Зміст
Вступ .......................................................................................................................3

1. Розділ 1. Загальна характеристика об’єкта практики.....................4

2. Розділ 2. Оцінка техніко-економічних показників діяльності підприємства..........................................................................................................10

Розділ 3. Ресурси підприємства і їх використання.............................................14

3.1. Основний капітал підприємства, його види та структура………...14

3.2. Оборотний капітал підприємства, його види, склад та структура.15

3.3. Аналіз ефективності використання робочого часу………………..15

4. Розділ 4. Аналіз наявності, руху та амортизації основних фондів………...18

5. Розділ 5. Характеристика продукції, виробничий процес.............................22

6. Розділ 6. Реалізація продукції ДП «Рокитнівського лісового господарства».........................................................................................................24

7. Розділ 7. Витрати виробництва підприємства................................................33

8. Розділ 8. Економіка допоміжного виробництва............................................35

9. Розділ 9. Аналіз фінансових результатів підприємства…………………….36

10. Розділ 10. Аналіз грошових потоків..............................................................36

11. Розділ 11. Охорона праці на підприємстві…………………………………37

12. Розділ 12. Заходи щодо підвищення ефективності підприємницької діяльності...............................................................................................................38

Висновок................................................................................................................

Список використаної літератури.........................................................................

Додатки (документи)

Вступ
Я проходив виробничу аналітичну практику на ДП „РОКИТНІВСЬКЕ ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО”.

Виробнича аналітична практика - складова частина навчального процесу.

Програма аналітичної виробничої практики спеціальності „Економіки підприємства” розроблена згідно з „Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України”, „Методичними рекомендаціями по складанню програм практики студентів вищих навчальних закладів України” (лист Міністерства освіти України від 14.11.96 № 31-5/96) та „Тимчасовим положенням про організацію навчального процесу з поглибленою практичною підготовкою студентів”.

Мета практики полягає у закріпленні теоретичних знань, які отримані студентами за час навчання у вищих навчальних закладах, та оволодінні практичними вміннями і навичками майбутньої професії. Виробнича аналітична практика для студентів забезпечує можливість отримання досвіду та продовження наукового дослідження в сфері економіки підприємства.

Проходження практики передбачає вивчення сучасних форм і методів господарювання, закріплення, систематизацію та поглиблення знань з фаху навчання, набуття професійних вмінь і навичок, формування вміння реально оцінювати переваги і недоліки різних методів (форм) господарювання, розвиток вміння аналізувати конкретні виробничі ситуації і приймати рішення, збір інформації за темою дипломної роботи спеціаліста (магістерської роботи), своєчасну підготовку звіту та його захист.

З метою закріплення набутих теоретичних знань в процесі проходження практики досліджується діяльність підприємства, функції і методи діяльності його економічних та фінансових підрозділів.

На основі набутих знань про сучасні методи організації виробництва та планування пропонуються заходи щодо підвищення ефективності підприємницької діяльності та вказуються можливі шляхи впровадження пропозицій.

Загальна тривалість виробничої економічної практики згідно з навчальним планом – 4 тижні.

Як студент я зобов’язаний :

1. 
   Пройти інструктаж з техніки безпеки.
   
2. 
   Сумлінно виконувати робочу програму практики, вивчити всі питання, передбачені робочою програмою.
   
3. 
   Оформити звіт про проходження практики і своєчасно представити його на кафедру економіки підприємництва.
   
4. 
   Сурово дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
   

Розділ 1. Загальна характеристика об’єкта практики.
Підприємство – це основна народногосподарська ланка країни, від результатів функціонування якої залежить економічний розвиток держави. В умовах ринкових відносин підприємство функціонує самостійно на засадах самоокупності і самофінансування і тому воно саме, в першу чергу, зацікавлене в підвищенні ефективності виробництва та збільшення прибутковості.
Організаційно-правова форма господарювання.

^{Рокитнівське державне лісогосподарське підприємство, надалі – Держлісгосп засноване на державній власності, входить до складу державного лісогосподарського об’єднання “Рівне ліс” і підпорядковане Державному комітету лісового господарства України.}

Держлісгосп створений з метою організації введення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсі та відтворення лісів; охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, закріплених за Держлісгоспом та ін.

Основними напрямками діяльності Держлісгоспу є:

• 
  проведення заходів по відновленню лісів, підвищенню їх продуктивності;
  

• 
  збереження та поліпшення стану водоохоронних захисних лісів і насаджень;
  

• 
  облік лісових користувань;
  

• 
  виробництво товарів народного споживання з відходів деревини;
  

• 
  здійснення зовнішньо - економічної діяльності, співробітництво з міжнародними та іноземними організаціями і громадянами;
  

• 
  торговельна діяльність у сфері оптової, роздрібної, комісійної торгівлі та ін.;
  

• 
  розробка та реалізація інноваційних проектів з метою вдосконалення виробництва та ін.
  

Держлісгосп самостійно планує свою діяльність, визначає стратегію та основні напрямки свого розвитку відповідно до галузевих науково-технічних прогнозів та пріоритетів, кон’юнктури ринку продукції, товарів, робіт, послуг та економічної ситуації. Також він має право на випуск цінних паперів, реалізацію їх юридичними особам і громадянам України та інших держав у відповідності до умов економічної діяльності.
Час роботи на ринку.

Рокитнівський ДЛГ організований в 1940 році на базі колишніх приватних і церковних лісів після вивільнення західних областей України. Він розташований у східній частині Рівненської області на території Березнівського і Корецького районів. Протяжність території з півночі на південь 32 км, загальна площа 46416 га. В 1960 році він був реорганізований в держлісгосп, такий статус має і на даний час. З тих пір Рокитнівський ДЛГ успішно співпрацює на ринку з різними підприємствами.

Організаційна структура.

Управління держлісгоспом здійснює директор, який є одночасно за посадою державним інспектором по контролю за станом використання, охороною і захистом лісів Держлісгоспу.

Головний лісничий є першим заступником директора Держлісгоспу, і одночасно за посадою заступником інспектора по контролю у галузі ведення лісового господарства.

Потім ідуть інші відділи, які підпорядковуються директору: бухгалтерія, планово-економічний відділ, виробничий відділ, відділ кадрів та відділ реалізації.

Директор самостійно вирішує питання діяльності держлісгоспу, за винятком тих, які віднесені статутом до компетенції Державного комітету лісового господарства України.

Директор несе повну відповідальність за стан і діяльність держлісгоспу, розпоряджається коштами і майном відповідно до чинного законодавства, діє без довіреності від імені Держлісгоспу, представляє його у всіх установах та організаціях, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки, несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів.

Головний лісничий є першим заступником директора Держлісгоспу, і одночасно за посадою заступником інспектора по контролю у галузі ведення лісового господарства.

Заступник директора, головні спеціалісти призначаються та звільняються з посади директором за погодженням з об’єднанням, інші працівники апарату управління і структурних підрозділів Держлісгоспу, а також старші майстри призначаються та звільняються директором.

Начальники відділів, які відають питаннями використання, відтворення, охорони і захисту лісів, головні спеціалісти цих структурних підрозділів є одночасно за посадою інспекторами по контролю у галузі ведення лісового господарства.

Директору безпосередньо підпорядковуються: головний інженер, головний лісничий, головний бухгалтер, головний економіст. Головний інженер є заступником директора і несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності підприємства. Призначається на посаду та звільняється з посади наказом директора лісгоспу з погодженням з генеральним директором Управління. Головний інженер здійснює керівництво технічними службами лісгоспу.

Головний інженер визначає перспективи розвитку промислової діяльності підприємства, направленого га реконструкцію і технічне виробництво його спеціалізації. Забезпечує постійне підвищення рівня технічної підготовки виробництва, його ефективності, його матеріальних, фінансових і трудових витрат на виробництво продукції, їх високу якість згідно з державними стандартами, технічними умовами і вимогами користування. Керує розробкою перспективних планів розвитку підприємства, реконструкції та модернізації. Під час відсутності директора виконує його обов’язки та набуває його прав, несе відповідальність за належне їх виконання.

Рис. 1.1. Організаційна структура Рокитнівського держлісгоспу.

Основним завданням головного лісничого є виконання планів і завдань по лісогосподарських та лісовідновних роботах, побічному користуванню лісом, охороні лісів від пожеж та лісопорушень, захисту їх від шкідників та хвороб. Головний лісничий призначається на посаду і звільняється з посади наказом директора з погодженням з начальником Управління.

Головний лісничий організовує у зоні діяльності підприємства раціональне ведення лісового, а також мисливського господарства. Здійснює державний контроль за станом, використанням, відтворенням, охороною і захистом лісів у зоні розташування підприємства. Забезпечує розроблення та здійснення заходів щодо підвищення продуктивності та якісного стану лісів. Визначає перспективи розвитку лісогосподарського виробництва, напрями технічного оснащення його відповідно до вимог науково-технічного прогресу. Організовує приймання і передачу лісових земель, проведення лісокультурних, агро- і гідромеліоративних, лісовпорядних та проектно-вишукових робіт, вирощування лісового садибного матеріалу. Визначає основні напрямки розвитку лісового насінництва і створення постійної лісонасінневої бази на селекційній основі. Організовує розроблення і контролює виконання заходів щодо відведення лісосік під головне користування та рубання, відпуску лісу на пні, забезпечення протипожежної профілактики в лісах, охорони лісів від пожеж, незаконних рубань та інших порушень, додержання правил лісок осіння, випасання худоби та інших лісових користувань. Здійснює загальне керівництво організацією і проведення на підприємстві всіх технічних і виробничо-господарських заходів щодо охорони лісів від пожеж та лісопорушень, впровадження новітніх досягнень науки і техніки в галузі охорони лісів від пожеж, а також нагляд за додержанням на місцях технічних інструкцій, правил та вказівок щодо охорони лісів від навколишнього природного середовища. Погоджує складні питання технологічної підготовки виробництва з виробничими підрозділами підприємства, проектними, науково-дослідними організаціями, представниками замовників. Здійснює заходи щодо атестації та раціоналізації робочих місць у лісогосподарському виробництві. Керує розробкою заходів щодо створення сприятливих і безпечних умов праці на лісогосподарських роботах, контролює додержання правил і норм охорони праці та виробничої санітарії і у лісогосподарському виробництві.

Головний бухгалтер – керівник, який визначає, здійснює і координує організацію бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності лісгоспу, трудових і фінансових ресурсів.

Головний бухгалтер забезпечує раціональну організацію обліку і звітності на підприємстві і його структурних підрозділах на основі централізації форм і методів бухгалтерського обліку і контролю. Організовує складання щомісячного бухгалтерського обліку, квартальних і річних бухгалтерських звітів. Організовує та контролює складання розрахунків, рахунків щодо використання прибутку, затрат на виробництво, платежів до бюджету, своєчасність і правильність складання звітності лісгоспу.

Головний економіст керує науково-економічним та організаційно-економічним забезпеченням діяльності підприємства. Призначається на посаду та звільняється з неї наказом директора лісгоспу.

Головний економіст розробляє і організовує впровадження заходів щодо зниження собівартості продукції, забезпечення зростання продуктивності праці, досягнення ефективних результатів за умов раціоналізації витрат матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Координує діяльність економічних підрозділів підприємства щодо складання перспективних планів роботи в умовах конкуренції згідно з укладеними договорами, розробки поточних планів з необхідними обґрунтуваннями та розрахунками, організаційно-технічних заходів з удосконаленням господарського механізму, економічної діяльності, виявлення і використання резервів виробництва. Здійснює методичне керівництво і організацію роботи з упровадження, удосконалення та підвищення ролі економічних методів управління, розширення сфери дії внутрішньогосподарського розрахунку. Забезпечує суворе дотримання режиму економії матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на усіх напрямках господарської діяльності. Керує роботою з підвищення рівня економічних знань працівників, а також структурними підрозділами підприємства, які виконують економічну роботу. Сприяє впровадженню економічно доцільних рішень з управління виробництвом.

Лісництво, як окремо взятий підрозділ, складається з майстерських ділянок, автотранспортного парку і підсобного господарства.

На майстерських ділянках виконуються різні види робіт, починаючи від валки лісу і закінчуючи посадкою і доглядом за культурами і насадженнями. Управління лісництвом здійснює лісничий.

Контроль за виробничо-господарською діяльністю лісництв здійснює головний лісничий держлісгоспу. Він очолює лісовий відділ, інженери котрого займаються розробкою нормативно-технологічної документації і ведуть контроль за її виконанням.

Виробничий відділ ДП "Рокитнівського лісгоспу" очолює головний інженер. Він здійснює контроль за виконанням заготівель і вивозом деревини, використанням основних засобів виробничого призначення і матеріальних ресурсів у виробничому процесі. Головний інженер безпосередньо підпорядкований директору підприємства і за його відсутності виконує обов’язки керівника.

Планово-економічний відділ очолює головний економіст. Відділ займається розробкою поточних і перспективних планів фінансування лісогосподарських об’єктів, веде аналіз трудових і матеріальних витрат, визначає шляхи підвищення ефективності виробництва і продуктивності праці.

Головний бухгалтер очолює бухгалтерію, яка поряд з планово-економічним відділом становить фінансово-економічну службу.

В бухгалтерії існує чіткий розподіл обов’язків, оскільки вона представлена головним бухгалтером, до обов’язків якого входить перевірка правильності ведення реєстрів синтетичного і аналітичного обліку, а також складання річних і квартальних звітів. Крім нього є бухгалтер по матеріалам, бухгалтер по реалізації, бухгалтер по заробітній платі, бухгалтер по бюджету, бухгалтер лісництв і касир. Всі ці працівники ведуть відповідні журнали-ордери та інші реєстри.

Для головного економіста підпорядковуються інженер по організації і нормуванню праці, економіст по бюджету, економіст по цінам і ціноутворенню.

Ефективна діяльність фінансово-економічної служби досягається лише за умови тісної співпраці персоналу двох даних відділів підприємства: планово - економічного і бухгалтерії.

Джерелами формування майна підприємства є:

• 
  майно, передане йому Органом управління майном;
  
• 
  доходи, одержані від реалізації продукції, а також від інших видів фінансово-господарської діяльності;
  
• 
  доходи від цінних паперів;
  
• 
  кредити банків та інших кредиторів;
  
• 
  капітальні вкладення і асигнування з бюджету;
  
• 
  безоплатні або благодійні внески, пожертвування організацій, підприємств і громадян;
  
• 
  іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством.
  

Підприємство реалізує свою продукцію, послуги, залишки від виробництва за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а також у випадках, передбачених законодавством України, за фіксованими державними цінами.

Підприємство має право на випуск цінних паперів, реалізацію їх юридичним особам, і громадянам України та інших держав у відповідності з чинним законодавством.

Підприємство може придбати цінні папери юридичних осіб України та інших держав відповідно до законодавства України.

Підприємство зобов'язується:

• 
  Забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення
  родючості грунтів, продуктивності лісових насаджень і посилення
  їх корисних властивостей, виконувати інші вимоги законодавства
  щодо ведення лісового господарства та використання лісових
  ресурсів.
  
• 
  Дотримуватись науково обгрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу та користування земельними ділянками лісового фонду.
  

ДП "Рокитнівський лісгосп":

- забезпечує своєчасну сплату податків та інших відрахувань згідно з чинним законодавством;

- здійснює будівництво, реконструкцію, а також капітальний ремонт основних фондів, забезпечує своєчасне освоєння нових виробничих потужностей та якнайшвидше введення в дію придбаного обладнання;

- здійснює оперативну діяльність по матеріально-технічному забезпеченню виробництва;

- закуповує необхідні матеріальні ресурси у підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також у фізичних осіб;

- відповідно до державного замовлення і доведених Управлінням обсягів робіт, укладених договорів забезпечує виробництво та поставку продукції і товарів.

- створює належні умови для високопродуктивної праці, забезпечує додержання законодавства про працю, правил та норм охорони праці, техніки безпеки, соціального страхування;

• 
  здійснює заходи щодо регулювання оплати праці працівників з метою посилення їх матеріальної зацікавленості, як в результатах особистої праці, так і в загальних підсумках роботи підприємства, забезпечує економічне і раціональне використання фонду споживання і своєчасні розрахунки з працівниками підприємства;
  

- дотримується норм та вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Підприємство здійснює бухгалтерський, податковий облік та веде статистичну звітність згідно з чинним законодавством.

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (доход).

Чистий прибуток підприємства, який залишається після покриття матеріальних та порівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитам банків, податків та інших платежів та внесків до бюджету, передбачених законодавством України, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди, залишається у його розпорядженні.

Підприємство утворює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних з своєю діяльністю:

• 
  амортизаційний фонд;
  
• 
  фонд розвитку виробництва;
  
• 
  фонд споживання;
  
• 
  резервний фонд;
  
• 
  інші фонди.
  

Фонд розвитку виробництва створюється за рахунок коштів і відрахувань від чистого прибутку у порядку, передбаченому чинним законодавством. Кошти фонду використовуються для розвитку матеріально-технічної бази підприємства.

Напрямки витрат фонду визначаються кошторисом. Фонд споживання створюється у розмірах, які визначаються згідно з чинним законодавством.

Джерелом коштів на оплату праці працівників Підприємства може бути бюджетне фінансування та частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.

Керівник Підприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати.

Умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства визначається контрактом.

Джерелом формування фінансових ресурсів Підприємства може бути бюджетне фінансування та прибуток (доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити. Трудові відносини в ДП "Рокитнівський лісгосп" регулюються чинним законодавством України про працю.

Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації чи ліквідації. Реорганізація здійснюється за рішенням вищого органу підприємства., а ліквідоване підприємство може бути у випадку збитковості його діяльності, за рішенням вищого органу, на підставі рішення суду чи арбітражного суду, у випадку визнання підприємства банкрутом та в інших випадках передбачених законодавством.

Розділ 2. Оцінка техніко-економічних показників діяльності підприємства.

Дані показники представимо у таблиці 1.:

Табл.1.Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства.

Показники	Один. вим.	2008 рік	2009 рік	Відхилення
				Абсолютне, тис.грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5	6
Витрати на ведення лісового господарства і мисливства, охорона і захист лісів в лісовому фонді (1901060)	тис. грн.	3322,7	4066,9	744,2	22,4
в т.т. за рахунок бюджетних коштів	тис. грн.	0	0	-	-
Питома вага бюджетного фінансування у витратах на ведення лісового господарства	%	0	0	-	-
із витрат на ведення лісового господарства:
Рубки догляду за лісом	га	283	287	4	1,4
	мЗ	3657	2828	829	22,67
в т.ч. за молодняками	га	109	122	13	11,93
	мЗ	513	629	116	22,61
Інші рубки, пов'язані з веденням лісового господарства	га	822	871	49	5,96
	мЗ	25694	27374	1680	6,54
Рубки головного користування	га	57	66,6	9,6	16,84
	мЗ	17249	19610	2361	13,69
Лісовідновлення в ДЛФ	га	123	109	-14	-11,38
в т.ч. посів і посадка лісу	га	111	103	-8	-7,21
Заготівля насіння	кг	1608	2337	729	45,34
Доповнення лісових культур	га	91	100	9	9,89
Догляд за лісовими культурами	га	350	370	20	5,71
Самовільні рубки
- кількість	кільк.	51	49	-2	-3,92
- обсяг	мЗ	31,55	23,23	-8,32	-26,37
Збитки завдані лісовому господарству	т.грн.	5,3	4,4	-0,9	-16,98
в т.ч. відшкодовані	т.грн.	5,3	4,4	-0,9	-16,98
Об’єм самовільних рубок скоєних невиявленими лісопорушниками	мЗ	8,45	9,1	0,65	7,69
% виявлення	%	74	67	-7	9,46
Лісопатологічне обстеження	га	2700	2700	0	0
Винищувальні міри боротьби	га	890	890	0	0
в т.ч. біологічним методом	га	890	890	0	0
1	2	3	4	5	6
Витрати на створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг (1901070)	тис. грн.	0	75,4	75,4
в т.т. за рахунок бюджетних коштів	тис. грн.	0	30,8	30,8
Питома вага бюджетного фінансування у витратах на створення захисних насаджень	%		40,8	40,8
із витрат на створення захисних лісових насаджень:
Посів і посадка	га	0	58	58
Доповнення лісових культур	га	0	7	7
Догляд за лісовими культурами	га	0	85	85
Обсяг реалізації продукції	тис.грн.	9653,6	10418,2	764,6	7,92
Рентабельність - всього	%	2,9	0,9	-2
в т.ч. лісопродукції	%	9,1	6,5	-2,6	-28,57
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування	тис. грн.	282	99,60	-177	-62,77
Чистий прибуток	тис. грн.	160,6	55,10	-105,5	-65,69
Вартість 1м3 заготовленої деревини	грн.	200,3	211,0	10,7	5,34
Вартість 1 м3 реалізованої продукції	грн.	200,8	211,14	10,34	5,15
Середньомісячна заробітна плата — всього.	грн.	1010,8	1334	323,2	31,97
в т.ч. в лісовому господарстві	грн.	1010,8	1334	323,2	31,97
Середньооблікова чисельність персоналу в еквіваленті повної зайнятості	чол.	252	238	-14	-5,56

Отже, зробивши аналіз техніко-економічних показників за 2008-2009 рр. можна зробити висновок про те, що:

• 
  Витрати на ведення лісового господарства і мисливства, охорона і захист лісів в лісовому фонді зросли на 744,2 тис.грн (22,4 %);
  
• 
  Рубки головного користування (кбм) збільшились на 22,67 %;
  
• 
  Питома вага бюджетного фінансування у витратах на ведення лісового господарства становить 0 %, за цей період держава невиділила коштів на ведення лісового господарства;
  
• 
  Питома вага бюджетного фінансування у витратах на створення захисних насаджень зросла на 40 %;
  
• 
  Обсяг реалізації продукції зріс на 764,6 тис.грн ( 7,92 %);
  
• 
  Рентабельність зменшилась на 2 %;
  
• 
  Чистий прибуток зменшився на 65,69 %;
  
• 
  Середньомісячна заробітна плата зросла на 31,97 %;
  

Розділ 3. Ресурси підприємства і їх використання.
3.1. Основний капітал підприємства, його види та структура.

Процес виробництва – це процес праці. Він здійснюється на основі використання робочою силою засобів виробництва – знарядь і предметів праці. Провідна роль у розвитку виробництва, вдосконаленні його технології належить знаряддям праці – машинам, знаряддям, технічному обладнанню. Забезпеченість господарства тракторами, вантажними автомобілями, різними видами техніки має першорядне значення для своєчасного виконання передбачених планом робіт, підвищення рівня продуктивності праці, збільшення виробництва продукції. Основні засоби в господарстві ведуться в книзі по субрахунках:

„Будинки та споруди”, „ Машини та обладнання”, „ Транспортні засоби”,

„ Інструменти, прилади, інвентар”, „ Інші основні засоби”.

Таблиця №2 Основні засоби ДП «Рокитнівське лісове господарство».

Показники	Один. виміру	2008	2009
Первісна вартість	тис.грн.	6044.8	6375.0
Залишкова вартість	тис. грн.	3234.4	3265.4
Знос	тис.грн.	2810.4	3109.6

З наведеної даних видно що основні засоби за два останні роки суттєвих змін не зазнали. Основні засоби підлягають амортизації. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта при зарахуванні його на баланс і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, дообладнання та консервації.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання. Амортизація основних засобів нараховується із застосуванням таких методів:

1) прямолінійного;

2) зменшення залишкової вартості;

3) прискореного зменшення залишкової вартості;

4) кумулятивного;

5) виробничого.

Підприємство може також застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством.

В господарстві застосовують нарахування амортизації методом зменшення залишкової вартості щоквартально. Норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного кварталу встановлені Законом про прибуток. Норми амортизації в господарстві застосовуються слідуючи:

Основні фонди	Норми амортизації, %
Група 1	1,25
Група 2	6,25
Група 3	3,75

3.2. Оборотний капітал підприємства, його види, склад та структура.
Основу оборотних активів підприємства складають його запаси. Під запасами розуміються різноманітні матеріальні активи, які використовуються у виробничій діяльності. До складу запасів входять: „Виробничі запаси” :

• 
  сировина та матеріали;
  
• 
  паливо;
  
• 
  будматеріали;
  
• 
  запасні частини ;
  

„ Тварини на вирощувані та відгодівлі”

„ Малоцінні та швидкозношувані предмети”

„ Незавершене виробництво”

„ Готова продукція”

Про наявність та стан оборотних активів в ДП «Рокитнівське лісове господарство» можна побачити на основі таб. № 3:

Таблиця № 3 Оборотні активи

ПОКАЗНИКИ	2008	2009
Запаси: виробничі запаси	434.5	547.5
Тварини на вирощуванні та відгодівлі	36.9	22.2
незавершене виробництво	106.7	125.4
готова продукція	262	229.8
Дебіторська заборгованість за розрахунками:
з бюджетом	-	-
Інша поточна дебіторська заборгованість	24.7	27.4
Грошові кошти	0.3	6.0
УСЬОГО	865.1	958.3

3.3. Аналіз ефективності використання робочого часу.
Трудові ресурси – це наявна чисельність працездатних працівників, які згідно Статуту повинні працювати в громадському господарстві, працюючі особи пенсійного віку та підлітки, що проживають на території господарства.

Використання робочого часу на підприємстві здійснюється за допомогою документа Форма №3-ПВ „ Звіт про використання робочого часу”. Згідно даних цього документа проведемо аналіз ефективності використання робочого часу у таблиці 4.

Згідно даної таблиці можемо зробити висновок про те що фонд робочого часу з кожним роком зменшується, так за 2009-2008рр. Він скоротився на 5032 люд.-год. (0,97%), а за 2008-2009 рр. на 24284 люд.-год. (4,71%) за 2004-2007 рр. число явок на роботу скоротилося на 4686 люд.-год. (1%), за 2008-2009 рр. на 51991 люд.-год. (11,22%). Таке скорочення явок на роботу спричинене збільшенням: щорічних відпусток за 2008-2009 рр. на 82,75%, тимчасової непрацездатності за 2004-2007 рр. на 36,16%, за 2008-2009 рр. на 5,38%, навчальних відпусток та інших неявок передбачених законодавством за 2008-2009 рр. на 66,70%, неявок з дозволу адміністрації за 2004-2007 рр. на 78,21%, а за 2008-2009 рр. на 94,71%, а також неявки у зв’язку з тимчасовим переводом для роботи на іншому підприємстві за 2008-2009 рр. на 100%. На підприємстві необхідно провести заходи, які б скоротили кількість неявок на роботу. Особливу увагу необхідно звернути на поліпшення умов праці, своєчасне та ретельне проведення інструктажу з охорони праці для того, щоб скоротити чисельність тимчасової непрацездатності. Загалом використання робочого часу є ефективним, судячи з розрахованих коефіцієнтів номінального фонду часу, максимально-можливого фонду часу.

За допомогою даних Форми №1-ПВ „Звіт з праці” у таблиці 4 проведемо аналіз ефективності використання робочої сили на підприємстві.

Табл.4.Аналіз ефективності використання робочої сили на підприємстві

Назва показників	Роки			Відхилення
	2007	2008	2009	2008/2007		2009/2008
				Абсол.	%	Абсол.	%
Облікова чисельність усіх працівників в еквіваленті зайнятості, осіб	267	252	238	-15	-5,62	-14	-5,56
Фонд оплати праці усіх працівників, тис. грн	2358,8	3056,8	3810,1	698	29,59	753,3	24,64
Сума прибуткового податку, що нарахований з величини доходу усіх працівників, тис.грн	285,6	367,0	464,7	81,4	28,5	97,7	26,62
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, осіб	259	264	248	5	1,9	-16	-6,06
Кількість люд-год, за які була нарахована заробітна плата штатним працівникам(крім тимчасової непрацездатності)	505656	494764	468224	-10892	-2,15	-26540	-5,36
З них відпрацьовано	468137	463451	411460	-4686	-1	-51991	-11,22
Фонд оплати праці штатних працівників, тис.грн	2257,6	2927,3	3676,1	669,7	29,66	748,8	25,58
Середня заробітна плата	736,2	1010,8	1334,0	274,6	37,3	323,2	31,97
Продуктивність праці, кбм /год	0,094	0,102	0,102	0,008	8,51	0	0
Темп росту ПП	-	1,085	1,0	-	-	-0,085	-7,83
Темп росту заробітної плати	-	1,373	1,320	-	-	-0,053	-3,86
Коеф. випередження	-	0,790	0,758	-	-	-0,032	-4,05

Отже, як ми бачимо облікова чисельність усіх працівників в еквіваленті зайнятості за досліджуваний період скоротилась. Так за 2007-2008 рр. вона зменшилася на 15 чол., а за 2008-2009 рр. на 14 чол. Дана ситуація є негативним моментом підприємства, адже саме за допомогою робочої сили підприємство здатне отримувати прибуток. Незважаючи на скорочення кількості працюючих фонд оплати праці усіх працівників значно збільшився: за 2004-2007 рр. на 698 тис.грн (29,59%), а за 2008-2009 рр. на 753,3 тис.грн (24,64%). Дана тенденція є позитивним як для працівників, так і для самого підприємства. Як бачимо середня заробітна плата за 2007-2008 рр. збільшилась на 37,3 %, за 2008-2009 рр. на 31,97 %. Продуктивність праці за 2007-2008 рр. зросла на 8,51 %, а за 2008-2009 рр. є однаковою і становить 0,102 кбм/год. Коефіцієнт випередження за досліджуванний період свідчить про те, що заробітна плата працівників зростає більшими темпами ніж продуктивність праці. За 2008-2009 рр. цей коефіцієнт зменшився на 4,05 %.

Розділ 4. Аналіз наявності, руху та амортизації основних фондів

Аналіз наявності, руху та амортизації основних фондів проводиться на основі звіту 11- ОФ “Звіт про наявність, рух та амортизацію основних фондів”.

Основні фонди підприємства складають основу його матеріально-технічної бази, від рівня її використання залежать результати господарської діяльності підприємства.

Насамперед від рівня використання основних виробничих фондів підприємства залежить обсяг виробництва продукції, який обумовлює результати показників господарської діяльності підприємства: собівартість продукції, продуктивність праці, прибуток тощо.

Показник наявності основних виробничих фондів. Наявність основних виробничих фондів на початок року характеризується первісною вартістю, що становить 9,40 млн. грн.

Вартість ОВФ на кінець року визначається за формулою:

Бв_к = Бв_п + Бв_надх - Бв_{виб ,}

де Бв_к – балансова вартість ОВФ на кінець періоду,

Бв_п – балансова вартість ОВФ на початок періоду,

Бв_надх – балансова вартість ОВФ, що поступили на підприємство,

Бв_виб – балансова вартість ОВФ, що вибули з підприємства.

Тоді,

Бв_к = 3722,8 +462,0-100,9=4083,9 млн. грн.(2007)

Бв_к =4083,9+233,0-26,3=4290,6 млн. грн.(2008)

Бв_к =4290,6+581,3-42,0=4829,9 млн. грн.(2009)

Балансова вартість ОВФ на кінець періоду більша балансової вартості ОВФ на початок періоду, що свідчить про їх нарощування, розширене відтворення.

Середня вартість основних виробничих фондів на підприємстві становитиме:

Бв_сер = (4083,9+3722,8)/2=3903,35 млн. грн.(2007)

Бв_сер = (4083,9+4290,6)/2=4187,25 млн. грн.(2008)

Бв_сер = (4290,6+4829,9)/2=4560,25 млн. грн.(2009)

Показник технологічної структури основних виробничих фондів – відсоткове співвідношення активної і пасивної частини ОВФ у їх загальній вартості.

Вартість активної частини ОВФ складає 2007 – 1172,8 млн. грн., 2008 – 1444,2 млн. грн., 2009 – 1953,3 Тоді вартість пасивної частини становитиме: 2007 -2550 млн. грн., 2008 – 2639,7 млн. грн., 2009 – 2876,6 млн. грн. Тобто частка вартості активної частини ОВФ у їх загальній вартості – 31,5%, пасивної частини – 68,5% (2007).

Аналізуючи дану технологічну структуру основних виробничих фондів можна стверджувати, що вона недосконала і не забезпечує їх ефективне використання. Пасивна частина основних виробничих фондів даного підприємства значно перевищує активну. Тому даному підприємству варто удосконалити технологічну структуру основних виробничих фондів, забезпечивши збільшення активної частини. Адже чим вища питома вага активної частини у структурі основних виробничих фондів, тим більш ефективно вони використовуються, тим вищі обсяги робіт виконуються.

Саме активна частина виробничих фондів визначає виробничу потужність підприємства і її величина безпосередньо впливає на обсяги виробництва продукції або виконання робіт.

Коефіцієнт зносу (К_зн) характеризує ступінь зносу ОФ. Він визначається за формулою:

К_зн = Зн / Бв_п = (Бв_п – Бв_з)/Бв_п

=(3722,8-1516,4)/3722,8=0,59(2007)

=(4083,9-1656,7)/4083,9=0,59(2008)

=(4290,6 -1898,6)/4290,6=0,56 (2009)

Даний коефіцієнт свідчить про те, що основні засоби вже зносилися на 56%, тобто вони вже перенесли 56% своєї вартості на новостворену продукцію.

Коефіцієнт придатності (К_пр) ОФ як економічна категорія характеризує, ступінь придатності ОВФ, показує яку частку складає їх залишкова вартість від первісної вартості:

К_пр=Бв_з/Бв_п

К_пр=1516,4/3722,8=0,41(2007)

К_пр=1656,7/4083,9=0,41(2008)

К_пр=1898,6/4290,6=0,44(2009)

Даний коефіцієнт свідчить про те, що залишкова балансова вартість основних виробничих фондів складає 41% від первісної. На новостворену продукцію ще треба перенести вартість основних фондів на 41%.

Аналізуючи два попередні показники, можна сказати, що у процесі виробничого споживання більша частина вартості основних виробничих фондів уже перенесена на новостворену продукцію (виконану роботу). Отже, дане підприємство має не досить нові і вже зношені ОВФ, на що вказує великий ступінь їх зносу. Це негативно впливає на роботу підприємства. Тому необхідно інтенсивніше оновлювати основні фонди.

Коефіцієнт вибуття (К_виб) показує, яка частка ОФ, що була на балансі підприємства на початок періоду вибула за певний період:

К_виб = Бв_виб / Бв_п ;

К_виб =100,9/3722,8=0,027(2007)

К_виб =26,3/4083,9=0,006(2008)

К_виб =42/4290,6=0,0098(2009)
Дані цифри свідчать про те, що 2,7% основних виробничих фондів, що були на балансі підприємства в 2007 році, припинили функціонування і вибули в наслідок їх фізичного чи морального зносу, в результаті реалізації зайвих основних фондів або в результаті стихійного лиха. Дане значення коефіцієнта вибуття є недостатнім для даного підприємства. Це негативно позначається на роботі підприємства, адже не забезпечується необхідна заміна зношених основних фондів. Підприємству потрібно прагнути щоб коефіцієнт вибуття наближався до річного зносу ОВФ.

Коефіцієнт надходження (К_надх) показує частку ОФ, що поступили на підприємство (нові фонди та фонди, що були в експлуатації) у первісній вартості ОФ:

К_надх = Бв_надх/Бв_п ;

К_надх= 462,0/3722,8=0,12(2007)

К_надх= 233,0/4083,9=0,06(2008)

К_надх= 428,2/4290,6=0,01(2009)

Проаналізувавши даний показник можна сказати, що в результаті господарської діяльності для заміни вибувших основних фондів та збільшення оснащеності підприємства основними фондами на баланс підприємства поступило 6% (від загальної кількості) основних виробничих фондів в 2007 році.

Надходження ОВФ переважає їх вибуття, а це, в свою чергу, вказує на певне нарощування ОВФ на підприємстві, що створює умови для підвищення ефективності виробництва. Так як коефіцієнти надходження і вибуття відрізняються незначно (12% і 2,7% відповідно), то можна сказати, що рух ОВФ відбувається узгоджено.

Коефіцієнт оновлення (К_он) показує частку нових основних фондів, які поступили на підприємство:

К_он = Бв_н / Бв_к ;

К_он=379/4083,9=0,09(2007)

К_он=205,8/4290,6=0,04(2008)

Цей коефіцієнт показує, що на баланс підприємства поступило 4% нових основних виробничих фондів. Цей показник не є оптимальним і не забезпечує ефективного функціонування підприємства. Потрібно збільшити коефіцієнт оновлення до значення коефіцієнта надходження і коефіцієнта вибуття. Це дасть змогу підвищити ефективність виробництва за рахунок більшої їх продуктивності.

Період оновлення: Тон=1/К_он

Тон= 1/0,09=11 років(2007)

Тон= 1/0,04=25 років(2008)

Коефіцієнт інтенсивності оновлення (К_ін) на підприємстві характеризує внутрішні зв'язки процесів оновлення і вибуття ОВФ:

К_ін = К_он / К_в

К_ін = 0,09 / 0,027=3,3(2007)

К_ін = 0,04 / 0,006=6,6(2008)

Інтенсивність оновлення основних фондів висока і не забезпечує умов для підвищення ефективності виробництва. Для ефективного функціонування підприємства коефіцієнт інтенсивності оновлення має бути рівним або більшим одиниці. Тоді ОВФ будуть оновлюватися в обсязі їх вибуття.

Тривалість обороту основних фондів характеризує термін відшкодування ОВФ за вартістю в розмірах, що забезпечують їх просте відтворення, тобто характеризує тривалість процесу обороту вартості ОВФ від моменту вступу їх у виробничу сферу до моменту їх повного зношування і заміни новими:

Тоб = Бв/Ар = Бв/(Бв*а)

следующая страница>