День довкілля

"В гостях у Флори"
станція

Український степ

урок-подорож

для учнів 8-11 класів

Вчитель

української

філології

СЗШ №12

Коваленко М. А.

м. Сєвєродонецьк -2012

Тема: Український степ
Мета: поглибити знання учнів з теми "Типи і стилі мовлення", "Опис природи"; розвивати творчі і пізнавальні здібності, вдосконалювати вміння зв’язного мовлення; виховувати почуття любові до рідного краю, бажання зберігати природу.

Обладнання: картки із завданнями для роботи в групах.
Література: 1. Збірник вправ і завдань з української мови для учнів 5-11 класів/Уклад. К.І. Приходченко. – Д.: Сталкер, 1999. – 384 с.

2. Вікіпедія.

Хід заходу

І. Вступне слово вчителя.
В давні часи степ був основним багатством і джерелом існування для

багатьох поколінь наших предків-слов'ян. Степ годував величезні табуни

худоби. Люди жили в степу не лише із землеробства і тваринництва, а й з

рибальства, полювання та бджільництва. В ріках було стільки риби, що під

час нересту в невеликих ріках і рукавах Дніпра вона не вміщувалась у

воді і витискувалась на берег. А дичини в степах було так багато, що

дрохви і стрепети, стаєю злітаючи з землі, закривали сонце.

Скільки відбулось великих подій на тобі і за тебе, степе! Ти був

колискою наших предків слов'ян. Ти став місцем вольниці непокірних

сміливців. В низинах твоєї ріки Славути виникли перші козацькі січі, які

відіграли велику роль у створенні нашої нації.

Твої багатства, степе, незмірні і незчислимі!

Ти не збіднів, старий, сивий степе, і в наш час. Не шепоче на тобі

шокова трава – тирса. Шелестять золотаві хліба. Не бродять табуни диких

коней тарпанів – замість них пасуться коні чистокровних порід. Не

бігають сайгаки та джейрани – пасуться мільйонні отари тонкорунних

овець-мериносів.

Весною ти, наш степе, у рожевім цвіту яблунь і персиків, у білім цвіту вишень, черешень, абрикос, груш і слив. Обплітають тебе сотень сортів

виноградники – від найраніших до найпізніших у визріванні. Ти змінився,

але не збіднів, наш сивий степе. Ти був, є і будеш найважливішим

джерелом людського багатства. Хвала тобі, наш Степе! Це про тебе

козацький нащадок Микола Гоголь у властивій йому літературній манері

сказав: "Дідько вас бери, степи, які ви хороші!"

Твоїй безмежній широчіні немає ні кінця, ні краю. Десь в імлистій

далечині степ не кінчається, а переходить в небо. Сріблясто-сиві хвилі

трав і яскраві квіти між ними в далечині зливаються в одне суцільне

сиво-блакитне полотно, що сходиться з небом. То на нерівній, а особливо

в гірській, місцевості горизонт підходить близько до тебе, і небо різко

відокремлюється від землі. В степу немає тієї межі.

В степу земна поверхня така рівна, а горизонт так далеко, що різність

фарб зникає – і колір неба, і далечінь горизонту одинакові. Будеш йти та

йти, а степовій рівнині, здається, ніколи не буде ні кінця, ні краю. Бо

вона поступово переходить в небо, зливаючись з ним.


ІІ. Завдання для роботи в группах

1. 
   Знайдіть серед безлічі літер назви степових рослин.
   

флашетпнпрвомиіриситмибпиамргіацинтиатпрлчмидіяпшпмяпть имрвлівпмліомкрокустмаолваправлогорицвітмьидларпифииовам прдвопдртюльпантьмлдчападвамактмьидчваопавпвапоршрнврн полинмтвіралівоівивтипчаксьсавтсствавковиламтимтитмдргорр мтларіапмастрагалсмарпгпдвакволошкамиапрнороьтапр

Відповідь.

флашетпнпрвомиіриситмибпиамргіацинтиатпрлчмидіяпшпмя птьимрвлівпмліомкрокустмаоваправлогорицвітмьидларпифии овампрдвопдртюльпантьмлдчападвамактмьидчваопавпвапоршр нврнполинмтвіралівоівивтипчаксьсавтсствавковиламтимтитм дргоррмтларіапмастрагалсмарпгпдвакволошкамиапрнороьтапр

2. 
   Визначте назву степових рослин за змістом легенди.
   

Легенда про …

У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить.

Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла їй квіти: "Зроби з них відвар і напої синочка". "А як же звуться ці квіти?" - запитала жінка. "Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина".

Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: "Пий, синочку, … і будеш здоровим!"

Легенда про ромашку
У бідної жінки захворів син. Грошей на ліки в неї не було і вона ходила по степу і збирала всі рослини, які хто порадить.
Одного разу вона зустріла бабусю, яка несла в руках пучок білих пахучих квітів. Почувши про горе матері, бабуся простягла ій квіти: “Зроби з них відвар і напої синочка”. “А як же звуться ці квіти?” - запитала жінка. “Як вилікується синок, то й назвеш їх ім'ям свого сина”.
Хлопчика звали Романом, тож мати, напуваючи його відваром, промовляла: “Пий, синочку, ромашку і будеш здоровим!”. 
А далі моя бабуся протягувала ліки і лагідно промовляла: “І ти, Анютка, випий це відвар і обов'язково вилікуєшся”. Я випила гіркі ліки, навіть не скривившись, бо вірила, що скоро буду здорова.
Я була непосидючою дитиною і тому іноді падала, збивала коліна. Бабуся приходила мені на допомогу. Вона промивала мої забиті місця і клала на них лист подорожника. Я питала бабуню, чи допоможе мені цей листочок і вона мені розповіла легенду.



Легенда про …

Легенда розповідає, що край наш був дуже багатий. Численні племена і народи боролися за ці землі, поливаючи їх своєю кров'ю. І поросла на цій землі сива трава-…. Голівка … завжди схилена до землі в глибокій печалі, в траурі по воїнах, загиблих у битвах, захищаючи свою Батьківщину.

Збираючись на відпочинок, нам так хочеться побувати в екзотичних країнах, побачити романтичні красоти тропіків, навіть не підозрюючи, що у нас поруч є такі красоти, якими може пишатися не кожна країна.
Легенда про ковилу
Легенда розповідає, що край наш був дуже багатий. Численні племена і народи боролися за ці землі, поливаючи їх своєю кров'ю. І поросла на цій землі сива трава-ковила. Голівка ковили завжди схилена до землі в глибокій печалі, в траурі по воїнах, загиблих у битвах, захищаючи  свою Батьківщину.
Збираючись на відпочинок, нам так хочеться побувати в екзотичних країнах, побачити романтичні красоти тропіків, навіть не підозрюючи, що у нас поруч є такі красоти, якими може пишатися не кожна країна.
Легенда про …

Одного разу закохалася русалка в молодого красивого парубка Василя. Здалеку під прикриттям очерету невідривно слідкувала вона за красенем-юнаком.

Але одного разу, коли підійшов Василь до річки умитися, вона не витримала і постала перед ним у всій своїй красі. Вони покохали одне одного, і стала русалка кликати юнака у свою водну стихію, а Василь умовляв її залишитися на землі. У всьому в них було розуміння, не могли вони лише домовитись, де їм жити разом. І коли зрозуміла русалка, що не залишить Василь-хлібороб свою рідну землю, у відчаї перетворила його в скромну квітку, що росте на полях, але цвітом нагадує голубу стихію.

Люди ж співчуваючи молодому хлопцю і його матері, в якої він був один, в пам'ять про нього назвали цю квітку іменем юнака - …. Може через те в багатьох районах України волошку називають саме так - "…".

Легенда про васильок

Одного разу закохалася русалка в молодого красивого парубка Василя. Здалеку під прикриттям очерету невідривно слідкувала вона за красенем-юнаком. 
Але одного разу, коли підійшов Василь до річки умитися, вона не витримала і постала перед ним у всій своїй красі. Вони покохали одне одного, і стала русалка кликати юнака у свою водну стихію, а Василь умовляв її залишитися на землі. У всьому в них було розуміння, не могли вони лише домовитись, де їм жити разом. І коли зрозуміла русалка, що не залишить Василь-хлібороб свою рідну землю, у відчаї перетворила його в скромну квітку, що росте на полях, але цвітом нагадує голубу стихію.
Люди ж співчуваючи молодому хлопцю і його матері, в якої він був один, в пам´ять про нього назвали цю квітку іменем юнака – Васильком. Може через те в багатьох районах України волошку називають саме так – "васильок”.
3. Упорядкуйте текст вірша Г. Гайворонської "Степ".