треба спочатку промити етиловим спиртом і тільки після того, коли весь метал розчиниться в ньому, можна мити водою.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

1. Відходи (обрізки) металевого натрію збирати в окремі банки зі зневоднененим гасом для наступного знищення в цей самий день. Накопичувати залишки натрію не дозволяється.

2. Викидати залишки металевого натрію в каналізаційну ракови­ну або тару для збирання сміття не дозволяється.

3. Відходи металевого натрію в кількості до 2 г знищують повніс­тю, розчиняючи його в етиловому спирті. Розчиняти треба неве­ликими порціями, утворений розчин зливають у каналізацію.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Металевий натрій, що загорівся, треба гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або з допомогою азбестової ковдри.

2. Не дозволяється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та оксид Карбону (вуглекислоту).

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено:

Наказом директора школи

Від «___»________20___р. № _____

Директор школи

ІНСТРУКЦІЯ №___

З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З ОРГАНІЧНИМИ РОЗЧИННИКАМИ

I. Загальні положення

1. Працюючи з органічними розчинниками, треба враховувати, що багато з них небезпечні як сполуки, що мають значну ток­сичність і переважно є легкозаймистими.

2. Під час роботи з розчинниками завжди: треба бути: дуже обе­режним, не можна допускати навіть незначної недбалості, бо це може призвести до нещасного випадку.

II. Вимоги безпеки перед початком роботи:

1. Роботу з розчинниками виконувати обов'язково у витяжній шафі.

2. Посуд, в якому виконується дослід з органічними розчинниками, перед заповненням має бути чистим і сухим.

3. Розчинники необхідно зберігати в товстостінному скляному по­суді з притертою пробкою.

III. Вимоги безпеки під час виконання роботи

1. Під час роботи з легкозаймистими розчинниками: всі пальники , що є у витяжній шафі, де виконується дослід, треба погасити, а електричні нагрівальні прилади вимкнути.

2. Неприпустимо під час дослідів з розчинниками залишати робо­че місце без нагляду.

3. Кількість розчинників, що є одночасно в кабінеті, не повинна перевищувати потреби для уроку, який проводиться.

IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи

Забороняється виливати органічні розчинники в каналізацію. Потрібно збирати їх після проведеної роботи в призначену для цьо­го тару, що герметично закривається, і знищувати в місцях, пого­джених із санітарною та пожежною інспекціями.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. Роботу, пов'язану з небезпекою загоряння, спалаху або вибуху, треба виконувати стоячи.

2. Якщо під час роботи будуть розлиті органічні розчинники, то необхідно:

• вивести учнів із приміщення;

• погасити всі пальники й вимкнути електричні прилади;

• зачинити двері, відчинити вікна або кватирки;

• розлиту рідину засипати піском або тирсою, з допомогою дерев'яного совка або двох дерев'яних дощечок зібрати в тару і знешкодити в той самий день;

• припинити провітрювання приміщення тільки після того, як повністю зникне запах розлитого розчинника;

Розроблено:

Учителем хімії

______________

Погоджено:

Заступник директора школи

________________

Затверджено

Наказом Міністерства освіти і науки України

20.07.2004 року №601
ПОЛОЖЕННЯ ПРО НАВЧАЛЬНІ КАБІНЕТИ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

1. Загальні положення

Положення про навчальні кабінети (далі — кабінети) розроблено відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту (651-14) та інших законодавчих актів України.

Дія цього Положення поширюється на навчальні кабінети, існують і створюються у загальноосвітніх навчальних закладах.

Це Положення визначає загальні та спеціальні вимоги матеріально-технічного оснащення кабінетів згідно із санітарно-гігієнічними правилами та нормами і є обов'язковим для їх організації в загальноосвітніх навчальних закладах (далі — заклад незалежно від типу та форми власності.

Кабінетом вважається класна кімната закладу зі створеним навчальним середовищем, оснащеним сучасними засобами навчання та шкільним обладнанням.

2. Мета, завдання та основні форми організації навчальних кабінетів

2.1. Основна мета створення кабінетів полягає у забезпечені оптимальних умов для організації навчально-виховного процес та реалізації завдань відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Мін стрів України від 14 січня 2004 року за № 24 (24-2004-п).

2.2. Завданням функціонування навчальних кабінетів є створення передумов для:

• організації індивідуального та диференційованого навчання;

• реалізації практично-дійової і творчої складових змісту навчання;

• забезпечення в старшій школі профільного і поглибленого на­вчання;

• організації роботи гуртків та факультативів;

• проведення засідань шкільних методичних об'єднань;

• індивідуальної підготовки вчителя до занять та підвищення його науково-методичного рівня. І

2.3. Перед початком навчального року проводиться огляд кабінетів з метою визначення стану готовності їх до проведення за­нять.

2.4. Державні санітарні правила і норми облаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу мають відповідати вимогам, затвердженим по­становою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63 (v0063588-01) (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01), та ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».

3. Типи навчальних кабінетів

3.1. Організація: навчальних кабінетів передбачає:

• визначення предметної специфіки;

• розміщення: кабінетів;

• оснащення засобами навчання та шкільним обладнанням за єдиними вимогами до упорядкування та вдосконалення орга­нізаційно-педагогічних умов функціонування цих кабінетів.

3.2. У закладах можуть створюватися такі типи навчальних ка­бінетів:

• кабінети з окремих предметів;

• комбіновані кабінети з декількох споріднених предметів — класна кімната з набором навчально-методичної інформації та матеріально-технічного забезпечення для декількох предметів.

3.3. У закладах створюються кабінети: фізики, інформатики, біології, хімії, майстерень трудового навчання, обслуговуючої пра­ці з лабораторними приміщеннями, що прилягають до цих кабіне­тів, спортивні, актові зали та інші кабінети відповідно до умов і по­треб закладу.

Лабораторні приміщення повинні мати вихід до кабінету та окремий вихід у коридор чи на подвір'я школи.

3.4. Переважно в початкових школах і загальноосвітніх на­вчальних закладах з малою наповнюваністю класів можуть ство­рюватися комбінована кабінети для викладання споріднених пред­метів.

Найбільш доцільним є поєднання предметів, що належать до однієї освітньої галузі, мають споріднене обладнання, наприклад

хімії та біології, фізики й астрономії, біології і природознавства, правознавства та історії, мови й літератури тощо.

3.5. Майстерні для проведення занять з технічних та обслу­говуючих видів праці й комбіновані кабінети— розміщують на першому поверсі, як правило, ізольовано від інших основних при­міщень, і вони повинні мати окремий вихід на шкільне подвір'я.

3.6. У загальноосвітніх навчальних закладах з допрофесійним або професійним навчанням обладнується кабінет з відповідних на­вчальних дисциплін (за умови, що школа не обслуговується міжшкільним навчально-виробничим комбінатом).

3.7. Фізкультурно-спортивні зали належить розміщувати не вище другого поверху, актові — не вище третього, згідно з ДБН В.2.2-3-97П.3.8.

3.8. Для дотримання безпечності руху учнів під час перерв, роз­міщення кабінетів (якщо у школі існує кабінетна система) на повер­хах здійснюється шляхом поєднання на одному поверсі (в одному блоці або секції закладу) кабінетів для 5-9 класів, для 10-12 кла­сів — на іншому (в іншому блоці або секції).

Класні кімнати для учнів 1-х класів слід розміщувати не вище другого поверху, а 2-4-х — не вище третього, згідно з ДБН В.2.2-3-97 п. 3.29.

3.9. Розташування кабінетів може змінюватися відповідно до зміни спеціалізації навчального закладу, співвідношення класів та кількості учнів у них чи інших причин.

<предыдущая страница | следующая страница>