Прізвища, утворені за
специфічними індивідуальними ознакам
першого носія
1.Фізичні властивості.
Долгошйя. Прізвище можна безпосередньо пов'язувати з укр. лексемою
довгошия "з довгою шиєю".
Кайдаш. На нашу думку, Кайдаш — це фонетично вторинна форма від первісної Калдаш/Колдаш (де й <-л — явище солодкозвучності). Щодо первісної мотивації зазначеного прізвища пор. рос. діал. (тамбовськ.) калдаїш "про фізично міцну, здорову людину".
Карачун. Прізвище мотивоване відповідними лексемами, засвідченими у східнослов'янських мовах, пор. укр. діал. карачун "людина з кривими, вигнутими назовні ногами", білорус, карачун, корачун "згорблена, сутула, кривонога людина".
Кирпонос. Прізвище мотивоване відповідною лексемою кирпонос, не засвідченою в українських лексикографічних джерелах. Проте його первісну семантику допомагають розкрити рос. діал. кирпоносьій і білорус, розм. кірпаносьі "кирпатий".
Корсак. Стосовно мотивації семантики прізвища пор. споріднені українські лексеми:
корсаки "санчата",
коре "вигин полоза",
корса "полоз саней",
корсоногий "кривоногий". Отже,
Корсак могло бути прізвиськом людини, яка ходить зігнувшись, кульгає (див.: Осташ Р.І. До походження прізви-щевих назв Реєстру .
Коряка. Семантику прізвища можна відновити завдяки спорідненим російським лексемам каряка "людина, що розкарячується, розкаряка" та коряка "про кривоногу людину". Очевидно, прізвище Коряка характеризувало кривоногу, неповоротку людину.
Кудленко. Прізвище мотивоване укр.
кудла "скуйовджена голова", рос. діал.
кудла "про людину з непричесаним волоссям".
Курда. Відновити первісну семантику прізвища допомагають споріднені східнослов'янські лексеми. Пор. білорус, діал.
курда "людина малого зросту", укр.
кур-дик "людина невеликого зросту, сутулувата, карлик", рос. діал.
курдюк "про товстуна". Очевидно, прізвище характеризувало особу за особливостями її статури.
Курта. Стосовно мотивації прізвища пор. рос. діал.
курта "кульгавий", білор. діал.
курта "низькоросла жінка", "людина, низька на зріст", польськ.
кигіа "куца, малоросла істота; людина, в якої немає пальців на руці або нозі".
Чемер. Первісне значення прізвища допомагають розкрити укр.
чемер "чуб", укр. діал.
чемер "чуприна, оселедець", рос.
чемер "чуприна, вихор, оселедець, чубчик". Ймовірно,
Чемер було прізвиськом людини, що мала чуб, оселедець.
Чечеренко. В основі прізвища простежується лексема -
чечер, не збережена в українській та інших східнослов'янських мовах. Однак його семантичну мотивацію можна відновити завдяки спорідненим західнослов'янським лексичним одиницям, зокрема словацьк.
сесегка "скуйовджене волосся",
сесегаіу "розтріпаний",
сесегії "куйовдити волосся", чеськ.
сесегііі — те саме.
2. Психічні властивості (характер, поведінка, темперамент).
Байдала. Прізвище мотивоване укр. діал. (ниж-ньонадніпр.)
байдала "нероба, ледар".
Баламут. Прізвище доцільно пов'язувати з однойменними українськими лексемами, зокрема, стар. укр.
баламуть "ошуканець, крутій" та суч. укр.
баламут "порушник душевного спокою, спокусник".
Балдич. Прізвище мотивоване укр.
балда "незграбна, неповоротка жінка", "телепень".
Балутенко. Стосовно первісної семантики прізвища пор. білор. діал. (брест.)
балута "балакуча людина".
Болбас. В основі прізвища — лексема
болбас (із прасл. *ЬьІЬа8ь), не засвідчена у відомих нам українських лексикографічних джерелах. Щодо семантичної мотивації прізвища пор. споріднену лексичну одиницю — укр. діал.
белбас "вайло, ледар".
Борзобогатий. Прізвище пов'язане з лексемою
борзобагатий (невідомою з доступних лексикографічних джерел), яка виникла шляхом складання основ прикметників
борзий "швидкий, прудкий" та
багатий. Отже, прізвище
Борзобогатий позначало людину, яка швидко розбагатіла. Пор. семантично споріднене українське прізвище
Скоробагатий.
Бунич. Первісну семантику прізвища можна відновити на базі укр. діал.
буня "неохайна дитина", рос. діал.
буня "чванлива, пихата людина; гордій".
Гламозда. Стосовно мотивації прізвища пор. споріднені білоруські лексеми
гламозда "розтелепа, тюхтій" і
гломозда "нетямуща людина", "неумійко, недотепа".
Кйча. Прізвище може бути мотивоване рос. діал.
кича "неповоротка, неспритна людина", прізвисько пихатої людини.
Луда. Відновити первісне значення прізвища можна завдяки спорідненим східнослов'янським лексичним одиницям, напр., рос. діал.
луда "невідчеплива, надокучлива людина", словен.
иба "дурень, божевільний".
Ревутченко. Щодо мотивації прізвища пор. споріднені російські лексеми: рос.
ревута "ревун або горлань, плаксій", рос. діал.
ревута "плаксій, рева".
Чуханенко. Основа прізвища може бути мотивована рос. діал. (Уральськ.)
чухай "нерозумна людина, дурень".
Прізвища, утворені від назви заняття (професії), посади
Воскобойник. Прізвище пов'язане з виробничою діяльністю людини. Українське, російське та білоруське
воскобойник означають "той, що б'є віск".
Кушнірук. Прізвище утворене від назви ремесла, пор. стар. укр.
кушньрь "ремісник, який вичиняв хутро зі шкур і виготовляв хутряні вироби".
Пивоваренко. Прізвище безпосередньо пов'язане з українською лексемою
пивовар "той, хто варить пиво".
Пустовойт. Прізвище мотивоване лексемами
війт і
пустий. Іменник
війт відомий в українській мові принаймні вже з XVI ст. у значенні "сільський староста". Можливо,
пустовойт — це людина, яка колись була війтом.
Прізвища, утворені за місцем проживання
Білостоцький. В основі прізвища — назва населеного пункту
Білосток (пор. с.Білосток у Луцькому р-ні Волинської обл.). Буквальне значення прізвища "засновник, власник або житель населеного пункту
Білосток".
Кульбачйнський. Прізвище утворилося від назви населеного пункту
Кульбачин. Буквально означає "засновник, власник або мешканець населеного пункту
Кульбачин".
Мезецький. Прізвище утворилося від назви населеного пункту
Мезеч (пор.
Мезочь — містечко в колишньому Лубенському повіті Волинської губернії, що фіксується в писемних пам'ятках з XIV ст.; суч. смт
Мізоч у Здолбунівському р-ні Рівненської обл.). Буквальне значення прізвища "засновник, власник або мешканець населеного пункту
Мезеч".
Прізвища, що вказують на обставини появи дитини в сім'ї
Копил. Прізвище мотивоване укр.
копил "позашлюбна дитина", укр. діал.
копил "байстрюк, позашлюбний син".
Мизйнка. Прізвище пов'язане з укр. лексемою
мизинка у значенні "найменша дочка".
Прізвища спірного походження
Питання про походження того чи того прізвища не завжди вирішується однозначно. Трапляються випадки, коли одне прізвище може мати кілька тлумачень. Тому такі прізвища, на наш погляд, потребують виділення в окрему семантичну групу.
Кухтенко. Щодо походження прізвища можливі дві версії. По-перше, зв'язок з» укр.
кухта у значенні "кухарчук". По-друге, прізвище може бути пов'язане із рос. діал.
кухта "рука без кисті", білорус, діал.
кухта "покалічена рука без пальців або без кисті".
Харенко. Походження прізвища можна пояснювати по-різному. Так, в українській мові є особове ім'я
Хар. Це похідна (скорочена) форма від хресного імені
Харитон. Цілком імовірно, що в основі прізвища лежить прізвисько
Хар, яке можна пов'язувати з українськими лексемами
харити "чистити",
харний "чистий, охайний".
Розглянуті у статті сучасні українські прізвища, на нашу думку, є цікавим матеріалом з погляду їх походження та первісної семантичної мотивації.
Література
І.Бевзенко С. Із спостережень над старокиївською антропонімією // Давньоруська ономастична спадщина в східнослов'янських мовах. — К., 1986.
-
Глинський Г. Твоє ім'я — твій друг. — К., 1985.
-
Керста Р. Українська антропонімія XVI сг.: Чоловічі іменування. — К., 1984.
-
МасенкоЛ. Українські імена та прізвища. — К., 1990.
-
Редько Ю. Сучасні українські прізвища. — К., 1966.
-
Суперанская А., Суслова А. Современные русские фамилии. — М., 1984.
-
Худаш М. З історії української антропонімії. — К., 1977.
-
Чучка П. Антропонімія Закарпаття. —Ужгород, 1970.
<предыдущая страница