Тема. Р.Л.Стівенсон. „Вересковий трунок“. Уславлення в баладі мужності і волелюбності людини, яка не підкорюється загарбникам

Мета: спираючись на аналіз балади, показати мужність і волелюбність пиктів; повторити біографію Стівенсона; розвивати уміння учнів аналізувати поетичні твори; виховувати силу волі, уміння протистояти життєвим незгодам, відстоювати свою честь і гідність.

Обладнання: портрет Стівенсона, зображення та гілочки вересу, грамзапис балади.

Хід уроку

Я серцем і душею твій,

Мій рідний краю!

Лише тобі належу я,

Тебе кохаю!

Моя душа – величний храм.

Та коли треба,

Віддам і душу я свою

Заради тебе.

Шандор Петефі

І. Вступне слово учителя

Кожна людина має своє власне обличчя, притаманні лише їй риси характеру, за допомогою яких вона будує своє життя. Сьогодні на уроці ми спробуємо з вами визначити провідні риси характеру шотландського письменника Р.Л.Стівенсона і дати відповідь на питання: що поєднує Стівенсона і героїв його балади? ( Учні записують питання в зошити).

ІІ. Актуалізація вивченого.

• 
  Як проходило дитинство Стівенсона? Чому він називав його безрадісним?
  
• 
  Про що мріяв Р.Л.Стівенсон?
  
• 
  Яку освіту отримав майбутній письменник?
  
• 
  Як Стівенсон став письменником? Чи легким для нього було це рішення?
  
• 
  А як склалося особисте життя Стівенсона?
  
• 
  Що ви знаєте про літературні досягнення Стівенсона? Назвіть відомі вам твори письменника.
  
• 
  Як пройшли останні роки життя Р.Л.Стівенсона?
  
• 
  Отже, якою людиною був Р.Л.Стівенсон? (Стівенсон був людиною вольовою, витривалою, незламною, наполегливою у досягненні поставленої мети, усе своє життя протистояв життєвим незгодам).
  

Це дійсно так. І підтвердженням цьому є той факт, що навіть Р.Олдінгтон, написавши книгу про Стівенсона, назвав її „Стівенсон. Портрет бунтівника“.

Учні заповнюють першу колонку таблиці.

ІІІ. Робота над змістом балади „Вересовий трунок“.

1. 
   На уроках зарубіжної літератури ми частіше всього маємо справу з перекладами текстів. А перекладач – це співавтор, він завжди висловлює своє розуміння тексту, з яким працює. Твори Р.Л.Стівенсона на російську мову перекладав С.Я.Маршак, а на українську – Е.Крижевич.
   
2. 
   Слухання грамзапису балади у виконанні В.Хохрякова (рос. мовою).
   
3. 
   Виразне читання балади учнем в українському перекладі.
   
4. 
   Словникова робота.
   

Пикти - давні племена, що населяли Шотландію. У ІХ столітті були завойовані скоттами (кельтськими племенами давніх Ірландії та Шотландії).

Броварі – пивовари (згадайте назву міста Бровари)

Трунок – напій.

5. А що ж це за рослина верес? Ви повинні були вдома знайти цікаву інформацію про верес. (Повідомлення учнів).

Верес – 1) Calluna – рід рослини вересових (Ericaceae). Включає один вид – Верес звичайний (Calluna vulgaris) – розгалужений вічнозелений кущик з густо облиствленими гілочками, висотою 30 – 100см. Листки дрібні, сидячі, коротколанцетні; квіти (чашечка і віночок) лілові або лілово-рожеві, зібрані в однобічні китиці, після відцвітання не опадають; плід – коробочка. Верес поширений в Європі, Західній Азії, Північній Америці та Північно-Західній Африці. Росте в лісах (переважно соснових), на вирубах, торфових болотах; в Україні – на Поліссі, в лісових районах, лісовій смузі Карпат, Росточчі-Опіллі, зрідка в Лісостепу. Часто утворює великі зарості. Верес – медонос, цвіте тоді, коли більшість рослин уже відцвіла.

Російська назва родини вересових походить від давньослов’янського слова „вареснец“ – іній. Можливо тому, що під час цвітіння верес вкривається великою кількістю дрібних лілово-рожевих квіточок. Навіть після відцвітання засохлі квіти ще довго зберігають гарний вигляд, майже не міняючи забарвлення. Складається враження, що пагони вересу ніби вкриті інеєм. Можливе й інше пояснення походження назви родини. Українці словом „вересень“ називають перший місяць осені. Поляки говорять про цей місяць - „вржесень“. Можливо, так називають вересень з тієї причини, що верес цвіте пізно, в кінці літа, а у вересні хоч цвітіння закінчено, але засохлі квіти все ще прикрашають рослину.

Характерна особливість вересових – здатність рости у надзвичайно несприятливих умовах. Верес невибагливий до ґрунтів, успішно росте на сухих пісках. „Оселився верес – і людині тут жити можна“ – говорять у народі з давніх давен.
- Якою ви можете назвати цю рослину? (Учні заповнюють третю колонку таблиці)

• 
  Демонструється верес
  
• 
  Завдання на уважність: яка неточність допущена у перекладі Е.Крижевича? (Верес – рожево-ліловий, а у перекладі – червоний).
  

6.Бесіда за змістом балади.

- Наслідком яких подій стало винищення племен пиктів? Зачитайте уривок з тексту.

- Змалюйте, яким ви уявляєте „вересовий край“, описаний Стівенсоном.

- Словесне малювання

Якими ви уявляєте малих пиктів? Намалюйте словесний портрет батька та сина.

- Як ви гадаєте, чому останній пикт ціною власного життя та життя єдиного сина заплатив за збереження секрету вересового трунку?

- У чому полягає подвійна хитрість батька, який позбавив свого сина мученицької смерті?

- Доведіть, що основою композиції балади Р.Л.Стівенсона „Вересовий трунок“ є контраст.

- Автор протиставляє двох героїв балади, зображуючи на коні жорстокого владаря „вересового краю“ та маленького старого пикта з голосом горобця. Хто ж, на вашу думку, виграв це протистояння - могутній король чи його безпорадний полонений?

- Король винищив пиктів, заволодів їхніми землями. Чи зламав він дух цього маленького народу? Відповідь обґрунтуйте.

- Назвіть основні риси героїв балади. ( Учні заповнюють другу колонку таблиці).

- Згадайте, що таке балада, і назвіть ознаки балади у творі Стівенсона.

- Визначте ідею твору і запишіть її.

- Чому тема національної незалежності була близькою Р.Л.Стівенсону?

- Стівенсон вважає, що є на світі речі варті такої великої ціни як життя. Які це речі?

Відомий чеський письменник К.Чапек у ХХ столітті теж скаже: „ Ось у тому і життя полягає, що за нього інколи платити треба… Навіть самим життям… Якщо за батьківщину б життям не платити… Якщо б за правду, за свободу не платити життям, то не була б їм така величезна, така жахлива ціна…“

- Отже, що об’єднує Стівенсона та героїв його балади „Вересовий трунок“? ( Учні роблять висновок за складеною таблицею).

Р.Л.Стівенсон	Пикти (герої балади)	Верес
Сила волі Витривалість Наполегливість у досягненні поставленої мети Протистояння життєвим незгодам Незламність	Сила волі Витривалість Мужність Протистояння ворогам Незламність	Витривалість Протистояння несприятливим умовам Незламність

- Як ви гадаєте, чи можна порівняти пиктів та українців? Згадай те вивчені нещодавно твори і скажіть, чи можливе таке порівняння? Чому? (М.В.Гоголь. „Тарас Бульба“, боротьба українців проти поляків та турок).

ІУ. Підведення підсумків уроку.

Отже, Стівенсон своїм життям та вчинками своїх героїв підтверджує думку, що честь і гідність варті того, щоб віддати за них життя. Ми знаємо безліч прикладів героїчної смерті людей за честь своєї вітчизни. Про це писав у своїй „Патріотичній пісні“ і угорський поет Шандор Петефі ( зачитується епіграф).

У. Домашнє завдання: повторити визначення балади, підготуватися до уроку додаткового читання за баладою В.А.Жуковського «Світлана»