Мета: закріпити вироблене в попередні роки й удосконалити вміння учнів «читати» картину, аналізувати зображене, характеризувати персонажів, висловлювати своє враження про художнє полотно; підготувати робочі матеріали для написання твору-опису з елементами роздуму.
Тип уроку: інтегрований урок розвитку мовлення.
Обладнання: репродукція картини І.Ю. Рєпіна "Запорожці пишуть листа ту рецькому султанові"; портрет І. Рєпіна; відеофрагмент з кінофільму "Запорожці".
Міжпредметні зв’язки: образотворче мистецтво, історія.
Перебіг уроку
І. Мотивація
Епіграф. Нехай знають воріженьки, Що козацький дух не вмер, Що як давно процвітає він, Так цвіте він і тепер. К. Трильовський
ІІ. Формування позитивної психологічної настанови
Перегляд фрагменту відеофільму "Запорожці".
ІІІ. Оголошення теми, цілей уроку
Учитель укр. мови. Ви щойно переглянули фрагмент відеофільму «Запорожці» , з якого дізналися про закони, звичаї козаків. А розпочали ми наш урок переглядом стрічки тому, що тема тісно пов’язана з життям запорозьких козаків. Йдеться про картину видатного художника 
І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Художник І. Рєпін народився у 1844 р. З ранніх літ образи козаків жили в уяві майбутнього митця. Але щоб написати про козацтво правдиво, потрібна була значна підготовча робота. Доводилося багато працювати над джерелами (документами, літописами, мемуарами сучасників, дослідженнями істориків). Почалися тривалі й клопіткі пошуки. Тож і не дивно, що художник працював над картиною майже 12 років. Ілля Юхимович прагнув досконало вивчити все, що збирався малювати, перейнятися думками й духом своїх персонажів. Поїздка на Україну збагатила його новими враженнями. Він «полює» за козацьким етнографічним матеріалом, працює у столичних музеях. Цікавиться зразками одягу, зброї, предметів народного побуту, Рєпін відвідав хортицю у 1880, 1888 і 1890 роках у пошуках козацьких типів серед нащадків запорізьких козаків, побував на місцях Запорозьких Січей – селах Какулівці, Покровському, місті Нікополі. Величезну допомогу надавав художникові Дмитро Яворницький, «невмируща душа Запоріжжя», як назвав його Рєпін. Яворницький поділився з художником своєю безмежною ерудицією, представив йому матеріали своєї колекції запорізьких старожитносте. Він же і став прототипом образу писаря.
Зібраний на Кубані і на Україні новий матеріал прислужився художникові при завершенні першого варіанта картини (нині цей варіант зберігається в Харківському художньому музеї). Працювати над ним митець почав ще наприкінці 70-х років, а потім надовго залишив, зосередившись на другому варіанті (1880-1891), який зберігається у Державному Російському музеї Ленінграда. Повернувся до попереднього лише після згаданих подорожей. Хоча перший варіант картини Рєпін завершив пізніше за другий, він відзначається більшою демократичністю образів. За первісним задумом Рєпіна, істинними авторами гостро викривального листа султанові були прості козаки. І на ескізах 1878-1879 р., і на картині зображені колоритні постаті з гущі народу. Найбільш дошкульні епітети на адресу Мухаммеду IV диктують писареві загартовані в боях чоловіки, що сидять або стоять, до пояса роздягнений козак з кобзою і худорлявий літній вояк у вишитій сорочці. Представники козацької сторони стоять трохи осторонь і завзято сміються з почутого.
У другому варіанті картини центральна постать - уже отаман Сірко. За столом, ближче до писаря, заможні козаки.
А от картина з Харківського художнього музею побудована значно вільніше. Художник змалював, гурт козаків, не виділяючи заможних, старшину.
Обидва варіанти картини різняться кольоровою гамою. Перший варіант (харківський) декоративніший. Козаки зібралися надвечір. Другий варіант (ленінградський) стриманіший у кольорах, відтінки холоднуваті.
Рєпін викінчив давно почату картину для міжнародної художньої виставки у Мюнхені (1893),де вона мала великий успіх і була визначена золотою медаллю.
Серед шанувальників мистецтва країн Західної Європи картина дістала дуже позитивну оцінку.
Учитель історії. Щоб краще зрозуміти картину, звернемося до історії. Як відомо, безпосереднім приводом до написання «Запорожців» спричинився лист-відповідь запорозьких козаків турецькому султанові Мухаммеду ІV на його зухвалу вимогу визнання зверхності Туреччини над Запоріжжям. В ультиматумі, надісланому козакам у 1675 р., султан величав себе братом сонця і місяця, володарем усіх царств – Вавилону, Єгипту, Криму, Подолії, царем над царями, непереможним рицарем і пропонував козакам скоритися й перейти в турецьке підданство.
На це нахабство запорожці відповіли переконливо і ясно, але ж ніяк не дипломатично, а вдаючись до глузливих, образливих слів.
Запорожці вели постійну запеклу боротьбу з турками і татарами. Особливо вони відзначились, коли Запорозьку Січ очолював легендарний кошовий Іван Сірко.
Учень. В одній з легенд про січового отамана, які передавалися з уст в уста, розповідалось, що народився він з зубами. Коли старі люди побачили у немовляти зуби, то дуже зраділи: «О, це добрий буде козак, гризтиме ворогів, як сірко!» (тобто вовк). Звідси і прізвище кошового походить. Іван Сірко справді виявився грозою для турків і татар. Не раз водив козаків у Крим, визволяв бранців з неволі. Вороги дуже боялися його. Така велика віра була козаків у свого отамана, що в нього, мертвого, відтяли праву руку, висушили її і брали з собою у похід. Коли, бувало, під натиском переважаючих сил ворога доводилося потрапляти в скруту, козаки виносили наперед правицю отамана і підіймала її вгору з вигуками: «Стій! Душа і рука Сірка з нами!».
Учитель історії. Ось яким поставав із переказів славний запорізький ватажок Іван Сірко, що підписав листа турецькому султанові.
ІV. Робота над описом картини
1.Пояснення значення слів, пов’язаних з козаччиною.
Січ – від сікти, рубати.
Кошовий – ватажок козацького війська.
Кіш – військовий табір запорожців.
Козак – вільна людина з кріпосних селян або міської бідноти, що втекла на південні землі України і брала участь у визвольній боротьбі.
Отаман, осавул – виборні посади.
Учитель укр. мови. Перед вами репродукція картини другого варіанту. Погляньте. Яке враження викликає у вас картина? (Що зображено? Яка тема?)
«Запорожці…». Художник вдало передає дух козацької вольності, нездоланну силу і міць козаків.
Якими ви їх бачите?
- Вільнолюбиві козаки. Вони не потерплять рабства, для них краще смерть, ніж полон.
Учитель історії. За твердженням самого Рєпіна, в його картині провідною є думка про те, які незвичайні силу, талант, мужність і благородство виявляють прості козаки та їхня старшина у відповідальні періоди історії.
Рєпін довго (власне з 1880 по 1893 р.) і напружено працював над картиною: збільшував або зменшував кількість персонажів, міняв їх місцями, змінював пози тощо. У результаті складалося враження серйозного і відповідального зібрання козаків.
Учитель укр. мови. Сюжет бачився художникові так: був літній вечір, коли на Січ привезли листа від турецького султана. Прочитали його писарі, а вже й присмерки залягли. Та хіба можна зволікати з відповіддю? «Я – брат сонця й місця, онук аллаха… Ідіть до мене служити…» Тьху! Відповідь треба давати негайно! Гравці миттю одсунули на столі карти:
-
Сюди, писарю!
Писар примостився записувати, хто що буде казати. Здійнявся шум, гамір…
(Виходить учениця в українському одязі. Читає вірш І.Гаріна).
Учениця
Турецькому жорстокому султану
Страшніший ультиматумів усіх,
Був лист, де запорожці – поза планом
Дипломатичним висунули сміх.
На головах сміялись оселедці.
Сміялись шабля, люлька і перо,
І реготав, мов схвалюючи все це,
У шрамах хвиль розгніваний Дніпро.
Учитель укр. мови. Рєпін відобразив запорожців у той момент, коли вони, скупчившись біля грубо збитого столу, складають свого насмішливого листа.
Погляньте на картину і давайте перенесемося у той час, відчуємо ту атмосферу , яку передає автор. Художник пензлем, а поет - словом.
Клекотить товариство чубате,
Клекіт буйний такий - аж до неба.
На найвищому рівні козацької дипломатії
Листа написати треба.
Писар упрів, спотикаються пера,
Вже достобіса списав паперу,
А воно - нечестивцю на лихо-
Ціла злива дошкульного сміху.
Аж клекоче Дніпро, аж тріщать комиші, А козацтво регоче: "Пиши!"
А один козарлюга дуже грамотний був,
Нагло писаря відсунув і собі щось утнув,
Тут вже писар скипів: "Що ж це, браття, за діло?!
По паперу, мов стадо ходило!"
Руку звів кошовий отаман Сірко.
Й вмить, мов блискавка - тиша.
"Це ж, панове, чернетка лише.
Чистовик ми шаблями напишемо!"
Як бабахнуло: «Славе!» (козацьке ура),
Стали горами хвилі на грудах Дніпра,
І сміялись пістолі, і шаблі раділи,
Бо було тоді слово одежею діла.
-
Який же зміст цього славнозвісного листа?
Того ж року запоріжці
Грамоту читали.
І до вражого Махмуда
Ось що написали:
(Виходить учень в козацькому одязі. Розгорнувши сувій паперу, читає листа султанові).
Учень. "Ти шайтан турецький, проклятого чорта Брат і товариш... Який ти в чорта лицар?.. Твого війська ми не боїмося, землею і водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, Великого і Малого Єгипту свинар, армянська свиня, самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень... різницька собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче!.. Числа не знаємо, бо календаря не маєм, місяць у небі, рік у книзі, а день такий у нас, як у вас, поцілуй за це ось куди нас!..
Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем запорозьким".
Учитель укр. мови.
-
Чи справді лист зухвалий і насмішливий?
Погляньте, як розкриває тему картини її композиція.
-
Що ви дізналися на уроках образотворчого мистецтва про композицію цього полотна?
Словник.
Композиція – розміщення дійових осіб, предметів на картині зумовлених її змістом.
Світлотінь – розподіл освітлених та тіньових штрихів.
Лінія горизонту – умовна пряма, яка поділяє аркуш паперу, полотно на «небо» і «землю».
Учитель укр. мови. Як розмістилися козаки?
Учень. Козаки розмістилися біля центральних персонажів півколом декількома рядами. Така замкнута композиція складає враження, що ми також неначе є учасниками того, що відбувається.
Учитель укр. мови. Як художник показав, що козаків багато?
Учень. Зрізана рамка картини, постаті запорожців зліва і праворуч зображені не повністю.
Учитель укр. мови. Вірно, це складає враження, що бурхливе життя запорожців продовжується за рамкою картини.
- Що підсилює враження, що бурхливе життя запорожців продовжується за рамкою картини?
Учень. На передньому плані зображено козаків, які стоять спиною до глядачів. Вони неначе дивляться в глибину картини, туди, де знаходиться військо. Туди ж в просмалену димом вогнищ далечінь, ми бачимо постаті багатьох людей.
Учитель укр. мови. Які постаті приваблюють більш за інших вашу увагу?
Учень. Отаман Сірко, запорожець на бочці, писар, козак у червоному жупані, схожий на Тараса Бульбу; козак у червоній шапці; беззубий дід та
інші.
Учитель укр. мови. Погляньмо, як І.Ю.Рєпін характеризує своїх героїв.
Почнемо з центральних фігур – писаря і отамана Сірка. Що можна сказати про постать писаря, про вираз його обличчя?
Учень. У руці писаря гусяче перо, інше закладено за вухо; він захоплений листом, уважний, із задоволенням виводить влучні, образливі слова на адресу султана; стримано посміхається у короткі свої вуса.
Учитель укр. мови. А очі писаря?
Учень. Хитрі, з іскринкою насмішки.
Учитель укр. мови. Чи можемо ми що-небудь сказати про минуле писаря? Які деталі говорять про це? Зверніть увагу, якими кольорами відобразив писаря художник?
Учень. У минулому писар, мабуть, був семінаристом. Про це говорить його чорний одяг, бліде обличчя, зачіска. Та й грамоту раніше знали тільки служителі церкви.
Учитель укр. мови. А отаман Сірко? Чим зацікавлює нас обличчя цього запорожця?
Учень. Мужнє обличчя, хижий орлиний ніс, густі крилаті брови, розумні проникаючі очі - все говорить про сміливість цього козака. Широкі могутні плечі підкреслюють непорушну силу отамана. Енергійним рухом він нахилився наперед, вслухаючись у кожну сказану фразу.
Учитель укр. мови. Енергійний жест руки, тримаючої люльку, рішучий поворот усієї постаті, неначе готовий до дії, - все говорить про те, що перед нами вольовий, не бажаючий помилування до ворога воєначальник.
А які кольори використовує І.Є. Рєпін для зображення отамана?
Учень. Коричнево-зеленуватого кольору жупан, темно-синього папаха з сизою опушкою.
Учитель укр. мови. Які це кольори, холодні чи теплі?
Учень. Холодні.
Учитель укр. мови. Чому в описі постаті отамана Рєпін використав різні відтінки холодних кольорів: синього, зеленого? Як ви думаєте, які риси характеру отамана хотів підкреслити кольором художник?
Учень. Суворість, стриманість, твердий розум, далекоглядність.
Учитель укр. мови. Що можна сказати про козака, схожого на Тараса Бульбу?
Учень. Праворуч від отамана виділяється постать запорожця у червоному жупані, у яскравій червоній свитці й таких же шароварах. Під білосніжною
папахою обличчя, ніс картоплиною і великі сиві вуса. Козак регоче, схопившись за живіт, який випирається із-під широкого жовтого пояса.
Учитель укр. мови. Підберіть означення, які допоможуть охарактеризувати цього запорожця.
Учень. Життєрадісний, веселий, вдалий, добродушний.
Учитель укр. мови. Якими кольорами користується художник при зображенні запорожця, що опустив свій литий кулак на спину сусіда?
Учень. Яскраво-червоного кольору шапка, темно-червоний жупан, на який накинуто щось на зразок накидки зеленого кольору. Яскраві, насичені кольори.
Учитель укр. мови. А що, по-вашому, хотів підкреслити Рєпін таким сполученням яскравих фарб: зеленої і червоної?
Учень. Молодість, силу, здоров'я, красу, вдачу цього веселого козака.
Учитель укр. мови. Тепер поглянемо на беззубого старого чоловіка. Що можна про нього розповісти?
Учень. Це старий, бувалий воїн, випробуваний і загартований у боях. Обличчя в зморшках, як печене яблуко на колір. Закіптюжена пороховим димом і опалена сонцем шкіра, говорить про те, що козак не знав страху в бою. Тепер, чуючи влучні, зухвалі слова на адресу султана, старий увесь трясеться від сміху.
Учитель укр. мови. А козак на діжці? Як художник показав стан запорожця? У яких кольорах?
Учень. Козак, розвалившись на діжці, повернутий до нас спиною. Обличчя цього запорожця не видно, але відчувається, що він дуже сміється. Про це говорить і постать. Він ослаб від сміху, відкинувшись назад.
Учитель укр. мови. Не будемо проводити докладно розбір останніх фігур, зображених Рєпіним на передньому плані. У творі також не потрібно буде описувати всіх запорожців, а вибрати головні фігури і розповісти про них так, як ми це зробили в класі.
-
Що згуртовує запорожців? Які почуття? (любов до батьківщини, відданість своїй справі і т. ін.) -
Як Рєпін показав це? (Всі запорожці об'єднані спільною думкою, дати відповідь зухвалому султану).
V. Висновок
Бесіда.
-
Чи сподобалася картина? Як її слід оцінювати? -
Якими зображено запорожців? -
Які почуття викликає картина? -
Чи доцільно, на ваш погляд, відтворити життя козацького коша на острові Хортиця?
VІ. Домашнє завдання
Написати твір-опис з елементами роздуму за сюжетною картиною І. Ю. Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові».
Додаток №4
Картки до уроків української мови
Мені дуже подобаються чорнобривці. Жовтогарячі чорнобривці й променисті соняшники, коли вони ростуть у сусідстві.
Біля них навіть у хмарний день сонячно. А навколо хати – ніби хто вишиваний рушник розстелив.
Взагалі я сію й саджу різні квіти. На городі в нас красуються і півонії, і півники, і жоржини, і мальви.
Квіти – це моє багатство. З ними так весело, так радісно, що аж співати хочеться.
(З підручника)
-
Опишіть соняшники.
-
Скористайтеся планом:
-
Який стовбур рослини? -
На що схожі листки? -
Чому рослина має таку назву? -
Які ви зробили висновки, спостерігаючи за соняшником під час цвітіння?
-
Підшукайте матеріал про чорнобривці: прислів’я, загадки, розповіді. -
Засушіть букет цих квітів на зиму.
День був гарний. Світило сонце. Після уроків ми ходили в ліс по гриби.
Тихо в лісі. Пташки не щебечуть. Тільки дерева глухо шумлять. І листя шелестить під ногами. Та ми перегукуємося.
- Ходіть сюди! – гукає весело Андрійко. – Я знайшов грибне місце. Маслюки ростуть.
Петро Іванович нам пояснював, як відрізняти їстівні гриби від отруйних.
Ми назбирали багато маслюків, рижиків, підберезників, білих грибів, лисичок. Усі були задоволені.
(З підручника)
-
Розгляньте фотографію. Хто назве більше кольорів та їхніх відтінків, що є на малюнку? Усі назви кольорів запишіть. Пам’ятайте, що назви відтінків кольорів пишуться через дефіс, наприклад: темно-зелений.
-
Доповніть текст діалогом між хлопцями і учителем. Усно перекажіть змінений вами текст.
Пішло з Серпнем літо, і враз усе якось сполошилось, бо місяць Вересень – це вже початок осені…
Ще вчора повагом ходив у лузі лелека, а сьогодні ні там його , ні тут. Подалися у вирій іволги, стрижі-серпокрильці. Про щось усе радяться ластівки: в дорогу лаштуються, журбу виливають, з рідним краєм прощаються.
А тут уже й хмари: перезнали десь, що Вересень – місяць осінній, ну й почали за лісом купчитися, дощем наливатись.
Але враз наскочив вітер, поторсав хмари, розірвав на шматки й розвіяв скрізь по чистому небу. І так хороше стало навкруги, не гірш, як улітку. Знов висинив Вересень потьмянілі волошки, порозтуляв білі вії поснулим ромашкам.
То тут, то там несе перед себе ходовий вітрик довгі пасма павутиння, а на кожній павутинці – малесенький павучок, подалися криволапенькі в мандри…
(Ю.Старостенко)
-
Назвіть частини мови у першому реченні. -
Поясніть розділові знаки у другому абзаці. -
Розгляньте картину М.Глущенка „Київська осінь” Використовуючи вислови художнього стилю, складіть невеликий опис осені у ваших рідних місцях.
Додаток № 5
Інтерактивні технології кооперативного навчання
Прийом „Комплімент” доречно використовувати на вступних уроках для налагодження стосунків учителя та учнів.
Його мета: створити сприятливу атмосферу, організувати комунікацію між учнями, оперативно залучити їх до діяльності.
З а с т о с у в а н н я.
-
Учитель називає метод і пояснює порядок роботи. Учні взаємно роблять компліменти.-
Діти, - звертається вчитель, - чи приємно вам, коли вас хвалять?
-
Прогнозована відповідь : „Так”.
-
Саме тому ми сьогодні будемо вчитися говорити добрі слова своїм товаришам. Поверніться кожен до сусіда по парті і скажіть йому щось хороше, починаючи речення так: „Ти мені подобаєшся, бо...”
-
Учитель започатковує комунікативну діяльність, зробивши комплімент учневі праворуч себе. Діти по черзі роблять комплімент сусідові, потім – учителеві.
„Ти мені подобаєшся, бо ти веселий”. „Ти мені подобаєшся, бо ти талановитий!” і т.д.
-
Словесник ставить класові підсумкові запитання:
-
Як ви думаєте, навіщо ми цього навчаємося? -
Чого ви особисто навчилися? -
Де ви можете використовувати вміння робити компліменти у своєму житті? та ін.
Метою прийому „Вітер дме” також є створення сприятливої атмосфери, організація комунікації між учнями, оперативне залучення їх до діяльності. Його можна застосовувати для діагностування налаштованості учнів на сприймання матеріалу.
Застосування.
-
Учитель пояснює умови роботи.
Зараз ми проведемо гру „Вітер дме”. Я зачитуватиму фразу, яка починається словами: „Вітер дме для того, хто...” Ті з вас, хто може відповісти на висловлювання „так”, підводяться, решта залишаються сидіти.
-
Учитель читає речення:
Вітер дме для того, хто вже прокинувся;
Вітер дме для того, хто не снідав;
Вітер дме для того, хто хоче працювати;
Вітер дме для того, хто хоче спілкуватися тощо.
Прийом можна використати на завершальному етапі уроку. У цьому разі вчителеві варто взяти такі репліки-рефлексії, не змінюючи умов проведення:
Вітер дме для того, хто задоволений сьогоднішньою роботою;
...втомився;
...працював творчо;
...хоче працювати далі;
...не міг дочекатися кінця уроку та ін.
Аналізований складник інтерактивного методу годиться як допоміжний для роботи в малих групах.
Прийоми другої групи, що її виокремила О.Пометун, привертають увагу школярів до теми, проблеми, пробуджують їхню зацікавленість, тобто виконують мотиваційну функцію.
На уроках повторення вивченого матеріалу доцільним буде прийом „Два – чотири – всі разом”. На прикінцевих етапах заняття його застосовують з метою узагальнити, систематизувати знання, набуті під час вивчення теми, удосконалити вміння спілкуватись у групі, переконувати, досягати згоди.
Використання методу розглянемо на прикладі теми „Розділові знаки у простому і складному реченнях, а також у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі”.
З а с т о с у в а н н я.
1. Учитель пропонує питання для обговорення або дискусії, яке спочатку учні обмірковують індивідуально.
- Пригадайте особливості вживання розділових знаків у простому і складному реченнях, у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі.
2. Учні об’єднаються у пари, висловлюють ідеї, обговорюють їх, досягаючи згоди.
- Із сусідом по парті складіть діалог про функції та особливості використання таких синтаксичних конструкцій, як звертання, вставні слова, відокремлені члени речення, пряма мова, цитування, уточнювальні члени речення, діалог, вставлені конструкції.
3. Далі пари об’єднуються в четвірки, розглядають попередні висновки. Після цього переходять до колективного обговорення остаточного висновку.
- Якщо всі впоралися із завданням, поширте свій діалог, залучаючи інформацію товаришів.
- Тепер працюємо всі разом, цілим класом. Завдання: подати максимально вичерпну інформацію про зазначені синтаксичні структури в найкоротший час.
Подібним чином можна використовувати „Триступеневе інтерв’ю”, алгоритм діяльності якого полягає в тому, що на запитання вчителя учні шукають відповідь самостійно, потім у парах, а далі пари об’єднується в четвірки, у яких кожен озвучує міркування свого партнера.
Розгляньмо прийом „Ротаційні (змінювані) трійки”. Його мета – осмислення, засвоєння, закріплення та ґрунтовий аналіз нового матеріалу.
Тема: „Присудок. Простий і складений дієслівні присудки”.
З а с т о с у в а н н я.
1. Учні об’єднуються в трійки і розміщуються колом. Учитель ставить запитання, що потребують неоднозначної відповіді.
- Якими будуть присудки у реченнях „День був погожим” та „Сергійко був у школі?” Обґрунтуйте.
- Чи може присудок розриватися підметом?
2. Кожна трійка отримує запитання. Всі учні групи мають висловити свою думку.
3. Після короткого обговорення школярі озвучують свої порядкові номери від 0 до 2. Учні під номером 1 переходять до наступної трійки за годинниковою стрілкою, під номером 2 – проти годинникової стрілки, під номером 0 залишаються на місці. Так формуються нові трійки.
Склад трійок можна змінювати стільки разів, скільки є запитань. Обговорювати проблемну ситуацію припиняють тоді, коли всі школярі досягнуть згоди.
Інтерактивні прийоми узагальнення, систематизації знань, проведення рефлексії пізнавальної діяльності допомагають учителеві організувати завершальний етап навчання як на уроці засвоєння нових знань, так і на підсумковому занятті. Це технології, що передбачають роботу у великих групах, наприклад: „Акваріум”, „Карусель”, „Кейс-метод”, „Займи позицію” тощо.
<предыдущая страница | следующая страница>