ТЕМА. Роберт Льюїс Стівенсон «Вересовий мед» як героїчна балада. Уславлення в ній подвигу в непримиренній боротьбі із іноземними загарбниками. Фольклорні елементи у творі.

Мета: актуалізувати знання учнів про Роберта Льюїса Стівенсона;

ознайомити із змістом балади, основою якої є старовинна кельтська легенда; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників, розкрити необхідність вибору між власним життям і спільною метою народу;

формувати навички виразного читання та аналізу поетичного тексту, уміння працювати в групах;

виховувати патріотизм, прагнення до свободи, почуття власної гідності.

Тип уроку : урок засвоєння нових знань.

Обладнання: мультимедійна презентація, портрет Роберта Льюїса Стівенсона, тексти балади, учнівські ілюстрації, аудіозапис мелодії шотландської волинки, фільм за баладою Стівенсона, роздатковий матеріал.

Свого нещастя на негідне рабство я не проміняю.

Есхіл.

ХІД УРОКУ

1. 
   Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.
   
   1. 
      Вступне слово вчителя
      

Діти, ви вже знаєте, що література – це не просто звичайний предмет. Уроки допомагають нам переноситися в будь – які часи і місця. Ніби на машині часу ми мандруємо в минуле чи майбутнє.

Сьогодні на уроці:

• 
  ми закріпимо уже відомі нам поняття про літературну баладу;
  
• 
  дізнаємось про життя Стівенсона та його баладу «Вересовий трунок»;
  
• 
  виконаємо цікаві та творчі завдання;
  
• 
  навчимося робити висновки;
  
• 
  поспілкуємося , позмагаємося і просто пограємося.
  

Продовжуємо нашу захоплюючу подорож сторінками світової балади.

Для того, щоб глибше поринути у цей таємничий світ, давайте пригадаємо вивчене, провівши літературну розминку.

1.2.Літературна розминка

1. 
   Які два різновиди балад ви знаєте?(Народна та літературна).
   
2. 
   Які народні балади ми вивчали? («Балади про Робіна Гуда», «Смерть матері Юговичів»).
   
3. 
   Дайте визначення літературній баладі. (Це авторський віршований ліро – епічний твір фантастичного, історико – героїчного чи соціально – побутового змісту, в якому напруженість сюжету зумовлена внутрішнім конфліктом героя).
   
4. 
   Чим літературні балади відрізняються від народних? (В літературній баладі звучить голос автора. Читач відчуває його ставлення до зображуваних подій).
   
5. 
   Які письменники звертались до жанру літературної балади?
   

1.3.Слово вчителя

На минулому уроці завдяки баладі Пушкіна ми мали змогу ближче познайомитися з давньою історією Руської землі. Сьогодні ми завітаємо до далекої і загадкової Шотландії, доторкнемося до її дивовижної історії, помилуємося пейзажами, дізнаємося про людей, які проживали в цій країні, людей, які, незважаючи на свою тендітність і фізичну слабкість, перемогли жорстокого і безжального ворога. А допоможе нам в цьому шотландський письменник Роберт Льюїс Стівенсон та його балада «Вересовий трунок».

На уроці не обійдемося без фахівців. До нас сьогодні завітали географ. біолог, біограф. У підготовці до заняття працювали художники. Сподіваюсь, що завдяки нашій спільній праці урок буде повчальним та цікавим.

II. Ознайомлення учнів з системою оцінювання

III. Робота з епіграфом

Вчитель

Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Цей вислів належить герою давньогрецької трагедії «Прометей закутий» титану Прометею.

• 
  Пригадайте, символом чого є Прометей?
  

(Прометей – це символ незламності духу. Він не скорився Зевсу, обрав муки, але не видав таємниці богу богів, за що був приречений на довічні страждання).

Чи тільки безсмертному титану під силу пожертвувати собою заради істини? Чим і заради чого пожертвував герой балади Стівенсона? Чи можна самому обрати долю? Чи є щось дорожче за своє життя і життя свого сина?

Над цими запитаннями ми поміркуємо сьогодні на уроці.

IV. Формування нових знань, умінь і навичок

Вчитель

Отже, наша сьогоднішня подорож до Шотландії. Що ж ми знаємо про цю дивовижну країну? Чим славиться Батьківщина славнозвісного поета. Давайте послухаємо короткий коментар нашого географа.

1. 
   Виступ географа
   

Подивіться на карту. Це Шотландія. Це країна гір, гордих і волелюбних людей. Вона розташована на півночі Великобританії. ЇЇ площа 78 тисяч кілометрів. В давнину цю гірську місцевість населяли кельтські племена піктів, від яких і досі залишилися нерозшифровані написи. В V – VI столітті землі захопили кельтські племена скоттів. Вони і дали назву цій країні. Шотландія – видозмінена англійська назва - Scot – Land –буквально «земля скоттів» (Кельтською «скотт» - кочовик). Шотландців загартовували вторгнення ворогів і дуже холодна погода. Символами цієї країни, звичайно ж, є картата матерія і волинка. Тут під відкритим небом знаходиться поселення кам’яного віку. Мабуть, тільки в Шотландії можна якнайкраще пройнятися атмосферою Середньовіччя..

2. 
   Слово вчителя
   

Дійсно, Шотландія – країна з неймовірною багатою історією та мальовничою природою, де скелясті гори змінюють просторові низини, де вересові долини простягаються до самого горизонту, а за ними зливаються з пагорбами. Саме у цій країні, за давньою легендою, жили маленькі та сміливі люди, які боролися за свою незалежність проти завойовників. Саме ця легенда надихнула Стівенсона на створення балади «Вересовий трунок».

Хто ж він, цей славнозвісний поет, який зумів створити такий чудовий твір?

Слово біографу.

3. 
   Виступ біографа
   

Я опрацював багато відомостей про Р. Л. Стівенсона. Хочу звернути увагу однокласників на деякі цікаві моменти його життя.

Роберт Стівенсон - відомий англійський письменник, уродженець Шотландії. Ми знаємо його як автора роману «Острів скарбів». Народився письменник 13 листопада 1850 року в Единбурзі. Хворобливе дитинство Стівенсона відіграло дуже важливу роль в його становленні, адже змушений проводити дні у ліжку, він постійно поринав у світ чарівних мрій, де будь - яке враження обростало новою історією. Коли хвороба трішки відступала, Льюїс подорожував світом у пошуках нових переживань, які пізніше втілилися у його творах. Стівенсон завжди цікавився народною творчістю. Особливо його приваблював жанр балади. Як правило, він брав за основу якусь старовинну легенду та обробляв її в дусі того часу. Це дозволяло йому проголосити ідеї, що не втратили своєї актуальності і донині – ідеї волі, патріотизму, честі. Так написана балада «Вересовий трунок», в основі якої лежить старовинна кельтська легенда про піктів, які були карликового зросту, жили в печерах під землею і знали секрет приготування напою, який навіть під загрозою смерті не відкрили шотландцям – завойовникам.

4. 
   Вчитель
   

Що ж це за дивовижна рослина, красою та властивостями якої захоплювались багато людей? Познайомить нас з нею біолог.

5. 
   Виступ біолога
   

Верес – це вічнозелений кущик з дрібним листям та рожево – ліловими дрібними квіточками. Живе він 40 років і за цей час настільки збагачує малоплідні землі, що робить їх придатними для вирощування культурних рослин. Недарма люди кажуть : «Оселився верес – нам буде де жити». Лікувальні властивості вересового меду звеличувалися в піснях і легендах. Зацвітає він у липні і продовжує радувати аж до снігів. Поетична краса квіткових чагарників з давнини надихала творчих людей і вони оспівували її в своїх творах.

6. 
   Аналіз змісту балади
   

Словникова робота

Верес – вічнозелений кущик з дрібним листям та рожево – ліловими або червоними дрібними квіточками.

Трунок, мед – напій.

Пікти – народ, що у V – VI столітті населяв територію Шотландії і чинив запеклий опір завойовникам. За легендами, пікти були маленькими на зріст, але дуже волелюбними.

Броварі – пивовари.

Можновладець – володар.

Нурти – вир.

1. 
   Читання балади вчителем. (Звучить мелодія шотландської волинки)
   
2. 
   Бесіда за текстом з елементами коментованого читання
   

1. 
   Яким було життя маленького народу до приходу завойовників ?
   
2. 
   Як змінилося воно після вторгнення шотландського короля?
   
3. 
   Як характеризує автор правителя шотландців? Які слова і вирази використовує для його характеристики?
   

(«Жахались його вороги», «гнав їх неначе ланей», «мчав по тілах спогорда, сіяв смерть і жах»).

4. 
   Як ставились завойовники до піктів? З чим порівнюється доля маленьких людей?
   

(«Гнав їх неначе ланей», «в могилках, немов дитячих»).

5. 
   Чому шотландський володар був похмурий? Що турбувало його після винищення піктів?
   
6. 
   Як характеризує автор двох піктів, яких знайшли слуги короля? Які епітети вживає, зображуючи їх?
   

(«Броварі малі», «бідних піктів», «батька старого й сина, хлопця отрочих літ»).

7. 
   Чого вимагає від піктів шотландський король? Які умови він ставить?
   
8. 
   Чи отримав король рецепт напою? Чи переміг він піктів, «знищивши їх до ноги»?
   
9. 
   Що, на вашу думку, означає вираз «знищити до ноги»?
   

10)Що запропонував старий пікт шотландському королю?

4.9. Вчитель

Маленький епізод захвату в полон батька і сина допомагає авторові розкрити драматизм подій а також утвердити ідею незалежності маленького народу, який, навіть помираючи, не скоряється перед насильством.

10. 
    Дослідницька робота в групах
    

Завдання для груп



I група. З якими словами в тексті вжито слова «червоний», «червоніти»?

З якою метою?

(Верес червонів, червоній горі, червоний квіт, червоний верес.

Вжито задля уникнення повторів та створення яскравішого образу в уяві читача).

II група. Якими змальовані в тексті пікти? Доведіть, що вони були маленькі і беззахисні. Підтвердіть свої думки цитатами.

(«В могилках, немов дитячих», «броварі малі», «мале, мов дитяче, тіло»,

«немов горобчик цвірінькав – мова лилась дзвінка»).

III група. Якими рисами наділені маленькі пікти? Доведіть цитатами з твору.

(Життєрадісність – «раділи долі своїй».

Сміливість – «мовчки дивились на нього».

Вірність – «таємницю, що клявся повік берегти».

Стійкість – «мене не злякає тортура, смерть мені не страшна»).

10. 
    Робота в групах.
    

Визначення антитези в баладі

(Антитеза – це засіб створення художнього образу, який ґрунтується на протиставленні).

• 
  У чому виявляється антитеза в баладі? Наведіть приклади.
  

Завдання для I групи

Щасливе життя піктів – нещастя, яке приніс шотландський король.

Літнє буяння природи – похмурий настрій короля.

Завдання для II групи

Цвітіння вересу – жахливий вир пучин.

Безправне становище піктів – необмежена влада короля.

Завдання для II групи

Маленька зовнішність піктів – велика смілива душа.

Сила духу піктів – безсилля короля.

Вчитель.

Як бачимо, антитеза пронизує всю баладу і підкреслює напружену драматичність твору.

10. 
    «Мозковий штурм»
    

У баладі Стівенсона кілька разів повторюється словосполучення «секрет вересового напою». Що це за секрет?

(Це не тільки таємниця напою (технологія виготовлення вересового трунку). Це передусім секрет духовної стійкості піктів, який полягає у любові до рідної землі і прагненні здобути свободу).

1. 
   Чим для старого був верес та рецепт напою? Чи вартий він того, щоб пожертвувати найдорожчим?
   

(Вересовий трунок – це не просто напій. Це символ єдності народу. Це спільна таємниця, як віра, що об’єднує людей, робить народ незалежним та самодостатнім. Можна сказати, що зберігши таємницю напою, народ зберіг свою незалежність і залишився нескореним).

2. 
   Чому у героя немає імені?
   

(Він уособлює весь народ).

3. 
   Чи міг старий пікт вчинити інакше? Чи можна вважати його вчинок героїчним?
   

(Старий пікт не мав іншого вибору. Його вчинок свідчить про честь і гідність. Він залишився вірним своєму народові і своїй клятві).

4. 
   До якого типу балади ви віднесете «Вересовий трунок»?
   

(Це героїчна балада).

5. 
   Визначте ідею твору.
   

(Уславлення єдності та стійкості піктів, утвердження права кожного на незалежність).

V Узагальнення відповідей учнів вчителем

Історія і легенда переплітаються у творі. Казка про таємницю вересового напою з давніх – давен жила у Шотландії. Стівенсон використав цю легенду в поєднанні з історичними фактами, що проголосили право кожного народу на свою землю, свої традиції, свою свободу.

Верес – це не просто рослина, він втілює волелюбний дух маленького народу, він свідок загибелі батька і сина. Отже, це багатозначній символ – символ любові до рідної землі, свободи, життя і символ пролитої за незалежність крові.

1. 
   Гра «Асоціативний ланцюжок»
   

Завдання: назвати риси характеру героїв, продовжити асоціативний ряд.

Броварі – життєрадісні…

Старий пікт - сміливий …

Шотландський король – жорстокий…

4. 
   2. Працюємо в групах
   

Вчитель

Балада Стівенсона – це літературний твір, але у ньому є багато фольклорних елементів. Наше завдання : довести наявність фольклорних традицій у баладі. Усно дібрати приклади з твору.

I група

1. 
   Поетизація старовини, її звичаїв та моралі.
   
2. 
   Сюжетність, в основі одна визначна подія.
   
3. 
   Контрастність образів.
   

II група

1. 
   Картинність пейзажу.
   
2. 
   Трагічність персонажів
   
3. 
   Діалоги.
   

III група

1. 
   Символіка кольорів
   
2. 
   Традиційні епітети, метафори, порівняння.
   
3. 
   Символи.
   

Вчитель.

Поєднавши три джерела - історію, фольклор і вірування, Стівенсон написав легендарно – поетичну баладу «Вересовий трунок», у яку природно вплітаються елементи таємничого та оспівується патріотизм.

VІ. Підсумок уроку

1. 
   Відеохвилинка
   

Вчитель

За творами Роберта Стівенсона було знято як художні фільми, так і мультиплікаційні. Знімаються вони і в наш час, навіть в сучасній обробці. Зараз і ми з вами переглянемо невеличкий фільм,текст до якого подано в перекладі Маршака.

Запитання :

• 
  Чи відповідає сюжет цього фільму змісту балади?
  

- Чи вдалося авторові цього фільму передати волелюбний дух піктів?

- Чому не можна обмежитися тільки переглядом фільму? Для чого потрібно читати художні твори?

2.Створення візитної картки балади.

Автор – Роберт Льюїс Стівенсон.

Назва балади – «Вересовий трунок»

Джерела – фольклор, історія, вірування.

Тема твору – розповідь про боротьбу піктів проти завойовників та героїчну смерть батька і сина.

Ідея – уславлення єдності та стійкості піктів, утвердження права кожного народу на свободу та незалежність.

Персонажі – шотландський володар, пікти – старий батько і син.

Художні засоби – традиційні епітети, метафори, порівняння.

Робота з ілюстраціями.

Учні коментують свої роботи.

2. 
   Методика незакінченого речення.
   

Уявний мікрофон.

• 
  Сьогодні на уроці я дізнався…
  
• 
  Я сьогодні зрозумів…
  
• 
  На наступному уроці я хочу…
  

3. 
   Заключне слово вчителя.
   

Ось і завершується наш урок. Я сподіваюсь, що нікого з вас він не залишив байдужим. Дуже добре, якщо вам захочеться перечитати цю баладу знову та познайомитися з іншими творами Стівенсона.

Прекрасны призраки былого,

Легенд и мифов хоровод,

Как хочется вернуться снова

Туда, где пикты варят мед.

Закінчуючи урок, я звертаю увагу на маленькі карточки, які лежать у вас на партах. Ви почуєте запитання, на яке відповісте мовчки, вибравши свій варіант відповіді (чорний чи білий). Залиште його лежати тією стороною, яку обрали.

• 
  Як ви ставитесь до вчинку батька?
  
• 
  Які почуття він викликає - засудження чи схвалення?
  

Завдання не в тому, щоб знайти правильну відповідь, а в тому, щоб показати складність і протиріччя життя, необхідність страшного вибору, перед яким життя інколи ставить людину.

Як добре, діти, що ми живемо з вами не в той складний час жорстокого Середньовіччя і перед нами не стоїть подібний вибір. Інколи ми жаліємося на різні дрібні неприємності : образи, погану погоду, відсутність грошей. А потрібно радіти кожному дню, кожній хвилині, подарованій нам, тому що життя прекрасне.

VIІ. Оцінювання.

VIIІ. Домашнє завдання.

1. 
   Опрацювати матеріал підручника (с. 74 – 76).
   
2. 
   Підготувати усний твір на тему : «Моє враження від балади Стівенсона «Вересовий трунок».