Прізвища, утворені за специфічними індивідуальними ознакам першого носія

1.Фізичні властивості.

Долгошйя. Прізвище можна безпосередньо по­в'язувати з укр. лексемою довгошия "з довгою шиєю".

Кайдаш. На нашу думку, Кайдаш — це фонетич­но вторинна форма від первісної Калдаш/Колдаш (де й <-л — явище солодкозвучності). Щодо первіс­ної мотивації зазначеного прізвища пор. рос. діал. (тамбовськ.) калдаїш "про фізично міцну, здорову людину".

Карачун. Прізвище мотивоване відповідними лек­семами, засвідченими у східнослов'янських мовах, пор. укр. діал. карачун "людина з кривими, вигнути­ми назовні ногами", білорус, карачун, корачун "згор­блена, сутула, кривонога людина".

Кирпонос. Прізвище мотивоване відповідною лек­семою кирпонос, не засвідченою в українських лек­сикографічних джерелах. Проте його первісну семан­тику допомагають розкрити рос. діал. кирпоносьій і білорус, розм. кірпаносьі "кирпатий".

Корсак. Стосовно мотивації семантики прізви­ща пор. споріднені українські лексеми: корсаки "санчата", коре "вигин полоза", корса "полоз са­ней", корсоногий "кривоногий". Отже, Корсак мог­ло бути прізвиськом людини, яка ходить зігнувшись, кульгає (див.: Осташ Р.І. До походження прізви-щевих назв Реєстру .

Коряка. Семантику прізвища можна відновити завдяки спорідненим російським лексемам каряка "людина, що розкарячується, розкаряка" та коряка "про кривоногу людину". Очевидно, прізвище Коря­ка характеризувало кривоногу, неповоротку людину.

Кудленко. Прізвище мотивоване укр. кудла "ску­йовджена голова", рос. діал. кудла "про людину з непричесаним волоссям".

Курда. Відновити первісну семантику прізвища до­помагають споріднені східнослов'янські лексеми. Пор. білорус, діал. курда "людина малого зросту", укр. кур-дик "людина невеликого зросту, сутулувата, карлик", рос. діал. курдюк "про товстуна". Очевидно, прізвище характеризувало особу за особливостями її статури.

Курта. Стосовно мотивації прізвища пор. рос. діал. курта "кульгавий", білор. діал. курта "низько­росла жінка", "людина, низька на зріст", польськ. кигіа "куца, малоросла істота; людина, в якої немає пальців на руці або нозі".

Чемер. Первісне значення прізвища допомагають розкрити укр. чемер "чуб", укр. діал. чемер "чупри­на, оселедець", рос. чемер "чуприна, вихор, оселе­дець, чубчик". Ймовірно, Чемер було прізвиськом лю­дини, що мала чуб, оселедець.

Чечеренко. В основі прізвища простежується лексема -чечер, не збережена в українській та ін­ших східнослов'янських мовах. Однак його семан­тичну мотивацію можна відновити завдяки спорід­неним західнослов'янським лексичним одиницям, зокрема словацьк. сесегка "скуйовджене волосся", сесегаіу "розтріпаний", сесегії "куйовдити волос­ся", чеськ. сесегііі — те саме.

2. Психічні властивості (характер, пове­дінка, темперамент).

Байдала. Прізвище мотивоване укр. діал. (ниж-ньонадніпр.) байдала "нероба, ледар".

Баламут. Прізвище доцільно пов'язувати з одно­йменними українськими лексемами, зокрема, стар. укр. баламуть "ошуканець, крутій" та суч. укр. бала­мут "порушник душевного спокою, спокусник".

Балдич. Прізвище мотивоване укр. балда "не­зграбна, неповоротка жінка", "телепень".

Балутенко. Стосовно первісної семантики прі­звища пор. білор. діал. (брест.) балута "балакуча людина".

Болбас. В основі прізвища — лексема болбас (із прасл. *ЬьІЬа8ь), не засвідчена у відомих нам укра­їнських лексикографічних джерелах. Щодо семантич­ної мотивації прізвища пор. споріднену лексичну оди­ницю — укр. діал. белбас "вайло, ледар".

Борзобогатий. Прізвище пов'язане з лексемою борзобагатий (невідомою з доступних лексикогра­фічних джерел), яка виникла шляхом складання ос­нов прикметників борзий "швидкий, прудкий" та ба­гатий. Отже, прізвище Борзобогатий позначало лю­дину, яка швидко розбагатіла. Пор. семантично спо­ріднене українське прізвище Скоробагатий.

Бунич. Первісну семантику прізвища можна від­новити на базі укр. діал. буня "неохайна дитина", рос. діал. буня "чванлива, пихата людина; гордій".

Гламозда. Стосовно мотивації прізвища пор. споріднені білоруські лексеми гламозда "розтеле­па, тюхтій" і гломозда "нетямуща людина", "неумійко, недотепа".

Кйча. Прізвище може бути мотивоване рос. діал. кича "неповоротка, неспритна людина", прізвисько пихатої людини.

Луда. Відновити первісне значення прізвища можна завдяки спорідненим східнослов'янським лек­сичним одиницям, напр., рос. діал. луда "невідчеп­лива, надокучлива людина", словен. иба "дурень, божевільний".

Ревутченко. Щодо мотивації прізвища пор. спо­ріднені російські лексеми: рос. ревута "ревун або гор­лань, плаксій", рос. діал. ревута "плаксій, рева".

Чуханенко. Основа прізвища може бути мотиво­вана рос. діал. (Уральськ.) чухай "нерозумна люди­на, дурень".

Прізвища, утворені від назви заняття (професії), посади

Воскобойник. Прізвище пов'язане з виробничою діяльністю людини. Українське, російське та білорусь­ке воскобойник означають "той, що б'є віск".

Кушнірук. Прізвище утворене від назви ремес­ла, пор. стар. укр. кушньрь "ремісник, який вичиняв хутро зі шкур і виготовляв хутряні вироби".

Пивоваренко. Прізвище безпосередньо пов'язане з українською лексемою пивовар "той, хто варить пиво".

Пустовойт. Прізвище мотивоване лексемами війт і пустий. Іменник війт відомий в українській мові при­наймні вже з XVI ст. у значенні "сільський староста". Можливо, пустовойт — це людина, яка колись була війтом.

Прізвища, утворені за місцем проживання

Білостоцький. В основі прізвища — назва насе­леного пункту Білосток (пор. с.Білосток у Луцькому р-ні Волинської обл.). Буквальне значення прізвища "засновник, власник або житель населеного пункту Білосток".

Кульбачйнський. Прізвище утворилося від назви населеного пункту Кульбачин. Буквально означає "за­сновник, власник або мешканець населеного пункту Кульбачин".

Мезецький. Прізвище утворилося від назви на­селеного пункту Мезеч (пор. Мезочь — містечко в колишньому Лубенському повіті Волинської губернії, що фіксується в писемних пам'ятках з XIV ст.; суч. смт Мізоч у Здолбунівському р-ні Рівненської обл.). Буквальне значення прізвища "засновник, власник або мешканець населеного пункту Мезеч".

Прізвища, що вказують на обставини появи дитини в сім'ї

Копил. Прізвище мотивоване укр. копил "поза­шлюбна дитина", укр. діал. копил "байстрюк, поза­шлюбний син".

Мизйнка. Прізвище пов'язане з укр. лексемою мизинка у значенні "найменша дочка".

Прізвища спірного походження

Питання про походження того чи того прізвища не завжди вирішується однозначно. Трапляються ви­падки, коли одне прізвище може мати кілька тлума­чень. Тому такі прізвища, на наш погляд, потребують виділення в окрему семантичну групу.

Кухтенко. Щодо походження прізвища можливі дві версії. По-перше, зв'язок з» укр. кухта у значенні "кухарчук". По-друге, прізвище може бути пов'язане із рос. діал. кухта "рука без кисті", білорус, діал. кух­та "покалічена рука без пальців або без кисті".

Харенко. Походження прізвища можна поясню­вати по-різному. Так, в українській мові є особове ім'я Хар. Це похідна (скорочена) форма від хресного імені Харитон. Цілком імовірно, що в основі прізви­ща лежить прізвисько Хар, яке можна пов'язувати з українськими лексемами харити "чистити", харний "чистий, охайний".

Розглянуті у статті сучасні українські прізвища, на нашу думку, є цікавим матеріалом з погляду їх по­ходження та первісної семантичної мотивації.

Література

І.Бевзенко С. Із спостережень над старокиївською ан­тропонімією // Давньоруська ономастична спадщина в східно­слов'янських мовах. — К., 1986.

2. 
   Глинський Г. Твоє ім'я — твій друг. — К., 1985.
   
3. 
   Керста Р. Українська антропонімія XVI сг.: Чоловічі іменування. — К., 1984.
   
4. 
   МасенкоЛ. Українські імена та прізвища. — К., 1990.
   
5. 
   Редько Ю. Сучасні українські прізвища. — К., 1966.
   
6. 
   Суперанская А., Суслова А. Современные русские фамилии. — М., 1984.
   
7. 
   Худаш М. З історії української антропонімії. — К., 1977.
   
8. 
   Чучка П. Антропонімія Закарпаття. —Ужгород, 1970.
   

<предыдущая страница