Практики з еом

Національна академія наук України

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА
Кафедра гуманітарних дисциплін

ЗВІТ

З НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ

ПРАКТИКИ З ЕОМ

Виконала:

студентка гр. МП-21

Мацьків Квітослава Ігорівна

Київ

Зміст
Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Латвії

а) територія, природні умови………………………………………………………….3-5

б) демографічні характеристики ..................................................................................5-7

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи Латвії

а) загальні показники економічного розвитку...........................................................8-10

б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури....................................................10-12
Розділ 3. Загальна характеристика відносин України із Латвією

а) зовнішньоекономічні відносини...........................................................................13-14

б) дипломатичні відносини........................................................................................14-17
Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи Латвії

а) державний устрій...................................................................................................18-21

б) система примусу та переконання..............................................................................21
Розділ 5. Загальна характеристика правової системи Латвії

а) історичні етапи розвитку системи права..............................................................22-24

б) найважливіші галузі діючого права......................................................................24-28

в) карне та процесуальне законодавство..................................................................28-31
Розділ 6. Загальна характеристика судової системи Латвії

а) структура судів різних інстанцій..........................................................................32-34

б) апарат контролю за дотриманням законності.....................................................34-39

Висновки.................................................................................................................................40-42

Список використаної літератури..........................................................................................43-44

Розділ 1. Загальна характеристика гео- та демо-графічних систем Латвії

а) територія, природні умови:

розміри території;

Територія Латвії займає площу 64,589 кв. км.

географічне положення;

Kраїна знаходиться на північному сході Європи на узбережжі Балтійського моря і Ризької затоки

кордони (характеристика кордонів; прикордонні держави);

На півночі межує з Естонією (загальний кордон - 339 км), на сході - з Росією (217 км), на півдні - з Білоруссю (141 км) і Литвою (453 км). На заході омивається Балтійським морем.

форми адміністративно-територіального поділу;

Адміністративний поділ - поділяється на 26 районів (повітів), які поділяються на волості і 7 міст республіканського підпорядкування: Вентспілс, Даугавпілс, Елгава, Лієпая, Резекне, Рига, Юрмала

природні умови (кліматичні зони; рельєф; гідрографія; ґрунти; земельні ресурси; флора; фауна; запаси корисних копалин (за видами); ступінь використання природних ресурсів);

Латвія розташована на Східно-Європейській рівнині, на південно-східному березі Балтійського моря. На заході омивається Балтійським морем.
Довжина берегової лінії становить близько 500 км. Береги переважно низинні з піщаними пляжами і дюнами, порізані слабко, глибоко в сушу врізається тільки Ризька затока, відокремлена від моря Курземським півостровом і островами Моонзундського архіпелагу.
Рельєф Латвії утворений в основному діяльністю льодовика. Характерне чергування плоских або хвилястих низовин і горбкуватих височин. Уздовж узбережжя Балтійського моря простягається низовина шириною 2-3 км, місцями до 50 км. У західній частині республіки розташована Курземська височина (висота - близько 184 м), розділена долиною р. Вента на Західно-Курземську і Cхідно-Курземську; тут характерні стародавні льодовикові долини, найглибша з них зайнята річкою Абава. У середній частині найбільшою є Відземська височина (з найвищою точкою республіки - Гайзинькалнс - 311 м); на сході - Латгальська височина (до 289 м), для них характерний морено- і кам'янистий пагорбовий рельєф з глибокими річковими долинами й озерними улоговинами. У центрі Латвії, між Курземською і Відземською височинами, розташована Середньолатвійська низовина з численними мореними пагорбами, на північному сході - Північно-Латвійська низовина (висота 40-60 м) з пагорбами - камами і друмлинами, між Відземською і Латгальською височиною - Східно-Латвійська низовина, середня частина якої зайнята плоскою заболоченою Лубанською низиною.

У Латвії клімат помірний, але зі значними перепадами температур, перехідний від морського до континентального. Літо в Латвії тепле, не спекотне (середня температура - від 23°С до 30°С на заході). Середня температура липня - 16-18°С, у січні на узбережжі Балтійського моря -2°С, -°С, у східних районах -7°С. Найкомфортнішими місяцями для відпочинку є липень і серпень. Зима триває з грудня до середини березня. Середня температура взимку - від - 5°С до + 5°С, хоча можуть бути і морози до -30°С. Весна й осінь відносно м'які. Панують вітри західних румбів, опадів 550-800 мм на рік, дві третини випадає у теплий період, найсонячніший і найсухіший місяць - травень. Найбільша кількість опадів випадає на західних схилах височин (Відземській - більше 750 мм), найменше - у захищених височинами районах (Середньолатвійська низовина і Лубанська низина - менше 550 мм). Велика хмарність (150-180 похмурих днів у році). Вегетаційний період - із середини квітня до середини жовтня.
Територія Латвії розташована у Північно-Західній частині Східно-Європейської платформи, у будові кристалічного фундаменту якої тут виділяються: Балтійська синекліза, південний схил Балтійського щита і північний схил Білоруської антеклізи. Кристалічний фундамент, що залягає на глибинах від 300-400 м (північно-східна частина республіки) до 2000 м і більше (південно-західна частина), складається з гранітів, гнейсів, амфіболітів, анортозитів і кристалічних сланців архейського, нижньо- і середньопротерозойського віку (від 1,2 до 2,4 млрд. років). Осадова товща, потужність якої сягає 2000-2200 м, складена переважно карбонатними і теригенними відкладами валдайської серії (верхній протерозой), кембрію, ордовика, силуру, девону, карбону, пермі, тріасу, юри, а також утвореннями антропогенового віку.

У складі кристалічного фундаменту на глибині близько 700 м (Лимбазький район) знайдені поклади залізних руд; у відкладах кембрію та ордовику у 1965 р. відкрито Кулдигське родовище нафти. До відкладів девону відносяться родовища гіпсового каменю, кварцових формувальних і скляних пісків, доломітів, різних глин. З пермськими відкладами пов'язані вапняки, а з юрськими - буре вугілля (непромислового значення) і кварцові піски. Серед антропогенових відкладів поширені глини, піски, піщано-гравійні утворення, що використовуються як будматеріали, а також великі поклади торфу. По берегах Балтійського моря і Ризької затоки інколи зустрічається бурштин. Є мінеральні джерела (Кемери, Балдоне).
Латвія має розвинуту річкову мережу; тут нараховується 777 річок, довжина яких перевищує 10 км, загальна довжина всіх рік 38 тис. км. Усі ріки належать до басейну Балтійського моря. Найбільші з них: Даугава, Лієлупе, Вента, Гауя. Для режиму рік характерні весняні повені. Нерідкі паводки, влітку у результаті дощів, взимку - відлиг. Льодовий покрив у західних районах тримається 2-2,5 місяця, у східних 3-3,5 місяця, часто мінливий. Гідроенергоресурси визначені в 3,9 млрд. кВтг (з них 90% припадає на Даугаву). Створено водоймища на Даугаві - Плявінській ГЕС і Кегумській ГЕС.

В Латвії є озера з площею водного дзеркала 1 га і більше. Загалом їх 3195, займають вони 1,5% території республіки, більшість з них льодовикового походження. Найбільші озера: Лубанас, Резнас, Буртниску, Усмас, Лієпаяс. Найглибше озеро - Дридза (65,1 м). Озера використовуються для рибного господарства (особливо оз. Лубанас).
52% земельних угідь займають підзолисті ґрунти (переважають дерново-підзолисті), 4% - дерново-карбонатні й окультурені ґрунти (Середньолатвійська низовина), 2% - заплавні, 23% - болотисті (дерново-глейові, дерново-підзолисто-глейові), 19% - торфовища. Близько 70% сільськогосподарських земель перезволожені.
Латвія знаходиться у підзоні крислато-хвойних лісів. Площа, що вкрита лісами, становить 2,4 млн. га (38% території). 67% лісів хвойні (50% сосна, 17% ялина), 33% - листяні (24% береза, 4% осика, 3% чорна вільха, 2% біла вільха). Найбільші лісові масиви на Курземському півострові, по обидва береги річки Даугава і на північному сході Латвії. Луги займають 7,5% території республіки, велика частина лугів - суходільні. Болота вкривають 4,8% території, найбільше заболочена Східна Латвія, багато боліт навколо озер Лубанас і у нижній течії річки Айвіексте.
Основні представники ссавців - зайці (русак і біляк), білка, козуля, лось, олень, лисиця, борсук, куниця, єнотовидний собака, реакліматизовані кабан і бобер. Промислова риба - салака, кілька, лосось, таймень, рибець, бельдюга, вугор та інші. У Ризькій затоці і гирлах рік водиться мінога.
У Латвії є наступні заповідники: Слітере (широколистяний ліс, переважно ясеневий і кленовий, зустрічаються тис ягідний і дикий плющ); Моріцсала - острів на озері Усмас; Грини (атлантичний вереск); озеро Енгурес (водоплавний птах). Створено заказники: рибні (р. Салаца, озера Бабитес, Валгума, Каніера), боброві (рр. Слоцене, Скуйупе), мисливської фауни (Калснава, Угале). Охороняються деякі ділянки стародавніх річкових долин (у тому числі Гауї, Венти й Абави), що є пам'ятками природи, цікаві лісові масиви, 91 парк, у тому числі Каздангський і Скриверський дендрологічні парки, рідкісні види рослин і тварин. Ведуться роботи з лісовідновлення.

б) демографічні характеристики:

загальна чисельність населення;

Населення Латвії за станом на липень 2010 року становить 2,245 млн. чоловік.

Етнічні групи станом на 2009 рік: латиші — 59,3%, росіяни — 27,8%, білоруси — 3,6%, українці — 2,5%, поляки — 2,4%.

структура населення (за віком, статтю);

Вікова структура:

0-14 років: 13,5% (чоловіків 152,706 / жінок 145,756)

15-64 років: 69,5% (чоловіків 747,044 / жінок 785,521)

65 років і старше: 16,9% (чоловіків 121,570 / жінок 252,111) (2011 р.)

Середній вік:

Всього: 40,6 років

чоловіків: 37,6 років

жінки: 43,7 років (2011 рік)

природний рух населення (народжуваність - коефіцієнт фертильності, смертність, річний приріст населення, територіальні відмінності в динаміці приросту населення);

Темпи зростання населення:

-0,598% (2011 р.)

Місце країни в світі: 220

Народжуваність:

9,97 народжень / 1,000 (2011 р.)

Місце країни в світі: 192

Смертність:

13,6 смертей / 1,000 населення (липень 2011 р.)

Місце країни в світі: 17

форми розселення (чисельність сільського населення, чисельність міського населення, чисельність населення великих міст, густина сільського населення за регіонами, співвідношення міського та сільського населення);

Урбанізація:

Міське населення: 68% від загальної чисельності населення (2010)

Темпи урбанізації:

-0,4% річних змін (2010-15 р.)

Великі міста - населення:

Рига (столиця) 711,000 (2009), Даугавпілс (112 тис. мешканців), Лієпая (84,6 тис.), Елгава (58,7 тис.).

характеристики економічно активного населення (загальна чисельність економічно активного населення, співвідношення економічно активного населення та осіб непрацездатного віку в загальній чисельності населення, структура економічно активного населення (за віком, статтю, галузями господарства), динаміка зміни економічно активного населення (в абсолютних цифрах та відсотках);

У Латвії питома вага зайнятого населення становить 43% загальної чисельності населення, при тому, що економічно активне населення становить близько 50% загальної чисельності населення. Останнє свідчить про порівняно високому рівні безробіття (у Латвії до 10% економічно активного населення). Більше 50% зайнятого населення припадає на сферу послуг (у Латвії 59%).

національний склад (ступінь етнічного подрібнення, чисельність кожної національної групи (в тому числі серед емігрантів), розселення за національною ознакою, колонії емігрантів за кордоном (діаспора);

Національний склад населення Латвії з плином часу сильно змінювався. У давні часи тут жили фінномовні народи (північ) і балтомовні (захід), земгали (центр), латгали (схід). Уже в ІХ-Х століттях тут з'являються шведи і слов'яни, у ХІІІ столітті - німці. Навіть після входження Латвії до складу Російської імперії фактичними господарями Курляндії і Лифляндії залишалися остзейські барони (німці), у Латгалії (що знаходилася у складі Вітебської губернії) - польські поміщики і буржуазія.

Нині у Латвії проживають 59 % латишів, 28,3 % росіян, 3,7 % білорусів, 2,5 % українців, 2,4 % поляків, 1,4 % литовців.

Частка латишів підвищилася у зв'язку з виїздом росіян і приїздом латишів з інших країн, а також через вищу народжуваність у латишів, однак і цей новий показник не перевищив частку смертності. Єдиний етнос у Латвії, у якого народжуваність перевищує смертність - це цигани.

релігійний склад (порівняльна характеристика основних релігій, чисельність релігійних груп, розселення за релігійною ознакою);

У Латвії домінує протестантське (лютеранське) віросповідання. На сході країни переважають католики. Є також православна меншина. У Латвії є католицькі і православні монастирі, благодійні місіонерські організації, релігійні громади з вивчення Біблії, Армія Порятунку та інші релігійні організації.

За оцінками переписної комісії, 55% віруючих вважають себе лютеранами, 24% - католиками і 9% - православними. До інших релігійних груп належать іудаїсти, баптисти і старовіри, які складають 12%.

форми сім'ї (середній склад сім'ї, соціально-визнані норми народжуваності, сім'я як фактор соціального контролю).

Материнська смертність:

34 смертей/100,000 живонароджених (2010)

Місце країни в світі: 119

Рівень малюкової смертності:

Всього: 8,24 смертей / 1,000 живонароджених

Місце країни в світі: 158

чоловіки: 10 смертей / 1.000 живонароджених

жінки: 6.39 смертей / 1,000 живонароджених (2012 р.)

Очікувана тривалість життя при народженні:

Загальна чисельність населення: 72,93 років

Місце країни в світі: 122

чоловіки: 67,84 років

жінки: 78,3 року (2012 р.)

Загальний коефіцієнт народжуваності:

1,33 новонароджених / жінку (2012 рік)

Місце країни в світі: 207

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи Латвії

а) загальні показники економічного розвитку:

валовий внутрішній продукт;

В Латвії в 2011 році в порівнянні з 2010 роком ВВП збільшився на 5,5%, свідчать дані Центрального статистичного управління. У 2011 році ВВП у фактичних цінах досяг 20,150,000,000 євро. ВВП на одного жителя Латвії в 2011 році був 9764 єврo.

національний дохід (на душу населення, на одного зайнятого);

Останнє значення для ’’Adjusted’’ чистий національний доход (у поточних доларах США) у Латвії було +19,616,850,000 з 2010 року. За останні 23 років, значення цього показника коливалося між 28,347,850,000 в 2008 році і 3,887,178,000 в 1995 році.

специфіка технологій;

Реструктуризація економіки Латвії, щоб збільшити частку наукомістких підприємств у всіх секторах плануються і проводяться на національному рівні, сприяючи тим самим розвитку заснованої на знаннях економіки.
Міністерством економіки Латвійської Республіки в останні роки реалізовано ряд заходів для сприяння передачі знань і технологій, а також зміцнення зв'язків між освітою, наукою і підприємництву секторів. Іншими словами, в цілях сприяння розвитку національної економіки, заснованої на конкурентній, заснованої на знаннях моделі.
Латвія вже стала привабливою платформою для ряду високотехнологічних компаній, які мають відцентрувати операцій тут. Міністерство економіки пишається тим, що і як і раніше зосереджена їхня робота з поліпшення бізнес-середовища, сприяючи передачі технологій і мотивації місцевих компаній до модернізації виробництва і об'єкти.
У той же час, Юрій Стродс, міністр економіки хотів б зміцнити позиції Латвії в якості постачальника технології, поєднуючи, як це робить давні дослідження традицій і всесвітньо відомих вчених у різних галузях, конкурентна система вищої освіти і сильна промисловість сектором. Успішне співробітництво між зацікавленими сторонами має великий потенціал для сприяння комерціалізації знань і перетворити ідеї в інноваційні, висока вартість - додаткові продукти і послуги.

ефект масштабів господарської діяльності;

Сільське господарство є одним з найбільш важливих секторів економіки. Це найбільший користувач сільськогосподарських земель, а також факторів, що визначають якість сільський ландшафт і навколишнє середовище. Розвиток сектора прискорює з року в рік, але внесок сільського господарства у валовому внутрішньому продукті знижується на тлі більш швидко зростаючими доданої вартості в інших секторах.
Незважаючи на відносно невеликий країни на узбережжі Балтійського моря, Латвія має багату історію, в сільському господарстві і харчовій промисловості. З населенням, що було в значній мірі сільських, поки 100 років тому, латиський народ перетворився кухні розроблений, щоб бути поживною, смачною і добре підходить для життя людей, які провели велику частину свого часу на відкритому повітрі.
Сільське господарство як одна з основних галузей народного господарства тісно пов'язане з розвитком всій країні, особливо в сільських регіонах і виробництва продуктів харчування. Тому його слід розглядати як важливий фактор розвитку сільських районів і економічної стабільності країни в цілому.
З урахуванням особливостей грунту, всій території Латвії підходить для вирощування зерна, але висока або близько до найвищої врожайності з гектара отримують в Земгале. Тим не менш, в кожному регіоні можна вибрати різні / видів зерна, які можна з успіхом вирощувати зокрема кліматичних і грунтових зонах. Виробництво зерна є основним сектором землеробства в Латвії.
Молочний сектор є одним з основних агропродовольчого сектора в Латвії з давніми традиціями, як в молочне тваринництво і переробка молока. Виробництво молока традиційно була однією з основних сільськогосподарських галузей в Латвії, все більшого значення в останні роки.
У Латвії, молока виробляється близько 40 тис. кв. господарств, які повністю приватної власності. Лише невелика частина молочних господарств підприємств, більшість господарств є сімейними фермами.
В останні роки латвійськe молочнe господарство продемонструвало зростання тенденцій, спричинених як концентрації та реструктуризації виробництва молока і молочних продуктів. Це, в свою чергу, дозволяє інвестицій, більш високі обсяги виробництва і продуктивність праці.
Основні канали збуту молочної продукції включають в себе магазини, оптові та розподільчої мережі роздрібних мережах. Про ¼ молочної продукції продається на закордонних замовників, які в основному включають оптовиків і промислових споживачів.
Основна мета м'ясної Латвії сектора є стабілізація сектору та сприяння розвитку ринкової конкурентоспроможності продукції за допомогою високої якості генетичного селекційного матеріалу і зниження витрат виробництва.
Виробництво м'яса стало головною тенденцією вівчарства сектора. Мета вівчарство і розведення кіз-секторі є збереження генетичного різноманіття, створення високої якості стада і розвиток переробки і реалізації своєї продукції.
Структурні зміни все ще мають місце в секторі свинарства, концентрації виробництва в крупних господарствах.
Мета виробництва м'яса є забезпечення внутрішнього ринку якісними м'ясом і виробництво конкурентоспроможної продукції, а також для сприяння виробництву м'ясної продукції на експорт. Для того, щоб досягти цих цілей, необхідно збільшити виробництво за рахунок створення доданої вартості на сільськогосподарську продукцію, розвиток переробки та технологічного розвитку.

норма прибутку; переливання капіталу;

Hайбільш значне зростання заробітної плати був зафіксований у Латвії - на 5,5% (від EUR 632 до EUR 667).

ступінь входження в світові економічні зв'язки;

Протягом останніх років економічна ситуація в країні стабілізувалася, розвиток економічної інтеграції привів до зміни потоків зовнішньої торгівлі. Таким чином, частка ЄС у зовнішній торгівлі Латвії значно підвищилася і на сьогодні становить 65% експорту. Подібні зміни відбулися також у структурі імпорту, в якій частка ЄС становить 52%.
Сьогоднішня Латвія за географічними й економічними показниками є невід'ємною частиною Балтійського регіону. Товарооборот з країнами цього регіону становить 52%. Латвія, Литва й Естонія підписали угоду про заснування митного союзу, і обсяг торгівлі між цими країнами почав швидко збільшуватися. Розвивалися також економічні зв'язки з членами СНД (особливо з Росією, Україною і Білоруссю). Збільшився також обсяг зовнішньої торгівлі Латвії з країнами Західної Європи, особливо з скандинавськими країнами і Німеччиною. Членство Латвії у МВФ і Світовому банку забезпечило країні необхідний інвестиційний капітал.

следующая страница>