Ворсö музыка
(П.И.Чайковский «Времена года». «Подснежник»)
Велöдысь лыддьö З.В.Шиликовалысь кывбур
Лышкыд, паськыд видзьяс, муяс,
Килля-лыска пашкыр пуяс,
Визув-варов ёльяс, юяс,
Чукля-веськыд ордым-туйяс-
Тайö миян …
-Кутшöм поэтическöй образ петкöдчö урок эпиграфын?
-Быд гижысь аслыспöлöса тэчö Коми му образ. Кыдзи тайö артмö, видзöдлам талунъя урок вылын.
-Тöд вылö уськöдам Коми му йылысь тöдса гижöдъяс. Кутшöм сьöлöмкылöмъясöн найö йиджтысьöмаöсь?
-Видзӧдлам, кыдзи тэчöма чужан мулысь образсö Г.А.Юшков «Коми муöй» кывбурын, кодöс гижöма 80-öд воясö («Рытъя кыа бöрын» пьеса дiнö, пырöма «Бур йöз водзын» кывбур чукöрö).
-Кутшöм мог сувтöдам?
-Нöшта вöзъя орччöдны тайö кывбурсö Ф.Щербаковлöн «Миян му весьтын яр шондi» 1950-öд вося гижöдкöд («Менам Отчизна» кывбур чукöр).
-Туялöмнымöс мöдам пасъявны кык кывбур орччöдан таблицаö.
-Медводз вöзъя кывзыны 2 шылад да сетны дженьыд донъялöм. (1- П.И.Чайковский «Времена года»; 2- Василий Павлович Соловьёв-Седой «Марш Нахимовцев»).
-Кывзам Ф.Щербаковлысь кывбур. Кодар шыладыс лöсялö и мыйла?
-Шыöдчам кывбур текст дорö, видзöдлам, кыдзи артмö кыпыдлуныс. Корсям мичкывъяс эмакывъяскöд. Думыштам, кутшöм рöмъяс лöсялöны, да визьнитам. Кутшöм рöм медуна?
-Кутшöмöн вöчöны тайö кывъясыс Коми мулысь образсö?
-Видзöдлам серпас вылö. Мый сяма тайö серпасыс?
-Мый серти тыдалö? (Позьö вöдитчыны словарöн).
-Эм-ö кутшöмкö öткодьлун плакатлöн кывбурыскöд?
-Мый нöшта шыбитчö синмö?
-Таблица серти вöчам кывкöртöд.
-Плакат сяма кывбур- кадыс корис тадзи. Чужан мулöн образ петкöдчö кыдзи сöвет государстволöн образ.
-А öнi лыддям Г.А.Юшковлысь «Коми муöй» кывбур.
-Кутшöм сьöлöмкылöм шымыртö?
-Мый вылö чуйдöдö кывбурлöн нимыс?
-Тайö асалöмыс нимысь öтдор паныдасьлö-ö?
-Мый сетö тайö кывбурыслы?
-Мылалун артмö шыясöн ворсöм пыр (звукопись). Корсям нöшта примеръяс.
-Кутшöм рöмъясöн эськö серпасалiнныд тайöс?
-Кутшöм коми кывлы лöсялана аслыспöлöслун петкöдчö?
-Корсям рочысь пырöм кывъяс.
-Г.А.Юшков-гижысь, кодi корсь öкоми кыв быдлаын, лишнӧй роч кыв оз шу.
-Кутшöм образ медводз сувтö син водзö? («Ворсö шондi Эжва юын»)
-Кутшöм художествоа приём тыдовтчö?
-А кутшöм нöшта тшöкыда паныдасьлысь художествоа приёмъяс эмöсь кывбурын?
-Юксям кык котыр вылö, корсям тайö тропъяссö.
-«Олан гаж»- идиома. Видзöдлам словарысь, мый шусьö идиомаöн.
-Аллитерация- öткодь согласнöйяслöн некымынысь паныдасьлöм. Кöнi тыдовтчö? Мый сетö?
-Мый сетö тропъясöн вöдитчöм?
-Кутшöм аслыспöлöслун кывбурлысь нöшта казялiнныд?
-Корсям словарысь, мый шусьö рефренöн. Мыйкöд йитчöма?
-Тайö йитöд и йöзкостса сьыланкывъяскöд. «Шондiбан, югыдан, долыдан».
-Кывбурыс сэтшöм мыла, мый окота сiйöс сьывны. Александр Егорович Уляшев, шылад тэчысь, Скöрöдумын олысь, тайö кывбур дорö лöсьöдiс шылад. Кывзам сьыланкыв. Сьылö ачыс шылад тэчысь.
-Лöсялö-ö шыладыс кывбурыслы? Мыйла?
-Ми туялiм кык кывбур, орччöдöм отсöгöн восьтiм аслыспöлöслунъяссö.
-Мый öткодьсö казялiнныд? Мыйла?
-Мыйын торъялöмыс? Мыйла?
-Кывкӧртӧд: Чужан му дорӧ муслун эм быд морт сьӧлöмын, быд кадӧ.
|
Коми му образ.
М,Н.Лебедев «Коми му кузя ме муна», В.И.Лыткин «Дзордзав жö, Коми му, коляоз дзоридзöн», В.И.Елькин «О шуда му, тэ Рöдинаöй менам»
(Коми мулöн, мичлунöн, озырлунöн нимкодясьöм; чужан муöс мамöс моз радейтöм, видзöм).
Видлавны-туявны кывбурсö, эрдöдны аслыспöлöслунсö.
1-мыла, лöнь, лабутнöй шылад
2-гора, кыпыд, гажа.
Мöдыс. Марш сяма.
Медуна югыд, гöрд рöм.
Синмö шыбитчанаöн, яръюгыдöн.
Тайö плакат.
Плакатлöн аслыспöлöслунъяс.
1.Синмö шыбитчана югыд рöмъяс.
2.Призыв, чуксалöм (кыкысь паныдасьлысь строфаын)
Уна роч кыв.
Кывбурыс плакат сяма, нимыс индö жö та вылö.
Чужан му радейтöм, сылöн мичлунöн нимкодясьöм.
Муöй – менам, быдöнлы инмö.
Унаысь (няньöй-солöй параа кывъяс)
Мылалун.
«Рытъя кыа сёр лэбалö» (ы//а)
Югыд, алöйгöрд рöмъясöн.
Ы шыпассянь заводитчысь кывъяс (ылавлöны, ывла)
Абу. (Мама-мамö – коми ног)
Эжва ю – коми образ.
Олицетворение, мортъяммöдöм.
Мичкывъяс, метафораяс(дзебöм орччöдöм)
Мичкывъяс:
гулыд яг, йöлööгалöн сöстöм шы, мыла гора коми сьылöм, чöскыд ун, кыпыд лов, рытъя мойд.
Дзебöм орччöдöм:
сьöлöм ру, олан гаж, ывла гожöн гожъялöны, вирöн кыски сылысь мичсö, сьылöм пуксьö сьöлöм вылö
Идиома – тшöкыда паныдасьлысь зумыд кывтэчас
«Сьылöм пуксьö сьöлöм вылö» /сь/
Небыдлун, мылалун.
Син водзын воссьö ывла вывлöн мичыс, воссьö и мортлöн пытшкöсыс, ывла вывкöд топыда йитчöмыс.
Строфа повтор.
Сьыланкывъяскöд.
Тайö лабутнöй, мыла, лайкыд сьыланкыв. Рефрен кыпöдö лов.
Öткодь югыд, синмö шыбитчана рöмъяс.
Чужан му дорö муслун, сыöн нимкодясьöм.
Торъялöмыс кывйын, шылад, ритм бöрйöмын.
Гижӧма разнӧй кадö.
|