Основи християнської етики посібник для 5 класу загальноосвітніх навчальних закладів

Це цікаво!

Клітини тіла людини, витягнуті в одну лінію, можуть огорнути Землю 200 разів.
Кожен палець людини протягом життя згинається приблизно 25 млн. разів.
За 0,05 с мозок людини може розпізнати предмет чи зображення, яке зафіксувало око.
Людське око може розрізняти до 10 млн. кольорових відтінків.
Довжина всіх нервів людини становить 75 км.
Щороку серце витрачає таку кількість енергії, якої б було достатньо, щоб підняти вагу понад 900 кг заввишки 14 м. Серце за все життя людини скорочується 2,5 млрд. разів (цього достатньо, щоб підняти поїзд на висоту гори Монблан).
За все життя людина споживає 40 т їжі та вдихає 380 тис.куб.м повітря.
Коли ми червоніємо, наш шлунок також червоніє.
За все своє життя людина виробляє слини об’ємом до 2 великих басейнів.
При ударі об здорову зубну емаль може затупитися лезо дамаської шаблі.
Крапля крові може потрапити у будь-яку частину тіла за 20 сек. Довжина всіх кровоносних судин 60-80 тис. км. Це в 2 рази довше від земного екватора.
Площа легень людини рівна площі тенісного корту.
Учені довели, що тіло людини має такий склад: вода – 60 л, кальцій – 1580 г, вуглець – достатньо для 9000 олівців, жир – для 7 кусків мила, фосфору – на 2200 сірників, заліза – 7 г, цукру – 5, 7 г., солі – 58 г.

Повчальна поезія

Василь Симоненко

Ти знаєш, що ти – людина.

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

Більше тебе не буде.

Завтра на цій землі

Інші ходитимуть люди,

Інші кохатимуть люди –

Добрі, ласкаві і злі.

Сьогодні усе для тебе –

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба,

кохати спішити треба –

Гляди ж, не прости!

Бо ти на землі – людина,

І хочеш того чи ні –

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.
Це цікаво!

В.О. Сухомлинський писав: “Бути справжньою людиною – це означає віддавати сили своєї душі в ім’я того, щоб люди навколо тебе були красивішими, духовно багатшими, щоб у кожної людини, з якою ти зустрічаєшся в житті, залишилося щось хороше від тебе, від твоєї душі”.

Дай відповідь

Що ти вкладаєш у поняття “справжня людина”?
Чи зустрічав ти у житті таких людей?

Чи вважаєш ти себе справжньою людиною?

Запам’ятай!

Ми всі з’явилися на світ один для одного. Тільки разом, допомагаючи один одному, турбуючись один про одного, ми можемо ставати людяними. Кожна жива людина носить у собі сім чеснот і сім протилежних їй смертних гріхів. Вона пихата і сором’язлива, зажерлива і стримана, примхлива і цнотлива, заздрісна і милосердна, скупа і щедра, лінива і старанна, гнівна і терпляча. Вона може зробити із самого себе однаково як тирана, так і раба, як злочинця, так і святого.

Перевір себе:

Хто така людина?
Що означає, що людина має образ Божий?
У чому призначення людини?
Якою маю бути поведінка людини як творіння Божого?

Урок 5. Добро і зло
Ключовий вірш з Біблії: “Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! ” (Книга Псалмів 36:27).

Дивись також у Біблії: Буття 3:3; Послання св. апостола Павла до галатів 6:9-10; Книга пророка Амоса 5:14; Послання св. апостола Павла до римлян 12:21.

→

Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? –

Вивчи урок 5!

→

1. Що таке добро, джерело добра.

2. Що таке зло, походження зла.

3. Як навчитися розрізняти добро і зло та обирати стежку добра у житті.

Запам’ятай нові слова і поняття

Добро – все, що виходить від Бога, благо.

Зло – відсутність добра, виникає через порушення Божого закону; гріх.
1. Що таке добро, джерело добра

В основі всіх наших добрих вчинків лежить поняття добра. Якщо до людини ставитися погано, то вона стає сумною, розчарованою, нещасливою. Тому щоб добра було більше, ніж зла, нам самим треба бути добрими. До речі, є ще одна таємниця: та людина, яка сама робить добро, почувається щасливішою від тієї, кому вона його зробила. Тому добро завжди пов’язане з такими чеснотами, як чуйність, милосердя, доброчинність, щирість, справедливість.

Давайте згадаємо різні слова і вислови, в яких є слово «добро» і які ніколи не зникають з мовного вжитку: “доброго дня”, “всього доброго”, “добраніч”, “на все добре”, “добробут”.

Світ, що його створив Бог, був добрим, адже Творець є абсолютне Добро. У Біблії сказано: “І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, – вельми добре воно!” (1М.1:31).

Добро походить від Бога.

Бог – джерело добра.

2. Що таке зло, походження зла
Біблійна історія

Виникнення зла та гріха на землі

Ніщо не могло затьмарити щастя Адама та Єви в Едемському саду. Чи це тільки так здавалося? Була одна особа, яка намислила собі зіпсувати те, що створив Господь. Це – Люцифер, сатана, який загордився і захотів стати Богом. Він став неслухняним і злим. Він ненавидів усе гарне, чисте та добре.

Одного дня змій, а він був найхитрішою істотою з усіх, що мешкали в саду, підкрався до Єви.

- Чи справді Бог сказав, щоб ви не їли жодного плоду з цих чудових дерев?

- Ні, - відповіла Єва. – Ми можемо їсти всі плоди, які тільки захочемо, окрім плодів із того дерева, що посередині саду. Бог сказав, щоб ми не їли тих плодів, бо якщо ми це зробимо – ми помремо.

- Це неправда, - лукаво зауважив змій. – Бог знає, що коли ви покуштуєте плодів із того дерева, то станете мудрими і розумними, як і Він. Ось чому Він заборонив вам робити це.

Єва з цікавістю подивилася на соковиті плоди, що звисали із дерева. Якими привабливими вони здавалися! Їй захотілося покуштувати хоча б одного з цих плодів. Вона уявила, яким смачним буде цей плід на смак. Потім вона подумала, що було б добре стати такою мудрою, як пообіцяв змій.

І от, зважившись, вона швиденько схопила один із спокусливих плодів, відкусила трохи і простягнула Адамові, аби і він покуштував його.

Та замість мудрості і розуміння вони обоє відчули ніяковість і сором. Вони не послухалися мудрого і люблячого Бога, і, коли настав час спілкування з Ним, вони не пішли на цю зустріч. Перші люди соромилися, бо не послухалися Його. Вони нарвали великого листя, щоб прикрити свої тіла, а відтак сховалися в кущах. Раніше вони з нетерпінням чекали на поклик улюбленого Бога. Тепер же боялися почути добре знайомий Божий голос. Та вони почули його.

- Де ти, Адаме? – кликав Бог.

З опущеними очима вони зніяковіло вийшли назустріч Богові.

- Чого ви сховалися? – запитав Бог.

- Я боявся зустрітися з Тобою, бо я неодягнений, - промовив Адам.

- Хто сказав тобі про це? – запитав Бог. – Чи не їли ви плодів із того дерева, що дає пізнання про те, що є добром, а що – злом?

- Це не моя провина, - сказав Адам. – Жінка, яку Ти мені дав – Єва – дала мені, і я їв.

- Це не моя провина, - і собі сказала Єва. – Змій намовив мене покуштувати плодів.

Бог, звертаючись до них обох, промовив, що тепер, через їхній непослух, вони понівечили добрий Божий світ, і в нього увійшли зло та гріх. І відтак будяки і терен будуть рости серед ягід і квітів. Праця стане тяжкою та виснажливою…

Оскільки люди добровільно обрали зло і гріх, не послухавши Бога, то Творець прогнав їх із раю, який був місцем абсолютного добра та присутності Божої, місця, де перші люди могли вільно спілкуватися з Богом.

Дай відповідь:

Як прийшло у світ зло?
Який гріх вчинили Адам і Єва?
Що сталося після того, як вони з’їли заборонений плід?
Що зазвичай чекає людину, яка погано себе поводить?
Що трапляється з людиною, яка порушує заповіді Божі?

3. Як навчитися розрізняти добро і зло

та обирати стежку добра у житті

Бог створив людину для добра, але все ж не примушував бути доброю. Він дав людині свободу в своїх вчинках, свободу вибору між добром (дорогою життя) і злом (дорогою смерті). Адам і Єва через спокусу і непослух вибрали зло, хоч потім пожаліли про це і розкаялись.

Важливо зрозуміти, що подібна історія відбувається з кожною людиною, тобто щодня людина сама вирішує – чинити їй добре чи ні, допомагати батькам чи не слухатися їх, ображати менших чи гратися з ними, сумлінно вчити уроки чи списувати та не робити домашніх завдань.

Бог – це абсолютне Добро, і Він добрий до всього, створеного Ним, навіть тоді, коли його творіння злі та невдячні. Творець через своє милосердя та доброту залишив нам дороговкази, які допомагатимуть обирати стежку добра й ухилятися від зла в нашому щоденному житті. У Біблії написано: “ усім робімо добро...” (Гал.6:10), а також “Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи! ” (Пс.36:27).

Усім робімо добро!

Це цікаво!

Ми не знаємо, де знаходився Едемський сад. Хоча деякі люди вважають, що він міг бути в країні, яка зараз називається Іраком, і знаходиться між двома річками Тигр і Євфрат. Без сумніву, це було чудове місце, де люди мали все, чого тільки потребували. Однак найпрекраснішим було те, що люди могли там спілкуватися з Богом. Проте, коли вони виявили непослух Богові, Він вигнав їх, і вони вже більше не змогли повернутися до Едему.

Повчальне оповідання

Вибір художника

Бруно Ферраро
Великий Леонардо на Вінчі погодився виконати фреску у трапезній монастиря Санта Марія делле Граціє у Мілані. Це мала бути сцена Таємної вечері Ісуса Христа з апостолами.

Майстер хотів, аби ця фреска стала його найкращим твором, отож працював довго і старанно. Братія монастиря вже втрачала терпіння, проте праця просувалася дуже повільно.

Щоб зобразити лик Христа, Леонардо місяцями шукав натурника, чиє б обличчя виражало силу і привабливість, духовність і міць. Нарешті знайшов: художник надав ликові Ісуса Христа рис Ангелло, щирого і чистого хлопчини, якого випадково зустрів на вулиці.

Минув рік, і Леонардо знову міряв міланські вулиці у районі, що мав недобру славу, зазираючи до сумнівних і підозрілих помешкань. Тепер-бо майстер шукав натурника на образ Юди-зрадника. Йому потрібне було обличчя, позначене неспокоєм і розчаруванням, обличчя людини, що здатна була зрадити найближчого друга. Провівши багато ночей серед різношерстих волоцюг, Леонардо знайшов-таки чоловіка, що був досконалим взірцем для Юди.

Він привів його до монастиря і взявся до малювання. Та ось майстер зауважив в очах натурника сльози.

- Чого ти плачеш? – спитав Леонардо, вдивляючись у його похмуре обличчя.

- Я – Агнелло, - прошепотів чоловік. – Той самий, з якого ви малювали Ісуса.
Перевір себе!

Яку фреску малював Леонардо да Вінчі?
Як трапилося, що один і той самий чоловік став натурником для зображення Ісуса та Юди?
Яку стежку в житті – добра чи зла – обрав Агнелло?
Від чого застерігає нас це оповідання?

Це цікаво!

Революція у косметиці: гарна душа робить гарним і обличчя.

У Біблії сказано: “ Не будь переможений злом, але перемагай зло добром! ” (Послання св. апостола Павла до римлян 12:21).

Тому завжди намагайтеся бути добрим прикладом.
Завдання-гра “Знайди пару”

Ви зможете дізнатися про те, як зробити світ добрішим. Але для цього вам потрібно знайти другу половину вислову й у вас складеться порада.

Роби добро –	як хочеш, щоб вони ставилися до тебе
На зло завжди	своїх батьків.
Будь прикладом	плати добром.
І все, що чините, робіть від душі,	немов Господові, а не людям!
Завжди слухайся і поважай	остерігайся зла!
Стався до людей так,	для інших людей.

Проаналізуйте життєві ситуації і зробіть висновки для себе

Поясніть, що обрали люди у таких ситуаціях: добро чи зло?

Петрик не зробив домашнього завдання. А на перерві, поки в класі нікого не було, тихесенько витягнув із портфеля Оленки зошит і швидко переписав вправу.
Оксанка допомогла літній жінці нести сумку з магазину.
Подруги сидять в автобусі, в той час як мама з маленькою дитиною стоїть поруч.
Хлопці підбили з рогатки маленького сусідського кота.
Дмитрик довго хворів. Коли прийшов у школу, то до нього підійшов Максим і запитав: «Як твоє здоров’я? Може, допомогти тобі з уроками, які ти пропустив?»
Іванко сходив в аптеку за ліками для хворої бабусі в той час, коли по телевізору демонструвався його улюблений мультфільм.

Дай відповідь:

Хто спонукає людину бути доброю?
Хто відповідає за вчинки людини?

У Біблії розповідається, що Бог – це джерело добра.

Творець наділив нас свобідною вільною волею, тобто ми самостійно можемо обирати між добром та злом. Задумайся: яку стежку обереш ти?
Перевір себе!

1. Що таке добро і зло?

2. Чому перші люди не послухалися Бога?

3. Задумайся, чи легко робити життєвий вибір на користь добра? Чому?

4. Добро слід робити в будь-якому місці. У зошиті намалюй подану нижче табличку. У вільних клітинках потрібно написати, які добрі справи можна зробити в цих місцях.

Школа

Ліс

Будинок

Вулиця

Стадіон

Урок 6. Біблія про праведність і вірність (на прикладі життя праведника Ноя)
Ключовий вірш з Біблії: “Але Ной знайшов милість у Господніх очах. …Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив ” (Буття 6: 8-9).

Дивись також у Біблії: Буття 4: 5-9, 12-22; 7-9:1.

→

Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 6!

→

Що таке праведність і вірність Богу.

Потоп знищив усе живе на землі, крім однієї сім’ї.

Праведник Ной був вірним Богові.

Нелегко, але можливо бути праведною і вірною Богові людиною.

Запам’ятай нові слова і поняття

Праведність – чеснота людини, яка живе праведним життям, тобто виконує усі Божі настанови; прагне не грішити ні думкою, ні словами, ні вчинками.

Неправедність – гріховність.

Потоп – невпинна 40-денна злива, що покрила всю землю, в результаті якої все живе на землі, крім Ноєвого ковчега, загинуло.

Ковчег – велетенський корабель, який за наказом Божим побудував Ной та на якому врятувалася від потопу вся його сім’я, що складалася з 8 осіб, разом із вказаними Господом тваринами.
1.Що таке праведність?

Один чоловік вирішив жити по-новому. Він почав вірити в Бога. Ім’я Господа він промовляв з повагою, завжди в неділю та у свята відвідував у храмі службу, шанував своїх батьків і всіх людей похилого віку, був вірний своїй дружині та любив її та своїх дітей, перестав зловживати алкоголем, палити та лихословити, не крав, не обманював, у думках не бажав нічого чужого. А коли траплялося, що він ненароком грішив, то щиро просив у Бога й у людей вибачення та старався більше так не чинити. Люди, які знали цього чоловіка, спочатку здивувалися, а потім стали називати його праведником. Його життя примушувало їх міняти своє життя.

Дай відповідь:

Що спонукало чоловіка змінити життя?
Як він почав жити?
Що зробили оточуючі?
Що таке вірність Богові?
Чи відомі тобі люди, які живуть праведним життям?

Біблійна історія
Потоп

Нащадки Адама і Єви поступово заселяли землю. Але на роді людському лежало тавро первородного гріха. Людина важкою працею мусила здобувати хліб насущний, у її серці звили собі гніздо злоба й підлота. Люди губили самі себе, убивали й грабували одні одних у нескінченних війнах. На землі панували насильство, злочини, і в тому сум'ятті ніхто не прислухався до застережливого голосу Творця.

Господь шкодував, що створив людей на землі, і всім серцем вболівав за злочини роду людського. Він намірився вигубити все живе на світі: і людей, і тварин,— щоб покласти край їхньому гріховному існуванню. Однак він не хотів, щоб усе його творіння зникло безслідно. Сподівався, що нове покоління людей і тварин буде покірнішим і влаштує все на світі краще, щасливіше.

Серед грішників тільки Ной, муж праведний, заслуговував на ласку Господа. У Ноя було троє синів: Сім, Хам та Яфет, які також не зійшли з праведної путі. За велінням Бога Ной збудував ковчег (великий корабель) із дерева гофер і всі щілини в ньому позаливав смолою. Довжина ковчега сягала трьохсот ліктів, ширина — п'ятдесяти і висота — тридцяти. І було в ньому три палуби і тільки одне вікно й одні двері. За допомогою синів Ной закінчив ковчег, хоча йому на той час було вже шістсот років.

Коли Бог побачив, що ковчег готовий, то сповістив, що нашле на землю потоп. Він вирішив урятувати тільки Ноя і трьох його синів з жінками. Бог наказав Ноєві: «Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої — двоє: самця та самицю її. Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі» (Буття 7:2).

Ной забрав у ковчег звірів, навантажив запаси харчів і Бог замкнув за ним двері. Через сім днів почалася злива, яка тривала сорок днів і сорок ночей. Вода прибувала й прибувала, доки не залила усю землю, і навіть найвищі гори поринули у водяному вирі. Загинуло все живе — люди, звірі, птахи. Тільки Ноїв ковчег разом з його родиною і тваринами погойдувався на поверхні водяного безмежжя.

Нарешті дощ стих, але вода спадала дуже повільно; ще протягом ста п'ятдесяти днів не видно було ані клаптика суші. На сьомий місяць ковчег осів на горах Араратських, а на десятий з води показалися вершини гір.

Ной очікував ще чотирнадцять днів, а потім випустив через вікно ворона, щоб пересвідчитися, чи знайде той сушу. Але птах незабаром прилетів назад у ковчег. Тоді Ной випустив голубку, та й вона повернулася, не знайшовши місця для відпочинку. Через сім днів він випустив її вдруге, і вона повернулася з маслиновою гілкою в дзьобі, а це означало, що на землі вже подекуди виступила з води суша.

Ной зачекав ще сім днів і втретє випустив на волю голубку, і вона не повернулася, бо земля висохла.

Ной вийшов з ковчега і спорудив жертовника, щоб принести своєму Богові жертву в подяку за порятунок. Господь постановив, що ніколи більше не каратиме роду людського потопом, і на знак віковічного союзу з усіма істотами, що живуть на землі, повісив на небі променисту дугу семибарвної веселки.

Ной знову насадив виноградник, став обробляти землю і розводити худобу.
Дай відповідь:

Розкажіть, що спонукало Бога покарати людство всесвітнім потопом?
Чому Бог вирішив урятувати лише Ноя та його родину?
На що сподівався Бог, залишаючи живими кращих із людей?
Що, за Біблією, означає веселка на небі?
Як ви гадаєте, чому саме веселка стала символом примирення Бога з людьми, а не дощ, сніг, туман чи якесь інше явище природи?
Як, на твою думку, мають вести себе люди, щоб жити у злагоді з Богом?

Це цікаво!

Величина ковчегу відповідає розмірам сучасного океанського танкера. Декілька експедицій вирушили на пошуки залишків Ноєвого ковчега в горах Арарату, на території сучасної Туреччини.

Веселка з'являється на небі, коли падає дощ, її можна побачити лише дивлячись на дощ, коли позаду світить сонце. У ній відображається спектр кольорів - від червоного з одного боку до фіолетового - з іншого.
Ной – євр. «спокій». Син Ламеха, внук Мафусала, народився близько 1056 р. після створення світу і був людиною праведною і непорочною. Саме тому, коли Бог вирішив знищити грішне людство, він уклав угоду з Ноєм і наказав йому побудувати ковчег для спасіння. Коли наступив потоп, Ною було 600 років. Він увійшов до ковчегу з жінкою, трьома синами та їх дружинами; взявши ще тварин чистих і нечистих. Бог наказав Ноєві: «Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої – двоє: самця та самицю її. 3 Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі» (1М.7:2-3).

Ной став «став спадкоємцем праведности, що з віри вона» (Євр.11:7).

Ной мав синів Сима, Хама і Яфета. У Книзі Буття сказано, що Сим був прабатьком семітських народів світу, таких як араби та юдеї. Хам – прабатьком чорношкірих африканських націй, а Яфет - прабатьком більшості народів, які нині населяють країни Європи та Індію.
Потоп – «Ноєві води» (Іс.54:9). Був посланий Богом на грішну землю і затопив усе людство, крім 8 людей, які врятувалися в ковчезі. Вода піднімалася («… відкрилися всі джерела великої безодні, і розчинилися небесні розтвори. І був дощ на землі сорок день і сорок ночей» 1М.7:11-12) протягом 5 місяців і покрила гори на 15 ліктів. Після цього вода стала спадати, і на 18 день 7 місяця ковчег зупинився в Араратських горах. Через 3 місяці з’явилися вершини гір, а через 40 днів після цього Ной випустив ворона, а згодом три рази через тиждень випускав голуба. 27 числа другого місяця Ной із родиною вийшов із ковчега і подякував Богові за спасіння. У цей час на небі з’явилася веселка.
Повчальне оповідання
Історія неслухняної троянди
Людмила Ганджелюк

На небі переливалось і іскрилось сонечко. Дув легенький вітерець. Метелики і бджілки вітались одне з одним і поспішали розпочати свій трудовий день. Квіти випрямляли спинки, тихо перешіптувались між собою. Стара яблунька порадила: „Дорогі квіточки, скиньте із себе гусениці!» — „Чому? - в один голос заговорили красуні. — Навіщо їх потрібно скинути?". Вони були наче діти, котрі, перш ніж щось робити, запитують. Стара яблунька відповіла: „Якщо ви їх не позбудетесь, вони вас з'їдять". Квіти злякались і зі страху так стрепенулись, що всі гусениці попадали вниз.

Посеред саду росла чудесна троянда. Вона теж попрощалась з гусеницями, але одну залишила, і сказала сама собі так: „Гусеничка така красива, з великими, чорними очима. У неї стільки багато цікавих ніжок. Вона одна і мені нічого поганого не зробить». Яблуня почула це і попередила: „Одна-єдина гусениця може погубити тебе, стережися".

Через декілька днів троянда загубила всю свою красу. Пелюстки були зіпсовані, сльози, наче крапельки роси, світились на її стебельці. Прикро, але все могло бути інакше. Можливо, хтось подарував би її на день народження маленькій дівчинці чи привітав з п’ятдесятиліттям подружнього життя дідуся і бабусю. Прекрасна троянда стала б дивовижною окрасою будь-якої події чи святкового столу. Вона підняла б настрій, подарувала б щасливі хвилини радості людям. Якби ... послухала доброї поради.

Так і людина. Якщо боїться гріха, остерігається його і виганяє із свого життя - не ризикує бути зіпсованою і може мати надію на благословення від Бога.

Не буває малого гріха.
Перевір себе!

Що таке праведність і вірність Богу.
Хто залишився жити після потопу? Чому?
Як Ной довів Богові свою вірність?
Поміркуй, чи можливо бути праведною і вірною Богові людиною. Порадься з батьками.

УРОК 7. Закони Божі і закони людські
Ключовий вірш із Біблії: «Якщо Ви Мене любите, – Мої заповіді зберігайте!» (Євангеліє від св. Івана 14:15).

Дивись також у Біблії: Вихід 19-20.

→

Хочеш знати відповіді на ці важливі для кожної людини питання? – Вивчи урок 7!

→

1. Що таке закон та яка різниця

між законами людськими та законами Божими.

2. Десять Заповідей Божих.

Запам’ятай нові слова і поняття

Благословення – сходження Божої милості на людину або від Самого Бога, або від людей, які діють по волі Бога. Бог посилає благословення на добрих і на злих.

Декалог – це Десять Божих Заповідей.

Закон – правило, встановлене державою, яке має найвищу юридичну силу.

Заповідь – повчання морального характеру, дане людині Богом, а також Угода Бога з людиною

Ідол – образ бога в язичництві, який використовується для поклоніння.

Прокляття – у біблійному значенні це слово протилежне до слова благословення. Під прокляттям розуміється засудження на біди.

Скрижалі – це кам'яні плити, на яких було написано Декалог.
1. Що таке закон та яка різниця між законами людськими та законами Божими

Люди живуть за законами природи, виконуючи їх кожен день упродовж всього нашого життя.

Зі збільшенням населення уряди почали створювати закони, щоб регулювати ту велику кількість проблем і ситуацій, які виникали. Римське право, англійська та американська правові системи базуються на Слові Божому. Багато людей, які писали правове законодавство, знаходили істину в Слові Божому і відповідно до нього формулювали основні державні закони.

Кожна держава, народ, релігія мають свої закони. Живучи в державі, люди підпорядковуються державним законам, мають свої права та обов’язки.

Запам’ятай!

Головним державним законом в Україні є Конституція. Конституція України – головний Закон життя громадянина, правила поведінки людей у державі. Конституція – це дороговказ тобі, юний друже, твоїм близьким, усій твоїй родині на шляху до щасливої України.

За час свого існування люди відкрили і створили багато законів. Одні з них вже не діють, інші – переосмислюються, вдосконалюються. Тобто можна сказати, що людські закони – недосконалі.

Проте існують і такі закони, які не втратили своєї цінності та важливості донині. Які ж це закони?

Сам Бог дав нам ці закони, щоб ми жили за ними, а духовні закони описані в книгах Мойсея – перших п’яти книгах Біблії. Висновок ми знаходимо у Десяти Заповідях, які пояснюють нам, що таке зло і що таке добро – і вчать нас робити добро, а не зло (2М.20).

Господні закони є незмінні.

Вони були взяті за основу при складанні законодавств різних країн.

2. Десять Заповідей Бога

Біблійна історія

На горі Синай Бог уклав Заповіт з ізраїльтянами. Він дав їм заповіді, але наполягав на тому, щоб у відповідь вони виявили послух через дотримання Його закону.

Мойсей – видатний вождь ізраїльтян, котрий вивів їх із єгипетського рабства. Він провів народ через пустелю до гори Синай, де Мойсей і мав зустріч з Богом, в той час коли народ стояв одаль від гори і не мав права наблизитися до неї. У той час небо освітлювали блискавки, було чути гуркіт грому і гучні звуки сурми. Уся гора Синай була ніби вкрита димом. Люди сильно налякалися, і лише Мойсей зійшов на гору, щоб там розмовляти з Богом.

Бог виклав Свої вимоги, висловлені, зокрема, у Десяти Заповідях (Декалозі). Це були основні правила стосовно того, як потрібно ставитися до Бога та один до одного; виконання цих заповідей очікував від ізраїльтян Бог.

Заповіді Божі

I. «Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною!»

Є тільки один правдивий і живий Бог. Ми не повинні мати інших богів, крім Нього. Давши людині Свій закон, Господь нагадує нам, що Він є нашим Богом. Він дав нам життя. Він звелів землі, щоб на ній виростало все необхідне для нашого повсякденного життя.

Господь — величний Творець, Який створив усе, і нас у тому числі. Бог хоче бути на першому місці у нашому житті.

II. «Не роби собі різьби і всякої подоби [Бога]…»

У часи Старого Заповіту було поширене поклоніння ідолам. І навіть у наш час мільйони людей поклоняються їм.

На відміну від ідолів живий істинний Бог все бачить, чує, говорить і відповідає нам, все знає, все може, ніким не був створений, непохитний, підтримує людину і дає їй сили, Бог всюди присутній. Він — спасає.

Бог — це Дух. Ми не можемо бачити або торкатися Його.

III. «Не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно,…»

Призивати Ім'я Бога «марно» означає застосовувати Ім'я Бога просто так, згадувати Його у прокльонах.

Кожний, хто промовляє Ім'я Господа, не задумуючись над цим чи просто для зв'язку слів, зловживає Ним.

IV. «Пам'ятай день суботній, щоб святити його!»

Слово «субота» означає «відпочинок». Бог створив світ за шість днів, а сьомого дня відпочив. Він благословив сьомий день відпочинку.

Бог має на увазі, що днем відпочинку повинен бути той день, коли ми відкладаємо всяку роботу і шануємо Господа.

У цей день ми можемо відвідати церкву, читати Слово Боже, молитися, допомогти комусь.

V. «Шануй свого батька та матір свою,…»

Шанувати — означає любити, поважати і слухати. Любити — це не просто казати: «Я тебе, мамо (тату), люблю», а довести на ділі — чимось допомогти.

VI. «Не вбивай!»

Ця заповідь означає, що людина не має права відбирати життя в іншої людини, яке Бог дав і лише Він має право забрати його; не повинна ображати творіння Боже, не знущатися; не вбивати словом (не прозиватися).

Коли ми ображаємо кого-небудь чи насміхаємося над кимсь, то наносимо цій людині велику рану. А Богові це не подобається.

Народна мудрість говорить: «Рана, нанесена ножем, гоїться, а язиком — ні».

VІI. «Не чини перелюбу»

Ця заповідь для одружених. Вони повинні любити один одного, допомагати, і ні в якому разі (тобто за будь-яких обставин) не покидати один одного, зберігати подружню вірність.

VІIІ. «Не кради»

Вкрасти — означає взяти без дозволу те, що тобі не належить. Звичайно, крадуть через те, що хочуть отримати більше, ніж потрібно людині, або для того, щоб не працювати.

IX. «Не свідкуй неправдиво на свого ближнього!»

Говорити неправду означає: обманювати, пускати плітки.

Неправдиве свідчення — коли хтось каже неправду про іншого. Наприклад, вас звинуватили в крадіжці (хоча ви цього не робили), або розповіли про вас історію, яка з вами ніколи не траплялась.

X. «Не жадай…»

Не будь жадібним, не жадай. Заздрити — означає мати сильне бажання отримати собі те, що належить іншому. Біблія це називає гріхом.

Ми можемо захоплюватись речами, які є у наших друзів, а у нас нема. Але бажання мати ці речі неправдивим шляхом — це гріх.
Дай відповідь:

1. Як називаються правила, які допомагають жити в мирі з Богом і людьми?

2. Через кого Бог дав заповіді ізраїльському народу?

3. Як називалась гора, де Мойсей отримав заповіді?

На чому були написані заповіді?
Чому важливо дотримуватися Божих заповідей?
Чи знаєш ти людей, які дотримуються Божих заповідей?
Чи виконуєш ти заповіді Божі?

Перевір себе!

Прочитай наведені нижче оповідання і визнач, до якої заповіді відноситься кожне з них.

У одного багатого чоловіка була велика кількість працівників. Його старша дочка мала одну погану звичку: вона при будь-якій можливості казала: «О, Боже мій!» Батькові це не подобалось і він дуже часто казав їй, щоб не зловживала іменем Господнім.

— О, тату, — звичайно відповідала вона, — ви надаєте цьому надто серйозного значення, я ж це роблю не через злі думки, і тому це не може бути гріхом.

Одного разу вранці господар скликав усіх своїх слуг і сказав:

— Сьогодні я прошу вас допомогти мені зробити щось особливе, я вам за це добре заплачу. Займаючись своєю роботою, ви цілий день, з раннього ранку, час від часу голосно кличте: «Маріє! Маріє!» (Так звали його дочку) А коли моя дочка запитає, що ви від неї хочете, кажіть: «Ой, нічого, ми просто так кажемо, ми тебе не кликали.»

Вранці Марія пішла до комори, щоб видати служницям продукти на обід, як раптом почула з кімнати: «Маріє! Маріє!» Вона швидко побігла наверх:

- Що трапилося? Для чого ви мене кликали?

— О, нічого! Нічого! Ми це просто так сказали, — відповіли служниці.

Марія з незадоволенням зачинила двері. Як раптом почула з кухні: «Маріє! Маріє!» На кухні їй відповіли те саме, що й у кімнаті. Вона помітила, що служниці ледь стримуються від сміху. Раз за разом то зверху, то знизу чулося: «Маріє! Маріє!»

Марія розсердилася і, тупнувши ногою, почала вимагати пояснення, чому вони весь час її кличуть.

— Ми над цим не задумувалися, — відповідали слуги та служниці.

Але дуже швидко Марія вже не могла їх терпіти, і вона побігла в кабінет до батька.

— Що з тобою, моє дитя? — запитав лагідно батько. — У тебе такий схвильований вигляд.

- Для цього у мене достатньо причин! — закричала вона і почала розповідати батькові, як його працівники над нею насміхаються.

- Ой, — сказав батько, — але ж вони роблять це, зовсім не маючи злих думок. Вони просто не задумуються над цим.

Тут дочка почала плакати:

— Твоя прислуга так нешанобливо зі мною поводиться, а ти ще радієш та схвалюєш це.

— Маріє, Маріє, — перервав її батько, — я не розумію, чому я повинен покарати цих людей лише за те, що вони тебе кличуть? А ти думаєш, що великий, святий Бог не покарає тебе за те, що ти постійно призиваєш Його Ім’я, навіть не думаючи про Нього.

Слова батька дуже вразили Марію, вона дуже плакала і з тих пір слідкувала за тим, що говорила. Протягом деякого часу вона ще промовляла Ім’я Боже надаремно, але тут же просила у Господа прощення.

Це було в роки Другої світової війни. У час, коли панувала така ворожнеча, привели матір і двоє її дітей на розстріл. Чоловіка відпустили, бо він був іншої нації. Спочатку він відійшов, але, коли його сім’ю повели на страту, то підійшов і став поруч із ними.

Доля моєї дружини і моїх дітей — моя доля, — сказав чоловік. — Вони помирають, значить і мені нема чого жити.

Озвірілі вбивці були зворушені такою вірністю і відпустили їх всіх.

Одного разу 10-тирічний хлопчик на ім’я Дмитро почув розмову дорослих про рахунки, які належить оплатити. І тоді він задумав написати своїй мамі рахунок за ту роботу, яку виконає він для неї. Дмитрик підбіг до мами сказати про свій намір. Мама погодилася, і хлопчик з великою старанністю взявся за роботу.

Цілих три дні він намагався допомагати дома у всьому: ходив у магазин, виносив сміття, прибирав у кімнаті, няньчив братика. І от в суботу Дмитрик старанно склав рахунок, який наступного ранку тихенько поклав мамі на стіл. Він мав такий зміст:

1. За те, що приніс вугілля 1 грн.

2. За те, що приніс дрова 1,5 грн.

3. За те, що ходив у магазин 1 грн.

4. За те, що приніс води 1 грн.

5. За прибирання кімнати 1,5 грн.

6. За те, що був зразковим хлопчиком 1 грн.

Всього: 7 грн.

Через годину Дмитрик зазирнув у мамину кімнату. Мами там не було. На столі лежали гроші, і поруч згорнений вчетверо папірець. З радістю хлопчина взяв гроші і вибіг у двір. Його радість була настільки великою, що він навіть не став рахувати грошей, а поклав їх разом із папірцем у кишеню. Хлопчик став підстрибувати навколо дерева: адже у нього тепер були власні, зароблені гроші!

Та раптом Дмитрик згадав про папірець, який лежав біля грошей. Він, діставши його з кишені, розгорнув і почав читати. От що там було написано:

Рахунок

Дмитрик винен мамі:

1. За щасливе життя протягом 10 років нічого

2. За догляд за ним під час хвороб нічого

3. За його харчування нічого

4. За одяг та взуття нічого

5. За іграшки та солодощі нічого

6. За материнську любов та доброту нічого

Всього: нічого

Коли хлопчик прочитав цей рахунок, його очі наповнилися слізьми, а губи затремтіли. Він швидко поспішив у будинок, забіг на кухню і кинувся мамі на шию, і схлипуючи, сказав:

Дорога матусенько! Я був просто негідним хлопчиком, коли захотів отримати від тебе плату за свою маленьку роботу. Прошу, прости мені. Я буду щиро робити для тебе все хороше протягом усього свого життя.

Дмитрик повернув мамі всі гроші і всім своїм життям намагався виправдати свою обіцянку. Надалі мама отримувала лише радість від свого сина.

Хлопчик на ім’я Авраам, будучи малим, жив із батьками в лісі, в маленькій хатині з крихітними вікнами. У нього не було ні паперу, ні олівців, і довгий час він не мав змоги відвідувати школу. Вдома хлопчик навчився читати. Замість дошки у нього була дерев’яна лопата, а замість крейди — шматок вугілля. Чи сподобалося б вам таке життя?

Був гарний літній день. Тато повідомив Сергійку і Тетянці, що вони підуть у ботанічний сад після обіду. Діти дуже зраділи, і, поки тато збирався, Сергійко від радості стрибав по кімнаті так сильно, що з підвіконня впав вазон, який і розбився. «Ой, як шкода!» — вигукнула Тетянка і підбігла до зламаної квітки. В цей момент зайшов тато і, побачивши Тетянку із зламаною квіткою в руці, сказав: «Доню, що ти зробила? Адже ти знаєш, як мені подобався цей вазон». «Таточку, не сердься», — сказала вона. «Бачиш, — відповів тато, — тепер я не можу взяти тебе в сад, ти і там можеш зірвати квітку, яку хтось вирощував». Дівчинка, опустивши очі, мовчала. А Сергійко більше не міг мовчати, і зі слізьми на очах він підійшов до тата і сказав: «Ні, таточку, це не Тетянка зламала вазон, це я зачепив його. Тому саме я повинен залишитися вдома». Тато обійняв своїх дітей і сказав: «Ви обоє мені дорогі, і ми всі підемо в сад. Ця квітка ніколи не приносила для мене стільки радості, як зараз; бо я бачу любов між вами.

Дай відповідь:

Чому заповіді, записані в Біблії, вчать вшановувати одного Бога?
Чому лихослів’я є гріхом?
Як найкраще виявити вшанування Бога?
У чому полягає послух батькам?
Чи можна красти, коли ніхто не бачить?

Перевір себе!

1. Що таке закон?

2. Від кого ти довідуєшся про закони, які потрібно виконувати?

3. Яка різниця між законами людськими та законами Божими?

4. Назви і поясни заповіді, які найкраще запам’яталися.

5. Яку заповідь, на твою думку, найважче виконувати, а яку найлегше? Чому?

6. Чи знаєш ти людей, які виконують заповіді Божі?

7. Як називають людей, які живуть за Божими законами?

8. Що очікує тих людей, які не виконують законів людських і законів Божих?

9. Чи знаєш ти, що трапилося з людьми, які порушили закони, встановленні в нашій державі?

<предыдущая страница | следующая страница>

Школа	Ліс	Будинок	Вулиця	Стадіон