Урок №1. Тема: Перше знайомство з мовою програмування Паскаль. Мета уроку

Урок №1.

Тема: Перше знайомство з мовою програмування Паскаль.

Мета уроку: навчити дітей працювати в середовищі Паскаля, основним прийомам роботи з текстовим редактором, методам налагоджування програм

Тип уроку: Інтегрований (лекційний матеріал з практичним опрацюванням).

Обладнання: роздатковий матеріал.

Хід уроку

Організаційний момент.

Заходжу до класу, вітаюсь з учнями, пропоную їм сісти. Мовчки оглядаю готовність учнів до уроку. Нагадування про дотримання правил техніки безпеки.

Актуалізація базових знань.

Ви вже вмієте налаштовувати власний комп’ютер так, щоб вам було зручно працювати. Але ви переконалися, що далеко не всі задачі повсякденного життя можна вирішити, користуючись готовими програмними засобами. Справді, програмісти потурбувалися, щоб ви отримали могутні інструменти для роботи з текстовою і графічною інформацією, щоб змогли зробити електронну презентацію та переглянути відеофільм, вони дали вам зручні засоби для мандруванням Інтернетом і для роботи з електронною поштою. Але є такі задачі, які ви можете розв’язати лише самі. Раніше для їхнього розв’язання ви використовували НАМ, а розв’язання оформляли у формі програми в середовищі програмування АЛГО.

Мотивація навчальної діяльності.

У цій темі ви розпочнети опановувати могутнім інструментом, за допомогою якого можна створити програму майже будь-якої складності та обсягу - почати знайомство з однією з найвідоміших у всьому світі мов програмування – мовою Паскаль.

Повідомлення теми та мети уроку.

Оголошую тему уроку і мету.

Вивчення нового матеріалу.

Мову програмування Паскаль для навчання студентів основам програмування створив у 1968-1971 pp. швейцарський учений Ніклаус Вірт з кафедри інформатики Стенфордського університету.

Таку назву вона отримала на честь відомого французького математика, фізика та філософа Блеза Паскаля.

Перевагами мови програмування Паскаль є:

Простий синтаксис мови - програми на Паскалі легко читати та редагувати, оскільки вони містять невелику кількість базових понять.

Рис 1.1. Ніклаус Вірт

(нар. 15.02.1934 р.)

Досить низькі апаратні та системні вимоги як для роботи самого середовища програмування, так і для програм, записаних мовою Паскаль.

Універсальність мови, тобто можливість використовувати цю мову програмування для розв'язування задач різних класів та сфер діяльності.
Підтримка структурного та об'єктно-орієнтованого програмування.

Характеризуючи мову програмування, треба розглядати три обов'язкові складники — алфавіт, синтаксис і семантику мови.

Алфавіт - це сукупність символів, дозволених до використання для записування програми певною мовою програмування.

Алфавіт мови Паскаль складається з:

великих і малих літер латинського алфавіту та знака підкреслення;
десяткових і шістнадцяткових цифр;
спеціальних символів:

Символ	Назва	Символ	Назва		Символ	Назва
+	плюс	0	дужки	круглі	‘	апостроф
-	мінус	{}		фігурні	#	номер
*	множення	[]		квадратні	@	комерційне аі
/	ділення	•	крапка		-	тильда
=	дорівнює	,	кома		$	знак грошової одиниці
>	більше	;	крапка з комою			пропуск
<	менше	:	двокрапка

Комбінації спеціальних символів можуть утворювати складені символи. Наприклад, <= (менше або дорівнює), := (присвоєння). Такі символи Паскаль сприймає як один символ, тому між елементами цих символів не можна вставляти пропуски.

Саме з символів алфавіту мови Паскаль і конструюють слова, які відділяють одне від одного розділовими символами (пропуск, кома, коментар, ознака кінця рядка).

Слова поділяють на:

Службові - слова, що є складовою частиною мови. Вони мають заздалегідь визначене написання та завжди однаковий зміст.
Стандартні - слова, призначені для заздалегідь визначених розробниками мови типів даних, сталих величин, певних процедур або функцій.
Ідентифікатори (імена величин) - слова, що визначає користувач для імен сталих та змінних величин, власних процедур або функцій.

Синтаксис - це сукупність правил побудови вказівок алгоритмів, записаних певною мовою програмування.

Семантика - це сукупність правил, що пояснюють, яке змістове значення має кожний опис, та призначають дії комп'ютера під час виконання команди.

Інакше кажучи, синтаксис визначає, за якими правилами побудувати певну конструкцію (наприклад, розгалуження або оператор циклу), а семантика вказує, як саме має виконуватися ця конструкція мови програмування.

Структура програми мовою Паскаль

Усі програми, записані Навчальною Алгоритмічною Мовою, мають таку однакову структуру:

Програма <назва програми>;

Початок

Стіло програми>

Кінець.

Аналогічну структуру має програма, записана мовою Паскаль:

Program <назва програми>;

Begin

<тіло програми>

End.

Отже, ви зрозуміли, що службові слова Програма. Початок та Кінець Навчальної Алгоритмічної Мови у Паскалі замінені зарезервованими словами Program. Begin та End.

Після назви програми у НАМ містився блок опису сталих і змінних величин. Аналогічний блок є і в програмі, записаній мовою Паскаль. Будь-яка програма мовою програмування Паскаль складається із заголовка та програмного блока, який містить дві частини - описову та виконавчу. Описова частина містить опис сталих і змінних; використаних у програмі модулів (попередньо створених спеціальних програм, які можна надалі використовувати, розробляючи власні програми); типів даних, визначених користувачем, процедур та функцій користувача (ми їх вивчатимемо далі). Виконавча частина і є власне тілом програми:
Program <назва програми>;

Uses <список імен бібліотечних модулів, використаних у програмі>;

Const <опис сталих величин>;

Туре <опис типів користувача>

Vаг <опис змінних величин>;

<опис процедур та функцій користувача>

Begin

<тіло програми>

End.

Будь-який розділ, крім тіла програми, може бути відсутнім.

Ми можемо самостійно змінити імена цих змінних, щоб добре розуміти, що саме буде зберігати кожна змінна.

Але при цьому треба враховувати правила створювання імен, які діють у Паскалі:

Ім'я сталої або змінної починається тільки з літери (або знака підкреслення) і може містити літери, цифри та знак підкреслення.
Між двома ідентифікаторами (іменами) обов'язково має бути хоча б один розділовий символ.
Максимальна довжина імені становить 127 символів, але враховуються лише перші 63 з них.
Великі та маленькі літери компілятор мови Паскаль не розрізняє.

Нам залишилось визначити типи всіх цих величин, тому розгляньмо, які типи величин визначені в Паскалі.

Як і НАМ, Паскаль поділяє величини на змінні та сталі. Тип сталих (констант) визначає компілятор мови Паскаль автоматично, а тип змінних обов'язково треба вказувати до їх використання.

Усі типи даних у мові програмування Паскаль поділено на скалярні (прості) та структуровані (складені) (рис. 4.3). Скалярні типи, у свою чергу, поділяють на стандартні (це типи, що визначають розробники мови програмування) та типи користувача, що розробляє сам автор програми. Стандартні скалярні типи даних у Паскалі такі самі, як і в Навчальній Алгоритмічній Мові: цілі, дійсний, літерний та логічний.

Рис. 1.2. Типи даних мови Паскаль

Але Паскаль пропонує для використання більшу кількість цілих типів, які можуть набувати різних цілочислових значень і вимагати різного обсягу пам'яті для збереження цих значень:

Назва цілочислового типу	Діапазон значень	Обсяг пам'яті (байт)
Коротке ціле без знака Byte	0...255	1
Коротке ціле зі знаком Shortlnt	-128...127	1
Ціле без знака Word	0...65535	2
Ціле зі знаком Integer	-32768...32767	2
Довге ціле зі знаком Longlnt	-2147483648...2147483647	4
Дійсні типи	Діапазон значень
single	1.5- 10⁴⁵-3.4- 10³⁸
real (основний тип)	2.9- 10³⁹-1.7- 10³⁸
double	5.0- 10_³²⁴-1.7- 10³⁰⁸
extended	3.4- 10-⁴⁹⁵¹-1.1- 10⁴⁹³²

Дійсний тип даних у Паскалі має назву Real. Змінні цього типу набувають дійсних значень, що їх задають з точністю 11-12 знаків після коми та які займають у пам'яті від 4 до 10 байт.

Для збереження змінної літерного (символьного) типу даних Char у Паскалі відводять лише 1 байт, тому значенням змінної цього типу може бути лише один символ, записаний у лапках.

Змінні логічного типу Boolean у Паскалі забирають у пам'яті 1 байт. Вони можуть набувати одного з двох фіксованих значень - true (істина) або false (хибність), і найчастіше їх використовують, коли будують умови.

Змінні та сталі всіх названих вище типів використовують у виразах, які задають порядок виконання дій та складаються з операндів (ними є сталі та змінні, виклик функцій), круглих дужок (їх використовують, щоб змінити порядок виконання операцій) та знаків операцій.

Так само, як і в Навчальній Алгоритмічній Мові, в Паскалі визначені:

арифметичні операцїі (+, -, *, /), які застосовують для змінних цілого та дійсного типів);
операцїі відношення (порівняння) (=, <, >, <=, >=, < >), які порівнюють значення двох величин (операндів) і обраховують значення всього виразу: істина чи хибність;
логічні операцїі (логічні та (and), або (or), ні (not)), результатом яких є логічне значення true або false.

Основні стандартні функції та процедури

Функція	Тип аргументу	Тип результату	Математичний запис, коментар
abs(x)	integer, real	integer, real
arctan(x)	integer, real	real	arctgx
cos(x)	integer, real	real	cosx
sin(x)	integer, real	real	sinx
exp(x)	integer, real	real	ex
ln(x)	integer, real	real	lnx
sqrt(x)	integer, real	real
sqr(x)	integer, real	integer, real	X2
ord(x)	char упорядкований	integer	ASCII-код симв., номер елемента
succ(x)	упорядкований	упорядкований	повертає наступне значення х
pred(x)	упорядкований	упорядкований	Повертає попереднє значення х
round(x)	real	integer	заокруглює число х до цілого
trunc(x)	real	integer	відкидає дробову частину числа х
int(x)	real	real	відкидає дробову частину числа х
frac(x)	real	real	дробова частина числа х
odd(x)	integer	boolean	true (x - непарне), false (x - парне)
random (x)	integer	integer	Генерує випадкове число з діапазону від 0 до х
upcase(x)	char	char	замінює малу літеру латинської абетки на велику
процедури:
inc(x.y)	integer	integer		збільшує х на у
inc(x)	integer, char	integer, char		Збільшує x на 1
dec(x.y)	integer	integer		Зменшує x на у
dec(x)	integer, char	integer, char		Зменшує x на 1

Розглянемо приклади значень функцій і виконання процедур:
round(2.1)=2, int(2.1)=2.0, x:=l; inc(x,5); (х=6),

round(6.8)=7, int(6.8)=6.0, x:=V; inc(x); (x='b'),

trunc(2.1)=2, frac(2.1)=0.1, x:=7; dec(x,3); (x=4),

trunc(6.8)=6, frac(6.8)=0.8, x:='d'; dec(x); (x=V).

Правила лінійного запису арифметичних виразів:

вираз повинен бути записаний у вигляді лінійного ланцюжка символів, що обумовлено конструкцією пристрою введення інформації;
не можна опускати знак операції множення;
порядок виконання операцій одного пріоритету регулюється дужками;
аргументи функцій записуються в круглих дужках.

Закріплення вивченого матеріалу.

1. Виконайте завдання

Нехай A= 5, В = 4, С = З та Р = 0.5. Обчислити значення простого арифметичного виразу:

1) (А + В)/С*Р; 2) (А + В)/С/Р;

3) (А + В)/(С*Р); 4) -А*В + sqr (С) + 0.5.

2. Перевести формулу у вигляд , доступний для програмування:

2. Обчислити значення виразів

а)trunc(6,9); б) round(6,9); в)tranc(6,2); г)round(6,2); д) trunc(-l,8); є) round(-l,8); ж) round(0,5); з)round(-0,5); і)20 div 6; к)123 div 0;

л) 3.0mod 3; м)20 mod 6; н) 2 div 5; о) 2 mod 5; п) 3 * 7div2 mod 7 / 3 - trunc(sin(1)); р) succ(round(5/2)-pred(3)).

VII. Підсумок уроку.

Запитання для учнів:

Ким і коли було створено мову програмування Паскаль? Які основні принципи було покладено в основу цієї мови?
Завдяки чому мова Паскаль отримала всесвітнє визнання?
Назвіть основні переваги мови програмування Паскаль.
Які складники розглядають, коли характеризують мови програмування? Дайте означення кожному складнику мови Паскаль.
З чого складається алфавіт мови Паскаль?
Що таке складені символи? Як їх сприймає Паскаль?
Які символи відносять до розділових?
Що таке слова? Які види слів є в мові програмування Паскаль? Охарактеризуйте кожний вид слів.
Яку загальну структуру має кожна програма, записана мовою програмування Паскаль? З яких частин вона складається?
Які частини містить програмний блок?
Для чого призначена описова частина програмного блока?
Опишіть правила утворювання імен сталих та змінних, що діють у Паскалі.
Які типи даних є в мові програмування Паскаль?
На які види поділені скалярні типи даних?
Охарактеризуйте всі стандартні скалярні типи даних.
Які види операцій визначено в Паскалі?

Домашнє завдання: ознайомитись з середовищем Free Pascal, переглянути всі перелічені пункти меню;

Задача 1. Створити за допомогою програми свою візитну картку.

********************************

*                Іванов Сергій                  *
*         Пролетарска 74 кв. 55          *
*              Телефон 445-72-88          *
********************************

Відповідь (Задача 1)

Program Vizutka;
Uses Crt;
Begin
ClrScr;
Writeln (‘******************************‘);
Writeln (‘* Іванов Сергій *‘);
Writeln (‘* Пролетарська 74 кв. 55 *‘);
Writeln (‘* Телефон 445-72-88 *‘);
Writeln (‘******************************‘);
ReadLn;
End.

Додатковий матеріал

Основні поняття в програмуванні

Алгоритм - чітка послідовність дій, необхідна для виконання завдання.

Програма - алгоритм, записаний на мові програмування.

Алфавіт мови - набір елементарних символів, які використовуються для складання програм.

Змінні (Var) - вид даних, що може змінювати своє значення в ході програми, описують змінні після зарезервованого слова Var.

Константи (Const) - вид даних, який є постійним на протязі виконання програми, описують константи після зарезервованого слова Const.

Коментарі - деяка запис, що служить для пояснення програми, який записується у фігурних дужках.

Процедури Writel WriteLn використовуються для виведення результату і для виведення різних повідомлень або запитів. Це дозволяє вести діалог з користувачем, повідомляти його, коли йому потрібно ввести значення, коли він отримує результат, коли він помилився та ін.

Процедури Read и ReadLn використовуються для введення інформації з клавіатури. Часто процедуру ReadLn без параметрів застосовують в кінці програми для затримки: до натискання на клавішу результат виконання програми залишається на екрані. Це дуже корисно робити для аналізу результатів.

Для розв’язування задач необхідні стандартні функції і процедури.

Функція - це така організація перетворення переданого їй значення, при якій це змінене значення повертається назад.

Процедура - це така організація перетворення переданого їй значення параметра, при якій змінюється значення цього параметра, і, на відміну від функції, не повертається ніяке значення.

Додаткові завдання

Задача 1. Знайти середнє значение трьох чисел.

Відповідь (Задача 1)
Program Srednee;
Uses Crt;
Var
First, Second, Third ,Sum: integer;
Ser_ar : real;
Begin
ClrScr;
Write (‘Введіть перше число=> ‘);
ReadLn(First);
Write (‘Введіть друге і третє числа через пробіл =>‘);
ReadLn(Second, Third);
Sum := First + Second + Third;
Ser_ar:= Sum/3;
Write (‘Среднєє значення ‘, First, ‘, ‘,Second, ‘ и ‘, Third, ‘ дорівнює ‘,
Ser_ar:5:2);
ReadLn;
End.

Задача 2. Скласти програму обчислення значення виразу

, для довільного цілого

числа X.

Відповідь (Задача 2)
Program NEV;

var x:integer;

у: real;

begin

write('Bведіть ціле число = ');

readln(x);

y:=(2*(x-3)+1 )/(SQR(x)+2);

writeln(^,Y(^,,x,^,)=^,,Y:0:2);

end.

Урок №2.

Тема уроку: Інтегроване середовище програмування Турбо Паскаль.

Практична робота № __ «Створення та редагування програм у середовищі програмування Турбо Паскаль».

Мета уроку: навчити дітей працювати в середовищі Паскаля, основним прийомам роботи з текстовим редактором, методам налагоджування програм

Тип уроку: Інтегрований (лекційний матеріал з практичним опрацюванням).

Обладнання: програма для демонстрації по локальній мережі.

Теоретичний матеріал:

Написавши програму мовою Паскаль на папері, ми повинні мати можливість ввести цю програму до пам'яті комп'ютера, причому не тільки в текстовому вигляді, а й у відкомпільованому, (машинному) вигляді. Для цього створено інтерактивне інтегроване середовище, яке об'єднує в собі функції:

текстового редактора - для набирання та редагування текстів програм;

компілятора - для трансляції текстової програми в машинний код;

налагоджувача - для покрокового виконання програм і виявлення прихованих алгоритмічних помилок в програмі.

Інтерактивним середовище називається тому, що воно знаходиться в режимі постійного діалогу з програмістом, а інтегрованим, тому що об'єднує в собі всі перелічені функції.

Робота в інтегрованому середовищі починається після запуску завантажуваного файлу turbo.exe. Після цього на екрані з'являється: у верхній частині екрана - головне меню, а в нижній - рядок повідомлень.

Можливості середовища Turbo Pascal дуже потужні, тому розглянемо тільки ті, що будуть вам у нагоді.

При роботі в середовищі за допомогою маніпулятора миші прийоми роботи являються стандартними і особливого пояснення не потребують. При роботі з клавіатурою для виходу у основне меню треба натиснути клавішу F10, або можна скористатися службовими комбінаціями клавіш, що складаються з комбінації Alt+виділена іншим кольором буква пункту меню. Крім того, найчастіше використовувані функції мають "гарячі клавіші", що зазначені в рядку повідомлень.

Середовище програмування Turbo Pascal надає програмісту можливість працювати одночасно зі 100 вікнами, але активним може бути в кожен момент часу тільки одне вікно (воно має яскраво висвітлений рядок заголовку синього кольору).

Розглянемо основні пункти меню, що вам знадобляться для роботи. Перші три з них (File, Edit та Search) являються пунктами інтегрованого текстового редактора. Їх призначення наступне:

File - меню для роботи з файлами (створення, відкриття, збереження тощо);

Edit - редагування програми в активному вікні з використанням буферу обміну;

Search - пошук у активному вікні необхідного елемента.
Крім того, пункт меню Window дозволяє швидко працювати з вікнами. Його підпунктами являються наступні:
Tile - розміщення всіх відкритих вікон на екрані мозаїкою рівномірно на весь екран;

Cascade - розташування всіх відкритих вікон на екрані каскадом (видимими являються тільки заготовочні рядки);

Close all - закриття всіх відкритих вікон (якщо у вікні знаходиться не збережена програма, система про це повідомить і запропонує вам її зберегти);

Size/Move - зміна розмірів та положення активного вікна (в рядку повідомлень в цьому випадку зазначені клавіші, що дозволяють виконати ці дії);

Zoom - розгортання активного вікна на весь екран;

Next - активізація наступного вікна;

Previous - активізація попереднього вікна;

Close - закриття активного вікна;

List - виведення на екран списку всіх відкритих вікон.

Для роботи з файлами (пункт меню File) система пропонує наступні пункти меню:

New - відкриття нового вікна для створення програми;

Open - відкриття файлу, що був збережений раніше, для подальшого редагування та відлагодження;

Save - збереження вмісту активного вікна під "старим" іменем (тим іменем, з яким цей файл вже був збережений); якщо файл зберігається вперше, система автоматично пропонує режим Save as;

Save as - збереження вмісту активного вікна під новим іменем;

Save all - збереження вмісту всіх відкритих вікон під визначеними іменами (якщо серед них будуть такі, вміст яких ще не зберігався, система запропонує надати йому ім'я);

Change dir - зміна поточного каталогу;

Dos shell - тимчасовий вихід з середовища в операційну систему Dos (для повернення назад необхідно набрати на клавіатурі команду EXIT);

Exit - завершення роботи інтегрованого середовища.

Для роботи з буфером обміну в середовищі Turbo Pascal існують стандартні засобі: Cut (Copy) - вирізати (скопіювати) виділений фрагмент в буфер обміну; Paste - вставити фрагмент з буферу обміну; Show Clipboard - передивитися вміст буферу обміну в окремому вікні; Clear - знищити виділений фрагмент.

Дуже зручним засобом при роботі з великими програмами є пошукова система, що міститься в пункті меню Search. В підпунктах цього меню є наступні:

Find - пошук заданого підрядка в тексті з урахуванням таких параметрів як регістр введення даних (case sensitive), пошук окремого слова (whole words only), напрямок пошуку (forward або backward), діапазон пошуку (Global або Selected text) та початкової точки пошуку (From cursor або Entire scope);

Replace - пошук та заміна одного підрядка іншим (параметри пошуку співпадають з попереднім пунктом);

Search again - продовження пошуку зі встановленими на попередньому етапі параметрами;

Find procedure - пошук процедури із заданим ім'ям.

Наступний пункт меню Run призначений для виконання компіляції (перекладання програми з мови високого рівня на мову машинного коду) та запуску програми на виконання. В цьому пункті також кілька зручних підпунктів:
Run - компіляція та запуск програми на виконання;

Step over - покрокове виконання програми (після натискання клавіші F7 будуть виконуватися всі команди, що містяться в одному рядку програми, до наступного натискання цієї клавіші);

Trace into - теж покрокове виконання програми, але різниця від попереднього режиму в тому, що допоміжні алгоритми в цьому випадку будуть виконуватися, як одна команда ("гаряча" клавіша для цього пункту меню - F8);

Go to cursor - виконання програми до курсору.

При відлагодженні складних програм останні три пункти меню будуть вам у нагоді, щоб прослідкувати її роботу покроково. Дуже зручно в цьому випадку користуватися вікном Watch (вмикається в пункті меню Debug - Watch), в якому за бажанням програміста можуть бути виведені значення змінних (для вибору необхідних змінних користуються клавішами Alt - F7 з наступним введенням у діалогову вікні імені потрібної змінної).

ІІ. Практична частина

Практична робота № ___

Тема. «Створення та редагування програм у середовищі програмування Турбо Паскаль».

Мета: ознайомити із середовищем програмування Turbo Pascal; навчити читати, редагувати, записувати та виконувати програми.

Завдання

Повторити теоретичний матеріал.

Запустити програму Turbo Pascal.
Виконати програму.
Переглянути здобуті результати.
Записати програму у файл під іншим іменем.
Вийти із середовища програмування.
Оформити звіт про виконання практичної роботи.

Зразок виконання практичної роботи

Ввійти в середовище програмування Turbo Pascal.

У текстовому редакторі середовища програмування Turbo Pascal ввести програму PR_1.

Program PR_1;

const X=25; Y=I 7;

var S : Integer;

begin S:=X+Y;

writeln ( 'S= ',S);

end.

Виконати програму.
Переглянути результати виконання програми.
Записати програму у файл під іменем PR 1.
Вийти із середовища програмування Turbo Pascal.

Переконатись у наявності на диску файла PR l. pas.

Домашнє завдання:

ознайомитись з середовищем Turbo Pascal, переглянути всі перелічені пункти меню;
продумати алгоритм поведінки учня при наборі, редагуванні та відлагодженні програми.

Додатковий матеріал

Поняття про середовище програмування TurboPascal.

Щоб ввійти в середовище TurboPascal, потрібно:

Ввійти в каталог системи програмування.
Запустити на виконання командний файл turbo.exe.

На екрані з’явиться головне меню системи.

Рис. 2.1. Вікно програми TurboPascal

У верхньому рядку подано команди головного меню, а в нижньому - рядок статусу, в якому перелічені імена функціональних клавіш, призначених для виконання деяких операцій в конкретній ситуації.

Щоб перейти в головне меню, потрібно натиснути клавішу F10. Щоб вийти з головного меню і повернутись в редактор тексту - Esc.

Виконати команду означає: з допомогою клавіш управління курсором виставити курсор на потрібну команду і натиснути клавішу Enter. (Виконати команду можна за допомогою “миші” або комбінацією Alt + буква, яка виділена в назві команди).

Кожна команда головного меню має одне або декілька підменю.

Типовий порядок створення нового файлу:

ввійти в головне меню;
виконати команду File;
вибрати і виконати команду New. На екрані з'явиться порожнє вікно редактора з умовною назвою Noname.pas;
набирати текст програми. В кінці кожного рядка натиснути Enter',
виконати програму. Натиснути Ctrl + F9. Або ввійти в головне меню і вибрати і виконати команду Run;
виправити при необхідності помилки;
знову виконати програму;
переглянути результати, натиснувши Alt + F5;
записати програму в файл на диск, ввійти в головне меню виконати команду File;
Виконати команду Save. Ввести ім'я і натиснути Enter.