• 
  
  

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН

На правах рукопису

УДК 339.92

Мадяр Руслана Олександрівна


ТРАНСКОРДОННЕ ЕКОНОМІЧНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини


Науковий керівник:

доктор економічних наук,

академік НАН України

Пахомов Ю.М.

Київ – 2007

З М І С Т
Вступ .....................................................................................................…………. 4
Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНА БАЗА

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСКОРДОННОГО

СПІВРОБІТНИЦТВА ...................................................................... 15
1.1. Концептуальні підходи до аналізу відносин транскордонного

співробітництва в глобальних і регіональних інтеграційних

процесах та джерельно-інформаційна база дослідження................ 17

1.2. Суть і характер транскордонного співробітництва............................ 45

Висновки до Розділу 1 ...................................................................................... 74
Розділ 2. МЕХАНІЗМ ТРАНСКОРДОННОГО ЕКОНОМІЧНОГО

СПІВРОБІТНИЦТВА....................................................................... 75
2.1. Організаційно-правова основа механізму транскордонного

співробітництва ........................................................................................... 76

2.2. Фінансово-економічні інструменти підтримки транскордонного

співробітництва в умовах європейської інтеграції .............................. 112

Висновки до Розділу 2 ........................................................................................ 132
Розділ 3. ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ

ТРАНСКОРДОННОГО ЕКОНОМІЧНОГО

СПІВРОБІТНИЦТВА В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ

ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ ........................ 134

3.1. Зміна характеру транскордонних економічних зв'язків в умовах

безпосереднього сусідства України і Європейського Союзу .............. 137

3.2. Програмно-цільові методи розвитку транскордонного

співробітництва України ......................................................................... 170

Висновки до Розділу 3 ....................................................................................... 185
Висновки ............................................................................................................ 187
Додатки..................................................... ........................................................... 196
Список використаних джерел і літератури.................................................. 211

В С Т У П
Актуальність дослідження. Транскордонне економічне співробітництво – це комплекс зовнішньоекономічних зв’язків прикордонних регіонів суміжних держав, складова частина, а також рівень (підсистема) цілісної системи міжнародних економічних відносин. Як сегмент міжнародних економічних відносин транскордонне співробітництво об’єктивно сприяє зниженню економічних бар’єрів, зближенню і взаємодоповненню національних економік, їх інтеграції та поступовому становленню транскордонних економічних регіонів у структурі єдиного економічного простору. Формування системи транскордонних економічних зв’язків та їх інтенсифікація відбуваються в руслі глобалізаційних та регіонально-інтеграційних процесів.

Глобалізація як сучасна форма інтернаціоналізації світогосподарського життя на сучасному етапі супроводжується інтенсивним розвитком регіональних інтеграційних процесів у економічній сфері. В територіальному вимірі вони отримали серйозний імпульс на всіх рівнях – глобальному, континентальному і трансконтинентальному, регіональному і субрегіональному та локальному. Економічне інтегрування найбільш динамічно розгортається в Європі, приклад якої досить активно наслідують країни Північної Америки та деяких інших регіонів світу. В Європі розвинена й досконала система транскордонного співробітництва відіграла важливу роль у прискоренні процесу загальноєвропейської інтеграції.

Прикордонні регіони країн-сусідів є зонами безпосереднього контакту та активної взаємодії національних господарських комплексів. Суміжні регіони з обох боків державного кордону виступають ініціаторами нових форм міжнародної господарської співпраці. Для України в сучасних умовах вони мають стратегічне значення. По-перше, з безпосереднім наближенням нових східних кордонів Європейського Союзу внаслідок вступу у 2004 р. до нього центральноєвропейських держав, а з 1 січня 2007 р. – Румунії і Болгарії, західне українське прикордоння стає контактним простором інтенсивної взаємодії національної економіки з ЄС загалом та єдиним внутрішнім ринком ЄС. По-друге, об’єктивним фактом є те, що переважна більшість українських регіонів є безпосередніми учасниками транскордонного співробітництва, оскільки із 25 областей України 19 – прикордонні.

Тому вивчення місця і ролі транскордонного економічного співробітництва в системі міжнародних економічних відносин в контексті глобалізації та інтеграції – надзвичайно актуальне з науково-теоретичного і практичного погляду. Особливої актуальності дослідження міжнародних відносин транскордонного економічного співробітництва набуває зараз з огляду на проголошену стратегію європейської інтеграції України. У цьому контексті транскордонну співпрацю слід розглядати як своєрідну „малу інтеграцію” – ефективний додатковий канал та рівень інтегрування України до ЄС. Крім того, світовий та європейський досвід транскордонного співробітництва може бути раціонально використаний для вдосконалення співпраці України на кордонах з країнами-членами СНД. Все це визначальним чином зумовлює теоретичну і практичну значимість дисертаційної роботи.

Важливі аспекти співробітництва прикордонних регіонів у господарській сфері певним чином викладені в наукових публікаціях вітчизняних і зарубіжних економістів. Зокрема, в роботах українських вчених з цієї проблематики – П.Ю.Бєленького, В.С.Будкіна, О.І.Дікарєва, М.І.Долішнього, Б.І.Дяченка, О.М.Жулканича, Є.Б.Кіш, М.А.Лендєла, Ю.В.Макогона, В.П.Мікловди, С.І.Мітряєвої, Н.А.Мікули, А.І.Мокія, А.П.Павлюк, О.С.Передрія, С.С.Слави, В.І.Чужикова, І.М.Чучки та інших [11, 16, 47, 51, 59, 70, 89, 111, 126, 135, 137, 141, 143, 164, 165, 211, 245, 225] розкрито специфіку становлення і розвитку транскордонного економічного співробітництва незалежної України із західними постсоціалістичними сусідами та країнами СНД, загальноєвропейські принципи співпраці прикордонних регіонів, моделі транскордонного співробітництва, а також місце і роль прикордоння в зовнішньоекономічних стосунках України та сусідніх держав. Під егідою Інституту Схід–Захід, Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД), Карпатського фонду й інших міжнародних структур видано серію тематичних публікацій щодо транскордонного і єврорегіонального співробітництва [15,145,192,76].

З-поміж зарубіжних спеціалістів, які інтенсивно вивчають проблеми транскордонного співробітництва, слід назвати передусім Л.Б.Вардомського, С.В. Голунова, А.М.Кірюхіна, В.А.Колосова (Росія), Г.Горзелака, М.Каспрзіка, К.Куцаб-Бонк (Польща), Б.Барані, Л.Газду, В.Кісел, К.Чімре (Угорщина), Е.Грусманову, А.Дулебу, О.Маргулікову (Словаччина), К.Шумана (Швейцарія) та інших. Досягненням російських вчених стало, зокрема, концептуально-теоретичне обґрунтування засад розвитку транскордонного (прикордонного) співробітництва Росії з країнами СНД, а також з державами-членами ЄС [8]. Польські вчені, поряд з дослідженням українсько-польського, найбільш інтенсивно розробляють питання польсько-німецького транскордонного співробітництва [316]. Угорські дослідники звертають основну увагу на вдосконалення механізму єврорегіональної співпраці та формування транскордонних регіонів [7, 26, 253]. Словацькі – на інституційні аспекти транскордонного співробітництва [282]. Західноєвропейські вчені детально розробляють загальні принципи транскордонного співробітництва в контексті регіональної політики ЄС та політики сусідства Євросоюзу на його нових зовнішніх кордонах.

Науковий інтерес до вивчення транскордонної проблематики значно зріс у зв’язку із розширенням Європейського Союзу та наближенням його нових східних кордонів до України. Першою вагомою працею, в якій прогнозувалися проблеми розвитку транскордонної співпраці України на західному напрямку в умовах безпосереднього сусідства з ЄС, стало колективне видання, датоване травнем 2004 року – „Розширення Європейського Союзу: вплив на відносини України з центральноєвропейськими сусідами”. У ньому, зокрема, містяться конкретні рекомендації міжнародної групи експертів стосовно вдосконалення транскордонного економічного співробітництва [196, с.143-145]. Грунтовну характеристику якісних змін у транскордонному співробітництві України після розширення ЄС подано в розділах з регіональної політики та міжнародної співпраці українських регіонів двох монографічних видань НІСД „Україна: стратегічні пріоритети. Аналітичні оцінки” за 2005 і 2006 роки [233, 234]. Системний аналіз специфіки сучасного етапу транскордонного співробітництва України здійснено в колективних монографіях „Транскордонне співробітництво в умовах розширення Європейського Союзу на Схід” (2006 р.) і „Транскордонне співробітництво як альтернатива новій „залізній завісі” та конфліктам” (2007 р.) [226]. Вийшла низка наукових робіт українських вчених, присвячених проблемам транскордонного співробітництва України з окремими центральноєвропейськими державами – новими членами ЄС [4-6, 90, 210].

У цілому, українські і зарубіжні дослідники найбільш важливим вважають інтеграційний ефект транскордонного співробітництва. Тобто, йдеться про позитивну оцінку транскордонної господарської взаємодії як важливого напрямку поглиблення загальноєвропейських інтеграційних економічних процесів, вирівнювання рівнів їх соціально-економічного розвитку та переходу до сталого зростання. Проте, меншим чином транскордонне економічне співробітництво пов’язується з глобальною інтеграцією світового господарства.

Такий стан зумовлений, з-поміж іншого, суттєвим розривом у рівні науково-теоретичного узагальнення сучасними українськими та зарубіжними вченими світових процесів глобалізації вищого рангу і транскордонних інтеграційних процесів суттєво нижчого рівня. Хоча системний аналіз вимагає розгляду їх у тісному взаємозв'язку. Тим більше, що теоретичний і практичний здобуток українських вчених у вивченні ключових питань глобалізації та європейської інтеграції – значний.

Варто підкреслити, що впродовж останніх років українська гуманітарна наука зробила справжній прорив у формулюванні засад теорії глобалізації і світової цивілізації. Серед опублікованих праць з цієї проблематики особливої уваги заслуговують фундаментальні дослідження О.Г.Білоруса, А.С.Гальчинського, С.Б.Кримського, Ю.В.Макогона, Ю.В.Павленка, Ю.М.Пахомова, С.І.Соколенка [12,13,27,28,153,155,154,159,214,241] та інших відомих українських вчених.

Позитивним і не меншим за обсягом є і новий масив публікацій українських вчених щодо загальноєвропейської економічної інтеграції та чергової хвилі розширення ЄС на Схід. З-поміж них заслуговують на увагу монографічні дослідження і статті О.М.Горенка, О.О. Ковальової, В.В.Копійки, В.І.Посельського, Т.І.Шинкаренка та ряду інших українських вчених [36,102,101,92,173].

Однак все ще відчувається брак спеціальних комплексних наукових досліджень щодо становлення і розвитку транскордонного економічного співробітництва, які б розкривали особливості його розвитку в умовах глобалізації та взаємозв’язок із інтеграційними процесами, зокрема за участю України.

Крім того, слід підкреслити, що, попри беззаперечні досягнення українських і зарубіжних вчених, ґрунтовного наукового аналізу міжнародних відносин транскордонного економічного співробітництва в ракурсі сучасних глобалізаційних та інтеграційних процесів ще не зроблено. Тому дисертаційна робота є одним з перших в українській економічній науці комплексним і системним дослідженням місця і ролі транскордонного співробітництва в системі міжнародних економічних відносин в умовах глобалізації та європейської економічної інтеграції, що насамперед і обумовлює її наукову новизну.

Зв’язок дисертації з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалося у відділі глобальних систем сучасної цивілізації ІСЕМВ НАН України, зокрема в контексті підготовки наукової теми Ужгородського відділу ІСЕМВ НАН України: „Міжрегіональне співробітництво в системі відносин України з державами Центральної і Східної Європи” (державний реєстраційний № 0105 U 002590, 2005-2007 рр.). Автором розроблено методологічні засади вивчення транскордонних економічних відносин в умовах поглиблення глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, визначено типологію прикордонних європейських регіонів, охарактеризовано якісні зміни в системі міжрегіональних господарських стосунків та визначено їх оптимальну модель в контексті безпосереднього сусідства України з ЄС.

Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення місця і ролі транскордонного економічного співробітництва в системі міжнародних економічних відносин в умовах інтенсивного розгортання процесів глобалізації на сучасному етапі.

У контексті досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі вирішуються наступні наукові завдання:

• 
  виявити зміст і характер транскордонного економічного співробітництва та його місце в системі сучасних міжнародних економічних відносин;
  
• 
  визначити основні напрями, форми і види транскордонного економічного співробітництва;
  
• 
  виявити взаємний зв'язок форм, рівнів та типів міжнародного економічного співробітництва, зокрема транскордонного;
  
• 
  систематизувати типи прикордонних регіонів Європи;
  
• 
  дослідити організаційно-правові і фінансово-економічні аспекти механізму транскордонного співробітництва в умовах поглиблення європейських інтеграційних процесів;
  
• 
  проаналізувати основні зміни характеру транскордонного співробітництва України в умовах безпосереднього сусідства з ЄС;
  
• 
  обґрунтувати комплекс заходів з підвищення ефективності транскордонного співробітництва України в ході поглиблення процесів глобалізації та європейської інтеграції;
  
• 
  обгрунтувати програмно-цільові методи розвитку транскордонного співробітництва України.
  

Об’єктом дослідження є транскордонне економічне співробітництво як специфічна підсистема міжнародних економічних відносин, яку характери­зують наявність механізму, типових напрямів реалізації, характерних видів транскордонної господарської взаємодії, кола основних суб'єктів.

Предметом дослідження є механізми транскордонного економічного співробітництва, в тому числі комплексний інструментарій його регулювання, в сучасних умовах глобалізації та європейської інтеграції.

Методологія і методи дослідження логічно пов’язані з метою, об’єктом і предметом дисертаційної роботи та вирішенням основних поставлених наукових завдань.

Для вирішення головної мети і основних наукових завдань дослідження використано сукупність загальнонаукових і прикладних методів пізнання. Зокрема поєднано логічний, порівняльний, конкретно-економічний підходи з комплексним, системним аналізом передумов, основних чинників еволюції та результатів і наслідків процесу розвитку транскордонного економічного співробітництва в умовах глобалізації.

У ході дослідження теми використовувалися наступні методи: аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта і предмета дослідження; порівняння – для зіставлення фактичних даних у хронологічному і компаративному розрізі та порівняльного аналізу різноманітних моделей транскордонної економічної співпраці; групування – для визначення залежності економічних показників транскордонного співробітництва від дії конкретних груп чинників; кореляційно-регресійний – для оцінки ступеня зв’язку між показниками досліджуваного об’єкта й визначення ступеня взаємозалежності динаміки розвитку транскордонної господарської співпраці з поглибленням процесів глобалізації та інтеграції і розвитком міждержавного зовнішньоекономічного співробітництва; дескриптивний – для конкретно-економічного вивчення основних напрямів, видів і форм транскордонних економічних відносин; графічний – для наочного відображення динаміки змін показників транскордонного економічного співробітництва; моделювання і прогнозування – для прийняття оптимальних рішень, передусім щодо вдосконалення системи транскордонного економічного співробітництва України та підвищення його ефективності з метою реалізації євроінтеграційної стратегії держави.

Джерельно-інформаційну базу роботи складають: офіційні матеріали статистики України та зарубіжних держав, насамперед, статистичні щорічники, щоквартальники, щомісячники, галузеві і регіональні статистичні видання; статистичні дані щодо зовнішньоекономічної діяльності України та її прикордонних регіонів; статистичні й аналітичні матеріали ООН, СБ і МВФ, ЄС, ОЕСР, ЮНКТАД та інших міжнародних організацій, офіційні матеріали Ради Європи, Євросоюзу та їх керівних органів і структур з питань розвитку транскордонного співробітництва, а також інших інституцій; міжнародно-договірна основа транскордонних відносин, зокрема комплекс спеціальних міжурядових угод України з сусідніми державами щодо транскордонної співпраці, укладених впродовж 1990-х – на початку 2000-х років; законодавчі та інші нормативні акти України та зарубіжних держав з питань регулювання транскордонного співробітництва; періодичні видання; електронні носії інформації та дані з мережі Інтернет.

Наукова новизна і теоретичне значення дисертаційного дослідження полягають в тому, що у ньому було:

вперше:

• 
  комплексно і системно, в широкому міжнародному порівняльному плані, здійснено концептуально-теоретичне і конкретно-економічне обгрунтування базових тенденцій розвитку системи транскордонного економічного співробітництва в умовах глобалізації; зокрема показано, що прикордонні регіони відіграють роль важливої зв'язуючої ланки і забезпечують оптимальні параметри розвитку інтеграційних процесів, оскільки, з одного боку, економічне інтегрування на міжрегіональному прикордонному рівні може випереджати за поступом міждержавну інтеграцію, а з іншого – навіть на внутрішніх кордонах певної міжнародної економічної спільноти поступово формуються транскордонні регіони з цілісними інтернаціональними регіональними господарськими комплексами, що означає своєрідну «інтеграцію всередині інтеграції»;
  
• 
  визначено місце і роль транскордонних економічних відносин як підсистеми (підрівня) у глобальній системі міжнародних економічних відносин; зокрема показана дихотомічна природа транскордонного економічного співробітництва: воно сприяє формуванню міжнародних регіональних господарських комплексів на суміжному прикордонні сусідніх держав; водночас прикордонні регіони, які розташовані по периметру зовнішніх кордонів міжнародних економічних спільнот, виконують функції контактної зони з третіми державами та їх інтеграційними об’єднаннями;
  

удосконалено:

• 
  сутність поняття "транскордонне економічне співробітництво", зокрема виявлено його типологічну відмінність від міжрегіональної господарської взаємодії, а також від міждержавного економічного співробітництва на прикордонних територіях; це пов'язано із новим баченням співвідношення рівнів і підрівнів міжнародних економічних відносин;
  
• 
  підходи, які спрямовані на компаративний аналіз моделей транскордонного економічного співробітництва на сучасному етапі на основі виокремлення рис перспективної інноваційно-інвестиційної моделі, а також обгрунтування необхідності переходу до моделей транскордонного співробітництва, які базуються на пріоритетах концентрації на найбільш інформаційно містких та реалізації технологічно авангардних проектів із максимальною доданою вартістю;
  

одержали подальший розвиток:

• 
  теоретичні положення щодо основних принципів транскордонного економічного співробітництва; показано характер сучасних системних змін у транскордонному співробітництві у зв'язку з поглибленням процесів глобалізації та інтеграції, які, зокрема, визначають необхідність якісних зрушень в транскордонному економічному співробітництві України в умовах безпосереднього сусідства з ЄС;
  
• 
  методологічні підходи, які спрямовані на підвищення ефективності транскордонного співробітництва України, передусім на основі переходу до його стратегічного планування та застосування програмно-цільових методів;
  
• 
  засади формування інноваційно-інвестиційної моделі в транскордонному співробітництві України, у відповідності до якої через цілеспрямоване створення структури системи транскордонних науково-технологічних зв'язків у вигляді інноваційної моделі співробітництва прикордонних регіонів, завдяки політиці зустрічного трансферу технологій може бути забезпечена еквівалентність участі України в міжнародному технологічному ринку.
  

Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичні положення роботи, узагальнення і висновки, методи порівняльного аналізу, прогнозування і моделювання, фактографічний матеріал та інше можуть бути використані для подальшого проведення наукових досліджень як з проблем транскордонного співробітництва України, так і її участі в світогосподарських зв'язках та європейській економічній інтеграції.

Деякі положення і висновки та фактичний матеріал дисертаційної роботи можуть також знайти практичне застосування під час викладання курсів і дисциплін економічного профілю у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах та підготовці програм, навчально-методичних матеріалів, посібників і підручників з міжнародних економічних відносин.

Окремі результати дослідження щодо удосконалення механізму та підвищення ефективності системи транскордонного економічного співробітництва впроваджено в практику роботи з організації транскордонного співробітництва Закарпатською ОДА (довідка Головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Закарпатської ОДА № 07-03/01-1/943 від 30 жовтня 2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, висновки і пропозиції, що містяться в дисертації та публікаціях стосовно розвитку транскордонного економічного співробітництва в умовах глобалізації та європейської інтеграції отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 7-ми наукових конференціях, в тому числі на 3-х міжнародних: міжнародному семінарі „Розвиток малого і середнього підприємництва в країнах Центральної і Східної Європи” (м. Кошіце, СР, 9-11 червня 2004 р.); міжнародному науковому семінарі „Актуальні проблеми і стратегічні пріоритети України в європейських регіонально-інтеграційних процесах” (м. Ужгород, ЗакДУ, 27-28 квітня 2006 р.); міжнародній науковій конференції „Транскордонне співробітництво в умовах розширення ЄС на Схід” (м. Ужгород, УжНУ, 11-12 травня 2006 р.); щорічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу ЗакДУ (Ужгород, 2004, 2005, 2006, 2007 рр.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 9 наукових праць, зокрема 7 статей у провідних наукових фахових виданнях (у збірниках наукових праць).